Ухвала суду № 26333299, 06.09.2012, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

м. Київ - 03680 вул. Солом'янська 2-а

Справа № 22 - 9869 Головуючий у 1 інстанції - Супрун Г.Б.

2012 рік Доповідач - Ратнікова В.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2012 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Борисової О.В.

- Гаращенка Д.Р.

при секретарі - Трончук М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_9 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 08 травня 2012 року за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції в місті Києві Качури Людмили Володимирівни в цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про стягнення компенсації вартості майна, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 26 травня 2010 року позов ОСОБА_6 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 компенсацію Ѕ частки вартості автомобіля Мерседес Бенц GL450 державний номер НОМЕР_1 в розмірі 341 225 грн.

Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 14 липня 2010 року рішення Печерського районного суду м. Києва від 26 травня 2010 року змінено, зменшено розмір стягнутої з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 компенсацій проданого автомобіля до 324 258 грн.

25 серпня 2010 року Печерським районним судом міста Києва видано виконавчий лист по даній справі.

03.02. 2012 року ОСОБА_2 звернулась до суду зі скаргою на дії державного виконавця Голосіївського районного управління юстиції в м.Києві Качури Л.В., в якій просила скасувати постанову від 17 січня 2012 року про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні з тих підстав, що державним виконавцем не зазначено в постанові питання, які ставляться перед експертом, не зазначено в якості експерта чи суб'єкта оціночної діяльності призначено проведення оцінки ОСОБА_8, помилково зазначено статтю 14 Закону України «Про виконавче провадження» замість статті 13 цього ж Закону, не зазначено квартиру щодо якої необхідно зробити оцінку. Тому просила визнати дії державного виконавця неправомірними та скасувати постанову від 17 січня 2012 року як незаконну.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 08 травня 2012 року в задоволені скарги ОСОБА_2 на дії державного виконавця відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 08 травня 2012 року та постановити нову ухвалу про задоволення скарги в повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального права. Зазначає, що в матеріалах виконавчого провадження №30000413, що перебувають в ВДВС Голосіївського районного управління юстиції в м. Києві, взагалі немає інформаційної довідки БТІ м. Києва від 07.11.2011 року та судом невірно вказано в ухвалі суду будинок в якому знаходиться квартира, яка підлягає оцінці згідно постанови про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності- суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 17.01.2012 року. Судом не взято до уваги те, що в порушенні вимог ч. 6 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» та п. 2.2.3 Інструкції про проведення виконавчих дій, копія даної постанови державного виконавця на адресу боржника взагалі не надсилалася, як наслідок, останньою не отримувалася, чим її було позбавлено можливості ознайомитися зі змістом постанови, оскаржити її в установленому законодавством порядку та скористатися правом відводу у виконавчому провадженні експерта, спеціаліста або оцінювача. В п. 2 резолютивної частини постанови державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві Качурою Л.В. не зазначено перелік питань щодо яких експерту, суб'єкту оціночної діяльності - суб'єкту господарювання необхідно скласти висновок, звіт про оцінку майна, що порушує вимоги ч. 2 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження», в якій зазначено, що суб'єкт оціночної діяльності- суб'єкт господарювання зобов'язаний надати письмовий звіт з питань, що містяться постанові державного виконавця, а також надати усні рекомендації щодо дій, які виконуються за його присутності. Крім того зазначає, що в оскаржуваній постанові від 17.01.2012 року державним виконавцем точно не зазначено кого саме призначено - експерта чи суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, адже в них різні повноваження, різні висновки про проведення оцінки майна та вони мають різні процесуальні права та обов'язки.

В судове засідання ОСОБА_2 та її представник не з»явились, про день та час слухання справи судом повідомлені в установленому законом порядку, причину неявки суду не повідомили, а тому, колегія суддів вважає можливим слухати справу в їх відсутності.

Представник Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції в місті Києві старший державний виконавець Качура Людмила Володимирівна проти доводів апеляційної скарги заперечувала посилаючись на те, що ухвала суду є обґрунтованою та в повній мірі відповідає вимогам закону.

ОСОБА_6 в судове засідання повторно не з'явився, про день та час слухання справи судом повідомлений у встановленому законом порядку, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу в його відсутність.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення представника Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції в місті Києві, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м.Києві Качура Л.В. винесено постанову від 17 січня 2012 року про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.

Зі змісту постанови вбачається, що описане майно по АДРЕСА_1 потребує експертної оцінки.

