Справа № 1620/1814/2012
Номер провадження 2/1620/676/2012
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
03 жовтня 2012 року
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі : головуючого -судді Чернюк В.Д.,
при секретарі Міщанін Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миргороді цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Орлан Транс Груп" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості ,-
в с т а н о в и в :
В червні 2012 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю „Орлан Транс Груп" ( надалі ТОВ „Орлан Транс Груп" ) звернулося в суд з цим позовом до ОСОБА_3 фактично, посилаючись на заподіяння відповідачем товариству майнової шкоди при виконанні ним трудових обов'язків.
При розгляді справи судом представник позивача Даценко О.І., який діяв на підставі відповідної довіреності / а.с. 65 /, заявлений позов підтримав, просив задовольнити його в межах заявлених позовних вимог, подавши письмову заяву, за змістом якої справу просив розглянути у його відсутність / а.с. 66, 67 /.
Відповідач ОСОБА_3 заявлений позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні через безпідставність заявлених позовних вимог, пояснивши, що він дійсно працював водієм у позивача, проте ніякої шкоди йому не завдав. В своїх поясненнях наголосив на тому, що нормативи використання палива при експлуатації транспорту відповідачем вочевидь завищені. Незважаючи на це, позивач в односторонньому порядку, без його згоди неодноразово стягував з його заробітку грошові кошти. Вказував на те, що фактичні залишки пального в баку закріпленого за ним автомобіля перед виїздом в рейс уповноважена особа належним чином не перевіряла та належним чином не фіксувала. Стверджував, що регулярно, після повернення з рейсів, в межах триденного строку звітував перед позивачем про витрату пального та грошових коштів, здаючи йому належним чином оформлені подорожні листи та фінансові звіти. Останні фінансові звіти йому ніхто не пропонував підписувати.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази по справі, надані сторонами на засадах змагальності і диспозитивності, та, проаналізувавши всі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що у задоволенні заявленого позову слід відмовити з наступних обґрунтувань.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 перебував у трудових правовідносинах з ТОВ „Орлан Транс Груп" з 24 червня 2007 року по 27 липня 2011 року, працюючи водієм, що підтверджується копіями відповідних наказів позивача / а.с. 7 -9 /.
В період його роботи відповідач на закріпленому за ним вантажному автомобілі, здійснював перевезення вантажів, як в межах України, так і за кордон.
З наданих позивачем копій подорожніх листів вбачається, що в період часу з 04 квітня 2010 року по 15 травня 2011 року відповідач ОСОБА_3 виконував перевезення на автопоїзді та придбавав у цей період дизельне пальне для забезпечення виконання дорученої роботи / а.с. 10 -23 /.
Як стверджував відповідач у судовому засіданні, про дійсні витрати пального він звітував перед роботодавцем регулярно і своєчасно, в межах триденного строку, здаючи йому належним чином оформлені подорожні листи та фінансові звіти.
Таким чином, про дійсні витрати пального ОСОБА_3 відповідна уповноважена на це службова особа позивача дізнавалася вчасно, проте з 15 травня 2011 року по 14 червня 2012 року ( час направлення позовної заяви до суду, а.с. 52 ) сплинуло понад один рік.
Зі змісту звітів про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 3/00000131 від 02.03.2011 року та № 1/00000129 від 24.05.2011 року, випливає, що ці звіти затверджено відповідним керівником та перевірено відповідним бухгалтером позивача саме у вищевказані дати / а.с. 41, 43 /. Таким чином, з дня останньої дати позивачу було відомо або повинно було стати відомо про певні події, в тому числі і з урахуванням відмови відповідача від підписання таких документів, якщо така відмова в дійсності мала місце, на підтвердження чого надано копії відповідних актів від 04 та 26 травня 2011 року / а.с. 42, 44 /.
Згідно до ст. 130 ч. 1 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.
В процесі розгляду справи стороною відповідача, в супереч вимогам ст. ст. 10, 60 ЦПК України, так і не доведено чи являлося використання дизельного пального відповідачем за відповідними нормами заподіянням прямої дійсної шкоди товариству, чи були при цьому дії відповідача винними і протиправними і це при тому, що згідно до положень ч. 1 ст. 131 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний створити працівникам умови, необхідні для нормальної роботи і забезпечення повного збереження дорученого їм майна.
Одночасно з цим слід прийняти до уваги і положення ч. 3 ст. 233 КЗпП України, за якою для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.
Якщо за крайні дати виявлення позивачем заподіяння майнової шкоди відповідачем по перевитратам пального та використанню грошових коштів прийняти відповідно 15 і 26 травня 2011 року, то заявлений позов до нього подано з порушенням строків, встановлених ч. 3 ст. 233 КЗпП України.
Клопотань про поновлення такого строку відповідно до положень ст. 234 КЗпП України та ст. 11 ЦПК України стороною позивача не заявлено, а суд при цьому не вбачає законних підстав для поновлення такого строку, оскільки не встановлено поважних причин для цього.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 62, 64, 88, 208, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 3, 130, 131, 138, 233 ч. 3 КЗпП України, суд,-
в и р і ш и в :
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Орлан Транс Груп" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості в сумі 8380 гривень 61 копійки відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Миргородський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів: позивачем - з дня його проголошення, відповідачем з дня отримання його копії .
Суддя: В. Д. Чернюк
Судове рішення № 26337248, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області було прийнято 03.10.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 1620/1814/2012. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: