Постанова № 26351765, 20.09.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2012 р. Справа № 2а/0570/5095/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11-55

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Ушенка С.В.,

при секретарі Запорожцевій Г.В.,

за участю

представника позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю),

представника відповідача - Железньової І.А. (за довіреністю),

представника третьої особи - Коломієць І.О. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 до Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Приватне акціонерне товариство «Донецький електрометалургійний завод» про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.04.2012р. №0000101720 та часткове скасування податкового повідомлення-рішення від 19.04.2012р. №0000091720, -

ВСТАНОВИВ:

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_4 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Приватне акціонерне товариство «Донецький електрометалургійний завод» про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.04.2012р. №0000101720 та часткове скасування податкового повідомлення-рішення від 19.04.2012р. №0000091720.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що за результатами проведеної документальної планової невиїзної перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 19.04.2012р. №0000091720 про донарахування суми податку на додану вартість у розмірі 69913,73 грн. і штрафних санкцій у розмірі 17478,43 грн. та № 0000101720 про донарахування суми податку з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності у розмірі 10387, 27 грн. Вважає, що зазначені рішення не відповідають вимогам Закону України «Про податок на додану вартість», Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» та фактичним обставинам здійснення позивачем підприємницької діяльності, оскільки зроблені лише на припущеннях і не підтверджені належними і допустимими доказами.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.04.2012р. №0000091720 в частині донарахування суми податку на додану вартість у розмірі 61139,73 грн. і штрафних санкцій у розмірі 15284,93 грн. та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.04.2012р. № 0000101720 про донарахування суми податку з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності у розмірі 10387, 27 грн.

Представник третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення про те, що між позивачем та ПрАТ «Донецький електрометалургійний завод» було укладено договір від 26.07.2010р. № 4500004608, відповідно до якого виконавець зобов'язується надати замовнику послуги по перевезенню пасажирів на умовах, передбачених цим договором, а замовник зобов'язується оплатити за перевезення пасажирів встановлену плату. Також, відповідно до зазначеного договору, кожного місяця у триденний строк по закінченню звітного місяця виконавець надає замовнику акт здачі-приймання наданих послуг разом з рахунком на оплату. Даним договором не передбачено надання виконавцем замовнику переліку водіїв, які здійснюють пасажирські перевезення. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав письмові заперечення та пояснення, аналогічні викладеним в них, просить в задоволенні позову відмовити.

Вислухавши у судовому засіданні пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, всебічно й повно з'ясувавши обставини, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

ОСОБА_4 зареєстрований виконавчим комітетом Ясинуватської міської ради Донецької області 14.06.2001р. в якості фізичної особи-підприємця, знаходиться на обліку в Ясинуватській ОДПІ Донецької області ДПС з 28.06.2001р. як платник єдиного податку, з 22.12.2010р. знаходиться на загальній системі оподаткування і зареєстрований платником податку на додану вартість.

Відповідач, у розумінні приписів Кодексу адміністративного судочинства України, є суб'єктом владних повноважень, здійснює владні управлінські функції на підставі Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та Податкового кодексу України.

В період з 19 по 30 березня 2012р., на підставі п. 75.1. ст. 75, п. 82.1. ст. 82, п. 77.1. ст.77 Податкового кодексу України, відповідно до наказу Ясинуватської ОДПІ від 05.03.2012р. №109 та плану-графіку проведення планових виїзних (невиїзних) перевірок суб'єктів господарювання на 1 квартал 2012р. відповідачем проведено документальну планову невиїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 за період з 01.01.2009р. по 31.12.2011р., про що складено відповідний акт перевірки від 06.04.2012р. №37/17-013/НОМЕР_3.

Як вбачається із зазначеного акту перевірки, в ході перевірки відповідачем встановлені порушення, зокрема:

- ст. 5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» в частині безпідставного застосування позивачем у 4 кварталі 2010 року спрощеної системи оподаткування, що призвело до заниження оподатковуваного доходу у розмірі 69248,53 грн. та до заниження податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 10387,27 грн., у тому числі по періодах: 4 квартал 2010 року - 10387,27 грн.;

- п. 4.1 ст. 4 та пп.7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині невіднесення до складу податкового зобов'язання суми наданих транспортних послуг в розмірі 305698,67 грн., що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 61139,73 грн., у тому числі по періодах: 4 квартал 2010 року - 61139,73 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки 19.04.2012р. відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000091720, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 87392,16 грн., з яких 69913,73 грн. - сума основного платежу, 17478,43 грн. - сума штрафних (фінансових) санкцій та № 0000101720, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності у розмірі 10387,27 грн.

