Ухвала суду № 263306, 03.10.2006, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

3 жовтня 2006 року м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: головуючого Панченка О.Н.,

суддів: Горбатюка С.А., Мироненка О.В., Смоковича М.І., Чумаченко Т.А.,

при секретарі Марушевському А.А.,

з участю представників відповідача: Славець Л.А., Смичок В.М.,

розглянувши у судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовомЗакритого акціонерного товариства „Сонеко” (далі ЗАТ „Сонеко”) до Державної податкової інспекції (далі ДПІ) у м. Чернігові про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ДПІ у м. Чернігові на рішення Господарського суду Чернігівської області від 23 серпня 2005 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 7 грудня 2005 року,

в с т а н о в и л а :

ЗАТ „Сонеко” звернулося в суд з позовом до ДПІ у м. Чернігові про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 20 вересня 2004 року 30000282321/0/12513, яким виявлено завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за квітень 2004 року на 1992667 грн.

Позивач указував, що зазначене повідомлення-рішення прийняте на підставі акту №105/23/14339104 від 20 вересня 2004 року „Про результати перевірки Закритого акціонерного товариства „Сонеко” щодо правильності визначення суми податку на додану вартість, задекларованої за квітень 2004 року до відшкодування з бюджету”, з якого слідує, що товариством не надано та не підтверджено розрахунки, що наведені в декларації за квітень 2004 року. На наслідками перевірки відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.5 п.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, чим сума, заявлена позивачем до відшкодування з бюджету за 2004 року, відшкодуванню не підлягає., тобто, відємне значення суми податку на додану вартість зменшується на 1992667,00 грн. і складає 0.

Вважав, що висновки ДПІ у м. Чернігові, покладені в основу прийняття податкового повідомлення-рішення, не відповідають обставинам справи та зроблені з порушенням податкового законодавства.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 23 серпня 2005 року, залишеним без зміни ухвалою Київського апеляційного господарського від 7 грудня 2005 року, позов задоволено.

У касаційній скарзі ДПІ у м. Чернігові, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила рішення судів скасувати з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

Касаційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Згідно частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Задовольняючи позов суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивач у ході розгляду справи надав судам всі документи, які підтверджують розрахунки, що наведені в декларації за квітень 2004 року, щодо бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за квітень 2004 року на суму 1992667 грн.

Однак, дані висновки зроблені судами на неповно зясованих обставинах, що мають значення для справи, та з порушенням норм процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у м. Чернігові, після отримання підтверджуючих документів на вказане бюджетне відшкодування, почала ініціювати перед іншими податковими інспекціями проведення зустрічних перевірок контрагентів по договорах укладених із ЗАТ „Сонеко”.

За результатами деякий зустрічних перевірок у ДПІ у м. Чернігові надійшли відповіді.

Однак, обставини щодо результатів зустрічних перевірок судами першої та апеляційної інстанцій не перевірені та не зясовані.

Крім того, висновок апеляційного суду про те, що відповідач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності оспорюваного податкового повідомлення-рішення не узгоджується з принципами та наступними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, за правилами пункту 3 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до частини 4 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для зясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Також за правилами частини 2 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може дослідити нові докази, які не досліджувалися в суді першої інстанції, з власної ініціативи.

Зазначених приписів Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанцій не врахував у ході розгляду справи.

За таких обставин, оскаржувані рішення судів необхідно скасувати з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Чернігові задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Чернігівської області від 23 серпня 2005 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 7 грудня 2005 року по даній справі скасувати з направленням справи на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскарженою за винятковими обставинами до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий (підпис) Панченко О.Н.

судді (підпис) Горбатюк С.А.

(підпис) Мироненко О.В.

(підпис) Смокович М.І.

(підпис) Чумаченко Т.А.

з оригіналом згідно суддя Смокович М.І.: