Постанова № 26367588, 04.10.2012, Чернівецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2012 року м. Чернівці Справа № 2а/2470/327/11

14:40

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Боднарюка О.В.;

при секретарі судового засідання -Антонюку О.В.;

з участю:

представника позивача -Венгринюка С.В.;

представника відповідача -Лучкіної Г.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Комекс Буд ЛТД" до Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

ВСТАНОВИВ :

В поданому до суду 07.02.2011 року адміністративному позові позивач з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.01.2011 року №0000232300 та №0000242300.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що Новоселицькою МДПІ на підставі акту перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення від 28.01.2011 року за №0000232300 про сплату ПДВ у розмірі 988580 грн., штрафних санкцій на суму 247145 грн. та за №0000242300 про сплату штрафу у розмірі 170 грн.

В акті перевірки контролюючим органом зазначено, що підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень, послужили нездійснення платником умовного продажу товарних залишків та основних фондів, а такод неподання декларації з податку на прибуток за 3-й квартал 2010 року.

Враховуючи те, що відповідачем неправомірно були створені підстави для здійснення умовного продажу товарів, платник податків не здійснив такий продаж вважаючи незаконним скасування реєстрації платника ПДВ.

Позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення, які були прийняті у зв'язку із неправомірним анулюванням реєстрації платника ПДВ, є незаконними.

Товариство з обмеженою відповідальністю було зареєстроване платником податку на додану вартість у Новоселицькій МДПІ на підставі свідоцтва платника ПДВ №100151878 від 30.11.2008 року.

Кожен наступний, з моменту реєстрації, податковий період позивач подавав податкову звітність відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" та Закону України "Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами". ТОВ "Комекс Буд" було подано податкову звітність і за липень 2010 року.

Відповідач не вживши всіх, передбачених нормативними документами, заходів щодо розшуку платника податків протиправно надав державному реєстратору неправдиву інформацію щодо відсутності платника за його місцем знаходження.

На підставі такої недостовірної інформації державний реєстратор внесла відомості в державний реєстр щодо відсутності ТОВ "Комекс Буд ЛТД" за його місцезнаходженням.

Довідку із Єдиного державного реєстру із записом про відсутність позивача за його місцезнаходженням, державний реєстратор направив податковому органу, що і послужило підставою для анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ "Комекс Буд ЛТД ".

Керуючись штучно створеними підставами, 27 серпня 2010 року Новоселицька МДПІ протиправно та необґрунтовано прийняла рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, оформлене Актом №10/16.

Метою такого незаконного анулювання послужило створення для платника податків додаткового податкового навантаження у вигляді сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток, які платник податку зобов'язаний нарахувати та оплатити здійснивши умовний продаж товарів.

На цій підставі контролюючим органом самостійно було визначено податкові зобов'язання.

З нарахуванням податкових зобов'язань позивач не погоджується вважає, що рішення суб'єкта владних повноважень прийняті з порушенням вимог законодавства.

Відповідач позову не визнав, подав заперечення в якому зазначив, що Новоселицькою МДПІ актом №к/16 від 27.08.2010 року на підставі підпункту е) п.9.8 ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість"№168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями) анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ "Комекс Буд ЛТД"№100151878 видане 30.11.2008 року на бланку ф№2-ПДВ серія НБ №197382.

Згідно наданих для перевірки документів ТОВ "Комекс Буд ЛТД" на день анулювання реєстрації платника ПДВ знаходились:

- товарні залишки (рах. 201, 205, 207, 22, 281, 26) на суму 1245734,04 грн.(без ПДВ);

- основні фонди (рах. 101, 103, 104, 105, 106, 109, 111, 112, 125) на суму 3697165,24 грн.(без ПДВ), всього на суму 4942899,28 грн.(без ПДВ).

На порушення п.7.3 ст.7 та п.9.8 ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість"№168/97-ВР від 03.04.1997 року (зі змінами та доповненнями) товариство з обмеженою відповідальністю "Комекс Буд ЛТД" не визнало умовний продаж товарних залишків та основних фондів, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих та поточному податкових періодах та відповідно занизив податкові зобов'язання по податку на додану вартість за серпень 2010 року в сумі 988580 грн., у зв'язку з чим Новоселицькою МДПІ винесено податкові повідомлення-рішення №0000232300/21/23 від 28.01.2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем в сумі 988580 грн. та штрафними санкціями в сумі 247145 грн. та №0000242300/21/23 від 28.01.2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за штрафними санкціями в сумі 170 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, та просив їх задовольнити посилаючись на обґрунтування викладені в позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнав, посилаючись на обставини викладені в запереченні.

