Ухвала суду № 263345, 21.09.2006, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

Іменем України

“21” вересня 2006р.                                                                  Справа №К-4171/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого                                                        Сергейчука О.А.

Суддів                                                                     Карася О.В.

Костенка М.І.

Усенко Є.А.

Шипуліної Т.М.

секретар судового засідання                           Бойченко Ю.П.

за участю представників:

позивача:                Черкес В.О. (дов. від 14.12.2005 р. №417);

відповідача :          Кондратов В.В. (дов. від 07.06.2006 р. №021/10-007)

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Іллічівську

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.12.2005р.

у справі №14/262-05-8680А

за позовом               Товариства з обмеженою відповідальністю “Іллічівський судноремонтний завод”

до                               Державної податкової інспекції у м. Іллічівську

про                             визнання протиправними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Іллічівський судноремонтний завод” (далі по тексту – позивач, ТОВ “Іллічівський судноремонтний завод”) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м. Іллічівську) про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень від 03.06.2005 р. №0001572301/0, від 03.07.2005 р. №0001572301/1, від 05.08.2005 р. №0001572301/2 та скасування їх в частині донарахування податку на прибуток у розмірі 1 300 509,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 541849,00 грн.

Постановою Господарського суду Одеської області від 17.11.2005 р. у справі №14/262-05-8680А (суддя Горячук Н.О.) у позові ТОВ “Іллічівський судноремонтний завод” відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.12.2005 р. (головуючий суддя – Бандура Л.І., судді Поліщук Л.В., Туренко В.Б.) скасовано постанову Господарського суду Одеської області від 17.11.2005 р. у справі №14/262-05-8680А; позов ТОВ “Іллічівський судноремонтний завод” задоволено; скасовано податкові повідомлення-рішення від 03.06.2005 р. №0001572301/0, від 03.07.2005 р. №0001572301/1, від 05.08.2005 р. №0001572301/2 в частині донарахування податку на прибуток у розмірі 1 300 509,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 541849,00 грн.

ДПІ у м. Іллічівську не погоджуючись постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.12.2005 р. у справі №14/262-05-8680А подала касаційну скаргу, в який просить її скасувати, з підстав порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, та ухвалити нове судове рішення, яким позов ТОВ “Іллічівський судноремонтний завод” залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга ДПІ у м. Іллічівську не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 03.06.2005 р. ДПІ у м. Іллічівську прийнято податкове повідомлення-рішення №0001572301/0, яким ТОВ “Іллічівський судноремонтний завод” визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1864788,00 грн., в т.ч. 1315119,00 грн. основного платежу та 549669,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В результаті апеляційного узгодження податкового зобов’язання ДПІ у м. Іллічівську прийнято податкове повідомлення-рішення: 1) від 03.07.2005 р. №0001572301/1, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1863703,00 грн., в т.ч. 1314399,00 грн. основного платежу та 549309,00 грн. (штрафних) фінансових санкцій., 2) від 05.08.2005 р. №0001572301, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1863703,00 грн., в т.ч. 1300509,00 грн. основного платежу та 541849,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Зазначені податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі акту “Про результати комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю “Іллічівський судноремонтний завод” код 32333962, за період з 01.10.2003 р. по 01.10.2004 р.” від 31.05.2005 р. №1152/23-204-32333962 (далі по тексту – Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено, що в порушення: 1) п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” позивачем віднесено до валових витрат витрати, які не пов’язані з використанням у власній господарській діяльності та веденням виробництва у розмірі 74669,00 грн., в т.ч. за рахунок 21953,00 грн. зайво сплачених сум орендної плати та 52716,00 грн. плати за землю; 2) п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” позивачем неправомірно включено амортизацію на суму у розмірі 4931,2 тис. грн. до рядку 07 “Сума амортизаційних відрахувань” декларації з податку на прибуток підприємства; 3) п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” позивачем віднесено до складу валових витрат у 3 кварталі 2004 р. витрати у розмірі 720,00 грн., які не підтверджені документально; 4) п.п. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” у 1 кварталі 2004 р. до складу валових витрат включено суму попередньої оплати за товари, сплачені нерезиденту, що не є платником податку на прибуток у розмірі 106624,00 грн., а у ІІ кварталі 2004 р. ця сума повернута нерезидентом. На підставі викладеного, позивачем у цьому податковому періоді зменшено валові витрати на зазначену суму, а відповідачем сума валових витрат за ІІ квартал 2004 р. збільшена на 106624,00 грн.

1-2. В частині встановлених Актом перевірки порушень п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” та п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ “Іллічівський судноремонтний завод” створено шляхом реорганізації – приєднання до ТОВ “ВЕРФ” Державного підприємства “Іллічівський судноремонтний завод” (в т.ч. його цілісного майнового комплексу), та є їх правонаступником з 05.09.2003 р.

Відповідно до п.п. 13.1.1 п. 13.1 ст. 13 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” якщо реорганізація здійснюється шляхом об’єднання двох або більшої кількості платників податків в одного платника податків з ліквідацією платників податків, що об’єдналися, такий об’єднаний платник податків набуває усіх прав і обов’язків щодо погашення податкових зобов'язань або податкового боргу всіх платників податків, що об’єдналися.

Крім того, згідно з абз “а” п.п. 13.1.2 п. 13.1 ст. 13 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” з метою оподаткування до зазначених видів реорганізації прирівнюється оренда цілісного майнового комплексу відповідно до Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.

Пунктом 3 ст. 23 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” встановлено, що амортизаційні відрахування на орендовані цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурні підрозділи, будівлі та споруди нараховує та залишає у своєму розпорядженні орендар.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 28.10.2005 р. у справі №28/364-05-7689 (докази оскарження або скасування якого в матеріалах справи відсутні) встановлено, що позивач протягом усього терміну оренди мав на меті використовувати “Комплекс ГПТУ” у власній господарській діяльності, шляхом передачі цього майна в суборенду Іллічівському професійному ліцею.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) – сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Таким чином, Вищий адміністративний суд України підтримує думку суду апеляційної інстанції про те, що позивачем обґрунтовано внесено до складу валових витрат суми орендної плати і земельного податку, правомірно нараховано амортизаційні відрахування.

3. В частині встановлених Актом перевірки порушень п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, то судова колегія звертає увагу на те, що сума валових витрат за ІІІ квартал 2004 р. у розмірі 720,00 грн. самостійно виключена відповідачем з суми донарахованого податку на прибуток при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 05.07.2005 р. №0001572301/1.

4. В частині збільшення валових витрат у ІІ кварталі 2004 р. на суму у розмірі 106624,00 грн., Вищий адміністративний суд України зазначає, що судом апеляційної інстанції правомірно, з урахуванням положень вимог ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що зазначена операція не вплинула на об’єкт оподаткування та на суму донарахованого прибутку.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції належним чином з’ясовано обставини справи та дано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування постанови Одеського апеляційного господарського суду від 22.12.2005р. у справі №14/262-05-8680А не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекцій у м. Іллічівську на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.12.2005р. у справі №14/262-05-8680А залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.12.2005р. у справі №14/262-05-8680А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.А. СергейчукСудді(підпис)О.В. Карась(підпис)М.І. Костенко(підпис)Є.А. Усенко(підпис)Т.М. ШипулінаЗ оригіналом згідно

Суддя                                                                                  О.А. Сергейчук