Рішення № 26326164, 01.10.2012, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

01.10.2012

Справа № 2/0825/454/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.10.2012 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя

У складі: головуючого судді -Салтан Л.Г.

при секретарі -Тімошенко Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запорожжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Грінко»про стягнення заборгованості по заробітній платі, додатковій заробітній платі, компенсації за невчасно виплачену заробітну плату, компенсації за затримку в видачу трудової книжки, вихідної допомоги і відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

22.12.2011 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому зазначила, що вона перебувала у трудових відносинах з ПАТ «Грінко»з 06.08.2008 р. по 12.09.2011 р, при цьому з 06.08.2008 р. по 01.06.2010 р. вона працювала на посаді директора з якості згідно із наказом ВАТ «Грінко»№35-к від 06.08.2008 р., з 09.10.2008 р. її було обрано членом правління згідно із протоколом загальних зборів акціонерів ВАТ «Грінко»від 08.10.2008 р. №8. В період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. акціонери відповідача - члени наглядової ради уклали з нею та іншими членами правління контракт №1 від 01.01.2009 р. З 01.06.2010 р. по 12.09.2011 р. вона працювала на посаді першого заступника голови правління згідно із наказом ВАТ «Грінко»№32/2-к від 01.06.2010 р. та протоколом загальних зборів акціонерів ВАТ «Грінко»від 18.03.2010 р. №10. Контракт №1 було укладено між членами правління відповідача та наглядовою радою відповідача (в особі акціонерів) на строк з 01.01.2009 р. до 30.06.2012 р. 16.01.2010 р. відповідач, в особі акціонерів голови наглядової ради ОСОБА_2 та члена наглядової ради ОСОБА_3, уклав з усіма членами правління додаткову угоду, якою було змінено строк дії контракту №1 до 31.12.2009 р. включно. Після закінчення строку дії контракту №1 її трудові відносини із відповідачем було продовжено до 12.09.2011 року, включно, на підставі безстрокового трудового договору, який було оформлено наказами відповідача про зарахування на роботу, переведення на інші посади та протоколами вищих керівних органів відповідача про обрання до складу правління. Відповідачем порушено законодавство про оплату праці в частині виплати заробітної плати, не виконано взятих на себе згідно із контрактом №1 зобов'язань щодо виплати заробітної плати та компенсації за використання власного автомобіля. Згідно із п.2.1.2. контракту №1 відповідач зобов'язався сплачувати їй, як члену правління, заробітну плату в розмірі, визначеному розділом 4 контракту №1. Згідно із розділом 4 контракту №1 заробітна плата члена правління складається із чотирьох частин: посадового окладу, квартального бонусу, підсумкового опціону, премії за продаж компанії (у випадку продажу частини або повністю у строк до 31.12.2010 року) Відповідно до п.4.3. контракту №1 посадовий оклад складає 30 000 грн. без податків та виплачується щомісячно. Відповідно до п.4.4. контракту №1 квартальний бонус складає 20 000 грн., виплачується за кожний відпрацьований місяць у кварталі за результатами діяльності за квартал або досягнення мети діяльності накопичувальним результатом за декілька кварталів, навіть якщо в одному з кварталів мета діяльності не виконана. Розрахунки і виплати квартального бонусу повинні були бути здійснені протягом місяця, який слідував за звітним кварталом. Відповідно до п.4.5. контракту №1 підсумковий опціон сплачується правлінню у розмірі 2% від суми збільшення вартості компанії за період діяльності (30.06.2008 р. -31.12.2011 р.), якщо рішення щодо продажу компанії буде прийнято в цей період у випадку продажу 100% акцій компанії (окрім премії за продаж контрольного пакету). Відповідно до п.4.5.1. сума винагороди у вигляді підсумкового опціону для членів правління складає 0,3334% кожному. У випадку якщо продаж пакету акцій компанії здійснюється у період дії контракту №1, то фіксується вартість продажу компанії і в розрахунки підсумкового опціону та винагороди по підсумковому опціону приймається більша вартість компанії. Згідно із п.4.5.7. контракту №1 виплати з підсумкового опціону повинні бути закінчені протягом 3 місяців після дати розрахунку підсумкового опціону. Відповідно до п.4.6. контракту №1 премія за продаж компанії нараховується у розмірі визначеному додатком №3 до контракту №1 у відсотках від вартості компанії, у випадку її продажу повністю чи частини до 31.12.2011 р. Згідно із п. 4.12. контракту №1 кожному члену правління сплачувалась компенсація за використання особистого автомобіля для виробничих цілей у розмірі 3 500 грн. та паливно-мастильні матеріали в об'ємі 300 літрів бензину марки А-95. Окрім зазначеного пункту 4.12. контракту №1 відповідач уклав з нею договір №01/01/09-Авт про використання працівником власного автотранспорту для службових потреб від 01.01.2009 р. , яким додатково закріпив право на отримання компенсації за використання власного автомобіля для службових потреб у розмірі 3 500 грн. та забезпечення пальним в об'ємі 300 літрів бензину марки А-95 за рахунок відповідача, та планове технічне обслуговування. Договір про використання автомобіля було укладено у строк до 31.12.2009 р., але з опцією автоматичного продовження терміну його дії на 12 календарних місяців. Враховуючи тривалі трудові відносини із відповідачем та відсутність намірів щодо припинення договору про використання автомобіля, вважає, що цей договір діяв до розірвання трудових відносин із відповідачем, тобто до дати звільнення -до 12.09.2011 р. включно. До договору про використання автомобіля було укладено додаткову угоду №1 від 21.05.2009 р., якою було змінено марку автомобіля. Згідно із відомостями заробітної плати за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. включно відповідач здійснював нарахування та виплати за контрактом №1 на її зарплатну банківську картку КБ «Хрещатик». Протягом 2009 року відповідач не виконував свої зобов'язання щодо виплати заробітної плати та компенсації за використання власного автомобіля для службових потреб в повному обсязі. Заборгованість відповідача за контрактом №1 складає на теперішній час 1 796 898,84 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості за контрактом №1, наведеному у додатку №1 до позовної заяви. Крім того, з 31.12.2009 р. по 12.09.2011 р. її трудові відносини із відповідачем було продовжено на підставі безстрокового трудового договору, який згідно із ст.24 КЗППУ було оформлено наказами про зарахування на роботу, переведення на інші посади та протоколами вищих керівних органів відповідача щодо обрання її до складу правління. Заробітна плата була визначена штатним розписом відповідача, а питання оплати праці регулювались законодавством про працю України, крім гарантованих законодавством про працю виплат із заробітної плати вона щомісяця повинна була отримувати компенсацію за використання власного автомобіля для службових потреб у розмірі 3 500 грн. та забезпечення пальним в об'ємі 300 літрів бензину марки А-95, яка згідно із ст.2 Закону України «Про оплату праці»є додатковою заробітною платою. Відповідач здійснював виплату заробітної плати несвоєчасно та не в повному обсязі, тому повинен виплатити компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством. Загальна сума компенсації за нарахований але не виплачений грошовий дохід у 2010 та 2011 році складає 181 грн. 97 коп. Загальна сума заборгованості по заробітній платі та компенсації за використання власного автомобіля для службових цілей у 2011р. складає 15 263,64 грн. Крім того, відповідач був зобов'язаний при звільненні виплатити їй всі суми, що їй належали саме в день звільнення, проте 12.09.2011 р. в день її звільнення вона не отримала жодного розрахунку. Враховуючи те, що відповідач не розрахував її у день звільнення, він повинен був виплатити і середній заробіток за час затримки в день фактичного розрахунку. Оскільки відповідач до нині не здійснив фактичного розрахунку з нею, то просить стягнути загальний розмір середнього заробітку за весь час затримки по день подання позовної заяви до суду, що становить 35 505,75 грн. Крім того, вважає, що підставою її звільнення була ч.3 ст.38 КЗпП України -порушення відповідачем законодавства про працю, відповідач повинен виплатити їй вихідну допомогу у розмірі не менше тримісячного середнього заробітку, що становить 30 771,65 грн. Крім того, їй при звільнені не була виплачена грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної відпустки у розмірі 4 604,60 грн. Також, у день звільнення 12.09.2011 р. відповідач необґрунтовано, без будь-яких пояснень не видав їй трудову книжку, що стало причиною неможливості швидко влаштуватись на нову роботу. Трудову книжку було видано 25.11.2011 р. після тривалих суперечок із відповідачем. Оскільки видачу трудової книжки затримано з безперечної вини відповідача, що, відповідно до частини четвертої ст.235 КЗППУ є підставою для виплати середнього заробітку за весь час затримки видачі трудової книжки, який складає 25 564,14 грн. Крім того, незаконними діями відповідача їй було заподіяно моральну шкоду, весь час очікування розрахунку вона переживала та хвилювалась з приводу платоспроможності та існування її сім'ї. Така ситуація вимагала і до сих пір вимагає від неї додаткових зусиль для налагодження і організації нормального життя сім'ї (оскільки слід повертати борги, які накопичились за час невиплати відповідачем заробітної плати та компенсації), налагодження нормальних стосунків з близькими людьми. Розмір заподіяної моральної шкоди вона визначила в розмірі 6 648,74 грн. Просить позов задовольнити, стягнути з відповідача на її користь 1 915 439,33 грн.