Судом дослідженні докази надані сторонами.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази надані сторонами, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких підстав.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Новоселицькою МДПІ в період з 16.12.2010 року по 06.01.2011 року проведена позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Комекс Буд ЛТД".

14 січня 2011 року за результатами перевірки податковим органом складено акт №1/23-03/25078492, про результати позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Комекс Буд" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.09.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.09.2010 року.

Згідно акта перевірки, було встановлено порушення п.7.3 ст.7 та п.9.8 ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість"№168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями) - заниження податку на додану вартість в сумі 988580 грн., в тому числі за серпень 2010 року в сумі 988580 грн.; п.4.1.4 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"№2181 від 21.12.2000 року (із змінами та доповненнями), ст.16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"від 28.05.1997 року №283/97-ВР (із змінами і доповненнями) у частині неподання до Новоселицької МДПІ декларації з податку на прибуток підприємств за три квартали 2010 року (а.с.142-163).

28 січня 2011 року Новоселицькою МДПІ були прийняті спірні податкові-повідомлення-рішення №0000232300, №0000242300(а.с. 15-16).

18 березня 2011 року постановою Чернівецького окружного адміністративного суду визнано бездіяльність Новоселицької МДПІ по встановленню місцезнаходження товариства з обмеженою відповідальністю "Комекс Буд" неправомірною. Скасовано акт про анулювання реєстрації платника ПДВ №10/16 від 27.08.2010 року. Скасовано свідоцтво №100309214 про реєстрацію платника податку на додану вартість серії НБ № 197430 видане Новоселицькою МДПІ Чернівецької області 17.11.2010 р., яке втрачає чинність із моменту набрання законної сили постанови суду (а.с. 54-62).

Постанову суду першої інстанції було оскаржено відповідачем до Вінницького апеляційного адміністративного суду. Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2011 року апеляційну скаргу Новоселицької МДПІ - залишено без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суд від 18 березня 2011 року - без змін (а.с. 63-65).

Згідно постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 березня 2011 року встановлено, що ТОВ ВКФ "Комекс Буд ЛТД" зареєстроване Новоселицькою районною державною адміністрацією Чернівецької області 22.01.1999р., взяте на податковий облік в Новоселицькій МДПІ 22.01.1999 р. за № 18 та є платником податку на додану вартість згідно виданого відповідачем свідоцтва.

04.08.2010 р. посадовими особами відповідача, а саме начальником відділу оподаткування юридичних осіб Новоселицької МДПІ Чернівецької області Галкевич А.В. та заступником начальника відділу оподаткування юридичних осіб Петковичем В.В. проведено перевірку знаходження за юридичною (фактичною) адресою ТОВ "Комекс Буд ЛТД", код ЄДРПОУ 25078492, зареєстрованого в м. Новоселиця по вул. Леніна, будинок 88, про що складено акт № 682/15.

Даною перевіркою встановлено, що ТОВ "Комекс Буд ЛТД" за вищевказаною адресою не знаходиться, виробничі потужності відсутні, посадових осіб не встановлено. Договір оренди приміщення не укладався, фактичне місцезнаходження позивача не встановлено. Керівник товариства Іордакі М.Д. відсутній за юридичною адресою, встановити його місцезнаходження неможливо.

За результатами перевірки зроблено висновок про порушення позивачем вимог ст. ст. 19 та 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", а тому 04.08.2010 р. відповідачем на адресу начальника підрозділу податкової міліції Новоселицької МДПІ направлено запит № 124 вх-15 про встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків - ТОВ "Комекс Буд ЛТД".

На виконання даного запиту податковою міліцією 06.08.2010р. була підготовлена довідка про неможливість встановлення місцезнаходження платника.

В подальшому, 11.08.2010р. відповідачем направлено на адресу державного реєстратора Новоселицької районної державної адміністрації Чернівецької області повідомлення ф.№ 18 ОПП про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, за наслідками розгляду та перевірки якого 25.08.2010 р. державним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис 5 № 1 033 143 0005 000 134 про "Внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою".

27.08.2010 р. комісією, створеною відповідно до розпорядження Новоселицької МДПІ від 05.05.2008 р. № 16-р, зі змінами та доповненнями, складено акт за № 10/16 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Комекс Буд ЛТД", яким анульовано свідоцтво № 100151878 про реєстрацію платника податку на додану вартість.