При цьому, позивачем оскаржується податкове повідомлення-рішення від 19.04.2012р. №0000091720 лише в частини встановлених відповідачем порушень п. 4.1 ст. 4 та пп.7.3.1 п. 7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Спір виник у зв'язку з висновками відповідача у Акті перевірки щодо використання позивачем (платником єдиного податку) при здійсненні підприємницької діяльності у 3 кварталі 2010 року 11 найманих працівників та недотримання вимог законодавства щодо своєчасного переходу на загальну систему оподаткування і реєстрації платником податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, (далі по тексту - Указ) спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.

Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Як вбачається з матеріалів справи, 26.07.2010р. між Приватним акціонерним товариством «Донецький електрометалургійний завод» (замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (виконавець) укладено договір № 4500004608, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надати замовнику послуги по перевезенню пасажирів на умовах, передбачених цим договором, а замовник зобов'язується оплатити за перевезення пасажирів встановлену плату. Також, відповідно до зазначеного договору, кожного місяця у триденний строк по закінченню звітного місяця виконавець надає замовнику акт здачі-приймання наданих послуг разом з рахунком на оплату. Строк дії договору до 31.12.2010р.

На виконання умов зазначеного договору позивачем складено і надано замовнику послуг рахунки №1 від 02.09.2010р., № 62 від 04.10.2010р., № 37 від 31.10.2010р., № 39 від 30.11.2010р. та акти здачі-приймання виконаних робіт і послуг від 31.08.2010р., 30.09.2010р., 31.10.2010р., 30.11.2010р., 31.12.2010р.

Оплата за договором здійснена в повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи і поясненнями учасників процесу в судовому засіданні.

Статтею 5 Указу встановлено, що у разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

Суб'єкт малого підприємництва (фізична особа-підприємець), який сплачує єдиний податок, у відповідності до приписів ст. 6 Указу, не є платником таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів), зокрема як, податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб.

Згідно з вимогами частини 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Як вбачається з акту перевірки (т. 1 а.с. 29), відповідно до даних відомостей нарахування заробітної плати, табелю обліку використаного робочого часу, звіту 1-ДФ та наявних в матеріалах справи трудових договорів між працівником і фізичною особою від 05.08.2010р. та від 01.09.2010р., зареєстрованих у встановленому порядку в Ясинуватському міському центрі зайнятості та Ясинуватській ОДПІ Донецької області Державної податкової служби, у період з серпня по грудень 2010 року позивач використовував наступних найманих працівників: ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9

Статтею 83 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПКУ) визначені матеріали, які є підставами для висновків під час проведення перевірок, якими є документи, визначені цим Кодексом, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення та інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Пунктом 71.1. ст. 71 ПКУ визначено поняття інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби, яким є комплекс заходів із збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань.

Податкова інформація, визначена у статті 72 цього Кодексу, безоплатно надається органам державної податкової служби періодично або на окремий письмовий запит органу державної податкової служби у терміни, визначені пунктом 73.2 цього Кодексу (п. 73.1. ст. 73 ПКУ).

Відповідачем в акті перевірки (т. 1 а.с. 30) зроблено висновок про використання позивачем у 3 кварталі 2010 року 11 найманих працівників, а саме, крім зазначених вище, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15

Виходячи з пояснень представника відповідача, наданих в судовому засіданні, висновки щодо використання позивачем при здійснення підприємницької діяльності 11 найманих працівників зроблені відповідачем на підставі висновків Акту від 09.12.2011р. № 797/15-16-23/1-30479040 про результати планової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010р. по 30.06.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010р. по 30.06.2011р., особистих записів ревізорів, зроблених в ході цієї перевірки, та інформації стосовно власників транспортних засобів, отриманої особисто ревізорами в електронному режимі з наявної у органів ДПС для вільного користування бази ДАІ щодо державної реєстрації транспортних засобів.

При цьому, офіційних запитів до органів ДАІ та служби зайнятості відповідачем не направлялось. Фактично, як встановлено судом, в ході перевірки особи, яких на думку відповідача використовував позивач в своїй підприємницькій діяльності, відповідачем не встановлено.

Відповідно до листа Ясинуватського міського центру зайнятості від 18.05.2012р. №13-26/386, у 2010 році не реєструвались трудові договори між позивачем та працівниками ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 02.06.2010р. зареєстровано трудовий договір між позивачем та найманим працівником ОСОБА_10 № 05491000179, який розірвано 03.06.2010р. за ст. 38 КЗпП України.

Згідно офіційної відповіді ВРЕР ДАІ по обслуговуванню міст Ясинувата, Авдіївка та Ясинуватського району при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області від 19.06.2012р. № 9/17-598, автобуси (на які є посилання в акті перевірки позивача) з державними номерами АН 1152 ЕТ, АН 1150 АТ у базі відсутні.

Крім того, як вбачається з Акту від 09.12.2011р. № 797/15-16-23/1-30479040 про результати планової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010р. по 30.06.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010р. по 30.06.2011р., проведеної Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку, правочин, укладений між позивачем та ПрАТ «Донецький електрометалургійний завод» взагалі відповідачем визнано нікчемним, тобто таким, що не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. До таких висновків орган податкової служби прийшов у зв'язку з відсутністю, на його думку, у власності позивача транспортних засобів та трудових ресурсів в кількості, яка необхідна для виконання умов договору.

При цьому, суд зазначає, що відповідачем на неодноразові ухвали суду оригінал Акту від 09.12.2011р. № 797/15-16-23/1-30479040 про результати планової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010р. по 30.06.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010р. по 30.06.2011р. не надано. На думку суду висновки щодо нікчемності правочину, укладеного між позивачем і ПрАТ «Донецький електрометалургійний завод» та використання позивачем у своїй підприємницькій діяльності у 3 кварталі 2010 року 11 найманих працівників зроблені органом податкової служби на припущеннях, оскільки в Акті немає жодних посилань на первинні документи та інші докази, якими такі висновки обгрунтовані.

Крім того, в ході судового розгляду справи встановлено, що 01.08.2010р., 01.09.2010р., 01.11.2010р. та 01.12.2010р. між позивачем та фізичними особами ОСОБА_16 та ОСОБА_17 укладено договори оренди автобуса у приватної особи, відповідно до яких ОСОБА_16 та ОСОБА_17 (орендодавці) зобов'язуються передати позивачеві (орендарю) в тимчасове користування автобуси, визначені у договорах, а також зобов'язуються забезпечити своїми силами його керування та технічну експлуатацію, а орендар зобов'язується прийняти в тимчасове володіння та користування автобуси під керуванням екіпажів (водіїв) орендодавця. Автобуси будуть використовуватись для пасажирських перевезень. Орендна плата встановлюється за домовленістю.

Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_17 надали пояснення про виконання умов зазначених договорів.

За підсумками 4 кварталу 2010 року позивачем перевищено граничний обсяг виручки від реалізації послуг, встановлений ст. 1 Указу Президента України «Про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», у зв'язку з чим позивач, у відповідності до вимог ст. 5 Указу, 22.12.2010р. перейшов на загальну систему оподаткування та зареєструвався платником податку на додану вартість.

Таким чином, ані в Акті перевірки позивача, ані в ході судового розгляду справи відповідачем не надано до суду жодного належного і допустимого доказу, на підставі якого ним зроблені висновки про порушення позивачем ст. 5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» та п. 4.1 ст. 4 та пп.7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», висновки відповідачем щодо порушень зроблені на підставі не передбачених ст. 83 ПКУ документів, грунтуються на припущеннях, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати, у відповідності до ст. 94 КАС України, підлягають стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2-14, 17, 18, 24, 71, 86, 94, 158-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 до Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби, третя особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Приватне акціонерне товариство «Донецький електрометалургійний завод» про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.04.2012р. №0000101720 та часткове скасування податкового повідомлення-рішення від 19.04.2012р. №0000091720 - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.04.2012р. №0000101720, прийняте Ясинуватською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності у розмірі 10387,27 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.04.2012р. №0000091720, прийняте Ясинуватською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби, в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 76424,66 грн., з яких 61139,73 грн. - сума основного платежу, 15284,93 грн. - сума штрафних (фінансових) санкцій.

Присудити з Державного бюджету України на користь суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 здійснені судові витрати в розмірі 977 (дев'ятсот сімдесят сім) грн. 79 коп.

Повний текст постанови виготовлено 25.09.2012р., її вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 20.09.2012р. в присутності представників сторін та третьої особи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ушенко С. В.