10.09.2012 року представник позивачки уточнив заявлені позовні вимоги та просить стягнути суму середнього заробітку за весь час затримки за період з 12.09.2011 року по 10.09.2012 року, що становить 176 робочих днів у розмірі 118825,91 грн.

Позивачка та її представники у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Представник позивачки ОСОБА_4 надав суду заяву щодо розгляду справи у його відсутність, в якій зазначив, що заперечує проти заочного розгляду справи, оскільки представник відповідача приймав участь при попередньому розгляді справи та надавав свої заперечення за позовом, просить розглянути справу по наявним у ній матеріалам, позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та завчасно, з заявами про відкладення розгляду справи не звертався. При попередньому розгляді справи позов не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що позивачку ОСОБА_1 було прийнято на посаду члена правління ПрАТ «Грінко»та згодом призначено першим заступником голови правління. Відповідно до контракту, статуту ПрАТ «Грінко»позивачка повинна здійснювати керівництво його поточною діяльністю з метою забезпечення зросту та прибутковості товариства. Обов'язок щодо виконання законодавства про працю, в тому числі своєчасній виплаті заробітної плати лежить, зокрема, і на першому заступникові голови правління товариства. Саме позивачка не виправдала сподівань, покладених на неї при прийняті на роботу, оскільки спільними зусиллями попереднього голови правління ПрАТ «Грінко»було введено в величезні борги. Обов'язок щодо виплати заробітної плати лежав саме на них. Крім того, сфера застосування контракту визначається законодавством України, контрактна форма трудового договору допускається тільки у випадках, прямо передбачених законом. Якщо чинним законодавством не передбачена можливість укладення контракту, власник і працівник не вправі укласти контракт, хоча він і укладається за повної згоди сторін і відсутності будь-якого тиску з боку власника. Із членами правління (крім голови) контракти не укладаються, оскільки це не передбачено жодним законом. Відповідно до ст. 9 КЗпП України умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними. Сам факт укладання контракту з особами, з якими законодавством не передбачено укладання контракту, є фактом порушення прав особи та є підставою визначення контракту недійсним з моменту його укладення. Положення ст. 9КЗпП України не вимагає проведення будь-якої процедури визнання договору недійсним, вона безпосередньо оголошує такі умови недійсними. Орган по розгляду трудових спорів не має права застосовувати недійсні умови договорів про працю, незалежно від того, чи ставиться питання про їх недійсність. На момент укладення контракту з членами правління діяв статут ВАТ «Грінко»у редакції 2008 року, затверджений протоколом Загальних зборів акціонерів від 11.06.2008 року №6. Статутом не передбачено повноваження наглядової ради товариства на укладання контракту з членами правління. Разом з тим, відсутній протокол загальних зборів акціонерів, яким наглядова рада уповноважується на укладення контрактів з членами правління. Отже враховуючи вищенаведене, контракт укладений між наглядовою радою ВАТ «Грінко»та членами правління ВАТ «Грінко»від 01.01.2009 року № 1 та усі додатки до нього не породжують жодних прав та обов'язків та є недійсним, оскільки порушує норми чинного законодавства. Крім того, згідно положень п.4.4. контракту квартальний бонус сплачується за результатами роботи за квартал при умові виконання цілей діяльності за квартал чи досягненні цілей діяльності накопичувальним підсумком за декілька кварталів. Згідно наданих податкової та статистичної звітності ПрАТ «Грінко»валовий дохід від господарської діяльності компанії не відповідає цілям діяльності на 2009 рік, тому відповідно до п.4.4 контракту невиконання досягнення цілей діяльності виключає підстави для нарахування та виплати квартальних бонусів. Згідно фінансових звітів ПрАТ «Грінко»за 2009 рік на протязі всього року не досягав розміру нерозподіленого прибутку визначеного в додатку №2 до контракту. Довідка про розмір заборгованості від 16.01.2010 року є неналежним доказом, так як була оформлена на підставі даних, сформованих та наданих правлінням, які були зацікавлені у виплаті бонусів, тобто оформлена внаслідок введення в оману наглядової ради, шляхом надання неправдивих даних з метою отримання винагороди у вигляді квартальних бонусів. Крім того, вважає безпідставними вимоги з приводу виплати підсумкового опціону, який мав розраховуватись на підставі п.4.5. контракту. На підставі додаткової угоди від 16.01.2010 року сторони дійшли згоди про припинення контракту станом на 24:00 31.12.2009 року. При цьому сторони погодились, що розрахунки по визначенню умовної вартості компанії та виплати винагороди по підсумковому опціону здійснюються на підставі дати припинення контракту, яка згідно умов цієї додаткової угоди становить 31.12.2009 року. Згідно умов п.4.5.2. контракту, підрахунок умовної вартості з метою встановлення збільшення умовної вартості компанії на граничний період здійснюється наступним чином: валовий дохід за шість місяців, що передують моменту припинення дії договору помножене на чотири за наступним відніманням суми розміру банківських кредитів існуючих на граничну дату. З урахуванням підрахунку за реальними показниками валового доходу ПрАТ «Грінко»вбачається відсутність підстав для нарахування підсумкового опціону, так як за час правління, до складу якого входив позивач, за умовами розрахунку, погодженого в контракті, умовна вартість компанії зменшилась відносно вартості компанії на початок роботи цього складу правління. Крім того, позивачка безпідставно вимагає від відповідача компенсацію за використання власного автомобілю на підставі договору №01/01/09. Предметом цього договору фактично передбачено оренду відповідачем транспортного засобу позивача, при цьому, цей договір укладений в простій письмовій формі, що суперечить вимогам ЦК України, щодо договорів оренди автомобіля, якому однією стороною виступає фізична особа. Нотаріальне посвідчення договору відсутнє, тобто відповідно до ст.