Ухвала суду № 26353279, 04.09.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6995/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А.

Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"04" вересня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді: Собківа Я.М.,

суддів: Бистрик Г.М., Борисюк Л.П.,

при секретарі: Варченко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2011 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Медіа»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про скасування наказу та визнання дій протиправними,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2011 року позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Медіа»звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва, в якому просив скасувати наказ відповідача від 20.01.2011 року № 146 та визнати незаконними дії ДПІ у Голосіївському районі міста Києва, пов'язані з проведенням документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Ренесанс Медіа».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Медіа»задоволено.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог даного позову.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З матеріалів даної справи вбачається, що відповідно до наказу ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 20 січня 2011 року № 146 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки" та на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, було вирішено провести з 31 січня 2011 року документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Ренесанс Медіа" з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість за липень та червень 2009 року, січень, травень, червень, липень, серпень та вересень 2010 року.

На підставі зазначеного наказу, службовими особами ДПІ у Голосіївському районі м. Києва було проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ "Ренесанс Медіа" з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість при взаємовідносинах з підприємствами ТОВ "Будкапремонт", ТОВ "І.Т.А. Фінанси" та ТОВ"Профіт-Система", про що складено акт перевірки від 18 лютого 2011 року № 85/1-23-70-32422076.

Обгрунтовуючи доводи свого позову позивач зауважує на тому, що наказ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 20 січня 2011року №146 та дії ДПІ у Голосіївському районі м. Києва є незаконними та порушує його конституційні права як платника податку, оскілки за його твердженням запит про надання пояснень та документального підтвердження господарських операцій з контрагентами ТОВ "Будкапремонт", ТОВ "І.Т.А. Фінанси" та ТОВ "Профіт-Система" відповідач повинен був направити перед видачею спірного наказу та проведенням перевірки.

Відповідач заперчує проти вимог даного позову та обґрунтовує свою позицію тим, що ТОВ "Ренесанс Медіа" завчасно було проінформоване про проведення документальної невиїзної перевірки письмовим повідомленням від 20 січня 2011 року №18/10/23-70 з врученням копії наказу ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 20 січня 2011 року №146, що відповідно свідчить про допуск позивачем до перевірки посадових осіб ДПІ у Голосіївському районі м. Києва.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки викладені у ст. 79 Податкового кодексу України, який вступив в силу з 01.01.2011 року (далі -ПК України).

У відповідності до п. 79.1 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

З наявних в справі доказів вбачається, що підставою для призначення відповідачем спірної перевірки стала необхідність у визначенні правомірності формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.06.2010 року по 01.11.2010 року, а юридичною підставою є п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78, ст.79 ПК України.

Згідно пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у разі виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Із наведеної норми права вбачається, що обов'язковою передумовою здійснення документальної перевірки є направлення платнику податків запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження.

Сторонами даної справи не заперечується той факт, що запит ДПІ у Голосіївському районі міста Києва на адресу позивача направлявся 03 лютого 2011 року (вих. № 1500/10/23-70), тобто після винесення відповідачем наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки (а.с. 12-13).

У зв'язку з цим, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем було призначено проведення перевірки позивача з порушенням вимог закону.

Між тим, заперечуючи проти вимог даного позову відповідач зокрема посилається на те, що для призначення вказаного виду перевірки достатньо однієї з підстав, зазначених у пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Колегія суддів вважає вказані доводи апелянта необґрунтованими, оскільки за змістом п. 78.1 ст. 78 ПК України кожна з підстав для призначення документальної перевірки наведена в окремому підпункті. Відповідно, обставини, наведені в одному підпункті 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України лише у своїй сукупності є підставою для призначення вищевказаної перевірки.

У відповідності до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Із наведеної норми права вбачається, що завданням документальної перевірки є встановлення, зокрема, достовірності та повноти нарахування податків та зборів. Достеменне встановлення вказаних обставин на підставі лише даних податкової звітності платника податку та за відсутності документів первинного бухгалтерського обліку є неможливим.

Необхідність дослідження під час проведення документальної перевірки документів первинного бухгалтерського обліку також закріплена у вищезазначеному пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України. Зокрема у ньому зазначено, що документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п. 79.1 ст. 79 та 78.1 ст. 78 ПК України виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту може бути підставою для проведення як виїзної так і невиїзної документальної перевірки.

На думку колегії суддів, у разі виконання платником податків вимог пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України та надання вичерпних пояснень та повного пакету документів на їх підтвердження - здійснюється документальна невиїзна перевірка. Вказаний висновок узгоджується з положеннями п. 79.1 ст. 79 ПК України, який передбачає, що документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

У разі ж ненадання відповіді на запит податкового органу або надані платником податку письмові пояснення та документи будуть визнані неповними чи недостатніми - виникають підстави для проведення виїзної документальної перевірки.

Дії податкового органу щодо направлення письмового запиту про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження, а також щодо проведення саме виїзної документальної перевірки мають на меті отримання від платника податків документів первинного бухгалтерського обліку відносно операцій, достовірність відображення в податковій декларації даних по яких викликала сумнів у контролюючого органу.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що направлення платнику податків запиту про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження є обов'язковою передумовою призначення документальної перевірки, яка призначається з посиланням на пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновок суду першої інстанції про те, що адміністративний позов «Ренесанс Медіа»є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Таким чином, доводи апеляційної скарги ДПІ у Голосіївському районі міста Києва не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в постанові від 20 червня 2011 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Бистрик Г.М.

Борисюк Л.П.