Вирок № 26373672, 02.10.2012, Бродівський районний суд Львівської області

Бродівський районний суд Львівської області

Справа № 1-93/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Бродівський районний суд Львівської областіБродівський районний суд Львівської області в складі головуючої судді Бородійчук О.І.,

при секретарі Скорик І.Б.,

з участю прокурора Трояновського Б.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Бродівського районного суду Львівської області кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця с. Черниця Бродівського району Львівської області, жителя АДРЕСА_1 із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,

у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, -

в с т а н о в и в:

20 вересня 2011 року приблизно о 15.20 годині ОСОБА_1, керуючись корисливими спонуканнями, шляхом вільного доступу, з прилеглої території, що розташована біля господарства ОСОБА_2, що в м. Броди, по вулиці Старобрідська, відкрито викрав мобільний телефон бувший у вжитку, марки «SAMSUNG - GT - S 5560 »вартістю 750 гривень 00 копійок зі стартовим пакетом оператора «Білайн»вартістю 10 гривень 00 копійок, та картою пам'яті типу «microSD»ємністю 16 GB, вартістю 170 гривень 00 копійок, чим завдав потерпілому ОСОБА_2 матеріальних збитків на загальну суму 930,00 гривень.

У пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 186 КК України ОСОБА_1 визнав себе винним повністю, у вчиненому щиро кається. Він суду пояснив, що у вересні 2011 року поїхав в с. Черницю до бабці та дідуся, але до автобуса ще було трохи багато часу і він вирішив пройтися містом. Він, вийшовши з дому, пішов по вул. Юридика в напрямку новобудов. По дорозі він придбав в магазині півлітрову скляну пляшку пива, пішов в напрямку залізничного переїзду, де зупиняються автобуси, які слідують в сторону смт. Підкамінь, якими можна доїхати до с. Черниця. Коли він майже підійшов до залізничного переїзду по вул. 22 Січня у м. Броди, то вирішив піти в сторону моста, через який проходить автодорога «Київ-Чоп»над залізничною колією. Він вийшов на міст і тоді вирішив піти дорогою, що проходить під мостом, позаду будинків. Він зійшов із моста і пішов вказаною дорогою. По дорозі окрім нього нікого не було. Коли він проходив повз один з будинків, побачив каналізаційну яму і чув, що у цій ямі хтось перебуває, так як чув із ями чоловічий голос. Біля ями на відстані приблизно 1 метр на невеликих колонках чорного кольору, які стояли одна біля одної знаходився мобільний телефон. Він подумав, що цей телефон належить чоловікові, який знаходиться у ямі і вирішив його викрасти, так як у нього не було мобільного телефону. В цей момент він нікого із людей не бачив. Телефон хотів залишити собі. Він підійшов до телефона, нахилився, взяв його у руку і почав бігти, щоб чоловік у ямі його не побачив. Коли він відбіг від місця, де взяв мобільний приблизно на десять кроків, почув крик якоїсь жінки, яка закричала кілька раз «ОСОБА_2 крадуть, лови його». Я зрозумів, що ця жінка побачила, як він вчиняв крадіжку і він почав швидше втікати, щоб його не наздогнали і не забрали у нього мобільного телефону. Він забіг в чиюсь кукурудзу на городі приблизно через 50 м. від місця, де викрав телефон. Там кілька хвилин посидів, допив пиво, виключив мобільний, витягнув з нього сім-карту, віддихався і пішов в ліс, який знаходиться за кілька метрів. Коли він переховувався у кукурудзі, то він чув голос жінки та маленької дитини. Жінка говорила, що потрібно викликати міліцію і він зрозумів, що це та сама жінка, яка побачила, як він вчиняв крадіжку. В лісі він перейшов під мостом залізничну колію і вийшов з лісу на місці, де раніше знаходився кар'єр. Він ще пройшов приблизно 500 метрів та зайшов у ліс, де поламав та викинув сім-карту, а телефон заховав під деревом у невеличкій ямі і прикрив його поліетиленом, який я знайшов у лісі. Телефон був чорного кольору із сім карткою та картою пам'яті на 16 Гб. Після цього він дальше пішов лісом, і вийшов біля автобусної зупинки с. Гаї Бродівського району. На зупинці він сів на автобус, це вже була 15.20год. і поїхав в с. Черниця. В Черниці він перебував близько тижня і повернувся в м. Броди. Про те, що він викрав мобільний телефон нікому не розповідав. Десь приблизно через тиждень часу він пішов на те місце, де заховав викрадений мобільний, забрав його і пішов лісом знову ж таки на дорогу, яка веде в напрямок смт. Підкамінь, вийшов біля бару «Вікенд» і пішов на автобусну зупинку, що біля с. Гаї Бродівського району, де сів на автобус і поїхав в Черницю. У с. Черниця він мобільного телефону нікому не показував, про те, що він вчинив крадіжку нікому не розповідав. У с. Черниця він перебував приблизно 2 тижні і за цей період він його кілька разів включав, але нікуди не телефонував, так як у нього не було сім картки. Коли повернувся в м. Броди, телефон він заховав в себе в сараї і приблизно через тиждень віддав даний телефон користуватися своїй сестрі Ірині, яка вставила в нього сім-карту і користувалася ним до лютого 2012 року. Сестрі та своїм батькам він сказав, що даний телефон придбав на автобусній зупинці що біля с. Залісся та Черниці в невідомого йому діда, який ніби сказав, що телефон знайшов. Насправді, звідки в нього цей мобільний він нікому не розповідав. Даний мобільний телефон був марки «Самсунг», якої моделі не знає, типу «сенсор», чорного кольору із карткою пам'яті на 16 Гб.

Мобільним він не користувався тому, що не хотів, щоб в нього його хтось бачив. Про те, що він вчинив крадіжку нікому не розповідав. Більше він ніяких злочинів не вчиняв. Мобільний телефон він добровільно видав працівникам міліції.

Відповідно ст. 299 КПК України суд вважає недоцільним досліджувати докази стосовно тих обставин справи, які ніким не оспорюються. Учасники судового розгляду не заперечують щодо цього.

Дії підсудного вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 186 КК України, оскільки останній вчинив відкрите викрадення чужого майна.

Обставинами, що пом'якшують покарання є позитивна характеристика по місцю проживання, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, щиро кається у вчиненому, сприяв розкриттю злочину.

За таких обставин суд приходить до переконання про доцільність призначення ОСОБА_1 покарання у виді штрафу в межах санкції статті, за якою кваліфіковано інкримінований йому злочини.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у вигляді підписки про невиїзд на думку суду, слід залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Окрім того, суд приходить до переконання про необхідність стягнення з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України у Львівській області (код 25575150, рахунок 31259272210042, Банк одержувача ГУДКСУ у Львівській області, МФО 825014) 352,80 гривень за експертні роботи згідно рахунку № 8/14.

Керуючись ст. 323 -324 КПК України, суд -

з а с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України та призначити покарання у виді 900,00 гривень штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України у Львівській області (код 25575150, рахунок 31259272210042, Банк одержувача ГУДКСУ у Львівській області, МФО 825014) 352,80 гривень за експертні роботи згідно рахунку № 8/14.

Речові докази по справі: мобільний телефон марки "Самсунг GТ-S 5560", який передано на зберігання до камери зберігання речових доказів Бродівського РВ ГУМВС України у Львівській області - повернути ОСОБА_2.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 - підписку про невиїзд залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Вирок можна оскаржити до апеляційного суду Львівської області протягом 15 днів після його оголошення.

Суддя О. І. Бородійчук