Постанова № 2636123, 04.03.2008, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2008 № 37/92

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Губенко Н.М.

суддів: Барицької Т.Л.

Ропій Л.М.

при секретарі:

За участю представників:

від позивача - Басюк О.Г. - нач. відділу юридичної і договірної роботи, дов. № 30-19/60 від 03.01.2008,

Чурай Г.В. - пом. юрисконсульта, дов. № 30-19/54 від 03.01.2008,

від відповідача - Гаврилюк В.М. - заст. нач. договірно-правової служби, дов. № 23-03/94 від 05.11.2007,

від третьої особи 1 - не викликався та не з’явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином,

від третьої особи 2 - Кочерга Ю.О. - представник, дов. № 1451/15/14-08 від 03.03.2008,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот"

на рішення Господарського суду м.Києва від 22.11.2007

у справі № 37/92 (Кондратова І.Д.)

за позовом Херсонського морського торгівельного порту

до Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот"

треті особи Державне підприємство "Херсонський річковий порт",

Міністерство транспорту та зв"язку України

про стягнення 9670,97 грн.

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України розгляд справи 22.01.2008 відкладено на 12.02.2008, а 12.02.2008 – на 04.03.2008.

Відповідно до ст.ст. 69, 99 ГПК України строк розгляду справи № 37/92 продовжено.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.11.2007 у справі №37/92 позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 9 670,97 грн. основного боргу та судові витрати.

Рішення мотивовано тим, що факти, встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 15.06.2007 у справі № 28/398, яке набрало законної сили та залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду, мають преюдиціальне значення для вирішення спору по даній справі; рішенням суду встановлено, що морські портові збори справляються відповідно до закону при настанні певної події, а передбачені договорами річкові портові збори – при фактичному наданні послуг; судом встановлено, що на теперішній час межі території та акваторії Херсонського морського торгівельного порту встановлені Обов’язковою постановою 1978 року та Обов’язковою постановою 2005 року.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2007 у справі № 37/92 скасувати повністю з підстав неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення та неправильного застосування норм матеріального права і прийняти нове рішення про залишення позовної заяви без задоволення.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Заявник стверджує, що позивач вимагає оплати за послуги, які фактично не надавав, а теплохід "А.Федоров" здійснював рейс та оброблявся в Херсонському річковому порту, який має власну акваторію та із яким відповідачем укладено договір від 01.01.2004; станом на листопад 2007 р. законодавством не передбачено сплату портових зборів в річкових портах, що підтверджено листами Мінтрансу від 11.09.1997, 05.11.1999, 12.02.2002.

Заявник посилається на те, що законодавством не передбачено наявність повноважень у Міністерства транспорту та зв’язку України, Державного департаменту морського і річкового транспорту, Херсонської обласної адміністрації, позивача надання у користування та визначення меж акваторії морському порту.

На думку заявника, судом не враховано, що Обов’язкові постанови Херсонського морського торгівельного порту 1978 р., 2005 р. суперечать Кодексу торговельного мореплавства України, Водному кодексу України, згідно з якими акваторія морського порту відводиться виключно Кабінетом Міністрів України.

Заявник стверджує, що рішення прийняте з порушеннями ст. 19 Конституції України, ст.ст. 73, 74, 78 Кодексу торговельного мореплавства України, ст.ст. 5, 13, 14 Водного кодексу України, постанови Верховної Ради України від 12.09.1991, оскільки позивачу у встановленим чинним законодавством порядку, а саме: Кабінетом Міністрів України, не відведено акваторію.

Заявник посилається на те, що судом не надано оцінки тим доказам, що з моменту створення Херсонського річкового порту портові збори в його акваторії національними судноплавними компаніями не сплачувались.

