Рішення № 26356583, 03.10.2012, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2012 р. Справа № 5016/1769/2012(1/106)

м. Миколаїв

За позовом: Прокурора Заводського району м. Миколаєва /54021, м. Миколаїв, вул. Бузніка, 14/ в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль"/54002, м. Миколаїв, Каботажний узвіз, 18 /

до відповідача: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1

/АДРЕСА_1/

про стягнення 417,05 грн.

Суддя Васильєва Л.І.

Представники:

Від позивача: Кузьміна Б.М., дов. № 42 від 28.03.2012р.

Від відповідача: не з'явився

прокурор: Солоджук Г.О.

Суть спору: позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 4940,02 грн., в тому числі 4522,97 грн. -основний борг за договором, 324,83 грн. -пеня, 27,59 грн. -збитки від інфляції, 64,63 грн. -3% річних.

03.10.2012р. від позивача у справі надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій він повідомляє, що відповідач платіжним дорученням від 17.09.2012р. № 554 сплатив основний борг в сумі 4522,97 грн. Просить стягнути: 324,83 грн. -пені, 27,59 грн. -збитків від інфляції, 64,63 грн. -3% річних.

У відповідності зі ст.ст. 64, 77 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду від 10.09.2012р. про порушення провадження у справі та призначення розгляду справи на 03.10.2012р. була направлена рекомендованою кореспонденцією на юридичну адресу відповідача та отримана ним, про що свідчить підпис на поштовому повідомленні № 18176061. Таким чином відповідач вважається належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Відповідач правом, передбаченим ст.59 Господарського процесуального кодексу України щодо надання відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову не скористався, вимоги ухвали господарського суду від 10.09.2012р. щодо надання відзиву на позовну заяву та заперечень проти позову не виконав.

Згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача - суд

встановив:

01.10.2000р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 2532 на постачання теплової енергії в гарячій воді, за умовами п. 1 якого позивач зобов'язався постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни передбачені договором.

Відповідно до п. 10.4 договору, він є пролонгованим та діє, оскільки жодна із сторін не заявила про його припинення.

Розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться по тарифах, встановлених ДП «Миколаївська ТЕЦ». Розрахунковим періодом є календарний місяць. (п. 6.1, п. 6.2 договору).

Відповідач за 20 днів до початку розрахункового періоду сплачує позивачу вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця (п. 6.3 договору).

Відповідачу щомісяця направляється акт приймання -передачі теплової енергії в гарячій воді за попередній місяць. Відповідач зобов'язаний протягом п'яти календарних днів підписати зазначений акт і один екземпляр направити на адресу позивача. У випадку відсутності протягом п'яти днів мотивованого відмовлення від підписання або неповернення підписаного екземпляра позивачу, акт приймання -передачі теплової енергії в гарячій воді вважається прийнятим відповідачем і кількість спожитої теплової енергії визнаною по розрахункам позивача (п. 6.6 договору).

На виконання умов договору позивач відпустив відповідачу теплову енергію за період з жовтня 2011р. по квітень 2012р. на загальну суму 13151,79 грн., що підтверджується надісланими на адресу відповідача актами приймання -передачі теплової енергії в гарячій воді від 31.10.2011р., від 30.11.2011р., від 31.12.2011р., від 31.01.2012р., від 29.02.2012р., від 31.03.2012р., від 30.04.2012р.

Разом з тим, в порушення умов договору відповідач за спожиту теплову енергію розрахувався частково, а саме в сумі 8628,82 грн.

Після порушення провадження у справі, відповідач платіжним дорученням від 17.09.2012р. № 554 сплатив залишок основного боргу в сумі 4522,97 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватись відповідно до умов договору та вимог ЦК України та ГК України. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна умов договору не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до п. 7.2.3 договору в разі несвоєчасного виконання розрахунків за теплову енергію, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача пеню у розмірі 0,5 % належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Отже, за невиконання належним чином грошових зобов'язань згідно з вимогами діючого законодавства України у встановлений строк, за розрахунком позивача боржнику цілком обґрунтовано нараховано до стягнення: 324,83 грн. -пені, 27,59 грн. -збитків від інфляції, 64,63 грн. -3% річних.

За правилами ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач не спростував вимоги позивача, не надав суду відповідні докази, які свідчать про відсутність заборгованості перед кредитором за договірними зобов'язаннями.

В спірних правовідносинах відповідачами дійсно порушені норми та приписи діючого законодавства, в зв'язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги заявлені позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, матеріалами справи підтверджені, отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 /АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1/ на користь Публічного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" /54002, м. Миколаїв, Каботажний узвіз, 18, код ЄДРПОУ 30083966/ 324,83 грн. -пені, 27,59 грн. -збитків від інфляції, 64,63 грн. - 3% річних.

Видати наказ.

Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 /АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1/ в доход державного бюджету України /ГУДКУ у Миколаївській області, МФО 826013, рахунок 31218206783002, ЄДРПОУ 37992781, код платежу 22030001/ судовий збір в су4мі 1609,50 грн.

Наказ на виконання направити до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби України.

Рішення у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л.I. Васильєва

Повний текст складено і підписано 08.10.2012р.