Ухвала суду № 26356954, 25.09.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2570/25/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Тихоненко О.М.

Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

"25" вересня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Гончар Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Завод "Будмаш" на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Завод "Будмаш" до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області (Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2012 року позивач -Публічне акціонерне товариство «Завод «Будмаш»звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області (Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, в якому просив скасувати повністю та визнати нечинним податкове повідомлення -рішення від 30.09.2011 року № 000000623/809, прийняте Прилуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Чернігівської області (Прилуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Чернігівської області Державної податкової служби).

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 січня 2012 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивачем було подано апеляційну скаргу, в якій останній просив скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 січня 2012 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилався на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного рішення.

У судове засідання сторони та їх представники не з'явилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції відповідачем по справі було заявлено клопотання про заміну Прилуцької об'єднаної податкової інспекції в Чернігівській області на її правонаступника - Прилуцької об'єднаної податкової інспекції в Чернігівській області Державної податкової служби (надалі - Прилуцька об'єднана податкова інспекція в Чернігівській області Державної податкової служби).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 січня 2012 року -без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що якщо за результатами звітного періоду виникло від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, то зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду. А коли і в наступному звітному періоді виникає від'ємне значення, то платник повинен заявити до бюджетного відшкодування частину такого від'ємного значення в розмірі оплати постачальникам. Тобто у випадку, коли сума податку фактично сплачена постачальникам дорівнює від'ємному значенню попереднього звітного періоду повністю, то у наступному звітному періоді платник повинен заявити до бюджетного відшкодування всю суму від'ємного значення попереднього звітного періоду, однак, як вбачається з матеріалів справи, попередньою перевіркою встановлено, що частина від'ємного значення за жовтень 2010 року була оплачена постачальникам у жовтні 2010 року - в ході перевірки за червень 2011 року не встановлено наявність кредиторської заборгованості позивача перед постачальниками у травні 2011 року, яка б виникла ще у жовтні 2010 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, 16.09.2011 року Прилуцькою ОДПІ ДПС, на підставі п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п.п. 200.11 ст. 200 ПК України та п. 3, п.п. 1 п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1238 «Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку»проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2011 року у розмірі 42049,00 грн., заявленої до відшкодування на рахунок платника у банку, відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами позапланової виїзної перевірки складено акт від 16.09.2011 року № 1097/23-00240307 (далі акт перевірки).

Перевіркою підтверджено відображене позивачем у декларації за червень 2011 року бюджетне відшкодування податку на додану вартість в сумі 38987,00 грн. та позитивне значення в сумі 20726,00 грн. та встановлено порушення п. 200.4 ст. 200 ПК України, а саме - завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2011 року на 3062,00 грн.

Не погоджуючись з висновками викладеними в акті перевірки, позивачем до Прилуцької ОДПІ ДПС подано заперечення від 22.09.2011 року № 5/0-584 на акт перевірки.

30.09.2011 року відповідачем було надано відповідь на заперечення за № 17432/23-413, в яких залишила заперечення без задоволення, а акт перевірки без змін.

На підставі акта перевірки Прилуцькою ОДПІ ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.09.2011 року № 0000062300/809, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3 062,00 грн.

Не погоджуючись з винесеним Прилуцькою ОДПІ ДПС податковим повідомленням-рішенням, позивач 11.10.2011 року подав до Державної податкової адміністрації в Чернігівській області скаргу № 5/0-658.

За результатами розгляду скарги Державна податкова адміністрація в Чернігівській області рішенням від 24.10.2011 року № 1941/10/25-020 залишила без змін оскаржуване податкове повідомлення-рішення, а скаргу позивача без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням Державної податкової адміністрації в Чернігівській області позивачем подана скарга до Державної податкової служби України, рішенням про результати розгляду скарг від 28.11.2011 року № 7350/7/10-2115 Державна податкова служба України залишає без змін оскаржуване податкове повідомлення-рішення та рішення Державної податкової адміністрації в Чернігівській області, а скаргу позивача без задоволення.

Відповідно до наказу Державної податкової адміністрації України від 24.05.2011 № 306 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість (від'ємного значення податку на додану вартість)»перевірка правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ охоплює декларації починаючи з попередніх звітних (податкових) періодів, в яких виникло від'ємне значення ПДВ до звітного (податкового) періоду, за який задекларовано бюджетне відшкодування ПДВ, включно. Тобто у даному випадку за жовтень 2010 pоку та травень 2011 року.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачем поданий розрахунок суми бюджетного відшкодування та заявлено до відшкодування ПДВ у червні 2011 року в сумі 42049,00 грн., а за даними перевірки обсягу сплати податкового кредиту у травні 2011 року, за жовтень 2010 року та травень 2011 року становить 38 987,00 грн.

Натомість в акті перевірки було зазначено, що в ході проведення останньої використовувались документи за травень-червень 2011 року, так як уже були перевірені, та підтверджені податковий кредит і від'ємне значення за жовтень 2010 року при перевірці з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за листопад 2011 року (126309,00 грн.).

Разом з тим, 31.03.2011 року позивачем було подано до Прилуцької ОДПІ ДПС уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ від 31.03.2011 № 9001635276 за листопад 2010 року, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, якими зменшено заявлену у листопаді 2010 року суму бюджетного відшкодування, та як наслідок збільшено залишок від'ємного значення (рядок 26) за жовтень 2010 року в розмірі 126309,00 грн.

Заявляючи у червні 2011 року частину від'ємного значення за жовтень 2010 року, що заявлялося у листопаді 2010 року, позивачем не враховано, що оплата даної суми постачальникам повинна відбутись у попередньому періоді (тобто у травні 2011 року). А як вказано вище, попередньою перевіркою встановлено, що дана сума була оплачена постачальникам у жовтні 2010 року. В ході перевірки за червень 2011 року не встановлено наявність кредиторської заборгованості позивача перед постачальниками у травні 2011 року, яка б виникла ще у жовтні 2010 року.

Відповідно до п. 1.7. ст. 1 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5. пункту 7.4 статті 7 Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

При цьому в пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Аналогічні правові норми закріплені п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 7.7.1. п. 7.7 ст. 7 Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Дані норми Закону України повністю кореспондується з п. 198.1, 198.2, 198.4, 198.6 Податкового кодексу України тощо.

Окрім того, п. 200.1 ст. 200 ПК України передбачено, що сума ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.3 ст. 200 ПК України при від'ємному значені суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У відповідності до пункту 200.4 статті 200 ПК України, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

З наведеного вбачається, що якщо за результатами звітного періоду виникло від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, то зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду. А коли і в наступному звітному періоді виникає від'ємне значення, то платник повинен заявити до бюджетного відшкодування частину такого від'ємного значення в розмірі оплати постачальникам. Тобто у випадку, коли сума податку, фактично сплачена постачальникам дорівнює від'ємному значенню попереднього звітного періоду повністю, то у наступному звітному періоді платник повинен заявити до бюджетного відшкодування всю суму від'ємного значення попереднього звітного періоду.

Тому, якщо платник заявляє бюджетне відшкодування відповідно вищенаведених законодавчих норм, то на залишку не повинно бути від'ємне значення минулого періоду (відмінного від попереднього), що було оплачено у тому ж минулому періоді. На залишок відносяться суми, що залишаються неоплаченими, тобто кредиторська заборгованість, і по мірі оплати в наступних періодах заявляється до бюджетного відшкодування.

Тобто заявлена позивачем у червні 2011 року сума бюджетного відшкодування повинна включати в себе частину від'ємного значення минулих періодів (у разі оплати кредиторської заборгованості) та попереднього періоду, що оплачені у травні 2011 року.

А як вказано вище, попередньою перевіркою встановлено, що частина від'ємного значення за жовтень 2010 року була оплачена постачальникам у жовтні 2010 року. В ході перевірки за червень 2011 року не встановлено наявність кредиторської заборгованості позивача перед постачальниками у травні 2011 року, яка б виникла ще у жовтні 2010 року. Тому дана сума включаються до залишку від'ємного значення та буде зарахована у зменшення податкових зобов'язань в наступних податкових періодах.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Завод "Будмаш" - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 січня 2012 року -без змін.

Керуючись ст. ст. 41, 71, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Завод "Будмаш" на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 січня 2012 року -залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 січня 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.