Рішення № 26373994, 04.10.2012, Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 1322/936/2012

Провадження № 2/1322/341/2012

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

04 жовтня 2012 року м.Старий Самбір

Старосамбірський

районний суд Львівської області

у складі: головуючої -судді Лойзик М.В.

при секретарі Бебич Г.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Старий Самбір справу за позовом Львівського Державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі,

В С Т А Н О В И В:

25.05.2012 року позивач звернувся до суду із цим позовом по-силаючись на те, що відповідно до наказу ЛЮІ МВС України від 31.07 2004 року за №142 о/с ОСОБА_1 був зарахований курсантом факультету економічної безпеки. 01.09.2004 року між ЛЮІ МВС України та ОСОБА_1 був укладений письмовий договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі, у відповідності з яким відповідач зобов'язався після закінчення навчання відпрацювати в органах внутрішніх справ не менше трьох років. 01.09.2007 року аналогічний договір був укладений між Львівським державним університетом внутрішніх справ та відпо-відачем. Проте, 08.02.2010 року ОСОБА_1 наказом № 243 о/с звільнений з органів внутрішніх справ за п.64 «є»(за порушення дисципліни). Згідно проведеного розрахунку сума фактичних витрат, пов'язаних з утриманням ОСОБА_1 за період 2004-2008 року становить 6739.65 гривні. Добровільно відповідач спірну суму не відшкодував, тому виникла необхідність у пред'явленні цього позову.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, але до суду поступила заява про підтримання позову у повному обсязі та розгляд справи у його відсутності (а.с.12, 27-29).

Відповідач ОСОБА_1 проти позову заперечив посилаючись на його необгрунтованість з огляду на те, що на час зарахування його до ВНЗ не було актів цивільного законодавства, які передбачали б відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у ВНЗ МВС України у випадку відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання.

Договір з ним був укладений 01.09.2007 року і з цього часу виникає відповідальність за невиконання обов'язків по цьому договору. Крім того, згідно п.3 Постанови КМУ від 12.07.2006 року № 964 «Про затвердження порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах»відшкодування здійснюється у розмірах фактичних витрат, пов'язаних з грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням, перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Проте позивачем не надано доказів, що всі ці послуги були фактично отримані. Фактично з березня 2005 року позивачем йому не надавалися комунальні послуги, він не користувався електроенергією, так як проживав на орендованій квартирі.

Між ним та ЛЮІ МВС України була укладена угода 01.09.2004 року до 01.07.2011 року. Крім того 01.09.2007 року уклав угоду з ЛДУВС до 01.09.2011 року, оскільки ЛЮІ МВС України змінив назву. За таких обставин вважає, що угоду з ЛЮІ МВС України слід вважати недійсною, а дійсним є договір від 01.09.2007 року.

Згідно п.З договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України від 01.09.2007 року підставою для відшкодування фактичних витрат на підготовку є відмова від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання. Оскільки п.З договору від 01.09.2007 року підставою для відшкодування фактичних витрат на підготовку не зазначено звільнення за порушення дисципліни, то вважає, що підстави для відшкодування ним коштів відсутні.

Згідно п.2 Постанови КМУ від 12.07.2006 року №964 «Про затверд-ження порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах»такі відшкодовуються Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужбі, Управлінню державної охорони, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбі. Згідно п.З цієї ж Постанови порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміні-страцією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою. З позову вба-чається, що позивач просить стягнути спірну суму в свою користь, що не передбачено діючим законодавством. Повноважень на звернення з даними вимогами від імені зазначених у Постанові КМУ від 12.07.2006 року осіб позивач немає.

З врахуванням наведеного просив у позові відмовити.

Обставини справи, відповідні їм правовідносини та досліджені докази дають підстави прийти до висновку, що позов підлягає задо-воленню з наступних підстав:

Відповідно до наказу ЛЮІ МВС України від 31.07.2004 року за №142 о/с ОСОБА_1 був зарахований курсантом факультету економічної безпеки.

