Постанова № 26356881, 25.09.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2012 р. Справа № 5019/1063/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Тимошенко О.М.

судді Коломис В.В. ,

судді Огороднік К.М.

при секретарі Саган І.О.

за участю представників сторін:

від боржника - Дяденчук А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу боржника ТзОВ "Гірник" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 23.07.12 р. у справі № 5019/1063/12

за заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Гірник"

про визнання банкрутом

В судовому засіданні 10.09.2012 року оголошувалась перерва до 25.09.2012 року.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 23.07.2012 року у справі № 5019/1063/12 (суддя Музика М.В.) провадження у справі про банкрутство ТзОВ "Гірник" припинено.

Мотивуючи прийняту ухвалу суд першої інстанції зазначив, що у відповідності до ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають кредитор, боржник у разі, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку. Відлік трьохмісячного строку починається з дня відкриття виконавчого провадження. До поданої заяви боржником залучено постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 25.05.2012 року на суму 335663,16 грн., проте трьохмісячний строк по даній постанові ще не сплинув. Інших доказів в підтвердження безспірності кредиторських вимог до боржника останнім не подано. Окрім цього судом вказано, що загальна вартість заставного майна боржника на момент виникнення права застави становила 17 475 881,50 грн. Станом на 18.05.2012 року розмір кредиторської заборгованості ТОВ "Гірник" становив 12 047 741 грн. Розмір дебіторської заборгованості станом на 18.05.2012 рокук становив 5 915 509,05 грн. З викладеного суд дійшов висновку, що сума боргів боржника - ТОВ "Гірник" перед кредиторами повністю забезпечена заставою. Вказана обставина в силу ч. 2 ст. 8 Закону є підставою для відмови у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, боржник подав апеляційну скаргу в якій просить останню скасувати з підстав порушення норм процесуального права та неповного з'ясування обставин справи. Зокрема вказує, що частиною 5 статті 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено обов'язок боржника звернутися в місячний строк до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство, зокрема у разі, якщо задоволення вимог одного або декількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами. Таким чином боржник повинен надати докази в підтвердження його неплатоспроможності або загрози неплатоспроможності. Підставою звернення ТОВ "Гірник" до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство стало виявлення боржником факту загрози неплатоспроможності, тобто виконання грошових зобов'язань перед рядом кредиторів призведе до неможливості задоволення вимог інших кредиторів. При цьому до такого висновку боржник дійшов на підставі аналізу власної господарської діяльності. В підтвердження цього надано список кредиторської заборгованості, постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження на суму 335663,16 грн., а також копії накладних про наявність заборгованості. Акцентує увагу, що для звернення боржника до суду достатньо лише факту порушення щодо нього виконавчого провадження та дотримання трьохмісячного строку у цьому випадку не вимагається.

В судовому засіданні представник боржника підтримав доводи апеляційної скарги та просить її задоволити.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, боржник - ТОВ "Гірник" звернувся до господарського суду з заявою про порушення справи про його банкрутство. Заява мотивована тим, що станом на 18.05.2012 року інсує кредиторська заборгованість, яка визнається боржником у розмірі 12 047 741,60 грн. Дебіторська заборгованість станом на 18.05.2012 року становить лише 5 915 509,05 грн. При цьому загальна вартість (залишкова) основних засобів належних ТОВ "Гірник" станом на 31.05.2012 року складає 7 124 283,20 грн. Значна частина активів товариства перебуває у заставі ПАТ "Кредобанк" на підставі договорів застави від 24.09.2010 р., від 23.11.2010 р. та на підставі договору іпотеки від 23.11.2010 р. Про існуючу неплатоспроможність свідчить судове стягнення з товариства на користь ПП "Плазма-Тек-Транс" згідно рішення господарського суду Рівненської області від 16.02.2012 р. № 5019/126/12 та відкрите виконавче провадження про його примусове виконання на суму 335663,16 грн. Згідно із даними звіту про фінансові результати за І квартал 2012 року збиток підприємства у порівнянні з минулим періодом зріс до 199000,00 грн., що також свідчить про існуючу неплатоспроможність.

Статтею 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі в тексті - Закон) визначено право та підставу порушення справи про банкрутство. Зокрема, право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник, кредитор. Справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

У статті 1 Закону дається визначення безспірних вимог кредиторів, а саме - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Таким чином, звертаючись до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство, боржник визнає вимоги кредиторів, що свідчить про їх безспірність. Зазначене кореспондується з вимогами ч. 2 ст. 7 Закону, відповідно до якої заява боржника повинна містити суму вимог кредиторів за грошовими зобов'язаннями у розмірі, який не оспорюється боржником.

Поряд з цим, з контексту пунктів 26, 32, 33 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" від 18.12.2009 р. № 15 випливає, що обов'язок доведення безспірності вимог та незадоволення їх протягом трьох місяців після встановленого строку погашення (ч. 3 ст. 6 Закону), покладається саме на кредитора (кредиторів), яким подається заява про порушення справи про банкрутство боржника. Однак, в даному випадку до суду із заявою звертається безпосередньо боржник.

Слід зазначити, що ч. 5 ст. 7 Закону визначає обов'язок боржника звернутися в місячний строк до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство, зокрема у разі виникнення обставин, коли задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

Тобто, підстави звернення боржника до суду визначаються з урахуванням особливостей, визначених в п.п. 2-6 ст. 7 Закону. При цьому, пунктом 34 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" від 18.12.2009 р. № 15 визначено, що справа про банкрутство порушується господарським судом за заявою боржника за наявності хоча б однієї з підстав, передбачених частиною 5 статті 7.

Боржник при зверненні до суду вказав, що задоволення вимог одного або кількох кредиторів може призвести до неможливості виконання грошових зобов'язань в повному обсязі перед іншими кредиторами, а тому він зобов'язаний у місячний строк звернутися до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство. Ця обставина і являється однією з наведених підстав у ч. 5 ст. 7 Закону.

З огляду на викладене, посилання суду першої інстанції на те, що трьохмісячний строк невиконання постанови ДВС ще не сплинув, а інших доказів в підтвердження безспірності кредиторських вимог боржником не подано, не відповідає вимогам Закону.

Разом з цим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що сума боргів боржника перед кредиторами повністю забезпечена заставою.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з довідки ТОВ "Гірник" № 0907-1 від 09.07.2012 р., станом на 09.07.2012 р. на балансі ТОВ "Гірник" обліковується майно, яке знаходиться в заставі ПАТ "Кредобанк". Боржником вказано первісну вартість майна та залишкову вартість станом на 01.07.2012 року, а саме: нерухоме майно - 5 405 860,80 грн. (первісна вартість), 3 183 499,57 грн. (залишкова вартість); машини та обладнання - 12 070 020,70 грн. (первісна вартість), 3 261 736,50 грн. (залишкова вартість). Відтак, загальна первісна вартість майна складає 17 475 881,15 грн., а залишкова вартість 6 445 236,07 грн.

Суд відмічає, що вищевказане майно боржника перебуває в заставі та іпотеці лише одного кредитора - ПАТ "Кредобанк", а загальний список кредиторів включає 21 особу на суму 12 047 741,60 грн.

Таким чином, висновок суду першої інстанції, що сума боргів боржника перед кредиторами повністю забезпечена заставою не відповідає дійсності, оскільки заставою забезпечено вимоги лише одного кредитора та предмет застави не може бути самостійно відчуджений боржником для погашення вимог перед іншими кредиторами.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а тому ухвала господарського суду Рівненської області від 23.07.2012 р. у справі № 5019/1063/12 підлягає скасуванню, а саправам передачі на розгляд місцевого господарського суду.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст.ст. 105, 106 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Гірник" від 27.07.2012 року задоволити.

2. Ухвалу господарського суду Рівненської обласіт від 23.07.2012 року у справі № 5019/1063/12 скасувати.

3. Справу № 5019/1063/12 передати на розгляд господарському суду Рівненської області.

4. Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Огороднік К.М.