Рішення № 2636980, 28.10.2008, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"28" жовтня 2008 р. Справа № 5/285-08

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом

Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Київ

до

Комунального підприємства “Управління житлово-комунального господарства”, м. Славутич

про

стягнення 1173836,97 грн.

за участю представників:

позивача:

Михалевська З.О. –дов. від 15.07.2008 р. № 120/10

відповідача:

Старовойтова Ю.Ю. –дов. від 06.08.2008р. № 57/32-1190

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (далі - Позивач) до Комунального підприємства “Управління житлово-комунального господарства” (далі - Відповідач) про стягнення 1173836,97 грн., з яких 815357,74 грн. основного боргу, 84009,57 грн. пені, 239639,82 грн. інфляційних втрат та 34829,84 грн. три проценти річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій від 31.10.2006р. № 06/06-569 ТЕ-17 щодо здійснення розрахунків за поставлений газ у визначені договором строки.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Представник відповідача, присутній в судовому засіданні, позов не визнає та просить суд відмовити в його задоволенні з мотивів викладених в відзиві на позовну заяву та додаткових пояснень до нього, які зводяться до того, що відповідач погасив основну суму боргу в розмірі 815357,74 грн. В частині вимог щодо стягнення інфляційних втрат, 3% річних та пені відповідач просить суд відмовити в їх задоволенні враховуючи скрутне фінансове становище підприємства.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій від 31.10.2006 року № 06/06-569-ТЕ-17 (далі –Договір), відповідно до умов якого постачальник - позивач зобов’язався передати у власність покупцю - відповідача в 2006 році природний газ, а покупець зобов’язався прийняти та сплатити за газ на умовах даного Договору.

Згідно п. 6.1 Договору остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі природного газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 6.4 Договору передбачено, що в платіжних дорученнях відповідач повинен обов’язково вказувати номер договору, дату його підписання, призначення платежу. За наявності заборгованості у відповідача за даним договором позивач зараховує кошти, що надійшли від відповідача, як погашення заборгованості за газ та компенсацію витрат на його транспортування територією України, поставлений в минулі періоди по даному договору, незалежно від вказаного в платіжному дорученні призначення платежу.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу, а останній прийняв протягом листопада –грудня 2006р. природний газ на загальну суму 3516275,75 грн., що підтверджується актами передачі-приймання природного газу від 30.11.2006р. та від 31.12.2006р., які підписані в двохсторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

На час прийняття рішення у спраі, відповідач свої договірні зобов’язання щодо здійснення розрахунку за поставлений природний газ виконав повністю, сплативши також заявлену до стягнення суму боргу в розмірі 815357,74 грн. що підтверджується платіжним дорученням № 15 від 29.08.2008р., завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Відсутність на час розгляду справи заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений природний газ за вказаним договором також підтверджується доданими до матеріалів справи копіями платіжних доручень, якими відповідач перераховував грошові кошти на розрахунковий рахунок позивача за поставлений газ та актом звірки розрахунків між сторонами у справі за вказаним договором, відповідно до якого сальдо на 30.09.2008р. дорівнює 0. Зазначений акт підписаний в двохсторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств, оригінал якого залучений до матеріалів справи.

Оскільки відповідачем сплачена сума основного боргу в розмірі 815357,74 грн. то предмет спору в даній справі в вказаній частині відсутній.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за можливе на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України провадження у справі в зазначеній частині припинити.

Щодо решти позовних вимог то суд зазначає наступне.

На протязі строку дії Договору відповідачем було порушено строки виконання зобов’язання щодо здійснення розрахунків за поставлений природний газ, в зв’язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача, інфляційні втрати нараховані за період 01.01.2007 р. по 31.05.2008 р. складають 239639,82 грн., три проценти річних з простроченої суми, за період з 11.01.2007р. по 13.06.2008р. складають 34829,84 грн.

Розрахунок позивача інфляційних втрат та трьох процентів річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога позивача щодо стягнення інфляційних втрат в розмірі 239639,82 грн. та трьох процентів річних в розмірі 34829,84 грн. підлягає задоволенню.

Крім того, позивач на підставі п. 7.2, 7.5 договору просить суд стягнути з відповідача за несвоєчасну сплату поставленого природного газу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за шість місяців, що передують моменту звернення з позовом з 13.12.2007р. по 13.06.2008р., яка за розрахунком позивача складає 84009,57 грн.

Згідно із п. 3 ст. 83 ГПК господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Враховуючи майновий стан сторін, складне фінансове становище відповідача яке є комунальним підприємством та забезпечує населення міста Славутича енергоносіями, існування значної дебіторської заборгованості населення перед відповідачем за спожиті комунальні послуги, що підтверджується наданою до суду довідкою, невідповідність фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення, що постачаються та надаються відповідачем населенню тарифам, затвердженим органами державної влади та органами місцевого самоврядування та беручи до уваги, що на час прийняття рішення відповідачем повністю сплачено основну суму боргу за поставлений природний газ, суд вважає за можливе скористатися правом, наданим п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, та зменшити розмір пені, що підлягає стягненню до 5000 грн.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, п. 11 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 815357,74 грн.

2. Решту позовних вимог задовольнити частково.

3. Стягнути з Комунального підприємства “Управління житлово-комунального господарства” (07100, Київської обл., м. Славутич, вул. Військових Будівельників, 8, код ЄДРПОУ 31476318) на користь Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) 5000 (п’ять тисяч ) грн. пені, 239639 (двісті тридцять дев’ять тисяч шістсот тридцять дев’ять) грн. 82 коп. інфляційних втрат, 34829 (тридцять чотири тисячі вісімсот двадцять дев’ять) грн. 84 коп. 3% річних, 11739 (одинадцять тисяч сімсот тридцять дев’ять) грн. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.