ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
УХВАЛА
Справа № 4/444-34/192 28.09.12
За позовомЗаступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Головного управління контролю за благоустроєм Київської міської державної адміністраціїдоФізичної особи-підприємця ОСОБА_1за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороніпозивача:1. Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві 2. Київської міської радипрознесення самовільно розміщених малих архітектурних формГоловуючий, суддя Бойко Р.В.
Судді: Нечай О.В.
Ягічева Н.І.
Представники сторін:
від позивача:не з'явивсявід відповідача:ОСОБА_3від третьої особи 1:не з'явився від третьої особи 2:не з'явивсявід прокуратури:Ткаченко Т.М.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляді господарського суду міста Києва знаходиться справа №4/444-34/192 за позовом заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Головного управління контролю за благоустроєм Київської міської державної адміністрації до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про знесення самовільно розміщених малих архітектурних форм.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем без відповідної проектно-дозвільної документації та ордерів позивача було зведено будівлі і споруди комплексу короткочасного відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1" на переданій йому в довгострокову оренду на 10 років земельній ділянці загальною площею 0,64 га на АДРЕСА_2, у зв'язку з чим прокурор вказує на наявність підстав для їх знесення.
17.09.2012 р. через канцелярію суду представником відповідача було подано клопотання про зупинення провадження у даній справі до прийняття остаточного рішення у справі №57/479-52/363-2012 за позовом Київського прокурора захисту прав громадян та інтересів держави в екологічній сфері в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України до Київської міської ради та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення, визнання недійсним договору, визнання відсутності права користування земельною ділянкою та повернення земельної ділянки.
28.09.2012 р. через канцелярію суду прокурором подано клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно, заборони відповідачу чи будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо реконструкції спірного майна та заборони Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві реєструвати декларації про готовність об'єктів до експлуатації, що розташовані на спірній ділянці.
В судове засідання 28.09.2012 р. прокурор з'явилася, клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову та клопотання відповідача про зупинення провадження у справі підтримує та просить їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, клопотання про зупинення провадження у справі підтримує та просить його задовольнити, проти задоволення клопотання заступника прокурора міста Києва про вжиття заходів до забезпечення позову заперечує.
Розглянувши клопотання заступника прокурора міста Києва про вжиття заходів до забезпечення позову, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких воно ґрунтується, колегія суддів прийшла до висновку про необхідність його часткового задоволення з огляду на наступне.
Клопотання прокурора мотивоване обґрунтованим побоюванням продажу спірного майна, що надає відповідачу можливість відчужити таке майно з метою уникнення його знесення, а тому, у разі задоволення позовних вимог можуть виникнути перешкоди при виконанні судового рішення в частині знесення спірного майна, що призведе до подальшого неправомірного існування самовільно збудованого майна.
Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:
- накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;
- забороною відповідачеві вчиняти певні дії;
- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
- зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Пунктом 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК). Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Як вбачається із матеріалів справи, предметом позову є зобов'язання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 знести будівлі і споруди комплексу короткочасного відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1" на АДРЕСА_2, у зв'язку із їх самовільним розміщенням.
При цьому, із змісту позовної заяви вбачається, що першочергово до наведених будівель і споруд прокурором було віднесено: господарче приміщення, будинки тимчасового відпочинку, туалет, підсобне приміщення, кухню, дебаркадер, мангал, пантони, шатри, шатри пластикові, намет "Чернігівське", гостьову автомобільну стоянку, майданчик для збору ТВП кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1".
В той же час, із наданої Комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" інформації вбачається, що за адресою: АДРЕСА_2, знаходяться нежилі будівлі загальною площею 432,60 кв.м., а саме: літ. "А" площею 308,30 кв.м., літ. "Б" площею 92,70 кв.м. та літ. "Г" площею 31,60 кв.м., а прокурором в судовому засіданні підтверджено, що позов подано з метою зобов'язання відповідача знести саме вказані нежилі будівлі.
За змістом ст. 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст. 376 Цивільного кодексу України вбачається, що особою, яку може бути зобов'язано здійснити перебудову чи знесення самочинного будівництва, є особа, що здійснює таке будівництво.
Тобто, можливість реального виконання рішення суду про зобов'язання особи здійснити знесення самовільно розміщених приміщень у випадку задоволення позову обумовлена перебуванням таких об'єктів у власності зобов'язаної за рішенням суду особи.
При цьому, із матеріалів справи вбачається, що під час розгляду даного спору у суді відповідачем було зареєстровано право власності на частину будівель і споруд комплексу короткочасного відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1" на АДРЕСА_2, а на даний час продовжується ведення будівельних робіт із реконструкції таких об'єктів на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт від 31.10.2011 р. № КВ 08211067216.
Наведене свідчить про можливе ухилення відповідача від виконання рішення суду щодо знесення такого майна шляхом його реконструкції або відчуження.
З огляду на викладене вбачається, що невжиття заходів до забезпечення позову зробить неможливим виконання рішення господарського суду, оскільки спірне майно може бути знищено або відчужено іншим особам.
За змістом п. 9 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти
Таким чином, суд знаходить клопотання заступника прокурора міста Києва про вжиття заходів до забезпечення позову обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в частині накладення арешту на спірне майно, заборони відповідачу вчиняти дії щодо його реконструкції та заборони третій особі 1 реєструвати декларації про готовність такого майна до експлуатації.
В частині заборони вчиняти дії щодо реконструкції спірного майна іншим особам, які є відмінними від відповідача, відсутні підстави для задоволення заяви.
Стосовно клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, яке підтримано прокурором, суд відзначає наступне.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави
Предметом позову у даній справі є зобов'язання відповідача знести збудовані на наданій йому в оренду згідно договору оренди земельної ділянки №79-6-00261 від 25.11.2004 р. земельній ділянці будівлі, а підставою позову прокурором визначено здійснення відповідачем такого будівництва без відповідної проектно-дозвільної документації та ордерів.
Із ухвали господарського суду міста Києва від 14.08.2012 р. у справі №57/479-52/363-2012 вбачається, що в провадженні господарського суду міста Києва знаходиться справа за позовом Київського прокурора захисту прав громадян та інтересів держави в екологічній сфері в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України до Київської міської ради та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення, визнання недійсним договору, визнання відсутності права користування земельною ділянкою та повернення земельної ділянки.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати:
а) як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом;
б) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.
Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок:
а) непідвідомчості;
б) обмеженості предметом позову;
в) неможливості розгляду тотожної справи;
г) певної черговості розгляду вимог.
В даному випадку, справи є пов'язаними, оскільки предметом розгляду справи №57/479-52/363-2012 є правомірність отримання відповідачем в оренду земельної ділянки, на якій було здійснено спірне будівництво, а в межах даної справи розглядається законність такого будівництва.
Тобто, має місце певна черговість розгляду вимог, оскільки факти встановлені при розгляді справи №57/479-52/363-2012 можуть мати преюдиціальне значення для розгляду даної справи.
При цьому, суд, враховуючи обмеженість предметом позову, позбавлений можливості надати оцінку правомірності отримання відповідачем в оренду земельної ділянки, на якій було здійснено спірне будівництво.
Наведені обставини свідчать про неможливість розгляду даної справи до вирішення господарським судом міста Києва справи №57/479-52/363-2012 та набрання рішенням у ній законної сили.
За таких обставин, провадження у справі №4/444-34/192 підлягає зупиненню до вирішення справи №57/479-52/363-2012 та набрання рішенням у ній законної сили.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 66, 67, 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Клопотання прокурора міста Києва про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити частково.
2. Накласти арешт на нежилі будівлі комплексу короткочасного відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1" загальною площею 432,60 кв.м., а саме: літ. "А" площею 308,30 кв.м., літ. "Б" площею 92,70 кв.м. та літ. "Г" площею 31,60 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_2.
3. Заборонити Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (04025, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) вчиняти дії щодо реконструкції нежилих будівель комплексу короткочасного відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1" загальною площею 432,60 кв.м., а саме: літ. "А" площею 308,30 кв.м., літ. "Б" площею 92,70 кв.м. та літ. "Г" площею 31,60 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_2.
4. Заборонити Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26; ідентифікаційний код 37772089) реєструвати декларації про готовність об'єктів до експлуатації, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2.
5. Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з 28.09.2012 р., підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред'явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 28.09.2013 р.
6. Стягувачем за даною ухвалою є Головне управління контролю за благоустроєм виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 143; ідентифікаційний код 34926981).
7. Боржниками за даною ухвалою є:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (04025, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1);
Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26; ідентифікаційний код 37772089).
8. Зупинити провадження у справі №4/444-34/192 до вирішення пов'язаної із нею справи господарського суду міста Києва №57/479-52/363-2012 за позовом Київського прокурора захисту прав громадян та інтересів держави в екологічній сфері в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України до Київської міської ради та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення, визнання недійсним договору, визнання відсутності права користування земельною ділянкою та повернення земельної ділянки та набрання судовим рішенням законної сили.
9. Зобов'язати сторони повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у даній справі.
Головуючий, суддя Р.В. Бойко
Судді: О.В. Нечай
Н.І. Ягічева
Судове рішення № 26356326, Господарський суд м. Києва було прийнято 28.09.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 4/444-34/192. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: