Рішення № 26339829, 02.10.2012, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 205/2243/2012

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

02.10.2012 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Заярного А.М.,

за участі: секретаря Буга Р.М.,

прокурора Левчук С.М.,

представника третьої особи Рудьман Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринка справу за позовом Жмеринського міжрайонного прокурора в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача служба у справах дітей Жмеринської районної державної адміністрації про позбавлення батьківський прав,

В С Т А Н О В И В:

Жмеринський міжрайонний прокурор звернувся до суду з позовом в якому зазначив, що прокуратурою за зверненням служби у справах дітей Жмеринської райдержадміністрації проведено перевірку стосовно невиконання ОСОБА_3 батьківських обов'язків відносно її неповнолітньої дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Перевіркою встановлено, що ОСОБА_3 проживає в АДРЕСА_2 разом із своїм співмешканцем в його глинобитному житловому будинку, який знаходиться в незадовільному стані. ОСОБА_3 ніде не працює, не веде підсобного господарства, зловживає спиртними напоями, за місцем проживання характеризується незадовільно, що підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов, її малолітній син разом із матір'ю не проживає, навчається у Будянській спеціальній загальноосвітній школі - інтернаті. В період канікул ОСОБА_2 проживає в смт. Браїлів у своєї бабусі ОСОБА_4, яка і займається його вихованням і утриманням. Сама ОСОБА_3 вихованням сина не займається, навчанням не цікавиться та матеріально не допомагає.

Крім того, працівниками виконавчого комітету Потоківської сільської ради та Браїлівської селищної ради неодноразово проводились профілактичні роботи з матір'ю, однак остання на їх рекомендації не реагувала.

14.05.2012 року ОСОБА_3 відмовилась від виконання своїх батьківських обов'язків відносно її сина, про що власноручно написала заяву про позбавлення її батьківських прав.

Просив суд позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно її сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та передати неповнолітнього ОСОБА_2 на опікування органу опіки та піклування Жмеринської районної державної адміністрації.

Жмеринський міжрайонний прокурор в судовому засіданні позов підтримала повністю, та просила його задовольнити. Не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Згідно адресної довідки за відомостями СГІРФО Жмеринського РВ УМВС України у Вінницькій області місце проживання ОСОБА_3 зареєстровано по АДРЕСА_1 (а.с.29).

Згідно матеріалів позовної заяви ОСОБА_3 проживає по АДРЕСА_2 (а.с.1)

Відповідач ОСОБА_3 належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи за зареєстрованим місцем проживання, про що свідчать поштові повідомлення (а.с.32, 35), в судове засідання 18.09.2012 року та повторно 02.10.2012 року не з'явилась, причин неявки суду не повідомила, заперечень проти позову, заяви про розгляд справи у її відсутність чи про відкладення розгляду справи не надала.

Згідно 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно ч. 1 ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, керуючись ст. 169 ЦПК України, на підставі ст. 224, 225 ЦПК України, зі згоди позивача 02.10.2012р. постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Представник третьої особи служби у справах дітей Жмеринської районної державної адміністрації позовні вимоги викладені в позовній заяві підтримала повністю, просила позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно її сина ОСОБА_2, так як остання веде аморальний спосіб життя та зловживає алкогольними напоями, про неповнолітнього ОСОБА_2 турбується і доглядає лише його бабуся.

Дослідивши матеріали цивільної справи, вислухавши пояснення позивача та представника третьої особи суд вважає, що позов належить задовольнити враховуючи таке.

Судом встановлено, що згідно висновку засідання опікунської ради при виконкомі Браїлівської селищної ради ОСОБА_3 необхідно позбавити батьківських прав, в зв'язку з незадовільним виконанням нею батьківських обов'язків ( а.с.8).

Як вбачається з заяви ОСОБА_3, завіреної Браїлівською селищною радою, адресовану суду, остання просить позбавити її батьківських прав відносно свого неповнолітнього сина ОСОБА_2, в зв'язку з тим, що вона не в змозі виконувати стосовно нього своїх батьківських обов'язків (а.с.9).

Згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 доводиться неповнолітньому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - матір'ю (а.с.11). Згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_2 відомості про батька дитини записані за вказівкою матері, відповідно до ч.1 ст. 135 СК України (а.с.12-13).

Згідно акту обстеження умов проживання від 11.06.2012 року, мати ніде не працює, проживає разом зі співмешканцем раніше судимим, веде аморальний спосіб життя, не забезпечує сина. Будинок знаходиться в не задовільному стані (а.с.15).

З характеристики вбачається, що ОСОБА_3 зловживає спиртними напоями, та не займається вихованням свого сина (а.с.16).

Згідно пояснення педагогів Будянської спеціальної ЗОШ інтернат неповнолітній ОСОБА_2 проживає разом з бабусею, яка проводить догляд за ним, купує взуття, одяг, мати ОСОБА_3 ніякої участі у вихованні сина не приймає (а.с.17, 18).

Вищезазначені докази суд приймає до уваги, так як вони зібрані з дотриманням вимог закону, не суперечать один одному і ніким не оскаржені.

Вищезазначені правовідносини регулюються Сімейним кодексом України.

Задовольняючи позов суд виходив з наступного.

Згідно ст. 150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав

та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов'язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до ст. 164 СК України батьки або один із них можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо буде встановлено, що вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей, шкідливо впливають на дітей своєю аморальною, антигромадською поведінкою.

Згідно ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я,навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до пункту 15 та 16 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» - позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей; - особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються із дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загально визнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.

Згідно ст.ст. 10, 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ст.ст. 58, 60 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтується на припущеннях. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Таким чином, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що позивачем доведений той факт, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню неповнолітньої дитини, а саме не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечує необхідного харчування що негативно впливає на її фізичний розвиток, не спілкується із дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню нею загально визнаних норм моралі, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, не створюють умов для отримання нею освіти, а тому позов слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 19, 164-170 СК України, п. 15 та 16 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» ст. 3, 5, 6, 8, 10, 11, 57, 58, 60, 61, 169, 209, 212-215, 224-225 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1; проживає: АДРЕСА_2) відносно її сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Передати дитину ОСОБА_2 органу опіки та піклування Жмеринської районної державної адміністрації.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави суму судового збору в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп., банк одержувач коштів УДКСУ у Жмеринському районі та м. Жмеринці (м. Жмеринка) 22030001, код ЄДРПОУ 37755173 рахунок отримувача 31211206700006, призначення платежу: судовий збір, Пункт 1.1).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя: А. М. Заярний