Ухвала суду № 26335480, 27.09.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5302/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Блажівська Н.Є.

Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

"27" вересня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Ісаєнко Ю.А., Безименної Н.В.,

при секретарі: Козловій І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.05.2012 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Відео Інтернешнл-Пріоритет»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби, за участю Прокуратури Печерського району м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «Відео Інтернешнл-Пріоритет»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ДПІ у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000782302/0, № 0000762302/0, № 0000772302/0 від 02.02.2007.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.05.2012 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, з чим погоджується колегія суддів з наступних підстав.

Судом встановлено, що ДПІ у Печерському районі м. Києва проведено виїзну планову перевірку ТОВ «Відео Інтернешнл Пріоритет»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2004 по 30.06.2006.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт № 32/23-05/23507256 від 23.01.2007, яким встановлено порушення позивачем:

- вимог пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого товариством занижено податок на прибуток в 4 квартал 2005 року на суму 277753,00 грн.;

- вимог підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого товариством занижено податок на додану вартість в грудні 2005 року на суму 131302,00 грн. та завищено бюджетне відшкодування в рахунок майбутніх платежів в січні 2006 року на суму 90900,00 грн.

Згідно з висновками акту перевірки, ТОВ «Відео Інтернешнл Пріоритет»неправомірно віднесло в 4 кварталі 2005 року до складу валових витрат витрати в сумі 1111010,70 грн., пов'язані з наданням маркетингових послуг щодо вивчення рейтингів телевізійних каналів «РТР-Планета»та «Первый канал. Всемирная сеть»Російської Федерації та податок на додану вартість у сумі 222202,16 грн., сплачений у складі вартості таких послуг, оскільки зазначені послуги, за висновком податкового органу, фактично не використовувались та не передбачені для використання в господарській діяльності позивача.

На підставі акту перевірки № 32/23-05/23507256 від 23.01.2007, ДПІ у Печерському районі м. Києва винесено:

- податкове повідомлення-рішення № 0000782302/0 від 02.02.2007, яким на підставі підпункту «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ТОВ «Відео Інтернешнл Пріоритет»визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на прибуток у розмірі 416629,00 грн., у тому числі 277753,00 грн. за основним платежем, 138876,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- податкове повідомлення-рішення № 0000762302/0 від 02.02.2007, яким на підставі підпункту «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ТОВ «Відео Інтернешнл Пріоритет»визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 196953,00 грн., у тому числі 131302,00 грн. за основним платежем, 65651,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- податкове повідомлення-рішення № 0000772302/0 від 02.02.2007, яким на підставі підпункту «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ТОВ «Відео Інтернешнл Пріоритет»зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за січень 2006 року на 90900,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 45450,00 грн.

Так, порядок обчислення і плати податку на додану вартість (станом на період, що підлягав перевірці) визначено статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Порядок оподаткування прибутку підприємств визначено Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Порядок визначення валових витрат врегульовано статтею 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 12.10.2005 між позивачем (замовник) та ТОВ «Максима - ПРО»(виконавець) (м. Москва, Росія) укладено договір про надання маркетингових послуг № 18/05, за умовами якого виконавець зобов'язується надати на території Росії послуги проведення маркетингових досліджень рейтингів телевізійного каналу «Первый канал. Всемирная сеть», а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані ним послуги на умовах, визначених даним договором.

На підтвердження факту повного виконання сторонами умов вищевказаного договору № 18/05 сторонами підписано:

- акт про надання послуг та прийому-передачі виконаних послуг б/н від 30.11.2005;

- акт цінової експертизи Держзовнішінформу № 1/564 від 25.01.2006 у вигляді звіту про результати наданих послуг - маркетингового дослідження «Аудиторія глядачів Першого каналу Всесвітньої мережі: сьогодні і завтра».

01.12.2005 між позивачем та ТОВ «Рекламное агентство «Центр»(м. Москва, Росія) укладено договір б/н, відповідно до якого позивач доручив, а ТОВ «Рекламное агентство «Центр»зобов'язалось надати позивачу на території Російської Федерації послуги з маркетингового дослідження рейтингів телевізійного каналу «РТР-Планета».

На підтвердження факту повного виконання сторонами умов вищевказаного договору № 18/05 сторонами підписано:

- акт про надання послуг та прийому-передачі виконаних послуг б/н від 31.12.2005;

- акт цінової експертизи Держзовнішінформу № 1/562 від 25.01.2006 у вигляді звіту про результати наданих послуг - маркетингового дослідження «Сучасний телеперегляд та місце РТР-Планета в ньому. Аналіз привабливості як для телеглядачів, так і для рекламодавців».

В матеріалах справи також наявні докази оплати позивачем отриманих маркетингових послуг за вищевказаними договорами в повному обсязі.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що на підтвердження того, що послуги з проведення досліджень телеканалів «РТР-Планета»та «ПКВС»за договором № 18/05 від 12.10.2005 з ООО «Максима-ПРО»(м. Москва, Росія) та договором від 01.12.2005 з ООО «Рекламне агентство «Центр»(м. Москва, Росія), були придбані позивачем з метою використання їх для організації та здійснення власної господарської діяльності, та з метою використання результатів цих досліджень для власних виробничих потреб, позивачем надано суду наступні документи:

- Розпорядження по підприємству від 06.10.2005 «Про проведення маркетингових досліджень», яким вирішено провести дослідження телеканалів «РТР-Планета»та «ПКВС»в Росії за наступними напрямками: дослідження та аналіз глядацької аудиторії, в тому числі її загальний порівняльний аналіз в контексті основних (за долею та за рейтингами) телеканалів Росії, аналіз привабливості для телеглядачів і для рекламодавців. Вивчити поточний та перспективний попит та пропозиції з точки зору рекламодавців, ефективність та перспективність розміщення реклами в українському ефірі зазначених російських телеканалів, залучити до виконання завдання третіх осіб. Розпорядження видане у зв'язку з виробничою необхідністю, для розширення можливостей по наданню послуг з реклами, забезпечення належного виконання договірних зобов'язань позивача, з метою визначення найбільш вірогідної аудиторії та перспектив розвитку рекламного ресурсу зазначених телевізійних телеканалів в Україні.

- Лист Дочірнього підприємства «ССМ»(яке у липні 2006 року стало правонаступником ДП «Медіа Вест Україна»в зв'язку з перейменуванням) «Щодо використання даних маркетингових досліджень для розробки та планування стратегії розміщення реклами в ефірі телевізійних каналів»від 17.05.2012, відповідно до якого ДП «Медіа Вест Україна»у 2005-2006 р.р. купувало у позивача рекламний час для своїх Клієнтів у ефірі російських телеканалів «РТР-Планета», «Первый канал. Всемирная Сеть», так само як і в ефірі інших телеканалів, базуючись на даних маркетингових досліджень їх аудиторії та аналізу привабливості телеканалів (як рекламоносіїв) для рекламодавців.

На підтвердження того, що ДП «Медіа Вест Україна»дійсно виступало замовником розміщення реклами у 2005-2006 роках позивачем надано копії договорів про розповсюдження реклами (в ефірі РТР-Планета) № 13 від 01.01.2006, № 25 від 01.01.2006, № 26 від 01.01.2006, укладених з даним рекламним агентством, а також копії додатків, актів, ефірних довідок до них (вибірково, за січень або лютий 2006 року) та додаткових угод про зміну назв обох сторін.

Як зазначив представник позивача, договори позивача про розповсюдження реклами за 2005 рік відсутні за строком давності, але факт наявності договірних взаємовідносин з ДП «Медіа Вест Україна»у 2005 році підтверджується виписками банку (з відповідними копіями рахунків на оплату) за січень 2006 року, зі змісту яких вбачається факт розрахунків за рекламні послуги в ефірі телеканалів «РТР-Планета»та «ПКВС», отримані ДП «Медіа Вест Україна»у 2005 році. Крім того, підтвердженням того, що вказане підприємство дійсно було клієнтом позивача і купувало рекламний час на даних телеканалах, можуть слугувати також оборотно-сальдові відомості по рахунках 681015 («розрахунки за авансами одержаними»: гривневі розрахунки з клієнтами - резидентами України), 681016 (розрахунки за авансами одержаними»: валютні розрахунки з клієнтами - нерезидентами України).

Крім того, як зазначив представник позивача, результати маркетингових досліджень використовувалися позивачем в електронному вигляді, що зокрема підтверджується листом ДДП «ССМ»від 17.05.2012. Звіти у паперовому вигляді, з метою дотримання вимог документообігу на підприємстві, підкріплялися до актів про надання послуг та приймання-передачі виконаних послуг з ООО «Максима-ПРО»(м. Москва, Росія) та з ООО «Рекламне агентство «Центр»(м. Москва, Росія).

Відповідно до статуту ТОВ «Відео Інтернешнл-Пріоритет»предметом діяльності підприємства, зокрема, є надання рекламних послуг, в тому числі у галузі телебачення і радіомовлення, а також розповсюдження реклами засобами масової інформації.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що витрати на маркетингові дослідження були здійснені позивачем у зв'язку з проведенням діяльності з продажу рекламних послуг, що придбавались за договорами з розміщення реклами на телевізійних каналах «РТР-Планета»та «Первый канал. Всемирная сеть».

Діяльність позивача, направлена на замовлення та отримання маркетингових послуг, є такою, що безпосередньо пов'язана з його статутною, тобто господарською діяльністю, а послуги, які отримувалися за вказаними договорами, використовувалися (споживалися) на митній території України.

Так, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що оскаржувані податкові повідомлення рішення підлягають скасуванню.

З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби -залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.05.2012 -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст виготовлено: 02.10.2012.

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Безименна Н.В.

Ісаєнко Ю.А.