Постанова № 26327914, 25.09.2012, Городнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 2505/2389/2012

провадження № 2-а/2505/83/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2012 місто Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі :

головуючого судді - Березовського О.Д.,

при секретарі -Швачко О.В.,

за участю представника відповідача -відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській обалсті Ленько А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городня адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області та до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про скасування рішення і зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області і просить визнати незаконною і скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Ленько А.М. про закінчення виконавчого провадження від 27.06.2012 року ВП № 32615277 та зобов'язати відповідача ( його посадових осіб ) відновити виконавче провадження ВП № 32615277 щодо виконання постанови Городнянського районного суду Чернігівської області від 06.06.2011 року у адміністративній справі № 2-а-2445/2011 та виконати рішення суду у встановленому чинним законодавством порядку.

З позовної заяви виходить, що постановою Городнянського районного суду Чернігівської області від 06.06.2011 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 та визнано дії управління праці та соціального захисту населення Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області протиправними та зобов'язано відповідача здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплатити не донараховану суму щорічної допомоги на оздоровлення згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за 2010 рік в розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат з врахуванням виплаченої суми на оздоровлення в 2010 році. 24.04.2012 року Городнянським районним судом Чернігівської області видано виконавчий лист по зазначеній вище адміністративній справі. Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Ленько А.М. 27.04.2012 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 32615277 від 27.04.2012 року та встановлено строк виконання -до 04.05.2012 року. 20.08.2012 року на адресу позивача супровідним листом від 27.06.2012 року надійшла постанова головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Ленько А.М. від 27.06.2012 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 32615277. Вважає неправомірними та незаконними дії головного державного виконавця Ленько А.М. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 32615277 від 27.06.2012 року. Виходячи з положень ст.ст. 11, 49, 75, 89 Закону України «Про виконавче провадження», позивач зазначає, що у мотивувальній частині оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження державним виконавцем не зазначено чи здійснило управління праці та соціального захисту населення Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області перерахунок вказаних виплат, та не підтверджений з посиланням на докази факт наявності поважних причин, які унеможливлюють виконання рішення суду ( накладення штрафу ), з чого слідує, що державним виконавцем не в повній мірі виконано вимоги статті 11 Закону України «Про виконавче провадження»щодо примусового виконання постанови Городнянського районного суду Чернігівської області від 06.06.2011 року шляхом, зокрема, звернення до управління праці та соціального захисту населення Городнянської райдержадміністрації Чернігівської області з метою отримання відомостей про здійснення останнім заходів щодо зміни кошторису, бюджетних асигнувань тощо в порядку, передбаченому Бюджетним кодексом України ( зокрема ст. 23 ) для виконання вказаного рішення суду про зобов'язання управління праці та соціального захисту населення Городнянської райдержадміністрації Чернігівської області здійснити позивачу перерахунок та виплатити недонараховану суму щорічної допомоги на оздоровлення згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за 2010 рік в розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат з врахуванням виплаченої суми на оздоровлення в 2010 році. Крім того, позивач вказує також на те, що фактичного виконання вищевказаної постанови суду не відбулося, так як не був здійснений ні перерахунок коштів, ні виплата останніх.

Також у наданому позивачем до суду доповненні до позовної заяви ОСОБА_2 вказує на те, що державним виконавцем при виконанні постанови Городнянського районного суду Чернігівської обалсті від 06.06.2011 року у адміністративній справі № 2-а-2445/2011 ( виконавчого листа Городнянського районного суду Чернігівської області № 2-а-2445/2011 від 24.04.2012 року ) не було здійснено виконавчі дії у повному обсязі, як це передбачено ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», в тому числі : - не вчинено дії, передбачені ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження»( у мотивувальній частині постанови про закінчення виконавчого провадження від 27.06.2012 року ВП № 32615277, зокрема, не зазначено правових підстав неможливості накладення на боржника штрафу за невиконання рішення, яке зобов'язує останнього вчинити певні дії ); - зміст мотивувальної частини постанови про закінчення виконавчого провадження від 27.06.2012 року ВП № 32615277 не дає підстав вважати, що державним виконавцем були виконані вимоги, передбачені Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 року.

Ухвалою судді від 03 вересня 2012 року відкрито провадження у зазначеній адміністративній справі.

Ухвалою судді від 13.09.2012 року залучено до участі у розгляді адміністративної справи в якості другого відповідача -управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області, яке відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну виконавчу службу»являється відповідним органом державної виконавчої служби.

Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду письмову заяву від 13.09.2012 року з проханням розгляд справи провести у його відсутність, позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні (а.с.26 ).

Згідно положень ч. 4 ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача Ленько А.М., який представляє інтереси відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області на підставі довіреності від 05.01.2012 року, у судовому засіданні пред'явлений ОСОБА_2 позов не визнав у повному обсязі та заперечував з приводу його задоволення. З оголошених в судовому засіданні представником відповідача Ленько А.М. письмових заперечень відповідача на адміністративний позов ОСОБА_2 ( а.с. 48-50 ) вбачається, що застосувати до управління праці та соціального захисту населення Городнянської райдержадміністрації Чернігівської обалсті штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначити новий строк для виконання державний виконавець не має можливості, сокліьки боржник позбавлений права розпоряджатися коштами на рахунках пов'язаними з виконанням рішень судів про виплату відповідної допомоги, як такими, що не враховані Державним бюджетом України. В слід чого державний виконавець не отримує право організовувати виконання рішення суду без участі боржника. В той же час, державний виконавець позбавлений можливості самостійно організувати виконання рішення без участі боржника у зв'язку з формулюванням рішення «про зобов'язання»управління праці та соціального захисту населення Городнянської РДА Чернігівської обалсті вчинити певні дії. Крім того, витрати, пов'язані з виконанням судових рішень відсутні в бюджетних призначеннях, додаткових асигнувань на рахунки управління праці та соціального захисту населення Городнянської РДА Чернігівської області не надходило, до того ж кошторисом управління вказані видатки не передбачені. Державним виконавцем в межах його повноважень проведено дії спрямовані на виконання виконавчого листа № 2-а-2445/11, виданого 24.04.2012 року Городнянським районним судом Чернігівської області. Таким чином, згідно матеріалів виконавчого провадження, при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження державним виконавцем не порушено норм Закону України «Про виконавче провадження», а тому позов ОСОБА_2 задоволенню не підлягає. Також представник відповідача Ленько А.М. підтвердив, що перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення боржником не був проведений та не був наданий до органів державної виконавчої служби, оскільки боржник мотивував свою позицію тим, що у них немає грошей.

Представник відповідача - управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, про причини неявки представника суд не повідомлено. Натомість від відповідача до суду надійшли письмові заперечення від 24.09.2012 року № 1-16/2961-1 на адміністративний позов ОСОБА_2, які були оголошені в судовому засіданні, та з яких вбачається, що управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області заперечує проти позову ОСОБА_2, вважає його безпідставним та необґрунтованим з тих самих підстав, що вказані в письмових запереченнях відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області ( а.с. 58-60 ).

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача -суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представника відповідача Ленько А.М., з'ясувавши позицію відповідачів по суті заявлених позивачем позовних вимог, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, суд прийшов до наступного.

У судовому засіданні встановлено, що 24.04.2012 року Городнянський районний суд Чернігівської області видав виконавчий лист № 2-а-2445/11 про зобов'язання управління праці та соціального захисту населення Городнянської райдержадміністрації Чернігівської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 не донараховану суму щорічної допомоги на оздоровлення згідно положень ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за 2010 рік в розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат з урахуванням виплаченої суми на оздоровлення в 2010 році ( а.с. 64 ).

24.04.2012 року ОСОБА_2 звернувся до відділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Чернігівській області з заявою про відкриття виконавчого провадження та просив прийняти до виконання виконавчий лист Городнянського районного суду Чернігівської області № 2-а-2445/11 від 24.04.2012 року ( а.с. 63 ).

На виконання виконавчого листа головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Ленько А.М. 27.04.2012 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа № 2-а-2445/11, виданого 24.04.2012 року Городнянським районним судом Чернігівської області. У постанові державним виконавцем встановлено строк божнику для самостійного виконання рішення суду -до 04.05.2012 року ( а.с. 5, 66 ).

У відповідь на дії державного виконавця від управління праці та соціального захисту населення Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області до підрозділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області надійшли листи від 24.05.2012 року та від 22.06.2012 року з яких вбачається, що за напрямком фінансування «Компенсація за шкоду заподіяну здоров'ю та допомоги на оздоровлення, у випадку звільнення громадян, які постраждали внаслідок Чоронобильської катастрофи»залишку коштів як станом на 24.05.2012 року, так і станом на 22.06.2012 року немає. З огляду на це, управління праці та соціального захисту населення Городнянської районної державної адміністрації не може як добровільно, так і в інший спосіб виконати рішення суду через відсутність коштів на рахунку та недостатнім фінансуванням з державного бюджету, оскільки у Державному бюджеті України на 2012 рік не передбачені видатки на виконання судових рішень ( а.с. 57, 67-70 ).

27.06.2012 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Ленько А.М. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 11 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження»з посиланням на те, що виконати рішення суду без участі боржника неможливо. Штрафні санкції до боржника застосованими бути не можуть, оскільки рішення суду боржник не виконує з незалежних від нього обставин ( відсутність коштів на рахунках для даного виду виплат ). Таким чином, виконавче провадження підлягає закінченню, а виконавчий документ поверненню до суду, що його видав, у відповідності до ч. 3 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження»( а.с. 4, 72 ).

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу ( посадової особи ), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження»в разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання ( повідомлення ) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу ( посадової особи ), що його видав.

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії, регламентується главою 8 Закону України «Про виконавче провадження».

Статтею 76 визначено, що після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до статті 24 Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення.

В силу ст. 87 даного Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника -юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає штраф у подвійному розмірі. При подальшому невиконанні рішення боржником державний виконавець порушує клопотання перед судом про кримінальну відповідальність боржника відповідно до закону. Приписи даної норми конкретизовані в п. 8.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5.

Якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції та інші заходи, передбачені статтею 87 цього Закону, після чого виконавчий документ постановою, затвердженою начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, повертається до суду чи іншого органу, що видав виконавчий документ.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 5 ст. 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Згідно з ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

При цьому, слід зазначити, що відповідно п. 38 до рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2004 року по справі «Жовнер проти України» державний орган не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням.

У судовому засіданні встановлено, що рішення суду боржником взагалі не було виконано. Навіть в частині здійснення перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік боржник рішення суду не виконав. Хоча боржник і посилався як на причину невиконання рішення суду на відсутність коштів на рахунку та недостатнє фінансування з державного бюджету, але управління праці та соціального захисту населення Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області не вказувало причин з яких воно не може здійснити ОСОБА_2 перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення зав 2010 рік та хоча б частково виконати рішення суду. Натомість державним виконавцем ніяким чином не було з'ясовано про причини невиконання боржником рішення суду в частині здійснення перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення, ніяким чином не було перевірено правдивість інформації боржника про відсутність коштів на рахунках за відповідним напрямком фінансування, не перевірено спроможність боржника здійснити перерахунок та виплатити щорічну допомогу на оздоровлення, не було застосовано жодних заходів впливу на боржника щодо спонукання його у добровільному порядку здійснити перерахунок та виплату допомоги на оздоровлення. Питання щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження головним державним виконавцем Ленько А.М. було вирішено на підставі листів від боржника, в яких останній повідомляв про неможливість виконання рішення суду через відсутність коштів на рахунку та недостатнє фінансування з державного бюджету.

Крім того, головним державним виконавцем Ленько А.М. не було дотримано приписів Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 09.07.2008 р., який діяв на час проведення відповідних виконавчих дій. Державний виконавець не вчинив дій щодо направлення платіжного документа до Головного управління Державного казначейства України в Чернігівській області про обов'язок боржника нарахувати та виплатити позивачу допомогу на оздоровлення за 2010 рік, а також відомостей щодо розрахункового рахунку на який слід здійснити зарахування відповідних коштів.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень обов'язків щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судовому засдіанні встановлено, що неможливість виконання судового рішення не підтверджується будь-якими доказами, таким чином висновки державного виконавця про наявність підстав для закінчення виконавчого провадження є необґрунтованими.

Згідно п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 21.05.2012 року № 5 виконавці мають право повертати виконавчі документи щодо виконання рішень адміністративних судів про стягнення з пенсійних органів та суб'єктів владних повноважень відповідних виплат пенсії, соціальної допомоги тощо в разі здійснення державним виконавцем усіх можливих дій, спрямованих на виконання рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що державним виконавцем не було здійснено усіх можливих дій, спрямованих на виконання рішення суду, та винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження є передчасним.

Таким чином, вимоги позивача про визнання незаконною та скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Ленько А.М. від 27.06.2012 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 32615277, а також про зобов'язання відновити виконавче провадження ВП № 32615277 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Обов'язковість судових рішень безпосередньо закріплена в Конституції України та не потребує додаткового закріплення у судовому рішенні.

Так, у відповідності до ч. 5 ст. 124 Коснтитуції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими для виконання на всій території України.

Разом з тим, на органи Державної виконавчої служби покладено функції з примусового виконання рішень.

Примусове виконання судового рішення передбачає вчинення державним виконавцем ряду процесуальних та виконавчих дій, прийняття певних рішень, які можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Проте, зобов'язання державного виконавця виконати судове рішення в цілому не може бути предметом адміністративного позову.

У зв'язку з цим, суд приходить до висновку, що вимога позивача про зобов'язання відповідача виконати судове рішення -не підлягає задоволенню.

Також суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області слід відмовити виходячи з наступного.

Закон України «Про державну виконавчу службу»визначає основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання, правовий статус працівників органів державної виконавчої служби та їх соціальний захист.

Статтею 3 цього Закону встановлено виключний перелік органів державної виконавчої служби, якими є : Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень; управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень; районні, районні у містах, міські ( міст обласного значення ), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Згідно ч. 3 ст. 181 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

З наведеного вбачається, що відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області області, який по даній справі виступає в якості відповідача, не є самостійним органом державної виконавчої служби, а тому, не може виступати в спірних правовідносинах в адміністративному судочинстві в якості окремого, незалежного суб'єкта владних повноважень, чиї дії та рішення оскаржує ОСОБА_2

Враховуючи викладене, керуючись Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження»від 21.04.1999 року № 606-XIV, ст.ст. 2, 6, 9, 18, 21, 70-72, 122, 158-163, 181, 185-186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати незаконною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Ленько А.М. від 27.06.2012 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 32615277.

Зобов'язати управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області відновити виконавче провадження ВП № 32615277.

У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмову провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Городнянський районний суд Чернігівської області, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя О. Д. Березовський

позов задоволено частково