Рішення № 26361950, 04.10.2012, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 2607/4547/12

Категорія 43

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

04 жовтня 2012 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Захарчук С. С. ,

при секретарі - Власенко Л. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві, про припинення права на користування квартирою,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, скасування реєстрації.

Зазначали, що вони є співвласниками квартири АДРЕСА_1. Право власності на зазначену квартиру вони набули в порядку спадкування за законом після матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

ОСОБА_3 є колишнім чоловіком їх матері. Шлюб вони розірвали за 5 років до смерті ОСОБА_4 Незважаючи на вимоги ОСОБА_4 виселитися зі спірної квартири, ОСОБА_3 залишився проживати у спірній квартирі.

ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідач жорстоко вбив їх матір.

Відповідно до вироку Подільського районного суду м. Києва від 22 березня 2012 року ОСОБА_3 був визнаний винним у вчиненні злочину та йому призначено покарання у виді позбавлення полі на 8 років.

Посилаючись на те, що вони є співвласниками спірної квартири, відповідач не є членом їх сім'ї та втратив право користування жилим приміщенням, просили визнати його таким, що втратив право користування жилим приміщенням і скасувати реєстрацію.

У подальшому позивачами було подано заяву про залишення позову в частині зняття з реєстрації без розгляду.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 4 жовтня 2012 року позов в частині вимог про скасування реєстрації залишено без розгляду (а.с. 74).

Крім того, позивачами було уточнено позов згідно якого просили припинити право ОСОБА_3 на користування квартирою АДРЕСА_1.

У судовому засіданні представник позивачів позов підтримала у повному обсязі та просила позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач був повідомлений про дату та час судового засідання належним чином, письмові пояснення по справі надавати відмовився (а.с. 58-59).

Згідно з ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Заочний розгляд справи відбувається за відсутності відповідача з дотриманням вимог, встановлених законом, на підставі ухвали про заочний розгляд справи.

Заслухавши пояснення представника позивачів, дослідивши та оцінивши письмові докази в справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом ОСОБА_1, ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7-10).

Згідно з довідкою ЖБК «Квазар-5» від 27 березня 2012 року у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 і ОСОБА_3 (а.с. 11).

Відповідно до вироку апеляційного суду м. Києва від 15 серпня 2012 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України за вбивство ОСОБА_4 та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 10 років (а.с. 60-62).

Частиною 1 ст. 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. 2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

ОСОБА_3 є колишнім чоловіком ОСОБА_4, шлюб між ними було розірвано 20 травня 2008 року (а.с. 63).

Згідно норм ч. 4 ст. 156 ЖК України припинення сімейних відносин з власником помешкання не припиняє житлового сервітуту.

Водночас за правилом ч. 2 ст. 406 ЦК України сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачі зазначали, що вони є новими співвласниками спірної квартири, ОСОБА_3 є колишнім чоловіком їх матері, яку жорстоко вбив, не є членом їх сім'ї, а тому їх спільне проживання у квартирі є неможливим.

Ураховуючи те, що новими власниками квартири АДРЕСА_1 є позивачі, ОСОБА_3 був колишнім членом сім'ї власника - ОСОБА_4, яку жорстоко вбив і згідно вироку апеляційного суду м. Києва від 15 серпня 2012 року його визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України за вбивство ОСОБА_4 та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 10 років, ОСОБА_3 зареєстрований у спірній квартирі, у зв'язку з чим створює власникам перешкоди у здійсненні права власності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та про припинення право ОСОБА_3 на користування квартирою АДРЕСА_1 на підставі ч. 2 ст. 406 та ст. ст. 317, 386, 391 ЦК України.

Керуючись ст. ст. 317, 386, 391, 406 ЦК України, ст. 156 ЖК України, ст. ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 88, 169, 209, 212-215, 223, 224 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві, про припинення права на користування квартирою - задовольнити.

Припинити право ОСОБА_3 на користування квартирою АДРЕСА_1.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Суддя С. С. Захарчук