Рішення № 26356479, 02.10.2012, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2012 р. Справа № 5016/1624/2012(1/93)

м. Миколаїв

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТИНЕНТ НАФТО ТРЕЙД"

/43010, м. Луцьк, вул. Кременецька, 38/

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНЬНАФТОЗБУД"

/54052, м. Миколаїв, пр. Жовтневий, 471 /

про стягнення 18971, 21 грн. -

Суддя Васильєва Л.І.

Представники:

Від позивача: Заболотна І.В., дов. № 481/1 від 02.07.2012р.

Від відповідача: Лоєвський Є.Б., дов. № 12/133 від 05.09.2012р.

Суть спору: позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 18971,21 грн.

У відзиві від 17.09.2012р. відповідач позовні вимоги не визнає з тих підстав, що товар за видатковою накладною № 0000267 від 24.06.2011р. ним отриманий не був, зазначає, що акт звірки взаєморозрахунків від 31.12.2011р. є недійсним, оскільки підписаний не уповноваженою особою та не підтверджений первинною документацією (підписані видаткові накладні від 24.06.2011р. -є відсутніми в бухгалтерії відповідача, а доручення на цю партію товару не видавалося, товаротранспортна накладна містить підпис не уповноваженої особи).

У судовому засіданні 02.10.2012р. позивачем, на підтвердження позовних вимог, були подані та судом залучені до матеріалів справи первинні документи, а саме довіреність № 183 на отримання товару за рахунком -фактурою № б/н від 24.06.2011р., копія товаротранспортної накладної № ПЗП 0001666 від 24.06.2011р., оригінал акту звірки взаєморозрахунків з печаткою та підписом уповноваженої особи відповідача.

02.10.2012р. відповідачем позовні вимоги були визнані у повному обсязі, в сумі 18971,21 грн., про що ним була подана відповідна позовна заява.

Розглянувши надані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача - суд

в с т а н о в и в:

23.12.2009р. між сторонами у справі був укладений генеральний договір поставки нафтопродуктів № 0001.

Відповідно п. 1.1 договору позивач зобов'язався передати у власність відповідача нафтопродукти в кількості та асортименті, що передбачені в додатках до даного договору, а відповідач зобов'язався прийняти товар та оплатити загальну вартість на умовах договору.

Додатковою угодою № 1 до генерального договору поставки нафтопродуктів № 0001 від 23.12.2009р. було внесено зміни до п. 1.2 договору, шляхом збільшення загальної кількості товару на 130 000,00 літрів, та п. 3.2 в частині збільшення загальної суми договору на 820 300,00 грн.

Відповідно до п. 4.2 договору, розрахунки за товар здійснюються відповідачем на умовах 100% попередньої оплати, якщо інше не передбачено в додатках до договору.

На виконання умов генерального договору поставки нафтопродуктів № 0001, позивач поставив відповідачу нафтопродукти -дизельне паливо у кількості 108427,00 л. по ціні 6,31 грн. без ПДВ за 1л. на загальну суму 684174,35 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними та ТТН

02.02.2010р. сторони у справі уклали договір поставки нафтопродуктів № К-159, за умовами п. 1.1 якого позивач зобов'язався поставити відповідачу нафтопродукти в асортименті, а саме: бензин марок А-98, А-95, А -92, А-80(А-76), а також дизельне паливо, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість на умовах договору.

Ціна за одиницю товару встановлюється за погодженням сторін в рахунку на оплату та видатковій накладній.

На виконання умов договору поставки нафтопродуктів № К-159 позивач протягом січня-серпня 2011 року поставив, а відповідач прийняв нафтопродукти:

- бензин А-80 у кількості 9000,00 л. на загальну суму 75130, 00 грн.

- бензин Мustang -95 у кількості 830,00 л. на загальну суму 7304,00 грн.

- бензин Мustang -100 у кількості 70,00 л. на загальну суму 696,50 грн., всього на загальну суму 83130,50 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними.

Всього за генеральним договором № 0001 від 23.12.2009р., договором № К-159 від 02.02.2010р. за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р. позивачем було поставлено відповідачу нафтопродуктів на загальну суму 767304,86 грн.

Разом з тим, в порушення умов вищезазначених договорів, відповідач за поставлений товар розрахувався не в повному обсязі, сплативши 748333,65 грн.

Таким чином, після часткової сплати, заборгованість відповідача за генеральним договором № 0001 від 23.12.2009р. та договором № К-159 від 02.02.2010р. складає 18971,21 грн., про що сторонами у справі були складені та підписані акти звірки взаєморозрахунків від 31.10.2011р. та від 07.03.2012р.

11.04.2012р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія (№ 723 від 09.04.2012р.) з вимогою сплатити заборгованість за вищезазначеними договорами в сумі 18971,21 грн.

Разом з тим відповідач вказану заборгованість не сплатив, що змусило позивача звернутися до господарського суду із позовною заявою.

Відповідно до норм ст. ст. 629, 525, 526 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За правилами ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач в заяві № 12/134 від 02.10.2012р. наявність заборгованості за генеральним договором № 0001 від 23.12.2009р. та договором № К-159 від 02.02.2010р. в сумі 18971,21 грн. визнав повністю.

В спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушені норми та приписи діючого законодавства, в зв'язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги заявлені позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, матеріалами справи підтверджені, отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНЬНАФТОЗБУД" /54052, м. Миколаїв, пр. Жовтневий, 471, код ЄДРПОУ 306801514055/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТИНЕНТ НАФТО ТРЕЙД" /43010, м. Луцьк, вул. Кременецька, 38, код ЄДРПОУ 33681103/ борг в сумі 18971,21 грн., судовий збір в сумі 1 653,00 грн.

Видати наказ.

Рішення у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л.І. Васильєва

повний текст рішення складено та підписано 08.10. 2012р.