Постанова № 26352803, 04.10.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

04 жовтня 2012 р. № 2-а- 10953/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Короткової О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за поданням Дергачівської міжрайонної Державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

до Приватного підприємства «КФ»

про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

Дергачівська міжрайонна Державна податкова інспекція Харківської області Державної податкової служби (далі –заявник) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з поданням до Приватного підприємства «КФ»(далі –відповідач), в якому просить суд стягнути з рахунків Приватного підприємства «КФ»податковий борг у загальному розмірі 204.817,73 грн.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, своїми процесуальними правами, передбаченими ст.49 КАС України, не скористався, щодо причин неявки суд не повідомив, хоча про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений у встановленому законом порядку.

Відповідачем також не надано суду заперечень проти подання податкової інспекції та проти обставин існування у нього суми податкового боргу.

Представник заявника у судове засідання також не прибув, проте звернувся до суду із відповідною заявою про розгляд справи за його відсутності.

Згідно приписів ч.1 ст.41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною 6 ст. 128 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведені процесуальні приписи, а також зважаючи на те, що матеріали справи містять докази, які у своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі документів у порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши та дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що заявлене подання підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, представниками податкової інспекції було проведено позапланову невиїзну перевірку відповідача по взаємовідносинам з ПП «Український центр екології», їх реальності та повноти відображення в обліку за період квітень 2011 року, за результатами якої складено акт від 06.12.2011 р. №1035/23-104/14103761.

На підставі вказаного акту перевірки податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.12.2011 р. №0000752310, яким визначено позивачу суму податкових зобов’язань з податку на додану вартість у сумі 204.787,00 грн. (204.786,00 грн. –за основним платежем та 1,00 грн. –штрафних (фінансових) санкцій.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржене відповідачем у судовому порядку.

Рішенням Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2012 р. у справі №2а17480/11/2070, яке набрало законної сили, у задоволенні вимог відповідача було відмовлено, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення –залишено без змін.

Згідно з приписами ч. 5 п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З огляду на зазначені законодавчі приписи податкові зобов’язання, визначені контролюючим органом відповідачу податковим повідомленням-рішенням від 20.12.2011 р. №0000752310, стали узгодженими з моменту набрання законної сили рішенням Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2012 р. у справі №2а-17480/11/2070.

Крім того, відповідно до приписів ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом встановлено, що названа сума податкових зобов’язань у розмірі 204.787,00 грн. відповідачем у законодавчо встановлені строки погашена не була, у зв’язку з чим контролюючим органом, відповідно до ст.59 Податкового кодексу України, було прийнято податкову вимогу від 01.08.2012 р. форми «Ю»№152 про визначення суми податкового боргу, яка була направлена на адресу відповідача 03.08.2012 р., однак податковий борг у добровільному порядку відповідачем так і не був погашений.

Між тим, відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Слід також зазначити, що як вбачається з матеріалів справи, у позивача виник податковий борг у розмірі 30,73 грн. Зазначена сума податкового боргу виникла у відповідача у зв’язку з несплатою ним у законодавчо встановлені строки самостійно узгоджених сум податкових зобов’язань з податку на додану вартість, визначених у податковій декларації від 17.08.2012 р. №9049866558, з огляду на що податковою інспекцією було нараховано пеню у вказаному розмірі.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для задоволення подання контролюючого органу у цій частині, судом враховується, що відповідно до п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Приписами п.203.2 названої статті передбачено, що платник податку зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Положеннями п.11 ст.56 Податкового кодексу України встановлено, що не підлягає оскарженню податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно з п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання, є податковим боргом платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, в установлені Податковим кодексом України строки, відповідачем не було сплачено суму самостійно визначеного податкового зобов’язання у податковій декларації від 17.08.2012 р. №9049866558, у зв’язку з чим контролюючим органом було нараховано відповідачу пеню у сумі 30,73 грн., яка позивачем у добровільному порядку сплачена не була, а тому набула статусу податкового боргу.

З моменту направлення контролюючим органом відповідачу податкової вимоги від 01.08.2012 р. форми «Ю»№152 податковий борг платника податків існував не припиняючись.

Відтак, зважаючи на положення п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, якими передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги, зазначені податкові вимоги не втратили юридичної сили, а тому у контролюючого органу не виникло обов’язку повторного надіслання податкових вимог платнику податків у зв’язку зі збільшенням суми податкового боргу.

У той же час, податковою інспекцією надано суду належне документальне підтвердження того, що податковий борг відповідача збільшився після надіслання (вручення) йому зазначеної податкової вимоги.

Пунктом 95.1 ст.95 Податкового кодексу України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності –шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У п.95.2 цієї ж статті зазначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 2 ст.183-3 КАС України передбачено, що подання органу державної податкової служби подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі.

З правового аналізу наведених законодавчих норм вбачається, що орган державної податкової служби наділений правом звернутися до суду з відповідним поданням про стягнення коштів за податковим боргом з платника податків протягом двадцяти чотирьох годин після спливу 60 календарних днів з моменту надсилання податкової вимоги такому платнику податків.

Зважаючи на викладене правове регулювання спірних правовідносин та встановлені у справі обставини щодо існування у відповідача податкового боргу у сумі 204.817,73 грн., суд вбачає наявність правових підстав для задоволення подання Лозівської об’єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7-11, 86, 94, 158-163, 167, 183-3, 254 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Подання Лозівської об’єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби –задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства «КФ»(62300, Харківська область, Дергачівський район, м. Дергачі, вул. Центральна, буд. 3/-А, код ЄДРПОУ 14103761) на користь Державного бюджету України податковий борг у сумі 204.817,73 грн. за рахунок коштів Приватного підприємства «КФ».

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови

Суддя Короткова О.В.