В цей же період часу позивач, не будучи обізнаним з оскаржуваним актом, звернувся з відповідними документами до державного реєстратора з метою внесення змін щодо місцезнаходження товариства. Так, 02.09.2010 р. та 16.09.2010р. державним реєстратором внесено реєстраційні записи 7 № 1 033 143 0007 000134 та 8 № 1 033 143 0008 000134 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах", згідно яких внесено відомості про зміну місцезнаходження позивача: м. Новоселиця, вул. Центральна, 23 та м. Новоселиця, вул. Центральна, 111.

Акт про анулювання реєстрації платника ПДВ позивач отримав 27.10.2010р., а вже 17.11.2010р. відповідачем було видано позивачу нове свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість серії НБ № 197430, № 100309214.

Згідно рішення Вищого адміністративного суду України від 05 липня 2012 року у справі №К/9991/46956/11 постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 березня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2011 року залишено без змін (а.с.106-107).

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи викладене вище, суд вважає за доведені вказані вище обставини, які не підлягають доказуванню при розгляді цієї адміністративної справи, а саме визнання бездіяльності Новоселицької МДПІ неправомірною по встановленню місцезнаходження позивача та як наслідок скасування акту про анулювання реєстрації платника ПДВ.

До вказаних правовідносин слід застосувати такі положення закону.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000232300 від 28.01.2011р. суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п е.) п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (Далі Закон-№168) реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зроблено запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням.

Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "б" - "е" цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи.

Податковий орган не може відмовити в анулюванні реєстрації у разі існування підстав, визначених у підпунктах "а" - "б" цього пункту, та зобов'язаний прийняти самостійне рішення про анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "в" - "е" цього пункту.

Платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.

В ході судового розгляду сторонами не заперечувались висновки податкового органу відображені в акті перевірки про те, що у позивача на день анулювання реєстрації платника ПДВ знаходились товарні залишки на суму 1245734,04грн.; та основні фонди на суму 3697165,24грн., а всього на суму 4942899,28грн.

Вирішуючи даний спір, суд вважає за доведені обставини на які посилається позивач в частині неправомірності дій (рішення) податкового органу при прийнятті рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ, що підтверджується рішенням суду, яке набрало законної сили, а тому податкове повідомлення-рішення №0000232300 від 28.01.2011р., як наслідок таких неправомірних дій податкового органу є протиправним та підлягає скасуванню, за відсутності будь-якої із підстав визначених Законом №168 для визнання позивачем умовного продажу товарних залишків або основних фондів.

Щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000242300 від 28.01.2011р. суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.4.1.4 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (чинного на час спірних правовідносин» податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному місяцю, календарному кварталу, календарному року.

Відповідно до п. 120.1 ст.120 ПК України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

З матеріалів справи вбачається, що до позивача на підставі вимог ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР застосовано штраф у розмірі 170 грн. за неподання до Новоселицької МДПІ декларації з податку на прибуток підприємств за ІІІ-й квартал 2010 року.

З даними висновками податкового органу викладеними в акті перевірки суд погодитись не може, оскільки в ході судового розгляду представником позивача в якості доказу про факт подання декларації з податку на прибуток підприємств подано копію такої декларації з відміткою «отримано ОСОБА_3 (підпис) 09.10.11р.» (а.с.178-180)

В своїх поясненнях представник відповідача пояснив, що особа ОСОБА_3 є працівником Новоселицької МДПІ, однак про факт наявності вказаної декларації нічого пояснити не може.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що позивачем підтверджено належним та допустимим доказом факт вчасного подання до податкового органу декларації з податку на прибуток підприємства за ІІІ-й квартал 2010 року, а тому спірне рішення №0000242300 від 28.01.2011р. про застосування штрафу в розмірі 170 грн. є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

У відповідності до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході судового розгляду відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належним чином правомірність прийнятих ним рішень.

Таким чином суд вважає, за доведені ті обставини на які посилається позивач, а адміністративний позов як обґрунтований підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Тому слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати -судовий збір в сумі 3,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 8, 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.01.2011 року за №0000232300 та від 28.01.2011 року за №0000242300.

3. Органу Державної казначейської служби України стягнути на користь позивача - товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Комекс Буд ЛТД" понесені судові витрати - судовий збір у розмірі 3,40 грн. із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова у повному обсязі складена 09 жовтня 2012 року.

Суддя О.В. Боднарюк