Ухвала суду № 26368206, 26.07.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" липня 2012 р. м. Київ К-1774/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Федорова М.О.

при секретарі Бовкун В.В.

за участю представника відповідача -Яковенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Райтер»

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.12.2008

у справі № 2-а-4991/08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Райтер»

до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Райтер» (далі по тексту -позивач, ТОВ «Фінансова компанія «Райтер») звернулось до суду з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька (далі по тексту -відповідач, ДПІ у Калінінському районі м. Донецька) від 09.08.2007 № 0000821742/0, від 17.09.2007 № 0000821742/1, від 15.11.2007 № 0000821742/2, від 24.01.2008 № 0000821742/3.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10.09.2008 позов задоволено; визнано недійсними спірні податкові повідомлення-рішення, з мотивів обґрунтованості позовних вимог.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.12.2008 постанову суду першої інстанції скасовано; в позові відмовлено, з огляду на правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судами, за результатами проведеної планової виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Фінансова компанія «Райтер»за період з 01.10.2005 по 31.03.2007, складено акт № 2854/22-011/31037968, в якому зафіксовані порушення пп. 8.1.1 п.8.1 ст.8; пп. 9.6.2 пп. 9.6.4 п. 9.6, пп. 9.11.1 п. 9.11 ст. 9; п. 19.2 «б»ст. 19; пп. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що спричинило заниження доходів від інвестиційного прибутку фізичних осіб на загальну суму 2 258 497,72 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки та адміністративного оскарження відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 09.08.2007 № 0000821742/0, від 17.09.2007 № 0000821742/1, від 15.11.2007 № 0000821742/2, від 24.01.2008 № 0000821742/3 про визначення суми податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 6 775 493,16 грн., в т.ч.: 2 258 497,72 грн. основного платежу та 4 516 995,44 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Донараховуючи податкові зобов'язання, відповідач виходив з того, що за укладеними позивачем з фізичними особами нерезидентами громадянами Молдови ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 договорами купівлі-продажу цінних паперів (акцій) ТОВ «Фінансова компанія «Райтер»прийняло на себе обов'язки податкового агента, а саме: за законом зобов'язано було утримувати та перераховувати до бюджету України суми податку з доходів фізичних осіб від отриманого зазначеними вище особами інвестиційного прибутку. Ці вимоги позивач в порушення вимог діючого законодавства не виконав, оскільки усі суми отриманого вказаними громадянами інвестиційного прибутку зменшив на суму понесених цими громадянами витрат, в підтвердження яких розрахункові документи до перевірки надані позивачем не були.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було зроблено помилковий висновок про порушення ТОВ «Фінансова компанія «Райтер»норм законодавства, зафіксованих в акті перевірки.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, апеляційний адміністративний суд мотивував своє рішення наступним, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. 1.15 ст. 1, пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»податковий агент - юридична особа зобов'язаний нараховувати, утримувати та сплачувати податок з доходів фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону; податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Згідно з пп. 9.11.1 п. 9.11 ст. 9 цього Закону доходи з джерелом їх походження з України, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидента, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими для резидентів, з урахуванням особливостей, визначених окремими нормами цього Закону.

Відповідно до пп. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»у разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або оплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.

Згідно пп. 9.6.1 п. 9.6 ст. 9 зазначеного Закону облік фінансових результатів операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат.

Відповідно до пп. 9.6.2 п. 9.6 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, яка розраховується виходячи з сум витрат, які були понесені у зв'язку з придбанням такого активу, з урахуванням норм пп. 9.6.4 цього пункту. Під терміном інвестиційний актив (пп. 9.6.7 п. 9.6 ст. 9 вказаного Закону) розуміється пакет цінних паперів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом, а також банківські метали, придбані у банку, незалежно від місця їх подальшого продажу.

Згідно з пп. 5.1.1 п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»платник податку має право на податковий кредит за наслідками звітного податкового року; до складу податкового кредиту включаються фактично понесені витрати, підтверджені платником податку документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат.

Оскільки матеріалами справи встановлено, що позивач зменшив інвестиційний прибуток вищезгаданих громадян Молдови та не утримав податок з доходів фізичних осіб, в результаті виконання укладених з ними договорів, то нарахування податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб та застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями відповідає вимогам законодавства.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанції не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Райтер»залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.12.2008 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров З оригіналом згідно