01.09.2004 року між ЛЮІ МВС України та ОСОБА_1 була укладена письмова угода про підготовку фахівця у вищому закладі Міністерства внутрішніх справ України, відповідно до якого ОСОБА_1 зобов'язаний був після закінчення навчання відпрацювати в органах внутрішніх справ не менше трьох років. 01.09.2007 року у зв'язку зі зміною назви навчального закладу аналогічного змісту договір був укладений між ОСОБА_1 та Львівським Державним університетом внутрішніх справ ГУМВС України у Львівській області.

Проте, згідно виписки з наказу ГУМВС України у Львівській об-ласті №243 о/с від 02.08.2010 року (а.с.8), ОСОБА_1 звільнений за п.«є»ст.64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ» за порушення дисципліни з 02.08.2010 року.

Ці обставини відповідач не заперечив.

Згідно з ч.6 ст.18 Закону України «Про міліцію», курсанти ви-щих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі.

На цих положеннях Закону базуються п.3 Угоди, п.3 Договору, що спростовує твердження відповідача про відсутність підстав для від-шкодування ним витрати, пов'язаних з його утриманням у вищому нав-чальному закладі.

У відповідності з довідкою-розрахунком (а.с.10, 32-39)) в період із серпня 2004 до червня 2008 року на грошове, продовольче, речове забезпечення курсанта ОСОБА_1, оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв витрачено 6739.65 гривні.

Оскільки крім суб'єктивного толкування Договору та нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини, відповідач не надав суду жодного доказу на спростування факту отримання за час навчання у ЛДУВС грошового, речового, продовольчого, енергозабезпечення та комунальних послуг на загальну суму 6739.65 гривні, то позовні вимоги слід задовольнити, в тому числі і в частині стягнення документально підтверджених судових витрат (а.с.1).

Пунктом З Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого спільним наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та

зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України

від 16.07.2007 року №419/831/240/605/537/219/534 передбачено, що відшкодовані за утримання курсантів у ВНЗ кошти враховуються у кош-торисних показниках спеціального фонду відповідних центральних ор-ганів виконавчої влади як власні надходження ВНЗ та витрати на утримання курсантів.

З врахуванням того факту, що у відповідності з п.1 Угоди та п.1 Договору саме позивач забезпечив ОСОБА_1 теоретичну та практичну підготовку за навчальними планами та програмами і вимогами освітньо-кваліфікаційних рівнів, створив умови для навчання, практики, стажування, забезпечив харчуванням, речовим майном, грошовим утриманням, а також приймаючи до уваги наведене положення п.3 Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, яким в тому числі і МВС констатує, що відшко-довані за утримання курсантів у ВНЗ кошти враховуються у кошторисних показниках спеціального фонду відповідних центральних органів виконавчої влади як власні надходження ВНЗ та витрати на утримання курсантів, то очевидно, що ЛДУВС слід вважати належним позивачем.

А тому, керуючись ст.10, 11, 209, 214-215,218 ЦПК України, ч.6 ст.18 Закону України «Про міліцію», Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 № 313 «Про затвердження Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України», спільним наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів Украї-ни, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 року №419/831/240/605/537/219/534 «Про затвердження Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах», суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1, проживаючого по АДРЕСА_1, індекс 82000, ідентифіка-ційний код НОМЕР_1, в користь Львівського Державного університету Внутрішніх справ, що знаходиться за адресою вул. Городоцька № 26 у м. Львів, індекс 79007, на розрахунковий рахунок ЛьвДУВС 312522772210083 в ГУДКУ у Львівській області, МФО 825012, ЄДРПОУ 08571995 на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, 6739 (шість тисяч сімсот тридцять дев'ять) гривень 65 копійок та 218 (двісті вісімнадцять) гривень 80 копійок судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Львівської області через Старосамбірський районний суд на протязі 10 днів з часу його проголошення.

Суддя