Постанова № 26367194, 04.10.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/5820/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Молодецького Р.І.,

при секретарі - Яремин Н. І.,

за участю:

відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Хорольському районі Полтавської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В:

06 вересня 2012 року Управління Пенсійного фонду України в Хорольському районі Полтавської області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік в сумі 3 030 грн. 71 коп., посилаючись на те, що відповідачем не сплачено єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий період, чим порушено вимоги Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI.

04 жовтня 2012 року позивачем було надано до суду заяву про зменшення позовних вимог у зв'язку з частковою сплатою ФОП ОСОБА_1 заборгованості у сумі 1 000 грн.

Позивач у судове засідання не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач у судовому засідання проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Відповідно до положень частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе провести розгляд справи за даної явки на підставі наявних матеріалів справи.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Відносини з приводу нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування регулюються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі -Закон №2464-VI).

За змістом статті 1 Закону єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) це - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У розумінні пункту 1 частини першої статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з вимогами пункту 3 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464, з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску. Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється. Пенсійний фонд спільно з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та Державною податковою адміністрацією України проводить звірення платників страхових внесків у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно з Державною податковою адміністрацією України за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до статті 5 Закону № 2464 взяття на облік здійснюється Пенсійним фондом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників. Платникам єдиного внеску в порядку, встановленому Пенсійним фондом, безоплатно надсилається повідомлення про взяття їх на облік, в якому зазначається клас професійного ризику виробництва, до якого віднесено платника.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа - підприємець 10 квітня 2007 року Хорольською районною державною адміністрацією Полтавської області і є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та перебуває на обліку в УПФУ в Хорольському районі.

Згідно абзацу 1 частини 1 статті 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частиною 2 статті 9 Закону № 2464 передбачено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до частин 8, 12 статті 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

В ході судового розгляду встановлено, що строки оплати спірної суми боргу закінчились, разом з тим, докази про виконання відповідачем вимог Закону №2464 у справі відсутні.

Згідно з пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464 територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Управлінням Пенсійного фонду України у Хорольському районі боржнику направлена вимога про сплату боргу № Ф-146 від 03 квітня 2012 року, яка отримана родичем відповідача, про свідчить підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, копія якого міститься в матеріалах справи.

За відповідачем рахується заборгованість за 2011 рік в загальній сумі 2 030, 71 грн. (урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Згідно з частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів сплати відповідачем суми боргу по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік в сумі 2 030, 71 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) сторонами до матеріалів справи не надано.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача правомірними і обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Хорольському районі Полтавської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України у Хорольському районі (код ЄДРПОУ 22529646) борг по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 2 030 (дві тисячі тридцять) грн. 71 копійка.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 09 жовтня 2012 року.

Суддя Р.І. Молодецький