Рішення № 26371766, 04.10.2012, Апеляційний суд Сумської області

Справа №2-4865/12 Головуючий у суді у 1 інстанції - КлімашевськаНомер провадження 22-ц/1890/1945/12 Суддя-доповідач - Дубровна Категорія - 46

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2012 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Дубровної В. В.,

суддів - Гагіна М. В., Лузан Л. В.,

з участю секретаря судового засідання- Назарової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Зарічного районного суду м.Суми від 31 серпня 2012 року

у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2,

про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності на Ѕ частину автомобіля,

в с т а н о в и л а:

05 квітня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, свої вимоги мотивував тим, що з червня 2006 року по 09 травня 2011 року проживав однією сім'єю з відповідачем ОСОБА_2

У 2007 році частково за спільні кошти, а частково за кошти від одержаного кредиту ними був придбаний автомобіль марки RENAULT Clio Simbol EX 1.4 /легковий седан -В, 2007 року випуску, шасі, кузов, рама НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований на ім'я відповідачки.

Вказував, що на даний час сім'я розпалася та виникло питання поділу спільно нажитого майна, а саме вищевказаного автомобіля.

У зв'язку з цим, просив встановити факт його з відповідачкою сумісного проживання без реєстрації шлюбу у вищезазначений період та визнати за ним право власності на Ѕ частину спільно придбаного автомобіля марки RENAULT Clio Simbol EX 1.4.

Рішенням Зарічного районного суду м.Суми від 31 серпня 2012 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове, по суті позовних вимог.

Зокрема, вважає безпідставними висновки місцевого суду стосовно того, що ним не доведено факт спільного проживання з відповідачкою, оскільки це підтверджено свідками та заявою, посвідченою нотаріусом.

Також не погоджується з висновком суду про відмову у визнанні його права власності на 1\2 частину спірного автомобіля, оскільки його було придбано у період спільного проживання і придбання було здійснене частково за власні кошти позивача, частково за кошти його матері, а третю частину становили кредитні кошти.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1, який апеляційну скаргу підтримує з мотивів у ній викладених, пояснення ОСОБА_2, її представника ОСОБА_3, які заперечують проти скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з постановленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Вирішуючи спір та відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, місцевий суд виходив з того, що факт проживання позивача та ОСОБА_2 у період з червня 2006 року по 09 травня 2011 року, як жінки та чоловіка однією сім`єю, які не перебувають у шлюбі між собою, у судовому засіданні не доведено, як і те, що спірний автомобіль було придбано за спільні кошти.

Але з таким висновком суду погодитись не можливо.

У відповідності до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначених вимог закону суд не дотримався.

Статтею 74 Сімейного кодексу передбачено, що в разі проживання жінки та чоловіка однією сім`єю, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Як передбачено ч.1 ст.70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до роз'яснень, що містяться у п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року № 11, при застосуванні ст.74 СК України, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

Згідно ст. 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 05 жовтня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Автодром Пасаж» та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу №0710052 автомобіля марки RENAULT Clio Simbol EX 1.4 /легковий седан -В, 2007 року випуску, шасі, кузов, рама НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.78).

Згідно додатку № 2 до договору № 0710052 від 05 жовтня 2007 року Акту прийому- передачі автомобіля від 11 жовтня 2007 року продаж спірного автомобіля вчинено за 70 000 грн.(а.с.78 на звороті).

Згідно нотаріально посвідченої заяви від 15 жовтня 2007 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підтвердили те, що вони перебувають у фактичних шлюбних відносинах з червня 2006 року. Автомобіль марки RENAULT Clio Simbol EX 1.4 /легковий седан -В, 2007 року випуску, шасі, кузов, рама НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1 придбаний ними частково за спільні кошти та за рахунок одержання кредиту у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль». ОСОБА_1 дав згоду на передачу в заставу ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» ОСОБА_2 автомобіля (а.с.5).

