Ухвала суду № 26372994, 10.10.2012, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________

Провадження № 22ц/2090/6253/2012 р. Головуючий 1 інст.: Вергун І.В.

Справа № 2016/1829/2012 р. Доповідач: Піддубний Р.М.

Категорія: «договірні правовідносини»

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2012 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді: Піддубного Р.М.,

суддів: Малінської С.М., Даниленка В.М.,

при секретарі: Колісник Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 18 липня 2012 року по справі за позовом Приватного підприємства «Ізюмжитлосервіс»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати послуг утримання будинку та прибудинкової території, -

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2012 року Приватне підприємство «Ізюмжитлосервіс»(ПП «Ізюмжитлосервіс») звернулося до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначило, що рішенням виконавчого комітету Ізюмської міської ради № 579 від 08 липня 2009 року позивача було визначено виконавцем послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкової території, в тому числі і будинку АДРЕСА_1 якого мешкає ОСОБА_1 Посилаючись на те, що відповідачка вищевказані послуги не сплачує, ПП «Ізюмжитлосервіс»просило стягнути з неї заборгованість, що утворилась за період з 01 жовтня 2009 року по 30 вересня 2011 року, в сумі 882 грн. 88 коп.

Відповідачка проти задоволення позову заперечувала, посилалася на відсутність укладеного між нею та позивачем договору та низьку якість послуг.

Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 18 липня 2012 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПП «Ізюмжитлосервіс»478 грн. 35 коп. заборгованості з оплати послуг з утримання будинку і прибудинкової території, а також судовий збір на користь держави у сумі 214 грн. 60 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила рішення скасувати, ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні заявленого ПП «Ізюмжитлосервіс»позову. В обґрунтування скарги зазначила, що між нею та позивачем не укладено будь-якого договору про надання послуг, зазначені послуги або не надаються взагалі, або їх якість не відповідає встановленим нормам, у зв'язку з чим підстави для стягнення з неї заборгованості відсутні.

Заслухавши доповідь судді, пояснення апелянта та представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи частково позов про стягнення заборгованості, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка ОСОБА_1, яка є споживачем послуг з утримання будинку та прибудинкової території, що надає їй ПП «Ізюмжитлосервіс», свої зобов'язання щодо оплати наданих позивачем послуг належним чином не виконує, а відсутність письмового договору не є підставою для звільнення відповідача від обов'язку оплати цих послуг.

Колегія суддів погоджується з такими висновками з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Ізюмської міської ради № 579 від 08 липня 2009 року ПП «Ізюмжитлосервіс»визначено виконавцем послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкової території відповідно до переліку, до якого включено в тому числі і будинок АДРЕСА_1, в якому знаходиться квартира відповідачки ОСОБА_1 Цим же рішенням затверджено перелік послуг, що надаються позивачем.

Статтями 20, 21 Закону «Про житлово-комунальні послуги»від 24 червня 2004 року 1875-IV визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Обов'язок власника квартири укласти договір на надання житлово-комунальних послуг та оплачувати надані послуги передбачено також п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів N 572 від 08 жовтня 1992 року.

Таким чином, необхідність укладення договору на надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладення визначено як обов'язок, а не право сторін, а сама по собі відсутність укладеного між виконавцем та споживачем договору не може бути підставою для звільнення від оплати послуг, які фактично надаються позивачем.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону.

На підтвердження своїх вимог позивачем надано розшифровку суми заборгованості за період з листопада 2009 року по вересень 2011 року за підписом директора та головного бухгалтера ПП «Ізюмжитлосервіс».

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій.

Належних в розумінні ст. 18 вищевказаного Закону доказів невідповідності якості наданих позивачем послуг встановленим до них вимогам, відповідачкою не надано.

Посилання відповідачки на відсутність заборгованості з оплати послуг утримання будинку та будинкової території у зв'язку зі скасуванням судового наказу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області про стягнення з неї заборгованості за період з 01 жовтня 2009 року по 30 вересня 2011 року в сумі 882 грн. 88 коп., є безпідставними, оскільки відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 105-1 ЦПК України скасування судового наказу не є перешкодою для звернення до суду з тими самими вимогами в порядку позовного провадження.

Оскільки судом першої інстанції не було порушено норм процесуального права, рішення суду відповідає вимогам матеріального права та встановленим обставинам справи, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 18 липня 2012 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді