Рішення № 26331482, 17.09.2012, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 0614/455/2012

провадження 2/0614/276/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

17 вересня 2012 року

Малинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого -судді Ярмоленка В.В.,

при секретарі Петренко М.А.

розглянувши на відкритому судовому засіданні в м. Малині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Малинської міської ради Житомирської області про визнання права власності за набувальною давністю, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вимогами, якими просить визнати за ним право власності на нерухоме майно, а саме: 39/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 за набувальною давністю. Пояснив, що з 1975 року його баба ОСОБА_2 та дід ОСОБА_3 жили в зазначеному будинку, власником якого до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 була ОСОБА_4.

Після її смерті, дід та баба, будучи зареєстрованими в будинку, продовжували проживати в ньому. Позивач, здійснюючи догляд за ними, та не маючи іншого житла проживав разом з ними з 1986 року і продовжує користуватись ним, сплачуючи за комунальні послуги, проводячи ремонти та обробляючи присадибну ділянку.

Просив визнати за ним право власності на нерухоме майно за набувальною давністю.

В судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просить їх задовольнити.

Відповідач -Малинська міська рада Житомирської області позов визнала повністю, подавши відповідну заяву.

Суд, розглянувши матеріали справи, приходить до висновку про наступне.

Встановлено, що 39/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

Після її смерті спадщина не переоформлена, та спадкоємці відсутні.

В будинку з 1975 року були прописані ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які є рідними позивачу дідом та бабою відповідно, та які померли ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4. Мати позивача -ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_5, а батько ОСОБА_6 -ІНФОРМАЦІЯ_6.

Показами свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 в судовому засіданні доведено той факт, що ОСОБА_1 відкрито безперервно користується будинком, будь-яких спорів щодо цього не виникало. В даному будинку зареєстрований і проживає в будинку тільки позивач понад 15 років.

Відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Дана норма визначає ознаки володіння, які є необхідними для набуття права власності на річ за набувальною давністю. Володіння має бути добросовісним, тобто володілець не знав і не міг знати про те, що він володіє чужою річчю, інакше кажучи, обставини, у зв'язку з якими виникло володіння чужою річчю, не давали найменшого сумніву щодо правомірності набуття майна.

Згідно п.8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, правила ст. 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Позивач у суді довів факт набуття ним права власності за набувальною давністю, оскільки він добросовісно і відкрито користується нерухомим майном протягом більше 10 років, ніхто за цей час не заявляв до нього вимог щодо повернення вказаного нерухомого майна, з урахуванням визнання позову органом місцевого самоврядування (що вказує на те, що така нерухомість не набувала статусу безхазяйної речі) отже визнання права власності не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі і є підстави для визнання права приватної власності за набувальною давністю за позивачем.

Разом з тим, є невірним посилання позивача як на підставу набуття права власності на будинок на усний договір купівлі-продажу в 1975 році, оскільки положеннями статті 47 Цивільного кодексу України ( в редакції1963 р.) передбачалася нікчемність угоди, що вимагала нотаріального посвідчення, укладеної без додержання нотаріальної форми.

Відповідно до ст.81,88 ЦПК України, враховуючи думку позивача, суд вважає можливим, судові витрати віднести за рахунок позивача і з відповідача не стягувати.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60,88, 174, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 344,397 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на 39/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1, за набувальною давністю.

Судові витрати за клопотанням позивача вважати по фактично понесеним.

Рішення може бути оскаржено сторонами до апеляційного суду Житомирської області через Малинський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні при його оголошенні -протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: В. В. Ярмоленко