Ухвала суду № 26343792, 25.09.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2012 р.Справа № 2а-14646/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Водолажської Н.С. , Філатова Ю.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2012р. по справі № 2а-14646/11/2070

за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби

до Державного науково-виробничого підприємства "Об`єднання Комунар", Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотопресурси"

про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Харкові (далі - СДПІ ВПП у м. Харкові), звернувся до суду з адміністративним позовом до Державного Науково-виробничого підприємства "Об'єднання Комунар" (далі -ДНВП "Об'єднання Комунар") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотопресурси" (далі -ТОВ "Біотопресурси"), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просив стягнути з ТОВ "Біотопресурси" на користь ДНВП "Об'єднання Комунар" грошові кошти у сумі - 7235203,02 грн., що були сплачені по договору поставки №2-08 від 12.02.2008 року, а з ДНВП "Об'єднання Комунар" стягнути в дохід держави грошові кошти у сумі 7235203,02 грн., як компенсацію вартості поставлених товарів по договору поставки №2-08 від 12.02.2008 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2012р. по справі № 2а-14646/11/2070 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2012р., позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Представники сторін в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи сповіщені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень.

Відповідно до ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

Суд апеляційної інстанції не визнавав обов'язковою участь у судовому засіданні сторін, у зв'язку з чим, враховуючи положення ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що неприбуття представників сторін не перешкоджає судовому розгляду справи, оскільки вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Справа розглядається в порядку письмового провадження, виходячи з приписів п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що підставою для вимоги позивача про стягнення коштів з позивача є те, що укладений між ДНВП "Об'єднання Комунар" та ТОВ "Біотопресурси" правочин № 2-08 від 12.02.2008р. є нікчемним. Нікчемність вказаного правочину встановлена в ході документальної позапланової виїзної перевірки ДНВП "Об'єднання Комунар", результати якої оформлені актом перевірки СДПІ ВПП у м. Харкові від 19.07.2011р. № 1798/41-018/14308730 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ДНВП "Об'єднання Комунар".

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги СДПІ ВПП у м. Харкові про застосування до нікчемних угод наслідків передбачених ст.207 ЦК України є необґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 12 лютого 2008 року між ДНВП "Об'єднання Комунар" (Замовник) і ТОВ "Біотопресурси" (Постачальник) укладено письмовий правочин №2-08, скріплений печатками обох сторін.

За умовами вказаного договору постачальник зобов'язується поставити Замовнику комплектуючі вироби, матеріали, в асортименті та кількості відповідно до Специфікації до даного Договору (електронні модулі лічильники електроенергії, електромеханічні лічильникові пристрої, резистори постійні, варистори, трансформатори), та обов'язок ДНВП "Об'єднання Комунар" прийняти її та сплатити обумовлену у рахунках фактурах вартість.

Від імені сторін правочин було укладено повноважними особами, а саме: від ДНВП "Об'єднання Комунар" комерційним директором Морозовим В.С., який діяв на підставі довіреності № 82/026-Д від 25.02.2008 року, від контрагента -директором Ісаєвським Ю.В.

З 21.06.2011р. по 19.07.2011р. СДПІ по РВПП у м.Харкові була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ДНВП "Об'єднання Комунар"(ідентифікаційний код - 14308730) з питання законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість по деклараціях з ПДВ за червень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2010р., січень, лютий, березень, квітень 2011р. та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2011р. на рахунок платника у банку.

Результати перевірки оформлені актом від 19.07.2011р №1798/41-018/14308730 (а.с.6-20, т.1).

Відповідно до зазначеного акту відповідачем було виявлено порушення ДНВП "Об'єднання Комунар"ст.ст.203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4, 7.7.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.198.1, п.198.3, п.198.4 ст.198 , п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст.200, п.200.4 ст.200, п.п."б"п.201.11 ст.201 Податкового кодексу України, а саме: формування податкового кредиту з ПДВ за рахунок проведення господарських операцій з ТОВ "Укрпромпостачсервіс", ТОВ "ТМС Монтаж", ТОВ "Альфа-Експерт", ТОВ "Біотопресурс", ТОВ "Дилмет", ТОВ "Акваметсервіс", ТОВ "Укртекстиль", ФОП Сергієнко, ТОВ "Есполіо", ФОП Попов, ТОВ "Ітер", ТОВ "Промбудмонтажінвест", ТОВ "Дом і К", ТОВ "Кварц", ТОВ "Укрнадраресурси", ТОВ "Техенергоресурс", що відбувались в межах нікчемних правочинів; формування податкового кредиту на підставі касових чеків на придбання пального та письмових скарг на постачальників, котрі не видали податкові накладні, але за відсутності самих податкових накладних; формування податкового кредиту за взаємовідносинами з постачальниками, щодо яких за даними Співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України виявлені розбіжності в сумах задекларованих ДНВП "Об'єднання Комунар" податкового кредиту з ПДВ на сумах задекларованих контрагентами ДНВП податкових зобов'язань з ПДВ.

На підставі акту перевірки від 19.07.2011р №1798/41-018/14308730 СДПІ по РВПП у м.Харкові були винесені податкові повідомлення-рішення № 0000550841 від 02.08.2011р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 5.521.061,00грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 1,00грн.; №0000560841 від 02.08.2011р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 1.317.537,00грн., у тому числі: листопад 2010р. -112.669,00грн., лютий 2011р. -547.381,00грн., квітень 2011р. -657.487,00грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 1,00грн., №0000540841 від 02.08.2011р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в загальному розмірі 63.537,00грн. (за основним платежем - 42.358,00грн., за штрафними санкціями -21.179,00грн.).

Саме цю суму СДПІ ВПП у м. Харкові просить стягнути з ТОВ "Біотопресурси" на користь ДНВП "Об'єднання Комунар", а з останнього в дохід Держави.

З матеріалів справи вбачається, що здійснення господарських операцій за спірним правочином підтверджується податковими та видатковими накладними, товар на спірну суму було прийнято на підставі довіреностей про прийняття товарно-матеріальних цінностей та оплачено ДНВП "Об'єднання Комунар" у повному обсязі, що підтверджується копіями довіреностей на отримання ТМЦ та виписками з банківського рахунку ДНВП "Об'єднання Комунар".

Транспортування товару відбувалося у спосіб передбачений додатковою угодою від 19.02.2010 року до договору №2-08 від 12.02.2008 року, оформленою листом ТОВ "Біотопресурси", а саме, доставка продукції проводилася кур'єрською поштою, що можливе з огляду на незначну вагу товару та підтверджується накладними на вантаж за 2010, 2011 роки.

ДНВП "Об'єднання Комунар" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Харківської міської ради 12.01.1993 року та знаходилося на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові з 01.09.2000 року за №9, та є платником податку на додану вартість, відповідно до свідоцтва №30010470 від 05.07.2005 року. Директором підприємства є Сабадош Любомир Юрійович. Юридична адреса -м. Харків, вул. Г. Рудика, 8.

ТОВ "Біотопресурси" є юридичною особою та зареєстровано Виконавчим комітетом Луганської міської ради 10.10.2001р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 611084, Довідкою АА № 288615 Головного управління статистики у Луганській області від 24.02.2010р. Крім того, ТОВ "Біотопресурси" взято на податковий облік в органах державної податкової служби 16.10.2001 року №07475, а в ДПІ Жовтневого р-ну м. Луганськ 13.01.2011 року, що підтверджується Довідкою про взяття на облік платника податків від 13.01.2011 року №4257 та зареєстровано в якості платника податку на додану вартість, як вбачається зі Свідоцтва №100321837 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 01.11.2001 року. Директором підприємства, відповідно до рішення засновників від 16.02.2010 року є Семенков Вячеслав Сергійович, який приступив до виконання обов'язків директора з 16.02.2010 року відповідно до наказу №1 ТОВ "Біотопресурси" від 16.02.2010 року. Відповідно до установчих документів, юридичною адресою підприємства є наступна адреса: м. Луганськ, вул. Корольова, буд. 33. За вказаною адресою розташована офісна будівля, на третьому поверсі якої кімнату № 326 А відповідно до договору суборенди нежитлового приміщення від 01.12.2010 року та акту приймання-передачі від 01.12.2010 року та на 2-му поверсі кімнату №209 відповідно до договору оренди нежитлового приміщення від 10.03.2010 року та акту приймання-передачі від 10.03.2010 року займає ТОВ "Біотопресурси". ТОВ "Біотопресурси" на підставі договору оренди автомобіля від 01.10.2010 року володіє легковим автомобілем марки DAEWOO LANOS TF69Y, випуску 2005 року. Крім того, відповідно до Витягу з ЄДРПОУ сформованого станом на 22.11.2011 року статус відомостей про юридичну особу: підтверджено; місцезнаходження: 91040, Луганська обл., місто Луганськ, Жовтневий район, вул. Корольова, буд. 33.

Отже ДНВП "Об'єднання Комунар" та ТОВ "Біотопресурси" відповідно до норм чинного законодавства наділено правоздатністю та дієздатністю, у ТОВ "Біотопресурси" є достатня матеріальна база для ведення господарської діяльності, спірні операції мають реальний характер.

