Ухвала суду № 26347473, 27.09.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-259/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції:

Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"27" вересня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 22 березня 2012 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Шляхово-будівельне управління № 41»до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000022300 від 04.01.2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 22 березня 2012 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалене рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Сторони в судове засідання не з'явилися . Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін. Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем на підставі акту № 1274/23-2/05416886 від 16.12.2011 «Про результати документальної позапланової перевірки ВАТ «ШБУ № 41»з питань достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Магістраль-Будсервіс»(далі - Акт перевірки) винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

За результатами перевірки посадові особи податкового органу дійшли висновку про порушення позивачем п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за липень 2011 на суму 141 999,99 грн., а також норм Цивільного кодексу України в частині додержання вимог в момент вчинення правочину, який не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинних, здійснених ВАТ «ШБУ № 41»з ТОВ «Магістраль-Будсервіс»протягом липня 2011 року.

Як вбачається з акта перевірки, позивач безпідставно відніс до складу податкового кредиту суми ПДВ від вартості бітуму нафтового дорожнього БНД 60/90, отриманого від ТОВ «Магістраль-Будсервіс», яке є постачальником ВАТ «ШБУ № 41».

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було правомірно включено до сум податкового кредиту за липень 2011 року в частині придбання бітума нафтового дорожнього БНД 60/90 у ТОВ «Магістраль-Будсервіс», а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправними та підлягає скасуванню.

Колегія суддів в повній мірі погоджується з такими твердженнями суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Згідно із п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Судом першої інстанції встановлено, що придбаний товар доставлявся власними силами позивача від ТОВ «Магістраль-Будсервіс», що знаходиться у м. Василькові Київської області до промбази ВАТ «ШБУ № 41»у м. Вишневому Київської області.

Реальність таких поставок бітуму підтверджується товарно-транспортними накладними та подорожніми листами.

Поставлений товар оприбуткований у відповідному журналі, витяг з якого за період з 22.07.2011 по 29.07.2011 по контрагенту ТОВ «Магістраль-Будсервіс»долучено до матеріалів справи.

Крім того, реальність операції з придбання бітуму у ТОВ «Магістраль-Будсервіс»підтверджується рахунком-фактурою, видатковими накладними, оборотно-сальдовою відомістю, карткою рахунку позивача по відповідному контрагенту за липень 2011 року, а також випискою банку за особовим рахунком позивача, що підтверджує здійснення розрахунків з контрагентом.

Таким чином, позивачем надано первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій з метою подальшого використання у власній господарській діяльності.

Втім, доводи відповідача про нікчемність правочинів, укладених між ТОВ «Магістраль-Будсервіс»та ВАТ «ШБУ № 41»не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами .

Враховуючи фактичні обставини справи, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі виписаних ТОВ «Магістраль-Будсервіс»податкових накладних.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до переконання, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 22 березня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.