Постанова № 2636388, 10.12.2008, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"10" грудня 2008 р.

Справа № 12/66-1377

12 год. 20 хв.

м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Скрипчук О.С.

при секретарі судового засідання Дзюбановському Ю.І.

Розглянувши матеріали справи:

за позовом: Комунального підприємства «Тернопільміськліфт», вул. 15 Квітня,3, м. Тернопіль

до відповідача: Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі, вул. Руська,17, м. Тернопіль

про: визнання нечинними рішення Управління ПФУ в м.Тернополі «Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 17.12.2007р. №1124, №1125, №1126.

За участю представників сторін:

позивача:

відповідача: Щепна І.М. –юрисконсульт, довіреність №15758/04 від 01.12.2008р.

Суть справи:

Комунальне підприємство «Тернопільміськліфт», м. Тернопіль, надалі позивач, звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі, м. Тернопіль, надалі відповідач, про визнання нечинними рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі «Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду»від 17.12.2007р. №1124, №1125 та №1126.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що Пенсійним фондом рішення про застосування фінансових санкцій прийняті всупереч норм Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та з порушенням порядку та термінів, визначених положеннями Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду». В підтвердження викладеного додає оспорювані рішення від 17.12.2007р. №1124, №1125, №1126.

Представник позивача в судове засідання, 10.12.2008р., не з’явився, в попередніх судових засіданнях позовні вимоги підтримував.

Представник відповідача в судових засіданнях позовні вимоги не визнає. У запереченнях проти позову від 23.04.2008р. №4929/04 зазначає, що позовні вимоги КП «Тернопільміськліфт»є безпідставні, оскільки підприємством порушено ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»щодо термінів сплати страхових внесків. Відповідно ч. 2 ст. 106 вказаного Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/ або не сплаченні страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій, що і було зроблено Пенсійним фондом шляхом прийняття рішень.

Також стверджує, що позивач не прийняв до уваги ту обставину, що ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»не встановлює строки винесення рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені. У зв’язку з цим, «Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», яка затверджене Постановою Правління ПФУ від 19.12.2003р. №2-1 в частині строків застосування фінансових санкцій не відповідає положенням Конституції України та суперечить ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відтак, суди не повинні застосовувати акти, які не відповідають законодавству України.

Крім цього зазначає, що КП «Тернопільміськліфт»попустило 10-денний строк для звернення до адміністративного суду щодо скасування рішень Пенсійного фонду, який передбачений абз. 2 ч. 13 ст. 106 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено.

17 грудня 2007 року Управлінням ПФУ в місті Тернополі були прийняті рішення «Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду»за номерами №1124, №1125 та №1126, якими до комунального підприємства «Тернопільміськліфт»застосовані фінансові санкції в розмірі 27037,36 грн. та нарахована пеня в сумі 7456,69 грн. Вказані рішення Пенсійним фондом приймалися на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Дані рішення Пенсійного Фонду оскаржуються позивачем з вимогою визнати їх нечинними.

Дослідивши зібрані по справі докази та оцінивши норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 64 Закону України «Про пенсійне страхування»контролюючим органом стосовно нарахування, обчислення та сплати страхових внесків є головні управління та управління Пенсійного фонду (територіальні органи виконавчої дирекції Пенсійного фонду України), які уповноваженні здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати зобов’язань платниками страхових внесків та застосовуватися фінансові санкції за порушення строків сплати внесків.

Стаття 17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»покладає на страхувальника зобов’язання, зокрема допускати посадових осіб виконавчих органів Пенсійного фонду до перевірок правильності обчислення та сплати страхових внесків, надавати їм передбачені законодавством документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірок, подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом, нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, а також страхувальник має право оскаржувати в установленому законодавством порядку рішення органів Пенсійного фонду та дії посадових осіб виконавчих органів Пенсійного фонду.

Норми Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»встановлюються порядок обчислення та сплати страхових внесків, відповідно до статті 20 якого обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції –за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:

- 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;

- 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

- 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Згідно положень «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», яка затверджена Постановою ПФУ від 19.12.2003р. №21-1, а саме п.п. 9.3.2 п. 9.3 Р.9, рішення про застосування штрафів, зазначених у цьому підпункті, складається в залежності від терміну затримки сплати (погашення) страхових внесків:

1) при затримці до 30 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 30 календарних днів, рішення про застосування штрафу виноситься у розмірі десяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки.

Тобто, рішення виноситься одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період з 1 до 30 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період;

2) при затримці сплати страхових внесків до 90 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 90 календарних днів, рішення про застосування штрафу виноситься у розмірі двадцяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки.

Тобто, рішення приймається одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період з 31 до 90 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період;

3) при затримці сплати страхових внесків, що є більшою 90 календарних днів, рішення виноситься у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) недоїмки.

Рішення приймається одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період від 91 календарного дня до дня фактичного погашення всієї суми недоїмки незалежно від кількості випадків сплати за цей період.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника.

Так, приписами вказаної Інструкції, яка затверджена Постановою ПФУ від 19.12.2003р. №21-1, на виконання Закону України «Про пенсійне забезпечення»і яка є обов’язковою для застосування при прийнятті рішень щодо притягнення до відповідальності платника страхових внесків, шляхом застосування санкцій чітко встановлено прийняття органом Пенсійного Фонду окремих рішень про застосування штрафу в залежності від фактично сплаченої (погашеної) недоїмки та по термінах затримки сплати страхових внесків.

Однак, відповідачем всупереч норм Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та положень «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України»за несплату недоїмки за різні терміни її погашення в один календарний день прийняті рішення №1124, №1125 та №1126 про застосування штрафних санкцій в розмірі 27037,36 грн. та нарахування пені в сумі 7456,69 грн. Крім цього, відповідачем в оспорюваних рішення не зазначено періоди здійснення такого нарахування, як це вимагається формою самого рішення, яке є Додатком №14 Інструкції.

Відповідачем в процесі розгляду справи не підтверджено суми застосованих санкцій належними доказами, а саме на підставі якого розрахунку виникло зобов’язання, джерело поступлення коштів на його погашення, не довів свої заперечення доказами з посиланням на норми чинного законодавства нарахування санкцій на різницю між сумою нарахованих страхових внесків та сумою від зарахованого єдиного податку, що унеможливлює встановити правомірність нарахування Пенсійним Фондом санкцій. Також, факт винесення рішень за період заборгованості, а не в залежності від терміну затримки сплати страхових внесків –на наступний день після закінчення 30 та 90 календарних днів, що не відповідає вимогам п.п.п. 9.3.2 п. 9.3 Інструкції.

У відповідності до статті 9 Кодексу Адміністративного судочинства України суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так як «Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України»затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №128/2004, її положення не визнанні судом неконституційними, відтак твердження відповідача щодо невідповідності її положень в частині строків застосування фінансових санкцій не відповідає положенням Конституції України та суперечить ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»не заслуговують на увагу при винесені постанови.

Разом з тим, у відповідності до абз. 2 ч. 13 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Як стверджує відповідач комунальним підприємством «Тернопільміськліфт»був пропущений десятиденний строк, встановлений ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»для оскарження рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені, а саме рішення від 17.12.2007р. №1124, №1125 та №1126 згідно повідомлень про вручення поштового відправлення, які долучені до матеріалів справи були отриманні представником позивача - Політовською 24.12.2007р., а позовна заява подана до господарського суду 06.03.2008р.

Представник КП «Тернопільміськліфт»в судових засіданнях твердження органу Пенсійного фонду щодо отримання рішень про застосування фінансових санкцій їхнім представником, а саме Політовською заперечував, мотивуючи тим, що дана особа 24 грудня 2007 року перебувала у відрядженні в м. Рівне. В підтвердження викладеного додає наказ №107 від 21.12.2007р. «Про відрядження головного бухгалтера Політовської О.Ф.», посвідчення про відрядження №83 від 24.12.2007р., звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт Політовської О.Ф. №АО-0000121 від 25.12.2007р. та квиток серії АКУХ №858089 від 24.12.2007р.

Суд, розглянувши поданні позивачем докази приходить до переконання, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факту отримання КП «Тернопільміськліфт»рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені від 17.12.2007р. №1124, №1125 та №1126, а відтак спростовуються твердження про пропущення позивачем десятиденного терміну для їх оскарження.

Згідно статті 71 Кодексу Адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності із ст. 94 КАС України судовий збір відшкодовується позиву за рахунок Державного бюджету.

На підставі наведеного, куруючись статтями 69-71, 86, 94, 99, 104, 158-163 Кодексу Адміністративного судочинства України, Прикінцевими та перехідними положеннями Кодексу Адміністративного судочинства України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати нечиними рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі «Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду»від 17 грудня 2007 року за номерами №1124, №1125, №1126.

3. Стягнути з Державного бюджету на користь комунального підприємства «Тернопільміськліфт», вул. 15 Квітня,3, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 32941861, - 85 грн. судового збору.

Виконавчий лист видати за заявою КП «Тернопільміськліфт».

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі «17»грудня 2008 року до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, а протягом двадцяти днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.

Суддя О.С. Скрипчук