ст.203,215 ЦК цей договір є недійсним, як правочин, укладений з порушенням вимог щодо форми його укладання. Вимоги щодо компенсації витрат на використання власного авто виникають на підставі цивільно-правового договору, та не є предметом розгляду в порядку трудового спору. Стосовно позовних вимог щодо виплати премії за продаж компанії слід зазначити, відповідно до п.1.3. договору купівлі-продажу цінних паперів, укладеного між ОСОБА_3 та Клінтейл Лімітед 25 грудня 2009 року, факт передачі цінних паперів у власність покупця підтверджується випискою з рахунку в цінних паперах покупця, що підтверджує зарахування цінних паперів на рахунок в цінних паперах покупця. Цінні папери вважаються переданими покупцю у власність після їх зарахування на рахунок покупця у цінних паперах відповідно до умов цього договору. ТОВ «Богатир-Реєстр»листом від 21.01.2010 року № 28 повідомив ВАТ «Грінко»про те, що 20 січня 2010 року відбулося внесення змін щодо власників акцій, яким належить 10 і більше відсотків голосуючих акцій в системі реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ «Грінко». Отже, незважаючи на те, що договір купівлі-продажу цінних паперів був укладений 25.12.2009 року. операція з купівлі-продажу цінних паперів була проведена 20.01.2010 року, тобто після розірвання контракту, тобто підстави для виплати позивачці премії за продаж компанії відсутні. Позовні вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки є безпідставними, оскільки внести до трудової книжки позивачки запис про її звільнення з посади першого заступника голови правління ПрАТ «Грінко»за власним бажанням відповідач не мав змоги, оскільки ще 05.09.2011 року позивачка у зв'язку з нагальною необхідністю отримала свою трудову книжку на руки на підставі своєї заяви, якою вона зобов'язувалася повернути трудову книжку у десятиденний термін. У день звільнення відповідачка відмовилася повертати трудову книжку на підприємство, та 12.09.2010 року поставила свій підпис у книзі обліку руху трудових книжок. Запис про звільнення позивачки у трудовій книжці, копія якої надана суду, зроблений не керівником ПрАТ «Грінко», а сторонньою особою, вина власника, як і саме затримання трудової книжки відсутні. Крім того, відповідно до наказу №80-к позивачку звільнено з посади першого заступника голови правління за власним бажанням, цього ж дня позивачка була ознайомлена з копією наказу про звільнення, зауважень чи заперечень до формулювання наказу, підстав та причин звільнення позивачка не мала, та не надала, тобто вона погодилася з тим, що її звільнення проведено за її власним бажанням, а тому позовні вимоги щодо виплати вихідної допомоги не підлягають задоволенню. Позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди також необґрунтовані та є незаконними, оскільки відсутня заподіяна моральна шкода позивачці та протиправність дій відповідача. Просить у задоволені позову відмовити.

Вислухавши пояснення сторін при попередньому судовому розгляді справи, розглянувши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, розглянувши надані докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд вважає позовні вимоги частково законними та обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст. 10 ЦК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

Відповідно до ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. ст. 234, 235 ЦПК України, суд розглядає в порядку позовного провадження спори про право та встановлення фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності прав.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено:

ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з Приватним акціонерним товариством «Грінко»(до 21.04.2011 р. Відкритому акціонерному товаристві «Грінко») з 06.08.2008 р. по 12.09.2011 р. включно, працюючи на різних посадах, а саме:

З 06.08.2008 р. по 01.06.2010 р. на посаді директора з якості згідно із наказом ВАТ «Грінко»№35-к від 06.08.2008 р.

З 09.10.2008 р. ОСОБА_1 також було обрано членом правління згідно із протоколом загальних зборів акціонерів ВАТ «Грінко» від 08.10.2008 р. №8.

В період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. акціонери відповідача - члени наглядової ради уклали з ОСОБА_1 та з іншими членами правління контракт (трудовий договір) №1 від 01.01.2009 р.

З 01.06.2010 р. по 12.09.2011 р. ОСОБА_1 працювала на посаді першого заступника голови правління згідно із наказом ВАТ «Грінко»№32/2-к від 01.06.2010 р. та протоколом Загальних зборів акціонерів ВАТ «Грінко»від 18.03.2010 р. №10.

Згідно п. 9.1 контракту №1, контракт №1 було укладено між членами правління відповідача та наглядовою радою відповідача (в особі акціонерів) на строк з 01.01.2009 р. до 30.06.2012 р.

16.01.2010 р. відповідач, в особі акціонерів голови наглядової ради ОСОБА_2 та члена наглядової ради ОСОБА_3, уклав з усіма членами правління, в тому числі і з ОСОБА_1 додаткову угоду, якою було змінено строк дії контракту №1 до 31.12.2009 р. включно (п.2 додаткової угоди від 16.01.2010 р. до контракту №1).

Після закінчення строку дії контракту №1 (31.12.2009 р. включно) трудові відносини ОСОБА_1 із відповідачем було продовжено до 12.09.2011 року включно на підставі безстрокового трудового договору, який згідно із ст. 24 Кодексу законів про працю України було оформлено наказами про зарахування на роботу, переведення на інші посади та протоколами вищих керівних органів про обрання до складу правління відповідача.

Згідно із ст.115 КЗпП України та ст.24 Закону України «Про оплату праці»відповідач був зобов'язаний регулярно в робочі дні, у встановлені строки, не рідше двох разів на місяць, виплачувати заробітну плату. Заробітна плата повинна виплачуватись працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно зі ст.21 КЗпП України, ст.20 Закону оплата праці за контрактом визначається за угодою сторін на підставі чинного законодавства і пов'язана з виконанням умов контракту.

Згідно із п.2.1.2. контракту №1 відповідач зобов'язався сплачувати ОСОБА_1, як члену правління, заробітну плату в розмірі, визначеному розділом 4 контракту №1.

Згідно із розділом 4 контракту №1 заробітна плата члена правління складається із чотирьох частин:

- посадового окладу,

- квартального бонусу,

- підсумкового опціону,

- премії за продаж компанії (у випадку продажу частини або повністю у строк до 31.12.2010 року) (п.4.2. контракту №1).

Відповідно до п.4.3. контракту №1 посадовий оклад ОСОБА_1 складає 30 000 грн., очищений від податків, та виплачується щомісячно.

Відповідно до п.4.4. контракту №1 квартальний бонус складає 20 000 грн. очищений від податків та виплачується за результатами діяльності за квартал при умовах досягнення мети діяльності на квартал або досягнення мети діяльності накопичувальним результатом за декілька кварталів, навіть якщо в одному з кварталів мета діяльності не виконана (пп. 3.1., 3.2. контракту №1). Згідно п.4.4.2. контракту № 1 розрахунки і виплати квартального бонусу повинні були бути здійснені протягом місяця, який слідував за звітним кварталом.

Відповідно до п.4.5. контракту №1 підсумковий опціон сплачується правлінню у розмірі 2% від суми збільшення вартості компанії за період діяльності (30.06.2008 р. -31.12.2011 р.), якщо рішення щодо продажу компанії буде прийнято в цей період у випадку продажу 100% акцій компанії (окрім премії за продаж контрольного пакету).

Відповідно до п.4.5.1. сума винагороди у вигляді підсумкового опціону для членів правління складає 0,3334% кожному.

У випадку якщо продаж пакету акцій компанії здійснюється у період дії контракту №1, то фіксується вартість продажу компанії і в розрахунки підсумкового опціону та винагороди по підсумковому опціону приймається більша вартість компанії (п.4.5.6. контракту №1).

Згідно із п.4.5.7. контракту №1 виплати з підсумкового опціону повинні бути закінчені протягом 3 місяців після дати розрахунку підсумкового опціону.

Відповідно до п.4.6. контракту №1 премія за продаж компанії нараховується у розмірі визначеному додатком №3 до контракту №1 у відсотках від вартості компанії, у випадку її продажу повністю чи частини до 31.12.2011 р.

Враховуючи відсутність у відповідача колективного договору та нормативного акту, погодженого із трудовим колективом, в яких би чітко визначались строки виплати заробітної плати, та невизначеність строків виплати заробітної плати у контракті №1, строки виплати заробітної плати визначаються згідно із нормами трудового законодавства (п. 8.5. Контракту №1).

Згідно із п. 4.12. контракту №1 кожному члену правління сплачувалась компенсація за використання особистого автомобіля для виробничих цілей у розмірі 3 500 грн. (компенсація сплачується або за договором оренди автомобіля або за контрактом №1) та паливно-мастильні матеріали в об'ємі 300 літрів бензину марки А-95.

Крім того, між ОСОБА_1 та відповідачем 01.01.2009 року було укладено договір №01/01/09-Авт про використання працівником власного автотранспорту для службових потреб, яким передбачив право ОСОБА_1 на отримання компенсації за використання власного автомобіля для службових потреб у розмірі 3 500 грн. та забезпечення пальним в об'ємі 300 літрів бензину марки А-95 за рахунок відповідача, та планове технічне обслуговування (п.п. 5 і 6 Договору про використання автомобіля).

Договір про використання автомобіля було укладено у строк до 31.12.2009 р., але з опцією автоматичного продовження терміну його дії на 12 календарних місяців, у разі відсутності наміру сторін щодо його припинення, згідно п. 9 договору про використання автомобіля.

Таким чином, враховуючи тривалі трудові відносини позивачки із відповідачем та відсутність намірів щодо припинення договору про використання автомобіля, суд вважає, що цей договір діяв до розірвання трудових відносин ОСОБА_1 із відповідачем, тобто до -до 12.09.2011 р. включно.

До договору про використання автомобіля було укладено додаткову угоду №1 від 21.05.2009 р., якою було змінено марку автомобіля ОСОБА_1, який вона використовувала для службових потреб, інші норми договору про використання автомобіля залишилися без змін до припинення строку його дії (п.2 додаткової угоди №1 від 21.05.2009 р. до договору про використання автомобіля).

Згідно із відомостями заробітної плати за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. включно , відповідач здійснив такі нарахування та виплати за контрактом №1 на зарплатну банківську картку КБ «Хрещатик», що належить ОСОБА_1, а саме :

-у січні 2009 р.- проведена оплата за грудень 2008 р.

-у лютому 2009 р.- нараховано до сплати 10 057,90 грн., з яких 2 070,00 грн. -компенсація за використання власного автомобіля, -сплачено 23.02.2009 року 8 540,54 грн. за січень 2009 р.

- у березні 2009 р.- нараховано до сплати 10 074,96 грн., з яких 2 070,00 грн. -компенсація за використання власного автомобіля, -сплачено 18.03.2009 року 10 057,90 грн. за лютий 2009 р.

- у квітні 2009 р. нараховано до сплати 10 084,06 грн., з яких 2 070,00 грн. -компенсація за використання власного автомобіля - сплачено 17.04.2009 року 10 074,96 грн. за березень 2009 р. (дата виплати 17.04.2009 р.)

-у травні 2009 р. нараховано до сплати 10 093,15 грн., з яких 2 070,00 грн. -компенсація за використання власного автомобіля - сплачено 14.05.2009 року 10 084,06 грн. за квітень 2009р.

- у червні 2009 р. -нараховано до сплати 10 012,01 грн., з яких 2 070,00 грн. -компенсація за використання власного автомобіля - сплачено 19.06.2011 року 10 093,15 грн. за травень 2009 р.

- у липні 2009 р. нараховано до сплати 11 317,19 грн., з яких 3 500,00 грн. -компенсація за використання власного автомобіля - сплачено 20.07.2011 року 11 317,19 грн. за червень 2009р.

- у серпні 2009 р. -нараховано до сплати 11 256,38 грн., з яких 3 500,00 грн. -компенсація за використання власного автомобіля - сплачено 15 392,00 грн. (11 317,19 грн. за червень 2009 р. сплачено 12.08.2009 р.; 4 074,81 грн. за серпень 2009 р. сплачено 12.08.2009р.)

- у вересні 2009 р. - нараховано до сплати 10 041,76 грн., з яких 3 500,00 грн. -компенсація за використання власного автомобіля - сплачено 16.09.2009 року 7 181,57 за серпень 2009 р. (дата виплати 16.09.2009 р.)

- у жовтні 2009 р.- нараховано до сплати 10 872,91 грн., з яких 3 500,00 грн. -компенсація за використання власного автомобіля - сплачено 20.10.2009 року 10 041,76 грн. за вересень 2009 р. (дата виплати 20.10.2009 р.)

- у листопаді 2009р. - нараховано до сплати 10 642,87 грн., з яких 3 500,00 грн. -компенсація за використання власного автомобіля - сплачено 20.11.2009 року 10 872,91 грн. за жовтень 2009 р.

- у грудні 2009 р. - нараховано до сплати 10 325,19 грн., з яких 3 500,00 грн. -компенсація за використання власного автомобіля - сплачено18.12.2009 року 10 642,87 грн. за листопад 2009 р. (дата виплати 18.12.2009 р.

- у січні 2010 р.- нараховано до сплати 10 682,58 грн., з яких 3 500,00 грн. -компенсація за використання власного автомобіля - сплачено 29.01.2010 року 10 352,19 грн. за грудень 2009р.

З наведених відомостей заробітної плати та надходжень на зарплатний банківський рахунок КБ «Хрещатик» на ім'я ОСОБА_1 за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. включно видно, що ПрАТ «Грінко»протягом 2009 року не виконувало свої зобов'язання щодо виплати ОСОБА_1 заробітної плати та компенсації за використання власного автомобіля для службових потреб в повному обсязі, як це було визначено умовами розділу 4 контракту №1. Заборгованість за з посадового окладу за 2009 рік складає 270198, 94 грн. Сума заборгованості з компенсації за використання власного автомобіля для службових потреб за 2009 рік складає 7 150 грн.

Крім того, згідно із розділом 4 контракту №1 до складу заробітної плати члена правління входить квартальний бонус.

Відповідно до п.4.4. контракту №1 квартальний бонус складає 20 000 грн. без податків (податки зобов'язався сплатити відповідач), виплачується за кожний відпрацьований місяць у кварталі за результатами діяльності за квартал або досягнення мети діяльності накопичувальним результатом за декілька кварталів, навіть якщо в одному з кварталів мета діяльності не виконана (пп. 3.1., 3.2 контракту №1).

Розрахунки і виплати квартального бонусу повинні бути здійснені протягом місяця, який слідує за звітним кварталом.

Згідно із п.8. додаткової угоди від 16.01.2010 р. до контракту №1 від 01.01.2009 р. сторони контракту №1 вирішили, що виплати квартальних бонусів та підсумкового опціону членам правління повинні здійснюватись окремо, шляхом нарахування грошових коштів на банківський рахунок, зазначений членом правління або будь-яким іншим додатково узгодженим сторонами засобом.

Згідно із відомостями заробітної плати за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. включно, які відображають нарахування та виплати суми заробітної плати, та відомостями щодо грошових надходжень на банківську зарплатну картку КБ «Хрещатик»ОСОБА_1 жодного разу не сплачувався квартальний бонус.

Згідно із п. 5 додаткової угоди від 16.01.2010 р. до контракту №1 від 01.01.2009 р. сторони контракту №1 підтвердили, що відповідно до рішень наглядової ради ВАТ «Грінко», відповідач станом на 16.01.2010 р. зобов'язався сплатити членам правління заборгованість по квартальним бонусам по результатам діяльності за 2008-2009 роки в сумі 155 800,00 грн. Сума зазначеної заборгованості підтверджена довідкою, яка визначена додатком №6 до контракту №1 від 01.01.2009 р.

Згідно із п. 6 додаткової угоди від 16.01.2010 р. до контракту №1 від 01.01.2009 р. Сторони контракту №1 домовились, що строки і порядок виплати квартальних бонусів та підсумкового опціону, будуть окремо узгоджені сторонами, чого сторонами зроблено не було, тому строки і порядок виплати регулюються пп.7 і 9 контракту №1.

Згідно із п.7 додаткової угоди від 16.01.2010 р. до контракту №1 від 01.01.2009 р. сторони контракту №1 домовились, що у випадку звільнення члена правління, незалежно від дати та підстав звільнення, відповідач зобов'язаний виплатити члену правління всю невиплачену заборгованість по квартальним бонусам та підсумковому опціону протягом трьох місяців з дати звільнення.

Згідно із п. 9 додаткової угоди від 16.01.2010 р. до контракту №1 від 01.01.2009 р. сторони контракту №1 визначили, що зобов'язання щодо виплати квартальних бонусів та підсумкового опціону по контракту №1 діє до повного його виконання.

Отже, суд вважає, що заборгованість ПрАТ «Грінко»перед ОСОБА_1 по квартальним бонусам по результатам діяльності за 2008-2009 роки становить 155 800,00 грн. Зобов'язання по виплаті згідно із контрактом №1 діють до повного виконання.

Крім того, згідно із розділом 4 контракту №1 до складу заробітної плати ОСОБА_1, як члена правління входить підсумковий опціон.

Відповідно до п.4.5. контракту №1 підсумковий опціон сплачується правлінню у розмірі 2% від суми збільшення вартості компанії за період діяльності (30.06.2008 р. -31.12.2011 р.), якщо рішення щодо продажу компанії не буде прийнято в цей період. У випадку продажу компанії в цей період розмір підсумкового опціону визначається як 2% вартості продажу 100% акцій компанії (окрім премії за продаж контрольного пакету).

Відповідно до п.4.5.1. сума винагороди у вигляді підсумкового опціону для членів правління складає 0,3334% кожному члену правління.

У випадку якщо продаж пакету акцій компанії здійснюється період дії контракту, то фіксується вартість продажу компанії і в розрахунки підсумкового опціону та винагороди по підсумковому опціону приймається більша вартість компанії (п.4.5.6. контракту №1).

Згідно із п.4.5.7. контракту №1 виплати з підсумкового опціону повинні бути закінчені протягом 3 місяців після дати розрахунку підсумкового опціону.

Згідно із п.3. додаткової угоди від 16.01.2010 р. до контракту №1 від 01.01.2009р. сторони контракту №1 вирішили, що відповідно до п.4.5.5. контракту №1 розрахунки з визначення умовної вартості компанії та виплата винагороди у вигляді підсумкового опціону здійснюються відносно дати припинення відносин за контрактом (31.12.2009 р.) та оформлюються актом, підписаним сторонами.

Сторони підписали акт до контракту №1, який є додатком №5 до Контракту №1. В акті зазначено, що ПрАТ «Грінко»зобов'язаний виплатити ОСОБА_1, як члену правління, винагороду у вигляді підсумкового опціону у розмірі 430 000,00 грн.

Згідно із розділом 4 контракту №1 до складу заробітної плати члена правління входить премія за продаж компанії (у випадку продажу частини або повністю у строк до 31.12.2010 року) (п.4.2. контракту №1).

Відповідно до п.4.6. контракту №1 премія за продаж компанії нараховується у розмірі визначеному додатком №3 до контракту №1 у відсотках від вартості компанії, у випадку її продажу повністю чи частини до 31.12.2011 р.

Продаж 100% акцій (цінних паперів) відкритого акціонерного товариства «Грінко»(Відповідача) відбувся 25.12.2009 р.

Між акціонером відповідача ОСОБА_3 (який на момент продажу володів 100% акцій відповідача) та компанією Клінтейл Лімітед було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №251209/930-Б від 25.12.2009 р. предметом якого була купівля-продаж простих іменних акцій ВАТ «Грінко»у кількості 450 000 штук за вартістю кожного цінного паперу 100 грн. Загальна вартість 100% акцій за договором купівлі-продажу склала 45 000 000,00 грн. (сорок п'ять мільйонів гривень).

Отже, згідно із розділом 4 контракту №1 відповідач був зобов'язаний виплатити ОСОБА_1 премію за продаж компанії у відсотковому розмірі визначеному додатком №3.

Додатком №3 до контракту №1 на випадок продажу компанії у грудні 2009 р. було визначено розмір премії за продаж -0,83% від сум продажу (вартості компанії).

Згідно із п.4.6.1. контракту №1 сума премії за продаж компанії розподіляється рівними частинами між членами правління. На момент продажу до складу правління ВАТ «Грінко»входило 4 члени правління, один з яких був головою правління (всі члени правління виступали стороною контракту №1 з додатками і додаткової угоди).

Тобто 0,83% від суми продажу 45 000 000,00 грн. складає 373500,00 грн.

3 735 000,00 грн. ділимо на 4 частини для членів правління, та отримуємо 93375,00 грн., що належать кожному члену правління.

Отже, суд вважає, що ПрАТ «Грінко»повинно виплатити ОСОБА_1, як члену правління, премію за продаж компанії у розмірі 93375,00 грн., що становить ј частку, ( а не 933750,00 як помилково зазначено у позові)

Враховуючи викладене, суд вважає, що сума заборгованості за 2009 рік за контрактом №1 складає за контрактом -956523,84 грн., (що складається з заборгованості по сплаті посадового окладу -270198,84 грн., заборгованості по сплаті квартального бонусу -155800 грн., заборгованості по сплаті підсумкового опціону -430000 грн., заборгованості по сплаті премії за продаж компанії - 93375 грн., компенсації за використання власного автомобіля -7150 грн.)

Згідно із п.7.3. контракту №1 всі спори між сторонами вирішуються шляхом проведення переговорів, і тільки у випадку неможливості мирного вирішення -через судове провадження.

Повний розрахунок на момент звільнення 12.09.2011 р. з ОСОБА_1 не проведено.

Згідно із п.7.1. контракту №1 у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань за контрактом №1, сторони несуть відповідальність у відповідності до законодавства України.

Згідно із п.8.5. контракту №1 у випадках, не передбачених контрактом №1, сторони керуються чинним трудовим законодавством України.

Крім того, з 31.12.2009 р. (по закінченню дії контракту №1) по 12.09.2011 р. трудові відносини ОСОБА_1 на ПрАТ «Грінко»було продовжено на підставі безстрокового трудового договору, який згідно із ст.24 КЗППУ було оформлено наказами про зарахування на роботу, переведення на інші посади та протоколами вищих керівних органів щодо обрання ОСОБА_1 до складу правління. Заробітна плата ОСОБА_1 була визначена штатним розписом . Крім того, на весь період роботи ОСОБА_1 на підприємстві діяв договір №01/01/09-Авт про використання працівником власного автотранспорту для службових потреб.

Згідно розрахункових листків - відомостей отримання заробітної плати -витягів з бухгалтерської програми 1С відповідача, строки виплати заробітної плати та компенсації за використання власного автомобіля порушувались. Нарахована заробітна плата за 10 робочих днів серпня 2011 р. в сумі 4 590,91 грн. та за 8 робочих днів вересня 2011 р. в сумі 3 672,73 грн. ОСОБА_1 до теперішнього часу не виплачена .Загальна сума боргу складає 8 263,64 грн.

Нарахована компенсація за використання власного автомобіля для службових цілей за серпень 2011 р. в сумі 3 500 грн. та за вересень 2011 р. в сумі 3 500 грн. ОСОБА_1 також не сплачена. Загальна сума боргу складає 7 000,00 грн.

Таким чином, сума заборгованості по заробітній платі та компенсації за використання власного автомобіля для службових цілей у 2011 р. складає 15 263,64 грн.

Згідно із ст.34 Закону України «Про оплату праці»та ст.2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати»підприємство зобов'язано виплатити працівнику компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно із Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових коштів у зв'язку із порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. №159, компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати заробітної плати, нарахованої працівникові за період, починаючи з 1 січня 2001 року. При цьому, компенсації підлягають грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру. Згідно із п. 3 Порядку №159 заробітна плата відноситься до грошових доходів постійного характеру, втрата яких підлягає компенсації.

Згідно із п. 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу на відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції, щомісячно опублікованому Держкомстатом) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Згідно інформації Державного комітету статистики України:

індекс споживчих цін (індекс інфляції) у травні 2010 р. становив 99,4%

індекс споживчих цін (індекс інфляції) у липні 2010 р. становив 99,8%

індекс споживчих цін (індекс інфляції) у вересні 2010 р. становив 102,9%

індекс споживчих цін (індекс інфляції) у жовтні 2010 р. становив 100,5%,

індекс споживчих цін (індекс інфляції) у липні 2011 року становив 99,6%

Сума нарахованого, але несвоєчасно виплаченого (фактична оплата була здійснена 16.07.2010 р.) грошового доходу (після утримання податків і обов'язкових платежів) за травень 2010 р. складає 10 104,46 грн.

Сума нарахованого, але несвоєчасно виплаченого (фактична оплата була здійснена частками 01.09.2010 р. та 09.09.2010 р.) грошового доходу (після утримання податків і обов'язкових платежів) за липень 2010 р. складає 10 724,23 грн.

Сума нарахованого, але несвоєчасно виплаченого (фактична оплата була здійснена 12.11.2010 р.) грошового доходу (після утримання податків і обов'язкових платежів) за вересень 2010 р. складає 5 351,93 грн.

Сума нарахованого, але несвоєчасно виплаченого (фактична оплата була здійснена 16.12.2010 р.) грошового доходу (після утримання податків і обов'язкових платежів) за жовтень 2010 р. складає 5 355,14 грн.

Сума нарахованого, але несвоєчасно виплаченого (фактична оплата була здійснена частками 14.09.2011 р. та 19.09.2011 р.) грошового доходу (після утримання податків і обов'язкових платежів) за липень 2011 р. складає 9 598,53 грн.

Загальна сума компенсації за нарахований але не виплачений грошовий дохід у 2010 та 2011 році складає 181 грн. 97 коп.

Згідно із ст. 116 КЗППУ ПрАТ «Грінко»було зобов'язано при звільненні ОСОБА_1 з підприємства виплатити всі належні суми, в день звільнення. Проте до теперішнього часу розрахунок з ОСОБА_1 не здійснений .

Згідно із ст.117 КЗППУ у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗППУ, при відсутності спору про їх розмір підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за час затримки за період з 12.09.2011 року по 10.09.2012 року в сумі 118 825,91 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Термін розрахунку середнього заробітку за весь час затримки по день подання позовної заяви до суду -два останніх календарних робочих місяці, що передують звільненню ОСОБА_1, тобто липень-серпень 2011 року (п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100. При цьому, до розрахунку не включаються відпускні, а рахуються тільки фактично відпрацьовані дні.

Згідно з наданими відомостями заробітної плати (розрахункові листи із програми 1С Відповідача) в липні 2011 року ОСОБА_1 фактично відпрацювала 19 робочих днів, за які було нараховано оклад в сумі 9 138,10 грн. (інші дні -відрядження до розрахунку не беруться). В серпні 2011 року ОСОБА_1 фактично відпрацювала 10 робочих днів, за які мені було нараховано оклад в сумі 4 590,91 грн. (інші дні -відпускні та відрядження до розрахунку не беруться).

Отже середньоденна заробітна плата розраховується шляхом додавання нарахованих мені окладів за фактично відпрацьовані робочі дні у липні-серпні 2011 року та поділом отриманого результату на кількість фактично відпрацьованих днів, згідно п.8 Порядку № 100 та складає: 473,41 грн. ( 138,10 + 4 590,91) / (19 +10) = 473,41 грн. в день.

Період невиплати належної ОСОБА_1 заробітної плати з 12.09.2011 року по 10.09.2012 року( в межах заявлених позовних вимог) складає 251 робочий день

Сума, що підлягає стягненню в цій частині позовних вимог з відповідача, внаслідок недотримання ним КЗпП України, та затягування вирішення справи по суті становить -118 825, 91 грн.(251х473,41=118825,91 грн.)

Позовні вимоги в частині стягнення вихідної допомоги в розмірі 30771,65 грн. суд вважає необґрунтованими та недоказаними, а тому задоволені бути не можуть.

Згідно із ст.44 КЗППУ при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у частині третій ст.38 КЗППУ -внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше тримісячного середнього заробітку.

Згідно наказу №80-к від 12 вересня 2011 року ОСОБА_1 була звільнена з посади першого заступника голови правління за власним бажанням. Підстава звільнення зазначена ст.38 КЗпП України.

Враховуючи те, що підставою звільнення ОСОБА_1 зазначена ст.38 КЗпПУ, без визначення частки, а сама диспозиція ст. 38 КЗпП України, передбачає розірвання трудового договору з ініціативи працівника як і у зв'язку з порушенням власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю роботодавцем, так і з будь-яких інших причин, вимоги щодо внесення змін до наказу в частині підстав звільнення, позивачкою не заявлялися, тому суд вважає не доведеним той факт, що позивачку було звільнено з підприємства саме на підставі ч.3 ст. 38 КЗпП України. А тому, відповідно, вважає, що права на отримання вихідної допомоги позивачка не має.

Згідно із ст.83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки.

Згідно із ст.12 Закону України «Про оплату праці»оплата щорічних відпусток та виплата компенсації за невикористані дні щорічної відпуски належать до інших норм і гарантій в оплаті праці та відносяться до питань, що випливають із трудових правовідносин.

Ст.6 Закону України «Про відпустки»визначено загальну тривалість щорічної відпустки для працівників за відпрацьований робочий рік. Щорічна відпустка не може бути менше, ніж 24 календарних дні.

Компенсація за невикористану відпустку нараховується та виплачується згідно із Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. №100 Розрахунковий період становить 12 місяців, що передують місяцю виходу у відпустку.

Кількість календарних днів -невикористаної відпустки ОСОБА_1 складає 23 дні за період роботи з 06.08.2010 р. по 05.08.2011 р. та за період роботи з 06.08.2011 р. по 12.09.2011 р.

Таким чином, суд вважає, що в день звільнення ОСОБА_1 з підприємства відповідач був зобов'язаний виплатити їй компенсацію за невикористані дні щорічної відпуски у розмірі 4 604,60 грн.

Стосовно заявлених позовних вимог щодо сплати середнього заробітку за весь час затримки трудової книжки слід зазначити наступне.

