Ухвала суду № 26353573, 01.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" жовтня 2012 р. м. Київ К-15726/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

при секретарі Зозулі Ю.В.

за участю представника відповідача-1 -Литвин А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську

на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.03.2009 року

та постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26.11.2008 року

по справі № 2а-8196/08

за позовом Закритого акціонерного товариства «Лисичанський склозавод «Пролетарій»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області

про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Лисичанський склозавод «Пролетарій»звернулось до суду, з урахуванням уточнень позовних вимог, з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за листопад та грудень 2007 року в розмірі 1 472 347 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26.11.2008 року, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.03.2009 року, позов задоволено; стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за листопад та грудень 2007 року в сумі 1 472 347 грн.

В касаційній скарзі СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами пропередніх інстанцій, 15.06.2001р. Виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області за № 1 381 120 0000 000036 зареєстровано Закрите акціонерне товариство «Лисичанський склозавод «Пролетарій», ідентифікаційний код 31380846.

Позивач є платником податку на додану вартість та зареєстрований у встановленому законом порядку, підтвердженням чого є свідоцтво № 16033508 від 19.01.2006 року.

За наслідками господарської діяльності підприємства за жовтень 2007 року різниця між сумою нарахованих податкових зобов'язань з податку на додану вартість та сумою податкового кредиту має від'ємне значення у сумі 1 866 681 грн. (рядок 21 податкової декларації за жовтень 2007 року).

Відповідно до пп. 7.7.1 п.7.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»зазначену суму віднесено до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, тобто листопада 2007 року.

За наслідками діяльності у листопаді 2007 року та відповідно до пп. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума в розмірі 2 741 121 грн. підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (рядок 25.1 податкової декларації за листопад 2007 року, рядок 4 Розрахунку суми бюджетного відшкодування).

За наслідками господарської діяльності ЗАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій»за листопад 2007 року різниця між сумою нарахованих податкових зобов'язань з ПДВ та сумою податкового кредиту має від'ємне значення у сумі 2 614 270 грн. (рядок 21 податкової декларації за листопад 2007 року). Зазначену суму віднесено до складу податкового кредиту наступного звітного періоду - грудня 2007 року.

За наслідками діяльності у грудні 2007 року та відповідно до пп. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума в розмірі 2 053 532 грн. підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (рядок 25.1 податкової декларації за грудень 2007 року, рядок 4 Розрахунку суми бюджетного відшкодування).

Позивач, відповідно в грудні 2007 року та січні 2008 року звернувя до податкового органу з заявами про повернення суми бюджетного відшкодування за листопад та грудень 2007 року.

За результатами проведених перевірок позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад, грудень 2007року, фактів порушень розрахунків бюджетного відшкодування встановлено не було.

У зв'язку з тим, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську після пред'явлення позову здійснено часткове відшкодування сум податку на додану вартість, заявленого до відшкодування за період листопад - грудень 2007 року, а саме: відшкодовано за листопад 2007 року 1 759 233 грн., за грудень 2007 року 1 563 073 грн., тому не відшкодованою за листопад 2007 року залишається сума у розмірі 981 888 грн. та за грудень 2007 року - сума у розмірі 490 459 грн. Загальна сума боргу складає 1 472 347 грн., що підтверджується довідками про розрахунок з бюджетом по податку на додану вартість за листопад-грудень 2007 року станом на 19.09.2008 року та станом на 25.11.2008 року.

Не відшкодовуючи частину суми бюджетного відшкодування податку на додадну вартість в розмірі 1 472 347 грн., податковий орган посилався на неотримання відповідей на запити про проведення перевірок основних постачальників платника податків.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з правомірності формування позивачем податкового кредиту в жовтні та листопаді 2007 року та, відповідно, правильністю заявлення сум податку на додану вартість в наступних періодах до відшкодування з бюджету.

Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.

Згідно з п. 1.8. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетне відшкодування -сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п. 1.7. ст. 1, абз. 1 пп. 7.4.1. п. 7.4., пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 цього Закону (станом на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом; податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 зазначеного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пп. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 вказаного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, визначальним фактом права платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в даному випадку є фактична оплата ним сум такого податку контрагентам у попередніх податкових періодах, яка позивачем здійснена, що не заперечується податковим органом, підтверджується дослідженими судами матеріалами справи. При цьому будь-які порушення такими контрагентами вимог податкового законодавства стосовно податку на додану вартість не впливають на право платника податку -покупця отримати бюджетне відшкодування за умови дотримання останнім цих вимог.

З аналізу абз. 1 пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»слідує, що орган державної податкової служби протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, за наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, має право провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

В даному випадку, як вірно зазначено судами, в результаті перевірок позивача, податковий орган не заперечив того, що податковий кредит звітних періодів визначений з дотриманням правил податкового обліку встановленого законом.

Відповідно до абз. 2 пп. 7.7.5. п. 7.7. ст. 7 даного Закону податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, що податковим органом не здійснено.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.03.2009 року та постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26.11.2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний