Ухвала суду № 26348117, 05.10.2012, Миронівський районний суд Київської області

05.10.2012 Справа № 1017/5774/12

Справа № 2- 1017/544/2012

УХВАЛА

05 жовтня 2012 року Миронівський районний суд Київської області

у складі: головуючого- судді Пархоменко В.М

при секретарі -Овчаренко В.С

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миронівка у порядку ч.2 ст.197 ЦПК України цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовідбанк » до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором

встановив:

У вересні 2012 року позивач звернувся до суду з названим позовом.

У судове засідання сторони не з"явились,про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином,представник відповідачки подав письмове клопотання про залишення позову без руху,витребувати оригінали поданих документів.

Вивчивши письмові матеріали справи,суд прийшов до висновку,що вказану позову заяву слід залишити без руху,оскільки вона не відповідає вимогам ст.ст.119-120 ЦПК України,а саме:

Статтею 99 Конституції встановлено, що грошовою одиницею України є гривня.

Відповідно до ст. 192 ЦК іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто відповідно до законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, проте водночас обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю, є Декрет № 15-93.

Статтею 1054 ЦК передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 2 Закону № 2121-ІІІ кошти є грошима в національній або іноземній валюті чи їх еквівалентом. У статтях 47 та 49 цього Закону визначені операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Ці операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.

Відповідно до ст. 5 Декрету № 15-93 операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі генеральної ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п. 2 ст. 5 цього ж Декрету.

З огляду на це уповноважені банки на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.

Щодо вимог підпункту «в»п. 4 ст. 5 Декрету № 15-93, який передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання та одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, то на сьогодні у законодавстві не визначено меж термінів і сум надання або одержання кредитів в іноземній валюті. Відповідно до п. 1.5 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу (затверджено постановою правління Національного банку України від 14 жовтня 2004 р. № 483; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 9 листопада 2004 р. за № 1429/10028), використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк України видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл здійснювати операції з валютними цінностями).

Таким чином, за відсутності нормативних умов для застосування індивідуального ліцензування щодо зазначених операцій, єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами ст. 5 Декрету № 15-93 є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку.

Позивач зазначені документи до позовної заяви не додав,хоч своїх позовних вимогах просить стягнути заборгованість у іноземній валюті.

Крім того, позивачем подані документи,які не звірені належним чином,а розрахунок заборгованості не підписаний уповноваженою на те особою.

За таких обставин позовну заяву слід залишити без руху,надавши позивачеві строк для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.ст.119,121 ЦПК України,суд

Ухвалив:

позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Родовідбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором залигити без руху

Надати позивачеві строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ним копії ухвали та попередити, що у разі невиконання ухвали у визначений термін, позовна заява буде залишена без розгляду

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.М.Пархоменко