Ухвала суду № 26346823, 02.10.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2012 р.Справа № 2а-368/12/1470

Категорія:8.2.3Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів Градовського Ю.М.,

Кравченка К.В.,

за участю секретаря судового засідання Артеменко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вознесенської об'єднаної Державної податкової інспекції Миколаївської області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Возко» до Вознесенської об'єднаної Державної податкової інспекції Миколаївської області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

24.01.2012 року публічне акціонерне товариство «Возко» (далі - ПАТ «Возко») звернулось з адміністративним позовом до Вознесенської об'єднаної Державної податкової інспекції Миколаївської області (далі - ДПІ) з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.12.2011 року № 0000372300 про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 301 713 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що зазначене рішення ДПІ прийнято на підставі акту ДПІ від 09.12.2011 року, висновки якого про невірне складання контрагентами позивача податкових накладних не відповідає фактичним обставинам справи.

Відповідач заперечував проти позову, посилаючись на законність та правомірній дій органу ДПІ при складанні акту перевірки від 09.12.2011 року та винесенні оскаржуваного повідомлення-рішення. На підставі викладеного, просив у позові відмовити.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 березня 2012 року позовні вимоги задоволені. Скасоване податкове повідомлення-рішення ДПІ від 19.12.2011 року № 0000372300.

В апеляційній скарзі ДПІ ставить питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи наступне.

В період з 21.11.2011 по 02.12.2011 року працівниками ДПІ проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ «Возко» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2011 року, за наслідками якої 09.12.2011 року складений акт № 2305/23/00310781.

В ході перевірки встановлено порушення позивачем:

- п.198.6 ст.198, пп. «е», «и» п.201.1 ст.201 ПК України, внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2011 року на 301 713 грн.

До таких висновків відповідач прийшов через невірне складання контрагентами позивача - ТОВ «СРВ Україна», ТОВ «Нова пошта», ТОВ «Океан Сервіс», ВАТ «Миколаївський експертно-технічний центр», ТОВ «Авантехтранс», ТОВ «Енергетичні інвестори», ТОВ «Дістен Лімітед», МПП «Зеніт», ПП «Укртехпром-2001», ТОВ «Вознесенський шкір сировинний завод» податкових накладних, а саме невірне зазначення свідоцтва платника податку, а також відсутність виду цивільно-правового договору (стор.5-6 акту перевірки).

19.12.2011 року ДПІ винесла податкове повідомлення-рішення № 0000372300, яким зменшила бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 301 713грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, вважав помилковими висновки податкового органу, оскільки ним не врахований факт зміни позивачем на протязі 2011 року організаційно-правової форми з ЗАТ «Возко» на ПАТ «Возко», що потягло зміну до установчих документів та отримання позивачем нового свідоцтва про державну реєстрацію. Внаслідок зазначений дій номер свідоцтва позивача до 01.07.2011 року був 20041270, а після зазначеної дати - 100346147. Враховуючи, що податкові накладні складені вірно, за відсутності заперечень з боку відповідача щодо реальності здійснення таких господарський операцій, суд вважав правомірними дії позивача щодо включення сум ПДВ по цим накладним до податкового кредиту.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає його законним та таким, що відповідає обставинам справи.

Порядок формування та нарахування податкового кредиту визначається ст.198 ПК України, зокрема п.198.2,п.198.3 цієї статті.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (у разі не отримання податкової накладної).

В частині 2 цього ж пункту зазначено, що платник податку несе відповідальність лише в разі не підтвердження сум податку зазначеними цим пунктом документами на момент проведення перевірки податковим органом.

З матеріалів справи вбачається, що всі податкові накладні, які визначені податковим органом, як заповненні з порушенням вимог законодавства, містять вид цивільно-правового договору, який визначає економічну суть договірних зобов'язань.

Зокрема, у податкових накладних, виданих, виданих ТОВ «СРВ-Україна»: № 31 від 04.08.2011 року та № 33 від 10.08.2011 року, ТОВ «Нова пошта»: № 129/079 від 02.08.2011 року, № 334/079 від 04.08.2011, №724/079 від 06.08.2011 року, № 2376/079 від 13.08.2011 року, № 4492/079 від 13.08.2011 року, № 6161/079 від 17.08.2011 року, № 3171/079 від 11.08.2011 року, ТОВ «Океан Сервіс» № 268 від 01.08.2011 року, ВАТ «Миколаївський експертно-технічний центр» № 511 від 03.08.2011 року, зазначений вид цивільно-правового договору, як договір про надання послуг; у податкових накладних, виданих ТОВ «Авантехтранс»: № 2150 від 14.07.2011 року, № 2151 від 14.07.2011 року, №2379 від 15.07.2011 року, МПП «Зенит»: № 145 від 22.07.2011 року, № 55 від 08.07.2011 року, ТОВ «Вознесенський шкірсировинний завод»: № 1078 від 01.08.2011 року, № 1082 від 03.08.2011 року, № 1083 від 04.08.2011 року у рядку цивільно-правовий договір, визначено, як договір купівлі-продажу, у податкових накладних, виданих ТОВ «Енергетивні інвестори»: № 6 від 13.07.2011 року, № 8 від 14.07.2011 року, ТОВ «Дістен лімітед»: № 66 від 22.08.2011 року, № 85 від 30.08.2011 року, ПП «Укртехпром-2011» № 22 від 18.08.2011 року у рядку цивільно-правовий договір, визначено, як договір поставки (а.с.25-26,33-39,43,45,47-52,56-57,59-60,63-64,67,69-71). Крім того, зазначені податкові накладні містять дату укладання договору та його номер.

Решта податкових накладних, виданих ТОВ «Авантехтранс»,ТОВ «Енергетичні інвестори», ТОВ «Дістен Лімітед», МПП «Зеніт», ПП «Укртехпром-2011», дійсно не містить номеру цивільно-правового договору. Але, через усне укладання таких договорів, про що пояснив представник позивача в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, відсутність номеру цивільно-правового договору в податковій накладній є цілком обґрунтовано.

Крім того, судова колегія звертає увагу, що ані п.201.1 ст.201 ПК України, ані Порядком заповнення податкової накладеної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України 21.12.2010 року № 969 та зареєстрованого в Мінюсті України 29.12.2010 року №1401/18689, якій діяв на час складання податкових накладних, не містить вимог щодо номеру та дати цивільно-правового договору, а також правильності визначення виду договору, в зв'язку з чим відповідні доводи податкового органу про дефектність податкових накладних є неспроможними.

Зазначення певними контрагентами позивача попереднього номеру свідоцтва про державну реєстрацію підприємства позивача не є суттєвим порушенням в заповненні податкової накладної, оскільки разом і попереднім номером свідоцтва позивача зазначалась його назва у попередній формі - ЗАТ «Возко», що свідчить про необізнаність продавця послуг або товарів, який заповнює податкову накладну, про зміну позивачем організаційно правової форми.

Податкові накладні, видані ТОВ «СРВ Україна» та ТОВ «Нова пошта», не мають недоліків у заповненні, та податковим органом не доведена їх дефектність та підстави неврахування цих обставин при здійсненні перевірки.

Оцінюючи викладені обставини в їх сукупності, колегія суддів вважає, що підстави для неприйняття зазначених в акті перевірки податкових накладних для формування позивачем податкового кредиту відсутні.

Суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляції вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206,254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Вознесенської об'єднаної Державної податкової інспекції Миколаївської області - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Возко» до Вознесенської об'єднаної Державної податкової інспекції Миколаївської області про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: Ю.М.Градовський

Суддя: К.В.Кравченко