Рішення № 26348571, 09.10.2012, Оболонський районний суд міста Києва

09.10.2012 Справа № 2-837/12

справа № 2-837/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2012 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Маринченко М.М.,

при секретарі Князік І.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Діалог Партнер», про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», ОСОБА_1 про визнання недійсним договору поруки та договору про внесення змін до договору поруки,

встановив:

ПАТ «ВТБ Банк»звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №03.80/08-СК1 від 22 квітня 2008 року в розмірі 4351032 грн 86 коп.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 22 квітня 2008 року між Банком та ОСОБА_1 (позичальник) в рамках генеральної угоди № 03.80/08-ГУ від 22 квітня 2008 року укладено кредитний договір № 03.80/08-СК1, за умовами якого позичальник отримала кредитні кошти у розмірі 499000 доларів США, строком до 21 квітня 2015 року зі сплатою 15% річних за користування кредитними коштами. Внаслідок неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитними договором в частині повернення отриманого кредиту та сплати нарахованих відсотків, станом на 30 вересня 2011 року утворилась заборгованість в розмірі 542741,45 долари США, що за офіційним курсом НБУ станом на 30 вересня 2011 року становить 4351032 грн 86 коп., в тому числі: поточна заборгованість по кредиту - 411157, 23 долари США, що за офіційним курсом НБУ станом на 30 вересня 2011 року становить 3278033 грн 25 коп., прострочена заборгованість по кредиту -65932, 60 долари США, що за офіційним курсом НБУ станом на 30 вересня 2011 року становить 525660 грн 84 коп., поточна заборгованість по сплаті процентів -46251,44 долари США, що за офіційним курсом НБУ станом на 30 вересня 2011 року становить 368748 грн 86 коп., прострочена заборгованість по сплаті процентів -19512,75 долари США, що за офіційним курсом НБУ станом на 30 вересня 2011 року становить 155569 грн 30 коп., пеня за несвоєчасну сплату процентів за період з 30 листопада 2010 року по 30 вересня 2011 року -342,94 долари США, що за офіційним курсом НБУ станом на 30 вересня 2011 року становить 2734 грн 19 коп., пеня за несвоєчасну сплату кредиту за період з 29 березня 2011 року по 30 вересня 2011 року -2544,49 долари США, що за офіційним курсом НБУ станом на 30 вересня 2011 року становить 20286 грн 47 коп.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 22 квітня 2008 року між Банком та ОСОБА_2 (поручитель) укладено договір поруки № 03.80/08-ДП, за умовами якого поручитель поручився перед Банком в повному обсязі за виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором в тому числі за повернення кредиту, сплату процентів, комісій, пені, штрафних санкцій, збитків, передбаченими кредитним договором та додатковими угодами до нього.

На підставі викладеного, просить стягнути з відповідачів солідарно вказану суму заборгованості за кредитним договором.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 до суду не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки не повідомила.

В клопотанні про відкладення розгляду справи від 16 лютого 2012 року, яке подавалося до суду в ході розгляду справи, відповідач зазначила, що заперечує розмір заборгованості, визначений Банком, оскільки дійсний розмір заборгованості становить значно меншу суму. Крім того, на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України просила зменшити розмір нарахованої Банком неустойки, посилаючись на погіршення свого майнового стану через настання світової економічної кризи та перебування на її утриманні двох неповнолітніх дітей.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник проти позову заперечували, подали зустрічний позов до Банку та ОСОБА_1 про визнання недійсними договору поруки № 03.80/08-ДП від 22 квітня 2008 року та договору про внесення змін № 1 від 27 жовтня 2010 року до договору поруки.

Позовні вимоги обґрунтовують тим, що ОСОБА_2 не підписував договір поруки та договір про внесення змін до договору поруки, а також не уповноважував інших осіб на підписання від його імені вказаних договорів.

Крім того, представник ОСОБА_2 вказав, що спірний договір поруки є припиненим згідно положень ст.559 ЦК України, оскільки між позичальником та Банком укладено додаткові угоди до кредитного договору, на підставі яких збільшився обсяг відповідальності поручителя, без його згоди. Також зазначив, що за договором поруки забезпечувалось виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором № 03.80/08-СК, в той час як Банк посилається у позовній заяві на порушення умов кредитного договору № 03.80/08-СК1.

Також вказав, що розмір заборгованості за кредитним договором, вказаний Банком, не відповідає дійсному розміру та не підтверджений документами первинного бухгалтерського обліку.

Представник третьої особи за первісним позовом - ТОВ «Діалог Партнер», яке виступає майновим поручителем за вищевказаним кредитним договором, підтримав заперечення представника ОСОБА_2 проти первісного позову посилаючись на недоведеність розміру заборгованості, яку просить стягнути Банк.

Представник Банку проти зустрічного позову заперечував, вказав, що договір поруки та договір про внесення змін до нього укладено з дотриманням вимог чинного законодавства та підписано особисто ОСОБА_2 Також зазначив, що при укладенні кредитного договору у 2008 році обов'язковою умовою надання кредиту ОСОБА_1 було підписання договору поруки з поручителем, яким виступив чоловік позичальника - ОСОБА_2

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що первісний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 22 квітня 2008 року між ВАТ «ВТБ Банк», правонаступником якого є ПАТ «ВТБ Банк»(Банк), та ОСОБА_1 (Клієнт) укладено Генеральну угоду №03.80/08-ГУ (зі змінами, внесеними відповідно до Договору про внесення змін №1 від 27 жовтня 2010 року), відповідно до умов якої Банк зобов'язався надавати Клієнту кредитні кошти на умовах, визначених кредитними договорами, укладеними в межах цього договору в межах ліміту в розмірі 3000000 доларів США, строком до 21 квітня 2018 року.

На підставі вказаної Генеральної угоди, 22 квітня 2008 року між Банком та ОСОБА_1 (позичальник) укладено кредитний договір № 03.80/08-СК1, відповідно до якого Банк зобов'язався надати позичальнику кредит в розмірі 499000 доларів США, строком користування до 21 квітня 2015 року зі сплатою 15% річних, для оплати поточних витрат позичальника та здійснення підприємницької діяльності, а позичальник зобов'язався погасити отриманий кредит та сплатити відсотки за його користування відповідно до графіка повернення кредиту, який є невід'ємною частиною кредитного договору.

Відповідно до договорів про внесення змін № 1 від 17 травня 2010 року та №2 від 27 жовтня 2010 року Банк та позичальник змінили умови і порядок нарахування та сплати нарахованих процентів за кредитним договором, в тому числі встановили, що за невиконання зобов'язань, передбачених п.п.5.10, 5.11 (страхування майна, що перебуває в заставі Банку) кредитного договору Банк підвищує процентну ставку на 5% порівняно з діючою за кредитним договором. Також на підставі ст. 259 ЦК України за домовленістю сторін було збільшено позовну давність до вимог про стягнення пені та штрафів.

Пунктом 8.1 кредитного договору визначено, що у разі прострочення позичальником зобов'язань з погашення кредиту та/або сплати процентів за його користування більше трьох днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставку НБУ за кожен день прострочення.

Згідно ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Банк виконав свої зобов'язання надавши суму кредиту, визначену кредитним договором, що підтверджується меморіальним валютним ордером від 23 квітня 2008 року (а.с. 83).

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позичальник неналежним чином виконував свої зобов'язання по погашенню суми кредиту та сплаті нарахованих відсотків, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором, на яку Банком відповідно до умов кредитного договору нараховано пеню.

Згідно наданих Банком розрахунків заборгованості та виписки по особовим рахункам позичальника (а.с.30-38) станом на 30 вересня 2011 року заборгованість за кредитним договором становить 542741,45 долари США, що за офіційним курсом НБУ станом на 30 вересня 2011 року становить 4351032 грн 86 коп., в тому числі: поточна заборгованість по кредиту - 411157, 23 долари США, що за офіційним курсом НБУ станом на 30 вересня 2011 року становить 3278033 грн 25 коп., прострочена заборгованість по кредиту -65932, 60 долари США, що за офіційним курсом НБУ станом на 30 вересня 2011 року становить 525660 грн 84 коп., поточна заборгованість по сплаті процентів -46251,44 долари США, що за офіційним курсом НБУ станом на 30 вересня 2011 року становить 368748 грн 86 коп., прострочена заборгованість по сплаті процентів -19512, 75 долари США, що за офіційним курсом НБУ станом на 30 вересня 2011 року становить 155569 грн 30 коп., пеня за несвоєчасну сплату процентів за період з 30 листопада 2010 року по 30 вересня 2011 року -342,94 долари США, що за офіційним курсом НБУ станом на 30 вересня 2011 року становить 2734 грн 19 коп., пеня за несвоєчасну сплату кредиту за період з 29 березня 2011 року по 30 вересня 2011 року - 2544,49 долари США, що за офіційним курсом НБУ станом на 30 вересня 2011 року становить 20286 грн 47 коп.

Суд не приймає доводів представника відповідача ОСОБА_2 та третьої особи стосовно того, що вказаний розмір заборгованості є необґрунтованим та не підтверджений Банком бухгалтерськими документами первинного обліку, оскільки Банком надано розрахунок заборгованості, складений відповідальною посадовою особою Банку та скріплений печаткою, а також надано виписку по рахунку за весь період нарахування заборгованості. Разом з тим відповідачами за первісним позовом не надано будь-яких доказів, які б спростовували такий розмір заборгованості, зокрема документів, які б підтверджували сплату кредиту, відсотків тощо.

З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором 22 квітня 2008 року між ОСОБА_2 (поручитель), позичальником та Банком укладено договір поруки № 03.80/08-ДП, за умовами якого (п.1) поручитель поручився перед кредитором за виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором та будь-якими додатковими угодами до нього (в тому числі збільшуючими основне зобов'язання) у повному обсязі (повернення кредиту, сплата процентів, комісії, штрафів, пені, неустойок).

27 жовтня 2010 року між Банком, поручителем та позичальником укладено договір про внесення змін №1 до договору поруки, відповідно до якого поручитель підтвердив, що він ознайомлений з умовами кредитного договору №03.80/08-СК1 та договорами про внесення змін до нього №1 від 17 травня 2010 року та №2 від 27 жовтня 2010 року.

Відповідно до ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у липні 2011 року надсилав як поручителю ОСОБА_2, так і позичальнику ОСОБА_1 лист-вимогу про усунення порушень за кредитним договором та сплату заборгованості.

За таких обставин, враховуючи, що внаслідок невиконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором утворилась заборгованість в розмірі 542741,45 долари США, що за офіційним курсом НБУ станом на 30 вересня 2011 року становить 4351032 грн 86 коп., суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення вказаної заборгованості на користь Банку з відповідачів солідарно.

Підстав для зменшення розміру нарахованої Банком пені, передбачених ст. 551 ЦК України, суд не вбачає.

Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача ОСОБА_2 про те, що договір поруки укладався на забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором № 03.80/08-СК, а не за кредитним договором №03.80/08-СК1, за яким стягується заборгованість, оскільки з пояснень представника Банку та змісту договорів вбачається, що при виготовлені тексту договору поруки було допущено описку в номері кредитного договору. Доказів укладення кредитного договору № 03.80/08-СК між Банком та позичальником суду не надано. Крім того, у договорі про внесення змін до договору поруки вказано номер кредитного договору №03.80/08-СК1.

Суд також не приймає до уваги доводи представника відповідача ОСОБА_2 про відсутність підстав для стягнення заборгованості з поручителя у зв'язку з припиненням договору поруки внаслідок зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг його відповідальності виходячи з наступного.

Відповідно до ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Частиною 1 ст.559 ЦК України встановлено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

В договорі поруки (п.1), підписаному поручителем, передбачено, що поручитель поручився перед кредитором за виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором та будь-якими додатковими угодами до нього (в тому числі збільшуючими основне зобов'язання).

Підписавши 27 жовтня 2010 року договір про внесення змін №1 до договору поруки ОСОБА_2 вказав, що ознайомлений умовами кредитного договору, а також договорами про внесення змін № 1 від 17 травня 2010 року та № 2 від 27 жовтня 2010 року до нього.

З наявних в матеріалах справи заяв ОСОБА_2 (а.с. 122, 123) від 17 травня 2010 року та від 27 жовтня 2010 року вбачається, що він, як поручитель, дає згоду своїй дружині ОСОБА_1 на укладення з Банком договорів про внесення змін до генеральної угоди №03.80/08-ГУ від 22 квітня 2008 року, додаткових договорів про внесення змін до кредитного договору №03.80/08-СК1 від 22 квітня 2008 року, в тому числі й на укладення договорів про внесення змін № 1 від 17 травня 2010 року та № 2 від 27 жовтня 2010 року до кредитного договору.

Таким чином зміна зобов'язання без згоди поручителя не відбувалася. Крім того, позов про визнання договору поруки припиненим поручителем до суду не пред'являвся.

Зустрічний позов про визнання недійсним договору поруки №03.80/08-ДП від 22 квітня 2008 року та договору №1 про внесення змін до нього задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 627, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Судом встановлено, що оспорюваний договір поруки та договір про внесення змін до договору поруки укладено та підписано всіма сторонами.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Доводи ОСОБА_2 про те, що вказані договори ним не підписувались спростовуються висновком експертів № 5099/5100/12-32 від 18 вересня 2012 року за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи, яким встановлено, що підписи від імені ОСОБА_2, що містяться у графі «поручитель»у договорі поруки №03.80/08-ДП від 22 квітня 2008 року та у договорі про внесення змін № 1 до договору поруки від 27 жовтня 2010 року виконано ОСОБА_2.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову.

Також з відповідачів за первісним позовом на користь Банку підлягають стягненню понесені Банком судові витрати в розмірі 1820 грн.

Керуючись ст.ст. 203, 215, 525, 526, 554, 559, 598, 627, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Діалог Партнер», про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»(платіжні реквізити - отримувач: відділення «Київська регіональна дирекція»ПАТ «ВТБ Банк», код ЄДРПОУ 14359319, рахунок №373929000323 у ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767, код ЄДРПОУ 14359319) заборгованість за кредитним договором № 03.80/08-СК1 від 22 квітня 2008 року у розмірі 542741 (п'ятсот сорок дві тисячі сімсот сорок один) долар 45 центів США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 30 вересня 2011 року, становить 4351032 (чотири мільйони триста п'ятдесят одна тисяча тридцять дві) грн. 86 коп., та судові витрати у розмірі 1820 (одна тисяча вісімсот двадцять) грн.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», ОСОБА_1 про визнання недійсним договору поруки № 03.80/08-ДП від 22 квітня 2008 року, укладеного між ВАТ ВТБ Банк, ОСОБА_2 та ОСОБА_1, та договору про внесення змін № 1 від 27 жовтня 2010 року до договору поруки № 03.80/08-ДП від 22 квітня 2008 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк», ОСОБА_2 та ОСОБА_1, відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.М.Маринченко