Ухвала суду № 26375478, 25.09.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2012 р.Справа № 2а-680/12/2170

Категорія:8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Вербицької Н.В.,

Кравченка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Приватного підприємства приватної виробничо-комерційної фірми "Агролісінвест" на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23 травня 2012р. по справі за позовом Приватного підприємства приватної виробничо-комерційної фірми "Агролісінвест" до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним наказу про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

В лютому 2012р. Приватне підприємство приватної виробничо-комерційної фірми "Агролісінвест" (далі - ПП ПВКФ "Агролісінвест") звернулось в суд із позовом до ДПІ у м.Херсоні Херсонської області ДПС про визнання протиправним наказу про скасування податкових повідомлень-рішень від 20 січня 2012р. №0000080700, №0000090700.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що у січні 2012р. ДПІ у м.Херсоні проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість ПП ПВКФ "Агролісінвест" за листопад 2010р. За результатами перевірки складено акт від 16 січня 2012р. №121/07-0/22741493 та прийняті податкові повідомлення - рішення: від 20 січня 2012р. №0000080700, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування із податку на додану вартість за листопад 2010р. у розмірі 13861,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 3462,25грн., №0000090700, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за листопад 2010р.-13333,00грн.

Позивач вказує, що у даному акті зроблено висновок про нікчемність угод, укладених позивачем із ПП „Югтрансагро" та ТОВ "Таврійська зернова компанія", які були постачальниками гірчиці та сої у жовтні, листопаді 2010р., оскільки під час перевірки зазначених контрагентів, ДПІ дійшла висновку, що всі угоди укладені за їх участю є нікчемними, а тому і всі подальші угоди із даним товаром не спрямовані на реальне настання правових наслідків. Позивач вважає, що висновок про відсутність реальності поставки товару є неправильним, а тому посилаючись на зазначені обставини просить позов задовольнити.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 23 травня 2012р. в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати, ухвалити нову постанову, якою задовольнити всі позовні вимоги, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

За правилами ст.200КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що за результатами документальної позапланової перевірки ПП ПВКФ «Агролісінвест»від 16.01.2012р. з питань нарахування сум бюджетного відшкодування з ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ за листопад 2010р. (а.с.8-18) прийняті податкові повідомлення-рішення: від 20.01.2012р. за №0000080700, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування із податку на додану вартість за листопад 2010р. у розмірі 13861грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 3462,25грн., та за №0000090700, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за листопад 2010 р.-13333грн. Враховуючи, що дії ДПІ щодо встановлення порушень податкового законодавства є правомірними, прийняті податкові повідомлення-рішення відповідають діючому законодавству, суд вважав, що підстав для визнання їх неправомірними немає.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що в січні 2012р. ДПІ у м. Херсоні проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість ПП ПВКФ "Агролісінвест" за листопад 2010р. За результатами перевірки складено акт від 16.01.12р. за №121/07-0/22741493 (а.с.8-18) та прийняті податкові повідомлення-рішення: від 20.01.2012р. за №0000080700, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування із податку на додану вартість за листопад 2010р. у розмірі 13861грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 3462,25грн., та за №0000090700, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за листопад 2010р.-13333грн. (а.с.6,7). Податковими органами при перевірці достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2010р. податковим органом встановлено, що контрагентами позивача у жовтні, листопаді 2010р. були ПП „Югтрансагро" та ТОВ "Таврійська зернова компанія"

Між ПП ПВКФ "Агролісінвест" та ТОВ "Таврійська зернова компанія", укладено договір поставки від 08.10.10р. № 08/10. За умовами договору продавець (ПП„Югтрансагро") зобов'язується поставити покупцеві (позивачу) товар (сою) в кількості 26т. за ціною 3230грн. за 1т. на загальну суму 83980грн. Оплата за товар здійснюється на підставі виставлених рахунків. Поставка здійснюється транспортом продавця. В бухгалтерському обліку позивача відображено, що згідно з договором № 08/10 від 08.10.10р. ПП ПВКФ "Агролісінвест" отримало від ПП„Югтрансагро" сою у кількості 25,748т. за ціною 3230грн. за 1 т. на загальну суму 83166,04 грн. згідно накладної № РН-0000832 від 08.10.2010р. Отримана податкова накладна №866 від 08.10.2010р. на суму 83166,04грн, у т.ч. ПДВ 13861,01грн. Сума ПДВ включена до податкового кредиту за листопад 2010р. ПП ПВКФ "Агролісінвест" згідно платіжного доручення №147 від 13.10.2010р. перераховано на поточний рахунок постачальника кошти за отриманий товар у сумі 83166,04грн. Перевезення товару здійснювалося на підставі товарно-транспортної накладної за №000184.

Однак, як видно з акту від 22.12.11 № 93/15-2/36580289 про результати проведення зустрічної звірки ПП „Югтрансагро" (код 36580289) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.09.2009р. по 01.03.2011р., їх реальності та повноти відображення в обліку встановлено неможливість провести зустрічну перевірку, у зв'язку з тим, що підприємство має стан платника - „10" - запит на встановлення місцезнаходження. ПП „Югтрансагро" за адресою: м. Херсон, вул. Пушкінська б. 13 не знаходиться (акт про незнаходження ПП „Югтрансагро" за юридичною адресою від 21.12.2011р. №766/15-2/36580289).

Крім того, декларація з податку на прибуток за II квартал 2011р. надана з нульовими показниками. Основні засоби у ПП „Югтрансагро" відсутні, працюючих осіб визнано одну. У зв'язку із відсутністю основних фондів, транспортних засобів, трудових ресурсів ПП „Югтрансагро" не могло фактично здійснювати господарські операції з поставки позивачу товару з урахуванням часу, обсягів поставок, віддаленості місць навантаження та розвантаження товару.

Аналогічні відносини позивач з ТОВ «Таврійська зернова компанія», реальність господарських відносин яких не знайшла своє підтвердження в матеріалах справи.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що наявність у платника податку (позивача у справі) податкових накладних, виданих йому постачальниками та оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з ПДВ не є достатніми підставами для визначення податкового кредиту.

А тому, встановленню підлягає факт реальності поставки позивачу обумовленого договором товару із з'ясуванням, зокрема, обставин щодо походження вказаного товару, умов його виробництва, транспортування, зберігання тощо.

Вирішуючи правомірність спірних податкових повідомлень-рішень, суд першої інстанції виходив з наступного.

Як визначено в абз.11 ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1ст.9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно абзацу другому п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за номером 168/704 господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Пунктом 1, 2 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажно-автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009р. №207, зокрема встановлено, що для водія юридичної особи та фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, крім інших документів необхідно мати товарно-транспортну накладну, для водія юридичної особи та фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб - накладну, або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж.

Пунктом 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. №363, зареєстрованих в Мінюсті України 20.02.1998р. №128/2568 (далі - Правила №363) встановлено, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля (п.п. 11.1 п. 11 Правил №363). Перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною (п.п. 13.1 п. 13 Правил №363).

У підтвердження правомірності віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у ціні товару, позивач надав до суду копії договору поставки, договору купівлі-продажу, податкові та видаткові накладні, платіжні доручення.

Однак, суд дійшов висновку, що позивачем не надано документи, які б містили достатню доказовість виконання робіт по відвантаженню, перевезенню, прийманню продукції, відсутні документи, по яких відбувався би рух товару від продавця (постачальника) до перевізника (покупця) (акти приймання продукції, товарно-транспортні накладні з відмітками про передачу та отримання ТМЦ, довіреності, сертифікати якості, інші документи, що засвідчують транспортування).

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що наявність у платника податку (позивача у справі) податкових накладних, виданих йому продавцем товару та оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з ПДВ не є достатніми підставами для визначення податкового кредиту, а тому дії податкових органів є правомірними.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про те, що дії податкових органів щодо прийняття спірних податкових повідомлень-рішень є правомірними, підстав для їх скасування не вбачає.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду постановлена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.198,200,206КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства приватної виробничо-комерційної фірми "Агролісінвест" -залишити без задоволення.

Постанову Херсоньского окружного адміністративного суду від 23 травня 2012р. -залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: Н.В. Вербицька

К.В. Кравченко