Між ОСОБА_2 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» 15 жовтня 2007 року був укладений кредитний договір № 014/9809/73/78885 на надання коштів на споживчі цілі у розмірі 49 000 грн. (а.с.85). Кредитні зобов'язання ОСОБА_2 перед Банком виконані у повній мірі у червні 2010 року, що підтвердили сторони і вбачається з довідки ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» № 08-13/90 від 02 липня 2010 року (а.с.88).

Позивачем доведена обґрунтованість його позовних вимог, те, що він та відповідачка проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу, що за спільні кошти вони придбали спірний автомобіль. Ці обставини знайшли своє підтвердження наданими суду доказами, показами свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, допитаних судом першої інстанції, а також, як уже зазначалось вище, особистою заявою сторін від 15 жовтня 2007 року, яка була нотаріально посвідчена. Зі змісту цієї заяви вбачається, що сторони перебувають у фактичних шлюбних відносинах з червня 2006 року, що за спільні кошти придбавають автомобіль, який є предметом спору в цій справі.

Колегія суддів вважає цю заяву як належний доказ у справі на підтвердження заявлених позовних вимог і не приймає до уваги пояснення відповідачки про те, що метою нотаріального посвідчення цієї заяви була не фіксація тих обставин, які дуже детально в ній викладені, а отримання нею кредиту у банку на придбання автомобіля, оскільки це не знайшло свого підтвердження і обставини, викладені у заяві, не стосуються питання укладення кредитного договору.

З пояснень ОСОБА_1, визнаних відповідачкою, вбачається, що він мав довіреність, ксерокопія якої надана суду апеляційної інстанції та керував придбаним автомобілем, який зберігався в його гаражі, проводив роботи по утриманню автомобіля, зокрема, надав наряди-замовлення, які свідчать про те, що у вересні 2010 року двічі проводив технічну мийку автомобіля, у квітні 2010 року - діагностику автомобіля.

Таким чином, проаналізувавши всі в сукупності докази у справі, колегія суддів вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, оскільки до 05 вересня 2006 року позивач перебував у шлюбі з ОСОБА_8 (а.с. 61), а тому, відсутні підстави для встановлення факту проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як чоловіка та жінки без шлюбу у період з червня 2006 року до 05 вересня 2006 року.

Із 05 вересня 2006 року сторони не перебувають у шлюбі між собою і в будь-якому іншому шлюбі.

У відповідності до п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Згідно з ч. 1,2 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягають розподілу судові витрати у справі.

За розгляд справи судом першої інстанції позивач повинен був сплатити судовий збір: у сумі 457 грн. 30 коп. ( 107 грн. 30 коп. за вимогу немайнового характеру і за майнову вимогу - 350 грн. -1% від ціни позову- Ѕ вартості автомобіля) та за апеляційне оскарження - 50 % ставки, що підлягала сплаті при подачі позову, тобто 53 грн. 65 коп. і 175 грн., що дорівнює 228 грн. 65 коп. Всього підлягало сплаті 685 грн. 95 коп. Сплачено позивачем - 503 грн. 65 коп. Ці кошти підлягають стягненню з ОСОБА_2 на його користь . Різницю у сумі 182 грн. 30 коп. необхідно стягнути з ОСОБА_2 на користь держави.

Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.1,2,3,4, ч.2, ч.3, 313, 314 ч.2, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Зарічного районного суду м.Суми від 31 серпня 2012 року в даній справі скасувати.

Постановити нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 05 вересня 2006 року до 09 травня 2011 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину автомобіля марки RENAULT Clio Simbol EX 1.4 /легковий седан -В, 2007 року випуску, шасі, кузов, рама НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований на ім'я ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у справі - 503 грн. 65 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у сумі 182 грн. 30 коп. у дохід держави:

Код бюджетної класифікації доходів 22030001

Рахунок 31211206780002

Одержувач УДКС у м. Суми 22030001

Банк одержувача ГУДКУ у Сумській області,

ЄДРПОУ 37970593

МФО 837013.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -