Постанова № 26353227, 24.09.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 вересня 2012 року № 2а-10447/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. при секретарі судового засідання Віруцькій О.В. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Небо Івентс Едженсі" до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання дії протиправними, зобов'язання вчинити дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Небо Івентс Едженсі»- звернувся до суду з вимогами про:

- встановлення наявності чи відсутності компетенції відповідача в частині встановлення фактів порушень позивачем вимог ч. 1, 5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст.ст. 216, 228 Цивільного кодексу України;

- визнання протиправними дії відповідача в частині правомірності проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Небо Івентс Енджесі»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 0.06.2011 по 30.06.2011;

- визнання протиправними дії відповідача під час проведення позапланової невиїзної документальної перевірки в частині визнання правочинів, укладених позивачем з ТОВ «Ніка Актив», контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями, нікчемними, якими порушено права позивача та позбавлено його можливості реалізувати своє право на: податковий кредит за період з 01.06.2011 по 30.06.2011, сформований за рахунок підприємств-постачальників та ТОВ «Ніка-Актив»на загальну суму ПДВ -569790,0 грн., податкові зобов'язання за вказаний період.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за результатом документальної невиїзної перевірки ТОВ «Небо Івентс Енджесі»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.06.2011 по 30.06.2011 складено акт від 12.09.2011 №1253/23-4/33831255, в якому відповідач робить висновок, що позивачем порушені вимоги ряду статей Цивільного кодексу України щодо реальності, та дійсності правочинів, зокрема, з ТОВ «Ніка Актив». На підставі викладеного відповідач дійшов висновку, щодо незаконного формування позивачем у вказаних періодах податкового кредиту по операціям з ТОВ «Інжбуд груп»та, що податкові зобов'язання з вказаними контарентами є недійсними. Позивач зазначає, що жодного рішення відповідач за наслідками вказаного акту перевірки ним не отримано. Крім того, Позивач зазначає, що всі проведені ним у вказаному періоді операції з придбання та реалізації товару, у тому числі за участю постачальника ТОВ «Ніка актив», носять реальний характер, підтверджені відповідними первинними бухгалтерськими документами, і підстави вважати їх нікчемними відсутні.

Відповідач -Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби - заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи та зазначив, що законодавством не передбачено можливості для оскарження як актів складених за результатом перевірок так і дій службових осіб вчинених у процесі чи за результатами перевірок тощо, оскільки вони не мають обов'язкового характеру. Крім того відповідач зазначив, що позивач у вказаний період, господарською діяльністю не займався, не має трудових ресурсів, умов для виробництва, зберігання та транспортування товарів, а відтак провадив безтоварні операції. Також відповідач зазначає, що позивач діяв без мети реального настання правових наслідків, без економічної вигоди, виключно з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків.

10.09.2012 протокольною ухвалою суду прийнято відмову представника позивача від позовних вимог в частині встановлення наявності чи відсутності компетенції відповідача в частині встановлення фактів порушень позивачем вимог ч. 1, 5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст.ст. 216, 228 Цивільного кодексу України.

17.09.2012 в судовому засіданні судом поставлено на обговорення питання стосовно доцільності розгляду справи в порядку письмового провадження у зв'язку з неявкою в судове засідання відповідача. Представник позивача проти розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у різі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце судового засідання в судове засідання не прибув, а також з огляду на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Небо Івентс Ендесі»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства в період з 01.06.2011 по 30.06.2011, за результатом якої складено акт від 12.09.2011 №1253/23-4/33831255 (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлені наступні порушення:

- частини п'ятої статті 203, частини першої, другої статті 215, статті 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Небо Івентс Едженсі»при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення статей 662, 655 та 656 Цивільного кодексу України;

- відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.06.2011 по 30.06.2011, які підпадають під визначення пп. 14.1.27 Податкового кодексу України;

- перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.06.2011 по 30.06.2011, які підпадають під визначення ст. 22, 185 Податкового кодексу України.

Частиною 2 ст. 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Як вбачається з матеріалів справи, вказану перевірку проведено на підставі наказу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 12.09.2011 №1853 та службового посвідчення серії УКМ №168682 головним державним податковим ревізором-інспектором, інспектором податкової служби 1 рангу, відділу перевірок товариств з обмеженою відповідальністю управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Печерському районі м. Києва Кулич І.Я. на підставі ст. 79 Податкового кодексу України, доповідної записки відповідно до наказу про проведення позапланової невиїзної перевірки від 08.07.2011 №1218.

Статтею 20 Податкового кодексу України передбачено права органів державної податкової служби, до яких відноситься, зокрема, право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно вимог статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Згідно п. 1.15 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 27.05.2008 №355, у разі коли при організації виїзної планової чи позапланової перевірки встановлено відсутність платника податків (посадових осіб платника податків) за місцезнаходженням або його переховування, у той же день складається акт (довільної форми) щодо невстановлення місцезнаходження платника податків (посадових осіб платника податків), який реєструється у спеціальному журналі реєстрації актів відповідно до встановленого порядку оформлення та реалізації матеріалів перевірок органами державної податкової служби. Не пізніше наступного робочого дня після складання цього акта підрозділу податкової міліції органу ДПС, на обліку в якому перебуває платник податків, передається окремий запит на встановлення місцезнаходження платника податків. У разі невстановлення підрозділом податкової міліції протягом 10 календарних днів місцезнаходження платника податків та його посадових осіб, підрозділ податкової міліції продовжує здійснювати вичерпні заходи до моменту залучення такого платника до проведення перевірки, про що повідомляє підрозділ органу ДПС, що надавав запит. При цьому підрозділ податкової міліції щомісячно до 1 числа повідомляє підрозділ, який ініціював запит, про результати встановлення місцезнаходження платника податків.

Судом встановлено, що копія наказу та повідомлення про проведення перевірки позивачу не було вручено, у зв'язку з не знаходженням позивача за місце реєстрації, про що відповідачем складено акт від 08.07.2011 №4774/23-4/33831255 та акт від 08.08.2011 №4775/23-4/33831255 про незнаходження позивача за податковою адресою та неможливість вручення копій вказаних документів, які долучено до матеріалів справи.

При цьому суд звертає увагу, що відповідно до зазначених актів відповдіачем проведено перевірку з питання місцезнаходження позивача за адресою: м. Київ, вул. Цитадельна, буд 6/8, проте як вбачається з матеріалів справи позивач зареєстрований за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 15, офіс 34.

Отже, відповідачем не вчинено належних заходів щодо встановлення місцезнаходження позивача та вручення останньому наказу та повідомлення про проведення перевірки.

Згідно з пунктом 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази наявності обставин необхідних для проведення документальної перевірки, визначених ст. 78 Податкового кодексу України.

На підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що податковий орган порушив вимоги ст. 78, 79 Податкового кодексу України, а саме: не надіслав позивачу повідомлення про проведення перевірки, в зв'язку з чим було порушено право останнього на надання первинних документів на запит відповідача та усунення порушень, якщо такі мали місце.

Відповідно до пп. 1.4.6 п. 1.4 ст. 1 Примірного порядку взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом ДПА України від 18.04.2008 року N 266, документальна невиїзна перевірка - перевірка, яка проводиться у приміщенні органу ДПС на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подання.

Згідно пункту 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 N 984, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772 (надалі - наказ N 984), документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

З акту перевірки вбачається, що при проведенні перевірки податковим органом використовувались: система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та рівні ДПА України, між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, АС «Аудит», АРМ «Бест Звіт», АІСеєстр платників податків, АІС Облік податків та платежів, Пошуково-довідкова система ЦБД ДПА України.

Також, при проведенні перевірки відповідачем використано:

- акт перевірки Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва №1205/23-2/37266322 від 30.08.2011 ТОВ «Ніка Актив»з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за січень, лютий, квітень, травень та червень 2011року;

- податкову декларацію з податку на додану вартість позивача за червень 2011 року;

- додаток №5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів»до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року.

Суд звертає увагу, що висновки перевірки були зроблені лише на підставі даних податкових декларацій, наданих позивачем за період, що перевірявся, без врахування інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), документів, наданих платником податків або отриманих від контролюючих, правоохоронних та інших органів державної влади, а також інших відомостей, отриманих у встановленому законодавством порядку, які б мали значення для прийняття рішення за наслідками проведення перевірки, інші документи не витребовувалися

Наведене також вказує на те, що з порушенням норм чинного законодавства вчинені дії відповідача при складанні акту перевірки, оскільки викладені в ньому факти не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського обліку, що є суб'єктивним припущенням перевіряючих та порушенням відповідачем не тільки встановленого законодавством порядку проведення перевірки, але й є доказом його невиконання.

Так, в ході перевірки податковим органом використано вищезазначений акт перевірки, яким встановлено, неможливість фактичного здійснення ТОВ «Ніка Актив»господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів; порушення ч. 1ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст.. 215, п. 1 ст. 216, ст.. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення право чинів, які не спрямовані на настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Ніка Актив»з постачальниками та покупцями, відсутність об'єктів які підпадають під визначення ст. 185, 187, 188 Податкового кодексу України.

Суд звертає увагу, що ТОВ «Ніка Актив»акт вказаної перевірки та податкове повідомлення-рішення оскаржено до суду.

Також, судом встановлено, що в Акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагентів позивача від сплати податків та зборів, визначення їм податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємств, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені, як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Водночас податкові органи не позбавлені права звернутися до суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це установлено частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України.

Умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб. Відповідні обставини повинні бути відображені в мотивувальній частині судового рішення про визнання недійсним правочину як такого, що вчинений юридичними особами із завідомо суперечною інтересам держави та суспільства метою. Зокрема, слід установити персоналії посадових осіб, у яких виник умисел на вчинення протиправного правочину, зміст їх умислу, обставини, за яких такий умисел виник, тощо.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи зі змісту пункту 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704 та статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Крім того, у відповідності до статті 83 Податкового кодексу України, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені Податковим кодексом України, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені Податковим кодексом України або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

З врахування викладених норм права суд вважає, що податковим органом не доведені обставини на підтвердження того, що укладаючи договори, поставляючи товар, надаючи послуги сторони діяли з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Враховуючи, що у податкового органу були відсутні законні підстави для проведення перевірки, висновки Акта перевірки зроблені на припущеннях та без відповідної перевірки всіх необхідних первинних бухгалтерських документів, дії відповідача щодо проведення документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Небо Івентс Едженсі», за результатами якої складений Акт № 1253/23-4/33831255 від 12.09.2011 року «Про результати документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Небо Івентс Едженсі»(код ЄДРПОУ 33831255) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.06.2011 по 31.06.2011 є протиправними.

Згідно п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Разом з цим, згідно вимог пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (пп. 14.1.157 п. ст. 14 ПК України).

Окрім того, судом наголошується, що чинна форма "Р" податкового повідомлення-рішення згідно з додатком 2 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом ДПА №985 від 22.12.2010 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за N 1440/18735 від 30.12.2010, передбачає місце для внесення даних про збільшення/зменшення податковим органом суми грошового зобов'язання.

Як висновок, за змістом вищезазначених норм платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, а у випадку заниження або завищення ним суми податкових зобов'язань, обов'язок визначати податкове зобов'язання платника податків або повідомляти про необхідність внесення відповідних змін до податкової звітності покладено на податковий орган шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення.

Як встановлено судом, податкове повідомлення-рішення за результатами перевірки та на підставі акту не приймалось.

Також, з матеріалів справи вбачається, що прокуратурою Печерського району м. Києва внесено подання Голові комісії з проведення реорганізації ДПІ у Печерському районі м. Києва, заступнику Голови ДПА у м. Києві - начальнику СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП Мальцевій В.В. про усунення порушень закону від 03.02.2012 №182вих-12, згідно якого встановлено чисельні факти порушень вимог чинного законодавства та відомчих нормативних актів з боку посадових осіб податкової інспекції при відпрацюванні «ризикових» підприємств, зокрема під час перевірки ТОВ «Небо Івентс Едженсі». Зокрема, прокуратурою Печерського району м. Києва під час перевірки встановлено, що працівниками ДПІ у Печерському районі м. Києва штучним шляхом створено ряд обставин, при дослідженні яких можливо зробити висновок, що ТОВ «Небо Івентс Едженсі»є фіктивним підприємством.

Як вбачається з матеріалів справи наказом Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 09.02.2012 №51 «про притягнення до відповідальності»на виконання подання Прокуратури Печерського району м. Києва від 03.02.2012 №182вих-12, за неналежне виконання службових обов'язків та порушення вимог ст.. 21 Податкового кодексу України в ході відпрацювання ТОВ «Небо Івентс Едженсі»оголошено догану, певним співробітникам ДПІ у Печерському районі м. Києва.

З аналізу викладеного вбачається, що відповідачем фактично визнано, що перевірка ТОВ «Небо Івентс Едженсі», за результатом якої складено акт від 12.09.2011 №1253/23-4/33831255 проведена з порушення вимог Податкового кодексу України.

Суть висновків акту перевірки полягає в тому, що позивач в червні 2011 року порушив вимоги ряду статей Цивільного кодексу України (ст.ст.203, 215, 228, 662, 655, 656) щодо реальності та дійсності правочинів з постачальником ТОВ «Ніка Актив»та іншими контрагентами, а тому з боку ТОВ «Небо Івентс Едженсі»вбачається незаконне формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Ніка Актив», а з боку контрагентів-покупців - податкового зобов'язання.

Позивач надав суду копії документів - договори, податкові та видаткові накладні, реєстри податкових накладних, акти приймання-передачі виконаних робіт, які підтверджують проведення позивачем господарських операцій з зазначеними в акті контрагентами.

Таким чином, належними доказами підтверджено, що на момент проведення перевірки у позивача були наявні всі необхідні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку.

Аналіз наданих позивачем податкових та видаткових накладних інших первинних та платіжних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціям з вказаними контрагентами, які були предметом перевірки.

Відповідач не надав суду належних доказів того, що на момент проведення операцій з контрагенти позивача були фіктивними підприємством, вчиняли порушення в сфері оподаткування, документувало безтоварні операції з метою формування фіктивного податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів господарювання, та укладало нікчемні правочини, які завідомо порушують публічний порядок та суперечать інтересам держави і суспільства.

Надані суду докази не дають підстав для висновку, що вчинені позивачем господарські операції з є сумнівними, не відповідають дійсному економічному змісту, і вчинені з метою одержання доходу саме за рахунок податкової вигоди за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність.

Недійсність податкового кредиту, сформованого по операціями з ТОВ «Ніка Актив»для відповідача стала підставою і для визнання недійсними податкових зобов'язань позивача, які сформовані за фактом реалізації ТМЦ з іншими контрагентами (покупцями), які перелічені акті первірки.

Аналізуючи в рамках невиїзної документальної перевірки лише декларації позивача та данні "Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України", відповідач дійшов висновку, що право чини укладені між позивачем та вказаними контрагентами не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до "вигодонабувача".

Проте, окремо слід зазначити, що стаття 215 ЦК України розрізняє нікчемні та оспорювані правочини.

Так, згідно вказаної статті ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Тобто, нікчемним визнається правочин, якщо його недійсність встановлена законом. Оскільки недійсність таких правочинів визначена безпосередньо у правовій нормі, то вони вважаються недійсними з моменту їхнього укладання, незалежно від пред'явлення позову та рішення суду. Отже, в цьому випадку визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Іншим видом недійсних правочинів є оспорювані правочини, відмінність яких від нікчемних полягає в тому, що оспорювані правочини припускаються дійсними, проте їх дійсність може бути оспорена стороною правочину або іншою зацікавленою особою.

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

З цією нормою ЦК України узгоджуються і положення ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України, за якою господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Вказані норми Цивільного та Господарського кодексів України не тільки не містять прямої вказівки на нікчемність правочину, укладеного з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави, а навпаки, вказують на його оспорюваність.

З наведеного слідує, що оскільки недійсність вчинених позивачем правочинів з зазначиних контрагентами законом прямо не встановлена, то такі правочини слід віднести до оспорюваних, а тому викладені в акті перевірки висновки ДПІ про нікчемність цих правочинів є передчасними та безпідставними.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що у податковим органом не було вчинено необхідних дій для встановлення місцезнаходження позивача, були відсутні законні підстави для проведення перевірки, висновки Акта перевірки зроблені на припущеннях та без відповідної перевірки всіх необхідних первинних бухгалтерських документів, оскільки надані позивачем докази не дають підстав для висновку, що вчинені позивачем господарські операції з є сумнівними, не відповідають дійсному економічному змісту, і вчинені з метою одержання доходу саме за рахунок податкової вигоди за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність, суд дійшов висновку, щодо доцільності задоволення позовних вимог.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності вчинення ним дій з проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Небо Івентс Едженсі», за результатом якої складено акт перевірки від 12.09.2011 №1253/23-4/33831255 та правомірності висновків щодо визнання правочинів укладених товариством з обмеженою відповідальністю «Небо Івентс Едженсі»з ТОВ «Ніка Актив», контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Небо Івентс Едженсі»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.06.2011 по 30.06.2011, за результатом якої складено акт від 12.09.2011 №1253/23-4/33831255.

3. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби щодо визнання правочинів укладених товариством з обмеженою відповідальністю «Небо Івентс Едженсі»з ТОВ «Ніка Актив», контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями, якими позбавлено позивача права на податковий кредит за період з 01.06.2011 по 30.06.2011, сформований за рахунок підприємств постачальників та ТОВ "Ніка Актив" на загальну суму податку на додану вартість 569790,0. податковізобов'язанняя за вказаний період на загальну суму 601858,0 грн.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.І. Келеберда