Рішення № 26349403, 11.09.2012, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 1601/6504/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2012 року. Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області у складі:

головуючого -судді -Кривич Ж.О.,

при секретарі -Сичовій Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2012 року до суду звернувся ПАТ «Раййфайзен Банк Аваль»з вказаним позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У судовому засіданні представник позивача Савченко Л.П. позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила задовольнити позовну заяву; стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором за № 014/0014/73/110690 від 29.07.08 року на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», яка станом на 26.04.12 року складає 19 365 дол. 05 центів, з яких:

- прострочена заборгованість за кредитом - 1 114 дол. США 57 центів;

- прострочена заборгованість по несплаченим процентам -1 056 дол. США 13 центів;

- сума нарахованої пені за прострочення погашення кредиту -619 дол. США 10 центів;

- сума пені за прострочення сплати процентів -491 дол. США 99 центів;

- сума нарахованих процентів -235 дол. США 25 центів;

- поточна заборгованість за кредитом 15 848 дол. США 01 цент.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов визнала частково.

Представник відповідача ОСОБА_6 у судовому засіданні позовні вимоги визнавав частково; просив відмовити в частині позовних вимог до відповідачів щодо стягнення пені за прострочення погашення кредиту та пені за прострочення сплати процентів.

Відповідач ОСОБА_3 неодноразово повідомлявся про дату розгляду справи, у судове засідання не з'явився, письмово про причини неявки суд не повідомляв, заперечень проти позову не надав.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, встановив наступне:

29.07.2008 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 014/0014/73/110690, відповідно до якого позивач надав позичальнику кредит у сумі 22 486 дол. США 00 центів зі строком користування кредитними коштами до 29.07.2015 року, зі сплатою 13,8 % річних.

07.04.09 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду № 01 до Кредитного договору, відповідно до якої проведена реструктуризація кредиту у вигляді капіталізації простроченої заборгованості та надання кредитних канікул.

Додатковою угодою № 014/0014/73/110690-1 від 01.09.10 року до Кредитного договору сторони встановили порядок страхування майна та життя позичальника, а також право банку щодо збільшення відсоткової ставки за кредитом у разі порушення позичальником умов договору.

Відповідно до п. 5.1. Кредитного договору ОСОБА_2 узяла на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за його користування, у встановлені кредитним договором терміни.

В забезпечення виконання умов кредитного договору 29.07.2008 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_3 був укладений договір поруки № 014/0014/73/110690, згідно якого він узяв на себе зобов'язання відповідати перед банком по кредитним зобов'язанням ОСОБА_2 у повному обсязі.

Відповідно до п. 3.5 Договору поруки передбачено, що ОСОБА_3 зобов'язався перед позивачем відповідати солідарно за виконання ОСОБА_2 усіх її зобов'язань перед банком в повному обсязі, що виникли з кредитного договору.

Окрім того, 29.07.08 року між ПАТ «Раййфайзен Банк Аваль»та ОСОБА_2 було укладено договір застави транспортного засобу, відповідно до якого в заставу банку передане рухоме майно -автомобіль марки SEAT TOLEDO, 2008 року випуску, № шасі НОМЕР_4, колір сірий, тип легковий комбі, д.н.з. НОМЕР_1, свідоцтво серії НОМЕР_5, видане Кременчуцьким ВРЕР 26.07.08 року.

Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

ОСОБА_2 належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання за кредитним договором; щомісячних платежів не здійснює, чим порушує права позивача.

Згідно ч. 1 ст. 543 Цивільного Кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'яжу частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і будь-кого з них окремо.

Солідарну відповідальність перед кредитором несуть і боржник, і поручитель, якщо інше не встановлено договором поруки відповідно до ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 216 Цивільного Кодексу України, суд, ухвалюючи рішення а користь кількох позивачів або проти кількох відповідачі, повинен зазначити, в якій частині рішення стосується кожного з них або зазначити, що обов'язок чи право є солідарним.

Відповідно до ч. 1 ст. 554 Цивільного Кодексу України в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 3 ст. 554 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У зв'язку з виникненням простроченої заборгованості за кредитним договором позивач направив відповідачам вимогу від 28.02.12 року за № с17-114-1/286 про дострокове повернення кредитних коштів, сплату ними відсотків за користування кредитними коштами з нарахуванням пені, на яку вони не відреагували, свої зобов'язання за кредитним договором не виконали.