ОСОБА_8, який має свідоцтво, видане 25.12.1999 року за № 1495 Фонду державного майна України, призначено експертом, суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа №2-444/10, виданого Печерським районним судом міста Києва від 25.08.2010 року.

При цьому, у постанові іде посилання на ст. 14 Закону України «Про виконавче провадження». Разом з тим, державним виконавцем допущені описки, а саме невірно зазначено статтю 14 замість статті 13 Закону України «Про виконавче провадження», не зазначено номер квартири та в резолютивній частині постанови не зазначені питання поставлені перед експертом .

Вказані описки були виправлені постановами державного виконавця від 02 лютого 2012 року та від 25 квітня 2012 року.

Висновок з незалежної оцінки квартири АДРЕСА_1 зроблений та наданий державному виконавцю.

Відмовляючи в задоволені скарги ОСОБА_2 на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції в місті Києві Качури Людмили Володимирівни, суд 1-ї інстанції посилався на те, що державний виконавець діяв в межах Закону України «Про виконавче провадження», постанова про призначення експерта не порушила прав ОСОБА_2, а тому скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду 1-ї інстанції зроблений на підставі повного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів та в повній мірі відповідає вимогам закону.

Так, порядок виконання судових рішень органами державної виконавчої служби визначений Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно ст. З Закону України «Про виконавче провадження», державною виконавчою службою підлягають виконанню, між іншим, виконавчі листи, що видаються судами.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в ст. З цього Закону.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документу до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений на виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання.

Згідно ст. 13 Закону України « Про виконавче провадження», для з»ясування та роз»яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста, а для оцінки майна-суб»єктів оціночної діяльності-суб»єктів господарювання. Як експерт або спеціаліст може бути запрошена будь-яка дієздатна особа, яка має необхідні знання, кваліфікацію та досвід роботи у відповідній галузі.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Як вбачається з матеріалів справи, державним виконавцем ВДВС Голосіївського районного управління юстиції в м.Києві Качура Л.В. винесено постанову від 17.01.2012 року про призначення експерта, суб"єкта оціночної діяльності - суб"єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні. Зі змісту постанови вбачається, що описане майно ( АДРЕСА_1) потребує експертної оцінки, призначено ОСОБА_8, який має свідоцтво, видане 25.12.1999 року за №1495 Фонд державного майна України, експертом, суб"єктом оціночної діяльності - суб"єктом господарювання у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа №2-444/10, виданого Печерським райсудом м.Києва 25.08.2010р. При цьому у постанові іде посилання на ст.14 Закону України "Про виконавче провадження".

Посилання в скарзі на те, що в постанові державний виконавець не зазначив майно, яке підлягає експертній оцінці суд 1-ї інстанції вірно визнав безпідставними, оскільки в постанові зазначено, що оцінці підлягає описане майно, а, відповідно до акту опису й арешту майна від 07.12.2011 року описано було майно боржника- квартиру АДРЕСА_1

Допущені в постанові від 17.01.2012 року описки (невірно зазначено статтю 14 замість статті 13 ЗУ "Про виконавче провадження, не зазначено номер квартири, не зазначені питання перед експертом в резолютивній частині постанови) були виправлені постановами державного виконавця від 02.02.2012 року та від 25.04.2012 року. Висновок з незалежної оцінки майна (квартири АДРЕСА_1 зроблений та наданий державному виконавцю.

Враховуючи вказані обставини, колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції вірно послався в ухвалі на те, що неточності та помилки в постанові не вплинули на проведення оцінки майна, не потягли за собою порушення прав відповідачки, доводи скарги про неправильність висновку суду в цій частині є безпідставними.

Не грунтуються на фактичних обставинах справи і доводи апеляційної скарги про те, що державним виконавцем при винесенні постанови не було в установленому законом порядку перевірено належність майна, що підлягало оцінці саме боржнику, оскільки державний виконавець при винесенні оскаржуваної постанови керувалась документами, які надійшли з ВДВС Печерського районного управління юстиції в м.Києві в яких містилась інформації з БТІ м.Києва про власника спірної квартири, а також перевірила ще раз майновий стан боржника, зробивши запит до БТІ 19.01.2012 року .

Аналізуючи досліджені судом докази, колегія суддів приходить до висновку, що державний виконавець діяв в межах Закону України "Про виконавче провадження", оскаржувана постанова не порушила прав ОСОБА_2, а тому суд 1-ї інстанції обгрунтовано відмовив в задоволенні скарги ОСОБА_2.

Ухвала суду відповідає вимогам закону, зібраним доказам, обставинам справи і підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_9 відхилити.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 08 травня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: