Постанова № 26366428, 04.10.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0570/11879/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10:45

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Мєзєнцева Є.І.

при секретарі Небраті Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби (представник Каледа А.В., довіреність від 02.04.12) до державного підприємства «Артемвугілля» (представник Миргородов О.В., довіреність від 19.04.12) про стягнення коштів платника податків - державного підприємства «Артемвугілля», який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу з податку на прибуток у сумі 9'980'707,09 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Горлівська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби (далі - Інспекція, позивач) звернулася до суду з позовною заявою до державного підприємства «Артемвугілля» (далі - Підприємство, відповідач) про стягнення коштів платника податків - державного підприємства «Артемвугілля», який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу з податку на прибуток у сумі 15'228'791,88 грн.

В обґрунтування позовної заяви Інспекція посилається на ст.67 Конституції України та п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, зокрема зазначає, що в порушення наведених правових норм відповідач самостійно не сплатив суму податкових зобов'язань податку на прибуток, у зв'язку з чим утворилась заборгованість Підприємства перед Державним бюджетом у сумі 15'228'791,88 грн.

02.10.2012 року відповідач через канцелярію суду надав письмову заяву про відстрочення виконання судового рішення, в якій визнав податковий борг у сумі 9'980'707,09 грн. та просив суд відстрочити виконання судового рішення у справі №2а/0570/11879/2012 терміном на один рік.

Статтею 137 КАС України унормовано, позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, заявлені у позовній заяві та надав письмову заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив стягнути кошти платника податків - державного підприємства «Артемвугілля», який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу з податку на прибуток у сумі 9'980'707,09 грн., тим самим зменшивши розмір первісно заявлених позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав правову позицію викладену у письмовій заяві про відстрочення виконання судового рішення.

Суд перебував у нарадчій кімнаті 04.10.12 року з 1038 до 1045 години.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги Інспекції підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно абз.1-2 ст.2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби є, зокрема здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно п.1 ч.1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції зокрема виконують такі функції як здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів.

Відповідно до п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право, зокрема звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.п.41.1.1. п.4.1 ст.41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є, зокрема органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.п.14.1.137 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п.41.5 ст.41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Таким чином, Інспекція є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує повноваження, надані йому Податковим кодексом України та Законом України «Про державну податкову службу в Україні».

В свою чергу, відповідач (просп. Леніна, буд.13, м. Горлівка, Донецька область, 84601, ідентифікаційний код - 32270533) є юридичною особою (а.с.а.с.62-63, 65-78), знаходиться на податковому обліку Інспекції з 06.03.2003 року (а.с.64) та відповідно до законодавства є платником податку на прибуток.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 15.1. Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п.1.1 ст.1 ПК України).

Зобов'язання платників податків визначені статтею 16 Податкового кодексу України, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п.9.1.1 п.9.1 ст.9 Податкового кодексу України, податок на прибуток належить до загальнодержавних податків.

Пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України визначено, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків (п.49.1 ст.49 ПК України).

Пунктом 49.2 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Пунктом 309.2 статті 309 Податкового кодексу України передбачено, що за правильність обчислення, своєчасність подання податкових декларацій та сплати сум податку, платники податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу.

За змістом п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточненні показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Платник податків який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Загальний порядок оподаткування податку на прибуток підприємств визначається розділом ІІІ Податкового кодексу України.

Відповідно до п.152.9 ст.152 Податкового кодексу України, для цілей цього розділу використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

Звітний податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду.

В силу п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.31.1 ст.31 Податкового кодексу України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

За правилами п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п.57.1 ст.57 ПК України).

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно зворотного боку облікової картки Підприємства станом на 01.10.2012 року, недоїмка з податку на прибуток відповідача становить 9'458'805,27 грн. та нарахована пеня у сумі 521'901,82 грн. (а.с.а.с.118-123).

При цьому відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку податкового боргу Підприємства, зазначена сума недоїмки самостійно нарахована платником податку за податковими деклараціями №9047750071 від 09.08.2012 року на суму 2'071'175,40 грн. та №9016988492 від 27.09.2012 року на суму 7'230'487,00 грн., а також податковим органом на підставі статті 126 Податкового кодексу України донараховано відповідачу штрафних санкцій на суму 157'142,87 грн. (а.с.110), що в свою чергу останнім не оспорюється.

Таким чином, загальна сума заборгованості Підприємства перед Державним бюджетом з податку на прибуток станом на 02.10.2012 року складає 9'980'707,09 грн., що окрім іншого, підтверджується також довідкою про заборгованість по сплаті податків (а.с.109) та розрахунком суми пені (а.с.111).

Відповідно до п.38.1 ст.38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Станом на час розгляду справи податковий борг з податку на прибуток платником податків не сплачено, що суперечить приписам п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що з метою погашення податкового боргу позивачем на адресу відповідача надсилалась перша податкова вимога від 20 серпня 2008 року №1/125 на суму 2'893'792,67 грн., яка була вручена адресату 21.08.2008 року та друга податкова вимога від 23 серпня 2008 року №2/155 на суму 3'081'961,98 грн., яка була вручена адресату 24.09.2008 року, про що свідчать копії корінців цих вимог (а.с.14).

За приписами п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника, що існує на день погашення. У разі якщо після надіслання (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається.

Відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинного на час прийняття рішення) податковим органом прийнято рішення №10/24/32270533 від 24.10.2008 року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (а.с.15).

Окрім того, з метою захисту бюджетних інтересів активи Підприємства знаходяться в податковій заставі, що підтверджується наявними в матеріалах справи витягами про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (а.с.а.с.16-18).

Проте, як встановлено судом, заходи, вжиті Інспекцією щодо стягнення податкового боргу, не призвели до його погашення.

Частиною 5 статті 45 Бюджетного кодексу України унормовано, що податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи до державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейській рахунок державного бюджету.

Між тим, п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України встановлює, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків, зокрема, шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (п.95.2 ст.95 ПК України).

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Суд в порядку статей 112, 136 КАС України приймає визнання відповідачем вимог Інспекції, оскільки ці дії відповідача не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог та необхідність задоволення адміністративного позову Інспекції до Підприємства про стягнення коштів за податковим боргом з податку на прибуток в сумі 9'980'707,09 грн.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Порядок і умови відстрочення виконання судового рішення визначені частиною 1 статті 263 КАС України, якою передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду, що видав виконавчий лист, із поданням, а сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Таким чином, розглянувши заяву відповідача про відстрочення виконання судового рішення разом із наданими до неї матеріалами, суд приймає до уваги тяжкий фінансово-економічний стан державного підприємства «Артемвугілля», який не дозволяє на теперішній час виконати рішення суду в повному обсязі, у зв'язку з чим вважає, що заява про відстрочення виконання постанови в розглядуваній адміністративній справі підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2-15, 17-18, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до державного підприємства «Артемвугілля» про стягнення коштів платника податків - державного підприємства «Артемвугілля», який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу з податку на прибуток у сумі 9'980'707,09 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути кошти платника податків - державного підприємства «Артемвугілля», який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 9'980'707,09 грн. (дев'ять мільйонів дев'ятсот вісімдесят тисяч сімсот сім гривень дев'ять копійок) на наступний рахунок: податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності: код платежу - 11020100, рахунок - 31112002700021, одержувач - Державний бюджет ЦМР м. Горлівка, ЕДРПОУ - 38023569, МФО - 834016; Банк ГУДКСУ у Донецькій області.

Відстрочити виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 04.10.2012 року по справі №2а/0570/11879/2012 терміном на один рік.

Постанова ухвалена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 04 жовтня 2012 року в присутності представників сторін.

Повний текст постанови складений 05 жовтня 2012 року.

Постанова може бути оскаржена через Донецький окружний адміністративний суд в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Мєзєнцев Є.І.