Крім того, з матеріалів справи слідує, що ДНВП "Об'єднання Комунар" було оскаржено податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі акту перевірки СДПІ ВПП у м. Харкові від 19.07.2011 року №1798/41-018/14308730 до Харківського окружного адміністративного суду, справа № 2а-10446/11/2070.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2012 року по справі №2а-10446/11/2070 за позовом ДНВП "Об'єднання Комунар" до СДПІ ВПП у м. Харкові, адміністративний позов по епізоду правовідносин ДНВП "Об'єднання Комунар" з ТОВ "Біотопресурси" задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000560841 від 02.08.2011 року про зменшення від'ємного значення з ПДВ на суму 46343,00 грн.; податкове повідомлення-рішення №0000550841 від 02.08.2011 року про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 1000939,65 грн.; податкове повідомлення рішення №0000540841 від 02.08.2011 року на суму донарахованого податку у розмірі 31989,00 грн. основного платежу, 15994,5 грн. штрафних санкцій, встановлено правомірність правовідносин між відповідачами (а.с. 179-181, т.2).

Правомірність та реальність спірної угоди встановлена також Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.04.2012 року по справі № 2а-11392/10/2070 (а.с. 182-184, т.2).

Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України Кодекс адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Крім того, при вирішенні даної справи колегія суддів враховує Лист Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 02.06.2011 року, відповідно до якого умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб. Відповідні обставини повинні бути відображені в мотивувальній частині судового рішення про визнання недійсним правочину як такого, що вчинений юридичними особами із завідомо суперечною інтересам держави та суспільства метою. Зокрема, слід установити персоналії посадових осіб, у яких виник умисел на вчинення протиправного правочину, зміст їх умислу, обставини, за яких такий умисел виник, тощо. Судам варто мати на увазі, що обов'язковість установлення умислу поширюється лише на визнання недійсними правочинів, вчинених із метою, що суперечить інтересам держави та суспільства (частина третя статті 228 Цивільного кодексу України). Проте встановлення факту нереальності вчинення господарської операції не потребує з'ясування змісту умислу учасників такої операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів, за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку-учасників відповідної операції.

Згідно до п. 18 Постанови Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними"№9 від 06.11.2009 року, при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

В ході розгляду справи, відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків за ознаками складу злочину, передбаченого ст.191 КК України або ст.212 КК України, хоча саме діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною перелічених злочинів.

Перевіряючи обґрунтованість викладених в позові доводів суб'єкта владних повноважень, суд бере до уваги, що відповідно до ч.1 ст.208 Господарського кодексу України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Вказана норма кореспондується з положеннями частині 3 статті 228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Однак, з матеріалів справи, Постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2012 року по справі № 2а-10446/11/2070, Ухвали Вищого адміністративного суду України від 05.04.2012 року по справі № 2а-11392/10/2070, слідує, що спірний правочин відповідає всім вимогам закону, був укладений між правоздатними та дієздатними суб'єктами права, предметом спірного правочину є речі, що не обмежені в цивільному обороті, покупець та продавець за спірними правочинами є платниками ПДВ, господарські операції в межах спірного правочину мали реальний характер, виконання цих господарських операцій спричинило зміни в структурі активів суб'єктів господарювання, первинні документи складені належним чином, витрати по оплаті вартості товару понесені у спосіб перерахування безготівкових коштів, тобто встановлено реальність угоди між відповідачами.

З огляду на встановлені судом фактичні обставини справи, судження суб'єкта владних повноважень про нікчемність спірного правочину є помилковим, оскільки таке судження не доведено суб'єктом владних повноважень згідно з ч.1 ст.72 КАС України, ґрунтується виключно на припущеннях.

Викладене в акті перевірки від 19.07.2011 року №1798/41-018/14308730 та адміністративному позові судження суб'єкта владних повноважень про вчинення нікчемного правочину не містить зазначення в чому конкретно полягав намір платника податків на безпідставне одержання податкової вигоди, правомірність спірної угоди встановлено Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2012 року по справі №2а-10446/11/2070, Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.04.2012 року по справі №2а-11392/10/207.

Колегія суддів, погоджується з правовим обґрунтуванням висновків суду першої інстанції і вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2012р. по справі № 2а-14646/11/2070 прийнята у відповідності з нормами матеріального права, з дотриманням приписів процесуального права, а доводи апеляційної скарги цього не спростували, а тому колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2012р. по справі № 2а-14646/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді Водолажська Н.С. Філатов Ю.М.