Рішення № 26356620, 03.10.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2012 р.Справа № 5023/3823/12 вх. № 3823/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бураковой А.М.

при секретарі судового засідання Шилов С.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - Гур'єв В.М. за довіреністю №1423 від 15.06.2012 року,

відповідача - не з'явився,

розглянувши справу за позовом Публічне АТ "Укртелеком" в о. ХФ ПАТ "Укртелеком" м. Харків

до ТОВ "Велтон.Телеком", м. Харків

про стягнення заборгованості в розмірі 233798,00 грн., пені в сумі 10413,91 грн., інфляційні збитки в сумі 467,60 грн., 3% річних в розмірі 2088,85 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в о. ХФ ПАТ "Укртелеком" м. Харків звернувся до господарського суду із позовною заявою про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Велтон.Телеком", м. Харків про стягнення заборгованості в розмірі 233798,00 грн., пені в сумі 10413,91 грн., інфляційні збитки в сумі 467,60 грн., 3% річних в розмірі 2088,85 грн. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на порушенням з боку відповідача зобов'язань за договором оренди №225-19 від 10.05.11р. щодо повної та своєчасної сплати орендної плати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.08.2012 року було прийнято заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 13.09.2012 року о 11:00 годині.

У судовому засіданні 13.09.2012 року оголошувалась перерва до 03.10.2012року о 11:30 год.

До господарського суду Харківської області 03.10.2012 року від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог , відповідно до якої просить суд в частині стягнення заборгованості по орендній платі у сумі 58 449, 50 грн. та пені у сумі 4 675, 97 грн. провадження по справі припинити у зв'язку з добровільною сплатою, стягнути з відповідача заборгованості з орендної плати у сумі 175 348, 50 грн., пені у сумі 5 737, 94 грн., збитки від інфляції у сумі 467, 60 грн. та три відсотки річних у розмірі 2 088, 85 грн., 4 935 грн. 40 коп. судового збору. В обґрунтування наданої заяви, позивач зазначає, що після надходження позовної заяви до суду, відповідачем за даним договором сплачено заборгованість по орендній платі за березень 2012 року у сумі 58 449, 50 грн. та пені у сумі 2 352, 35 грн. - всього 60 801, 85 грн. (платіжне доручення № 5626 від 30.08.2012 року), а також 28.09.2012 року відповідачем сплачено пеню у розмірі 2 323, 62 грн. (платіжне доручення № 11526 від 28.09.2012 року). Тобто, відповідачем добровільно частково сплачено заборгованість за оренду майна товариства у розмірі 58 449, 50 грн. та частково пені у сумі 4 675, 97 грн., у зв'язку з чим у даній частині позовних вимог провадження слід припинити, проте , несплаченою залишилась загальна сума заборгованості по орендній платі у розмірі 175 348, 50 грн. та пеня у розмірі 5 737, 94 грн.

Надані документи досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

До господарського суду Харківської області 28.09.2012 року від представника відповідача надійшло клопотання про розстрочку виконання судового рішення по справі (вх.14987), відповідно до якого просить суд розстрочити виконання рішення у справі № 5023/3823/12 шляхом здійснення оплати стягнутої Судом загальної суми основної заборгованості, пені, збитків від інфляції, 3% річних та судового збору щомісячними рівними платежами протягом шести місяців після набрання рішенням законної сили.

Крім того, 28.09.2012 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.14985), відповідно до якого просить суд припинити провадження у справі 5023/3823/12 в частині стягнення з відповідача основної заборгованості (з орендної плати та відшкодування витрат на електроенергію) в сумі 58 449,50 грн. за березень 2012 р. за відсутністю предмету спору, позовні вимоги позивача в частині стягнення основної заборгованості (з орендної плати та відшкодування витрат на електроенергію) за період квітень 2012 р. - червень 2012 р. задовольнити в сумі 175 348,50 грн., в частині стягнення 10 413,91 грн. пені задовольнити частково в сумі 3 401,57 грн., в частині стягнення 467,60 грн. збитків від інфляції та 2 088,85 грн. 3% річних задовольнити, судові витрати розподілити між сторонами пропорційно задоволених позовних вимог.

28.09.2012 року від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.14986), у зв'язку із знаходженням представника відповідача у щорічній відпустці.

Надані документи досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує у повному обсязі з урахуванням наданих уточнень та просить суд їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві. Проти клопотання про розстрочку виконання рішення по справі наданого відповідачем заперечує, також заперечує проти клопотання про відкладення розгляду справи. Надав пояснення по суті справи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення (а.с. 69)

Відповідач не скористався своїми правами, наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь його представника в судовому засіданні, на спростування позовних вимог позивача, не надав суду доказів належного виконання договірних зобов'язань, не провів звірку взаємних розрахунків з позивачем, не надав суду свій варіант проекту акту звірки.

Враховуючи, що згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, суд прийняв заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

Суд, розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, вислухавши думку представника позивача, зазначає, що в даному разі на думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів справи достатніх для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

Крім того, суд приймає до уваги, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, оголошено перерву для надання можливості ознайомитись із відзивом на позов, із матеріалами справи, надати нові докази тощо). Проте, нових доказів відповідачем не надано та про можливість їх надання в майбутньому в клопотанні відповідача про відкладення справи не зазначено, з урахуванням чого суд відмовляє в його задоволенні.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

10.05.2011 року між ПАТ «Укртелеком» (Орендодавець) та ТОВ «ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ» (Орендар) укладений договір оренди нерухомого майна товариства № 225-19 відповідно до умов якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування технологічні приміщення, що є власністю Орендодавця та розташовані у м. Харкові на першому поверсі двоповерхової будівлі № 34 по вул. Шарікова, загальною площею 84, 1 кв. м. для розміщення обладнання.

Строк дії договору, з урахуванням підписаної обома сторонами додаткової угоди № 1 від 24.04.2012 року з 01.05.2011 року по 30.04.2013 року.

Відповідно до акту приймання-передачі майна від 10.05.2011 року позивач передав, а відповідач прийняв відповідно до умов договору технологічні приміщення, загальною площею 84, 1 кв.м. для розміщення обладнання за адресою: м. Харків, вул. Шарікова, б. 34.

В п. 3.1. договору сторони передбачили, що орендна плата встановлюється позивачем за домовленістю сторін на підставі його внутрішніх нормативних актів і відповідно до фіксованого розміру місячної орендної плати становить 579,17 грн., крім того ПДВ (20%) 115,83 грн., всього 695,00 грн. за 1 м.кв. технологічних приміщень. Орендна плата за перший місяць оренди за 84,1 м.кв. всієї орендованої площі становить 48707,92 грн., ПДВ 20% - 9741,58 грн., разом до сплати 58449,50 грн. та не підлягає корегуванню на індекс інфляції протягом всього строку дії договору оренди.

У відповідності до п. 3.4. договору Орендар відшкодовує витрати на електроенергію у порядку, визначеному Правилами користування електричною енергією, та на підставі окремого розрахунку Орендодавця в термін, визначений в п. 3.6. договору, згідно показань лічильника та діючих тарифів на електроенергію.

Згідно до п. 3.5. договору Орендодавець станом на останній календарний день розрахункового місяця складає акт про надання послуги, та не пізніше 17 числа місяця, наступного за розрахунковим, разом з рахунком та податковою накладною надає його Орендареві.

Орендар протягом двох робочих днів з дати отримання підписує та повертає позивачу перший примірник акта про надані послуги.

У відповідності до п. 3.6. договору орендна плата перераховується відповідачем у безготівковому порядку на поточний рахунок позивача не пізніше 27 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються позивачем не пізніше 17 числа місяця, наступного за розрахунковим та надаються відповідачу разом з актом про надання послуг та податкової накладною.

Як свідчать матеріали справи, позивач протягом дії Договору свої зобов'язання за ним щодо надання в оренду відповідачеві орендованого майна виконував в повному обсязі, про що свідчать матеріали справи.

Згідно п. 6.1.3. договору орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені договором.

Проте, обов'язки орендаря, передбачені законодавством України та договором оренди № 225-19 від 10.05.2011 року відповідач своєчасно та у повному обсязі не виконує, з урахуванням чого в результаті неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань, станом на момент звернення позивача з позовом до суду існує заборгованість з орендної плати за період з квітня 2012 року по червень 2012 року у сумі 175348,50 грн. (з урахуванням прийнятих судом уточнень)

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.5 ст.762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вказані обставини та те, що станом на момент прийняття рішення у даній справі в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження сплати відповідачем заборгованості перед позивачем у сумі 175348,50 грн., відповідач проти наявності вказаної заборгованості та її розрахунку не заперечує, суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог позивача в частині стягнення заборгованості по орендній платі та відшкодуванню витрат на компенсацію електроенергії.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача збитки від інфляції у сумі 467,60 грн. та три відсотки річних у розмірі 2 088,85 грн., пеню в розмірі 5737,94 грн.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши нарахування надані позивачем, збитки від інфляції у сумі 467,60 грн. та три відсотки річних у розмірі 2 088,85 грн., суд приходить до висновку, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п.8.2 Договору, у разі наявності заборгованості по орендній платі чи іншим витратам за договором за попередній місяць станом на 27 число поточного місяця, Орендарю нараховується пеня від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національно Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 28 числа поточного місяця до дати погашення заборгованості.

Згідно з ч.6. ст. 232 Господарсько Кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України, передбачено, Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Перевіривши нарахування пені в розмірі 5737,94 грн., суд приходить до висновку, що наданий позивачем розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки нарахований вірно, з урахуванням чого підлягають задоволенню у повному обсязі.

Як свідчать матеріали справи, з метою досудового врегулювання спору, на адресу відповідача пред'являлась претензія № 26-17/374 від 25.06.2012 року на суму 182 083, 75 грн. з вимогою виконати зобов'язання за договором оренди, проте, відповідач на зазначену претензію не відреагував та суму боргу у повному обсязі не сплатив.

Стосовно клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення суду, суд виходить з наступного.

Згідно ч.6 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до ст.121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Отже, виходячи з приписів процесуального закону, розстрочка виконання судового рішення може бути встановлена судом лише у виняткових випадках, тобто за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк.

Таким чином, дослідивши наявні у справі докази, також враховуючи той факт, що представник позивача у судовому засіданні проти клопотання про розстрочку заперечує, суд вважає, що клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення у справі не підлягає задоволенню, оскільки суперечить інтересам сторін у справі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Крім, того, враховуючи, що ч.2. ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, передбачає, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Таким чином, судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 549, 610, 625, Цивільного кодексу України, ст.ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ» (61002, м. Харків, вул. Сумська, б. 50, п/р 26004001314403 в АТ «ОТП Банк» м. Київ, МФО 300528, код ЄДРПОУ 35074228) на користь ПАТ «Укртелеком» в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" (61002, м.Харків, вул.Іванова, 7/9, р/р 26008898, ХОД ПАТ «Райффайзен банк Аваль", МФО 350589, код ЄДРПОУ 25614660) заборгованості з орендної плати у сумі 175 348, 50 грн., пені у сумі 5 737, 94 грн., збитки від інфляції у сумі 467, 60 грн. та три відсотки річних у розмірі 2 088, 85 грн., 4 935,40 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05.10.2012 р.

Суддя Буракова А.М.

5023/3823/12