Станом на 26.04.12 року ОСОБА_2 має заборгованість перед ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»в розмірі 19 365 дол. 05 центів, з яких:

- прострочена заборгованість за кредитом - 1 114 дол. США 57 центів;

- прострочена заборгованість по несплаченим процентам -1 056 дол. США 13 центів;

- сума нарахованої пені за прострочення погашення кредиту -619 дол. США 10 центів;

- сума пені за прострочення сплати процентів -491 дол. США 99 центів;

- сума нарахованих процентів -235 дол. США 25 центів;

- поточна заборгованість за кредитом 15 848 дол. США 01 цент.

Відповідно до ч. 2 ст. 589 Цивільного кодексу України за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимог, якщо інше не встановлено договором.

Ст. 589 Цивільного кодексу України визначено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання.

Згідно ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний закон не встановлює обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до ст. 192 Цивільного кодексу України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто відповідно до законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання та валютного контролю є Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»(далі -Декрет КМУ).

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

При цьому ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»установлено, що кошти -це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Статті 47 та 49 цього Закону визначають операції банків із розміщення залучення коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції незалежно від виду валюти, як використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.

Відповідно до ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п.2 ст.5 цього ж Декрету.

Аналізуючи наведені норми матеріального права, суд приходить до висновку, що уповноважені банки на підставі банківської ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.

Щодо вимог п.п. «в»п.4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України, який передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, то на даний час законодавством не встановлено межі термінів і сум надання або одержання кредитів в іноземній валюті. Ця обставина не дозволяє стверджувати, що режим індивідуального ліцензування поширюється на валютні операції, пов'язані з наданням резидентами (банками та іншими фінансовими установами) кредитів в іноземній валюті іншим резидентам.

Відповідно до п.1.5 Положення про порядок видачі НБУ індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління НБУ від 14 жовтня 2004 року №483, використання іноземної валюти як засобу платежу на території України без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише операцій уповноваженого банку, на здійснення яких НБУ видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями).

Таким чином, за відсутності нормативних умов для застосування режиму індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій єдиною правовою підставою для здійснення банком кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої в установленому порядку.

У разі наявності в банку відповідної генеральної ліцензії або дозволу НБУ здійснення кредитних операцій у валюті не суперечить вимогам чинного законодавства України.

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»отримав дозвіл НБУ на право здійснювати банківські операції визначені частиною першою та пунктами 5-11 частини другої статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»28 жовтня 1991 року № 57 на здійснення певних валютних операцій, який є генеральною ліцензією.

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦПК розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Оскільки розмір пені є значно більшим простроченої заборгованості та нарахованих відсотків, розмір пені слід зменшити.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню. Необхідно стягнути солідарно з відповідачів заборгованість в розмірі 18 353 дол. 96 центів, з яких:

- прострочена заборгованість за кредитом - 1 114 дол. США 57 центів;

- прострочена заборгованість по несплаченим процентам -1 056 дол. США 13 центів;

- сума нарахованої пені за прострочення погашення кредиту -50 дол. США 00 центів;

- сума пені за прострочення сплати процентів -50 дол. США 00 центів;

- сума нарахованих процентів -235 дол. США 25 центів;

- поточна заборгованість за кредитом 15 848 дол. США 01 цент,

а також судові витрати понесені банком при подачі позову до суду в розмірі 1 540 грн. 77 коп.

Керуючись ст. ст. 526, 527, 530, ч. 1 ст. 533, 550, ч. 3 ст. 551, ч. 3 ст. 553, ч. 2 ст. 554, 589, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 14, 57 -59, 208, 209, 212 -215, 218 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2), ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_3) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(м. Полтава, вул.. Монастирська, 5а, рахунок № 290955819 в Полтавській ОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 331605, код 22550043) заборгованість за кредитним договором № 014/0014/73/110690 від 29.07.08 року в розмірі 18 353 (вісімнадцять тисяч триста п'ятдесят три) дол. 96 (дев'яносто шість) центів, з яких:

- прострочена заборгованість за кредитом - 1 114 дол. США 57 центів;

- прострочена заборгованість по несплаченим процентам -1 056 дол. США 13 центів;

- сума нарахованої пені за прострочення погашення кредиту -50 дол. США 00 центів;

- сума пені за прострочення сплати процентів -50 дол. США 00 центів;

- сума нарахованих процентів -235 дол. США 25 центів;

- поточна заборгованість за кредитом 15 848 дол. США 01 цент.

Стягнути з кожного з відповідачів: ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2), ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_3) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(м. Полтава, вул.. Монастирська, 5а, рахунок № 290955819 в Полтавській ОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 331605, код 22550043) судовий збір по 770 (сімсот сімдесят) грн. 39 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м.Кременчука протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: