Рішення № 26356517, 02.02.2012, Господарський суд Полтавської області

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2012р. Справа №18/3705/11

Господарський суд Полтавської області

в складі головуючого судді Кульбако М.М.,

за участю представників:

від позивача: Храпач О.В.,адвокат

від відповідача : не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства "Автолідер", м.Полтава

до Публічного акціонерного товариства " Полтавський домобудівельний комбінат", м.Полтава

про стягнення коштів

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "Автолідер" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Полтавський домобудівельний комбінат" про стягнення 40 014,4 грн., з яких: 38 910,00 грн. - основного боргу за договором на надання послуг спецтехніки: CHANGJIANG LT 1025 від 18.11.2010р., 925,31 грн.- неустойки, 179.09 грн. - 3% річних, посилаючись на порушення відповідачем умов договору щодо оплати наданих послуг.

26.01.2012 року позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог в частині нарахування неустойки та 3% річних з обґрунтуванням збільшення строку виконання основного зобов'язання і остаточно позивач просить стягнути з відповідача 41 099,10 грн., з яких 38 910,00 грн. - основний борг, 1 834,10 грн.- неустойка, 355,00грн.- 3% річних, а також судові витрати по сплаті судового збору та витрати на оплату послуг адвоката.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог підтримав у повному обсязі з мотивів, викладених у позовній заяві.

Відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, надіславши відзив на позовну заяву та на заяву про збільшення позовних вимог (вх. № 1570д від 02.02.12р.), в якій, не заперечуючи існування основної суми заборгованості та посилаючись на тяжкий фінансовий стан підприємства, вважає обґрунтованим розмір неустойки та 3% річних не в заявлених позивачем сумах, а в розмірі 1734,96 грн. 335,80 грн. відповідно.

Зважаючи на те, що відповідач повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, а наявних в матеріалах справи доказів достатньо для вирішення спору, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

18.11.2010 року між Приватним підприємством "Автолідер"(виконавець) та Відкритим акціонерним товариством "Полтавський ДБК", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Полтавський домобудівельний комбінат" (замовник) було укладено договір на надання послуг, згідно з яким, виконавець зобов'язується надати у відповідності до умов цього договору, а замовник прийняти та оплатити послуги спецтехніки: вантажного автокрану CHANGJIANG LT 1025 (а.с.9).

Згідно умов договору виконавець (позивач) зобов'язаний надавати послуги впродовж встановленого строку і здати їх замовнику згідно з умовами цього договору (п.4.2), а фактичний обсяг наданих послуг, кількість годин їх надання визначається сторонами у акті наданих послуг та змінному рапорті (п.п.2.1, 6.1).

Також в пункті 5.2. договору, сторони передбачили, що замовник (відповідач) зобов'язаний сплатити виконавцю грошові кошти згідно з умовами договору, а пунктом 6.1 договору сторони встановили, що кінцевий результат та фактична кількість і вартість відпрацьованих послуг визначається сторонами у змінному рапорті та у акті наданих послуг, які підписуються сторонами. Після цього виконавець надсилає рахунки до сплати (в т.ч. факсом), а замовник протягом трьох банківських днів з моменту отримання рахунку виконавця здійснює оплату послуг на банківський рахунок виконавця (п.6.2 договору).

Відповідно п.7.1. договору, факт надання послуг підтверджується актами наданих послуг та змінними рапортами, підписаними повноважними представниками сторін. Акти складаються один раз на місяць. Сторони можуть відступити від цього правила, та скласти акти, змінні рапорти за інші ( довший чи коротший) періоди.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України та положень статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства.

Згідно змінних рапортів та Актів здачі-прийняття робіт(наданих) послуг позивачем надано послуги відповідачу на суму 44160,00 грн. (а.с.11-13,15-18, 20-23), а відповідач розрахувався частково, в зв'язку з чим згідно наданих позивачем доказів, проти чого відповідач не надав заперечень, заборгованість відповідача становить 38 910.00 грн.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В п.6.2 договору сторони визначили, що після підписання актів прийому-передачі виконавець надсилає рахунки до сплати (в т.ч. факсом), а замовник протягом трьох банківських днів з моменту отримання рахунку виконавця здійснює оплату послуг на банківський рахунок виконавця.

Позивачем надано рахунки-фактури № СФ-419 від 08.09.2011року, №СФ-437 від 15.09.2011 року та №СФ-455 від 23.09.2011 року на загальну суму 44 160.00 гривень та докази отримання відповідачем 11.10.2011 року ( а.с.10, 14,19,24).

17.11.2011р., позивач керуючись ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, направив відповідачу претензію вих.. № 61 з вимогою сплатити 38 910,00 грн., але відповідач відповіді на претензію не надав (а.с.28-29).Факт отримання претензії відповідачем підтверджується описом вкладення у цінний лист (а.с. 27).

Враховуючи викладене, вимоги в частині стягнення основної заборгованості підлягають задоволенню.

Згідно статті 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, якою є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання( ч.ч.1,3 статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Пунктом 8.2. договору передбачено, що замовник за даним договором несе наступну відповідальність: за прострочення строків оплати виконаних робіт, сплачує неустойку у формі пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем та відповідачем розрахунки неустойки та 3% річних, суд приходить до висновку про обґрунтованість заперечень відповідача щодо розміру вказаних ним сум, що підлягають стягненню, оскільки прострочка виконання зобов'язання з 14.10.2011 року по 26.01.2012 року становить 105 днів, а не 111 днів, виходячи з яких позивач обраховував стягувані суми.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню неустойка в розмірі 1734,96 грн. та 3 % річних в сумі 335,80грн.

Поряд з іншими вимогами, при розгляді вказаної вище справи, позивачем заявлялась вимога про стягнення витрат на правову допомогу у сумі 2000,00 грн. На підтвердження понесених витрат на послуги адвоката позивачем надано витяг з угоди від 06.12.2011р. про надання правової допомоги та представництво інтересів, а також докази про проведену оплату ( а.с.33,34).

У відповідності до ст.49 ГПК України, судові витрати, в тому числі і витрати по оплаті послуг адвоката, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, матеріали справи, обставин справи в їх сукупності, дослідивши і оцінивши подані докази, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Полтавський домобудівельний комбінат" (вул.Ливарна,8, м.Полтава, 36034, ідентифікаційний код 01270581) на користь Приватного підприємства "Автолідер" ( вул. Панаса Мирного, буд.29А, м.Полтава,36002, ідентифікаційний код 31879557) 38 910,00 грн. -основного боргу; 1 734,96 грн. - пені; 335,80 грн. - 3% річних; 1 502,98 грн.- на повернення судового збору; 1996,00 грн. на відшкодування витрат адвоката.

3.В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Кульбако М.М.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.