На думку заявника, самовільне відведення позивачем собі акваторії, із включенням до її складу акваторії Херсонського річкового порту, є порушенням чинного законодавства і не тягне будь-яких зобов’язань зі сторони відповідача.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу, заперечуючи доводи скарги, посилається, зокрема, на те, що вимагає не оплати за послуги, а надходження за портові збори, які передбачені чинним законодавством, а саме: ст. 84 КТМ України, у якій також зазначено, що справляння портових зборів покладене тільки на морські порти; на ту обставину, що відповідач безпідставно не розмежовує предмети регулювання постановою Кабінету Міністрів України "Про портові збори" № 1544 від 12.10.2000, наказом Міністерства транспорту України "Про затвердження Порядку обліку та використання коштів від портових зборів" № 783 від 01.04.2004 та окремим наказом Міністерства транспорту України "Про затвердження зборів і плат за послуги, що надаються суднам у морських торговельних портах України" № 214 від 27.06.1996; що судно т/х "А.Федоров" при спірному суднозаході здійснило суднозахід в акваторію позивача, а не проходило транзитом, як це стверджує відповідач, а акваторія позивача відведена Обов’язковими постановами 2005 р. із зазначенням координат та орієнтирів і дане закріплення відповідає ст.ст. 12, 74 КТМ України, при цьому у ДП "Херсонський річковий порт" відсутній нормативний документ, який містив би інформацію про відведення ДП "Херсонський річковий порт" акваторії із зазначенням координат; ту обставину, що в ст.ст. 13, 14 Водного кодексу України не зазначено, що саме Кабінет Міністрів України уповноважений самостійно відводити акваторію порту.

Позивачем надано письмове пояснення від 14.01.2008 на підставі ст. 22 ГПК України.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін та третьої особи, враховуючи доводи відзиву на апеляційну скаргу, письмового пояснення позивача, колегія суддів встановила наступне.

Позивачем пред’явлено позов про стягнення з відповідача боргу в загальній сумі 9 670,97 грн. по сплаті адміністративного та корабельного збору, у зв’язку з проходженням у квітні 2006 р. теплоходом відповідача "А.Федоров" каналу позивача для навантаження вантажу в річпорту.

Підставами позовних вимог позивачем вказано ст.ст. 509, 526, 530 ЦК України, ст.ст. 75, 78, 84 КТМ України, п.п. 12, 18, 32 постанови Кабінету Міністрів України № 1544 від 12.10.2000 "Про затвердження положення про портові збори", затверджений наказом Міністерства транспорту України від 25.08.2004 № 783 Порядок обліку та використання коштів від портових зборів, Обов’язкові постанови Херсонського морського торговельного порту, введені в дію 25.12.2005.

Як вбачається з матеріалів справи, виставлений позивачем відповідачу рахунок-фактура № СФ-1218д від 19.09.2006 (замість рахунку-фактури № СФ-426д від 25.04.2006 через зміну розміру корабельного збору) за проходження у квітні 2006 р. судна відповідача - теплоходу "А.Федоров" каналом позивача для навантаження вантажу в річковому порту, був оплачений відповідачем частково, на суму канального збору.

Сума позову складається із сум несплачених відповідачем корабельного та адміністративного зборів.

Відповідно до ст. 84 КТМ України у морському порту справляються такі цільові портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, вантажний, адміністративний та санітарний; розмір портових зборів установлюється Кабінетом Міністрів України; використання портових зборів допускається виключно за їх цільовим призначенням.

Згідно з п.п. 12, 32 Положення про портові збори, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2000 № 1544 "Про портові збори" зі змінами, для суден груп А, Б і Г нарахування корабельного збору здійснюється за кожний вхід у порт і вихід з нього; для суден А, Б, В, Г адміністративний збір нараховується під час кожного заходження судна у порт.

Відповідно до ст. 73 КТМ України морський порт є державним транспортним підприємством, призначеним для обслуговування суден, пасажирів і вантажів на відведених порту території та акваторії, а також перевезення вантажів і пасажирів на суднах, що належать порту.

Статтею 74 КТМ України встановлено, що територією морського порту є відведені порту землі; до території морського порту також належать намиті, насипані або створені із застосуванням інших гідротехнічних технологій площі, створені за рахунок порту і за користування якими не стягується плата; акваторією морського порту є відведені порту водні простори; територія та акваторія морського порту є державною власністю і надається порту в користування; відведення земельних і водних ділянок для морського порту, а також вилучення цих ділянок здійснюються в порядку, встановленому чинним законодавством України.

В п. 3 Правил охорони внутрішніх морських вод територіального моря України від забруднення та засмічення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.1996 № 269 зі змінами (далі – Правила) визначено, акваторія – це водний об’єкт або його ділянка, обмежена природними, штучними або умовними кордонами.

Згідно з вказаним пунктом Правил до внутрішніх морських вод України відносяться, зокрема, води портів України, обмежені лінією, що проходить через постійні портові споруди, які найбільше виступають у бік моря.

Статтею 5 ВК України встановлено, що до водних об’єктів загальнодержавного значення належать, зокрема, внутрішні морські води та територіальне море.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 14 ВК України до відання Кабінету Міністрів України у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів належить, зокрема, розпорядження водними об’єктами загальнодержавного значення.

Отже встановлення меж та надання морському торговельному порту у користування акваторії належить до компетенції Кабінету Міністрів України.

У межах зазначеної компетенції Кабінетом Міністрів України видано постанову від 25.10.2002 № 1581 "Про акваторію Севастопольського морського торговельного порту", постанову від 30.08.2007 № 1073 "Про надання акваторії у користування державному підприємству "Морський торговельний порт "Южний", постанову від 31.10.2007 № 1278 "Про надання акваторії у користування державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт".

Таким чином встановлення меж акваторії морського торговельного порту у Обов’язкових постановах Херсонського морського торговельного порту, затверджених Державним департаментом морського і річкового транспорту Міністерства транспорту та зв’язку України 16.12.2005 та погоджених із Херсонською обласною адміністрацією, здійснено з перевищенням повноважень, тому зазначені положення Обов’язкових постанов не підлягають застосуванню відповідно до ст. 4 ГПК України.

Постанова або рішення Кабінету Міністрів України про акваторію Херсонського морського торгівельного порту відсутні.

Таким чином позивачем не доведено наявність у відповідача обов’язку сплатити корабельний та адміністративний збори у зв’язку з проходженням у квітні 2006 р. теплоходом "А.Федоров" через Херсонський канал для здійснення вантажних операцій у Херсонському річковому порту, оскільки ним не встановлено, що вказане судно заходило на територію Херсонського морського торговельного порту, зокрема, його акваторію, відведену йому в установленому чинним законодавством порядку, у зв’язку з чим не виникло підстав для застосування норм ст.ст. 509, 526, 530 ЦК України, на які посилається позивач у позовній заяві.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову, у зв’язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції – скасуванню.

Із доводами суду першої інстанції немає підстав погодитись, зважаючи на викладене та ту обставину, що посилання на факти, встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 15.06.2007 у справі № 28/398, на час розгляду апеляційної скарги у справі № 37/92, немає підстав прийняти до уваги, оскільки постановою Вищого господарського суду України від 12.02.2008 у справі № 28/398 постанова Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2007 та рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2007 у справі № 28/398 скасовані, у позові відмовлено.

Також постановою Верховної Ради України від 12.09.1991 № 1545-ХІІ встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

Питання відведення водного простору порту врегульовано КТМ України та ВК України, а Обов’язкова постанова по Херсонському морському торговельному порту 1978 р. видана на підставі ст. 66 КТМ СРСР та наказу ММФ СРСР № 39 від 11.03.1971, які суперечать законодавству України, тому відповідно до норми ч. 2 ст. 4 ГПК України зазначена Обов’язкова постанова не підлягає застосуванню господарським судом.

Твердження позивача щодо невстановлення ст.ст. 13, 14 ВК України повноважень Кабінету Міністрів України на відведення акваторії порту не є такими, що відповідають нормам чинного законодавства, адже, зокрема, саме статтею 14 ВК України передбачено, що розпорядження водними об’єктами загальнодержавного значення належить до відання Кабінету Міністрів України у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів.

Оскільки чинним законодавством не передбачено та матеріалами справи не доведено наявність обов’язку відповідача сплачувати позивачеві корабельний та адміністративний збори за проходження судном відповідача каналу, то не має значення у даній справі наявність нормативних актів, регулюючих цільове використання таких зборів, наведених позивачем.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2007 у справі № 37/92 скасувати повністю.

В позові відмовити повністю.

3. Стягнути з Херсонського морського торгівельного порту (73000, м. Херсон, пр-кт Ушакова, 4; рахунок № 26002050869 в Одеській філії АБ „Експрес-Банк”, МФО 328801; рахунок № 26002029801261 в ХФ ВАТ „Кредитпромбанк” м. Херсона, МФО 352651; код ЄДРПОУ 01125695) на користь Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" (04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, 51; рахунок № 260011301123 в ГОУ „Промінвестбанк” м. Києва, МФО 300012; код ЄДРПОУ 00017733) 51,00 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

5. Справу № 37/92 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Губенко Н.М.

Судді Барицька Т.Л.

Ропій Л.М.

06.03.08 (відправлено)