Ухвала суду № 26343412, 07.08.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2012 р.Справа № 2а-1531/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Тацій Л.В. , Водолажської Н.С.

за участю секретаря судового засідання Букар Х.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби на постанову від 16.05.2012р. по справі № 2а-1531/12/2070

за позовом Казенного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О.Морозова"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Казенне підприємство "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000010854 від 20.01.2012 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2012р. по справі № 2а-1531/12/2070 позов задоволено.

Відповідач, не погодившись з даним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, просив її задовольнити з підстав та мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні ппоти задоволення апеляційної скарги заперечував в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивач, казенне підприємство "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" пройшло встановлену процедуру державної реєстрації та зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 19.08.1999 року (а.с. 86). Перебуває на податковому обліку у СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові від.01.09.2000 року за № 95 та є платником податку на додану вартість (а.с. 10).

СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові проведено документальну позапланову виїзну перевірку КП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" з питання законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість за жовтень 2011 року та заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень 2011 року.

За результатом перевірки було складено Акт "Про результати документальної виїзної перевірки КП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О Морозова" (ЄДРПОУ 14310299) з питання законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість за жовтень 2011 року та заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень 2011 року" № 16/49-018/14310299 від 13.01.2012 року (надалі - Акт перевірки) (а.с. 9-37).

Згідно висновків Акту перевірки встановлено порушення КП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова"п. 198.1 п. 198.6 ст. 198, п.п. є) п. 201.1 ст. 201, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме: завищення суми податкового кредиту за вересень 2011 року на 2 824 704 грн. по взаємовідносинам з наступними контрагентами: корпорацією "Індустріальна спілка Донбасу" (код ЄДРПОУ 24068988), ТОВ "Черкаський хімічний завод "Синтез" (код ЄДРПОУ 33536111), за результатами перевірки податковий кредит за вересень 2011 року складає 3 294 258 грн.; завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за вересень 2011 року на суму 2 824 704 грн.; завищення суми бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за жовтень 2011 року на 2 830 237 грн.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові за результатом аналізу правовідносин КП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" з корпорацією "Індустріальна спілка Донбасу" та з ТОВ "Черкаський механічний завод "Синтез"".

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів справи слідує, що КП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" було укладено з корпорацією "Індустріальна спілка Донбасу" договір № 2010-002пст/1363 ХКБМ від 29.01.2010 року.

Згідно цього Договору корпорація "Індустріальна спілка Донбасу" (постачальник) зобов'язується поставити, а КП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О Морозова" (покупець) прийняти товар та сплатити згідно вимог Договору, асортимент, ціну та кількість котрого вказані у протоколах погодження цін і/або специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до Договору та є невід'ємними частинами до нього.

Кількість товару та ціна товару за одиницю і по позиціям вказуються у додатку до Договору. Якість товару підтверджується сертифікатом якості виробника та повинна відповідати ГОСТам, ТУ та іншим необхідним умовам (а.с. 48-49).

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно до ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Виходячи із змісту цієї норми, наслідками за договором постачання товару є перехід права власності на товар від Постачальника до Покупця за певну грошову суму.

На виконання умов договору корпорація "Індустріальна спілка Донбасу" поставило, а КП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О Морозова" прийняла та оплатила товар.

На поставлений товар корпорація "Індустріальна спілка Донбасу" видало КП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" податкові накладні: № 213 від 19.09.2011 року на загальну суму 1101120,0 грн., в тому числі ПДВ - 183520,00 грн.; № 216 від 19.09.2011 року на суму 15841920,0 грн., в тому числі ПДВ - 2640320,00 грн. (а.с. 41-42).

Суми ПДВ по зазначеним податковим накладним були віднесені КП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" до податкового кредиту відповідного періоду.

За поставлений товар КП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" перерахувало на розрахунковій рахунок корпорації "Індустріальна спілка Донбасу" у сумі 16943040,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями. Платежі здійснювались в безготівковій формі, заборгованості за поставлений товар відсутня (а.с. 43-44).

Надані позивачем платіжні доручення засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань за спірним правочином шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що означає втрату позивачем права власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень не подано. За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника.

Також, КП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О Морозова" було придбано у ТОВ "Черкаський механічний завод "Синтез" товари згідно видаткової накладної № 537 від 12.09.2011 року (а.с. 47).

ТОВ "Черкаський механічний завод "Синтез" видано податкову накладну № 55 від 12.09.2011 року на суму 5184,60 грн. (з них ПДВ 864,10 грн.) (а.с. 40).

Матеріали справи свідчать про те, що перевезення придбаного у ТОВ "Черкаський механічний завод "Синтез" товару здійснювалось залізничним транспортом.

Факт перевезення товару, тобто реальність господарської операції за ознакою наявності фізичного переміщення товару, підтверджується товарно-транспортною накладною від 09.09.2011 року та накладною на вантаж від 13.09.2011 року (а.с. 183).

За поставлений товар КП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" здійснено попередню оплату на розрахунковій рахунок ТОВ "Черкаський механічний завод "Синтез" на суму у розмірі 5184,60 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1027 від 12.09.2011 року. Платежі здійснювались в безготівковій формі, заборгованості за поставлений товар немає (а.с. 46).

Суми ПДВ по зазначеній податковій накладній були віднесені КП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" до податкового кредиту відповідного періоду.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (надалі - Кодексу) підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

За змістом пункту 198.3 статті 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Кодексу не відносяться до складу податкового кредиту суми податку сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформленими з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Як вбачається з матеріалів справи, КП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" виконало вимоги, передбачені пунктом 198.3 статті 198 Кодексу, сплативши податок на додану вартість в ціні отриманих товарів від корпорації "Індустріальна спілка Донбасу" та від ТОВ "Черкаський механічний завод "Синтез", які в свою чергу, виконали вимоги п. 201.1 ст. 201 Кодексу - видали КП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" належним чином оформлені податкові накладні на сплачені ним суми податку.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбудеться раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів /послуг, що підтверджено податковою накладною.

Отже, наявність у платника податку (позивача у справі) виданих йому податкових накладних і сплата вартості отриманих товарів з ПДВ є достатніми підставами для визначення податкового кредиту з урахуванням підтвердження реального здійснення господарської операції.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту у жовтні 2011 року суми податку на додану вартість, сплачені позивачем в ціні отриманих товарів від корпорації "Індустріальна спілка Донбасу" та ТОВ "Черкаський механічний завод "Синтез".

Щодо твердження відповідача про втрату права КП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" на включення до податкового кредиту сум ПДВ за правовідносинами з корпорацією "Індустріальна спілка Донбасу" у зв'язку з некоректним вказанням номенклатури товару в податковій накладній, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. є) п. 201.1 ст. 201 Кодексу, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг.

Судом встановлено, що згідно договору № 2010-002пст/1363-ХКБМ від 29.01.2010 року, що був укладений між позивачем та корпорацією "Індустріальна спілка Донбасу", та специфікацій до цього договору передбачено поставку листового прокату гарячекатаного марки "71" ТУ У 27.1-14313056-001-2009, а в податкових накладних від 19.09.2011 року № 213 і № 216 у розділі 1 графі 3 вказано лист 71 ТУ 27.1-14313056-001-2009 (а.с. 41, 48-54).

Відповідно до Технічних умов листів стальних спеціального призначення зі сталі марок 71 і 92 на строк дії з 2009 року по 2014 року, зазначено марку 71 ТУ 27.1-14313056-001-2009 (а.с. 38-39).

Отже, в накладних зазначено найменування товару згідно Технічних умов.

СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові не надано ані суду першої, ані апеляційної інстанції до жодного доказу щодо невідповідності товару зазначеному в накладних та товару фактично отриманому згідно Договору.

З приводу висновку СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові про нікчемність договору укладеного з ТОВ "Черкаський механічний завод "Синтез", колегія суддів зазначає наступне.

Висновок СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ґрунтується на висновку про нікчемність правочинів, згідно результатів зустрічної звірки, контрагента ТОВ "Черкаський механічний завод "Синтез".

Втім, з цьому приводу суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави та суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Проте, відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб позивача або за викладеними у акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.

Висновок про те, що платник не несе відповідальності за порушення, допущені його контрагентом узгоджується з практикою Європейського Суду (Рішення Європейського Суду від 22 січня 2009 року у справі «Булвес» АД проти Болгарії (заява № 3991/03), відповідно до п. 714 якого, визначено, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову від 16.05.2012р. по справі № 2а-1531/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Філатов Ю.М.Судді Тацій Л.В. Водолажська Н.С.

Повний текст ухвали виготовлений 10.08.2012 р.