Частина перша ст.47 КЗППУ та пункт 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, зобов'язують роботодавця у день звільнення працівника видати йому належно оформлену трудову книжку.

Відповідно до ч.4 ст. 235 КЗпП України у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Але враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку на підставі ст.117 КЗпП України за період з дня звільнення 12.09.2011 року по 10.09.2012 року, суд вважає, що стягнення середнього заробітку ще й на підставі ст.235 КЗпП України фактично буде становити подвійну санкцію до відповідача за порушення ним порядку звільнення працівника з підприємства.

Відповідно до ст. 237-1 КЗППУ, відшкодування роботодавцем працівнику моральної шкоди проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», - «Судам необхідно враховувати, що відповідно до ст. 237-1 КЗППУ за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності».

Зазначені вище порушення трудових прав позивачки перебувають у безпосередньому причинному зв'язку з заподіянням позивачці моральної шкоди. Моральна шкода виражена у моральних стражданнях, переживаннях (як постійна занепокоєність, нервозність, сором, приниження), позивачки. Поновлення її прав вимагає від додаткових, раніше непередбачуваних зусиль Вирішуючи питання щодо розмірі моральної шкоди, суд враховує критерії розумності та достатності відшкодування та оцінує її у розмірі 1000 грн.,

Доводи представника відповідача стосовно наявності вини ОСОБА_1 щодо своєчасної виплати заробітної плати працівникам ПрАТ «Грінко»та їй самій суд вважає хибними, оскільки до функціональних обов'язків позивача, як члена правління, не належало питання щодо виплати заробітної плати, відповідно до положень контракту № 1, статутів та нормам законодавства, чинного на момент існування трудових правовідносин.

Відповідно до ст. 161 ЦК України, виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, визначений статутом. Виконавчий орган вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів і наглядової ради товариства.

Відповідно до п.9 ч.2 ст.52 Закону України «Про акціонерні товариства», яка визначає виключну компетенцію наглядової ради акціонерного товариства, до компетенції членів наглядової ради належить затвердження умов цивільно-правових, трудових договорів, які укладаються з членами виконавчого органу (правління), встановлення розміру їх винагороди.

Відповідно до ч.3 ст.52 Закону України «Про акціонерні товариства»питання, що належать до виключної компетенції наглядової ради акціонерного товариства, не можуть вирішуватися іншими органами товариства, крім загальних зборів.

Відповідно до ч.5. ст.58 Закону України «Про акціонерні товариства», яка визначає засади діяльності виконавчого органу акціонерного товариства, права та обов'язки членів виконавчого органу акціонерного товариства визначаються цим законом, іншими актами законодавства, статутом акціонерного товариства або положенням про виконавчий орган товариства, а також трудовим договором, що укладається з кожним членом виконавчого органу. Від імені товариства трудовий договір підписує голова наглядової ради чи особа, уповноважена на те наглядовою радою.

Відповідно до ч.1 ст.58 Закону України «Про акціонерні товариства»до компетенції виконавчого органу належить вирішення всіх питань, пов'язаних з керівництвом поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів чи наглядової ради.

Згідно зі ст. 59 Закону України «Про акціонерні товариства», яка визначає основні вимоги до колегіального виконавчого органу акціонерного товариства, члени виконавчого органу можуть бути наділені повноваженнями щодо прийняття рішень, про що зазначено у статуті акціонерного товариства.

Згідно п.7.15 статуту ( в ред. 2008, 2010 р.р.) до виключної компетенції наглядової ради відповідача належить визначення умов контракту, трудового договору з головою, заступниками голови та членами правління. В тому числі оплати умов праці.

Згідно п.7.20.статуту ( в ред.2008, 2010 р.р.) до виключної компетенції Правління належить розробка штатного розкладу та затвердження правил внутрішнього трудового розпорядку. Посадових інструкцій та посадових окладів працівників відповідача, але не членів правління. Які є посадовими особами акціонерного товариства.

Враховуючи викладене, суд вважає, що доводи представника відповідача щодо наявності вини позивачки у невиплаті їй заробітної плати є необґрунтованими, жодним доказом не підтверджені та не заслуговують на увагу суду.

Аналізуючи доводи представника відповідача щодо незаконності та недійсності контракту , слід зазначити, що правові та трудові відносини між посадовими особами, згідно п.15 ч.1 ст.2 Закону України «Про акціонерні товариства»регулюються нормами КЗпП України, Законом України «Про акціонерні товариства»та нормативними актами підприємства: статутом, контрактами, тощо.

Згідно п.9. ч.2 ст.52 Закону України «Про акціонерні товариства»до виключної компетенції членів наглядової ради належить затвердження умов цивільно-правових, трудових договорів, які укладаються з членами виконавчого органу (правління), встановлення розміру їх винагороди. Між ОСОБА_1 та наглядовою радою підприємства було укладено контракт, умови якого затверджені та підписані наглядовою радою відповідача.

Ст.58 Закону України «Про акціонерні товариства», якою визначено засади діяльності виконавчого органу акціонерного товариства, встановлено, що права і обов'язки членів виконавчого органу акціонерного товариства визначаються цим законом, іншими актами законодавства, статутом акціонерного товариства або положенням про виконавчий орган товариства. А також трудовим договором, що укладається з членами виконавчого органу. Від імені товариства трудовий договір підписує голова наглядової ради чи особа, уповноважена на те наглядовою радою.

Ст.62 ч.2 Закону України «Про акціонерні товариства»визначено, що посадовим особам органів акціонерного товариства виплачується винагорода тільки на умовах, які встановлюються цивільно-правовими договорами або трудовим договором, укладеним з ними.

Таким чином, на думку суду, Законом України «Про акціонерні товариства»чітко передбачено укладання трудових договорів (контрактів) між наглядовою радою та правлінням акціонерного товариства, а представником відповідача не наведено жодного правового обґрунтування, підтвердженого наявними доказами щодо недійсності контракту. Контракт було укладено між членами правління відповідача та наглядовою Радою відповідача ( в особі акціонерів) на строк з 01.01.2009 року до 30.06.2012 року на законних підставах, відповідно до норм чинного законодавства, статуту ВАТ «Грінко»( в ред.2008 року), укладено дієздатними та уповноваженими особами, на підставі їх волевиявлення, підписано, закріплено печаткою, укладено у формі, встановленій законом, контракт спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. 16.01.2010 року відповідач , в особі акціонерів голови наглядової ради ОСОБА_2 та члена наглядової ради ОСОБА_3, уклав з членами правління, у тому числі і з ОСОБА_1, додаткову угоду, якою було змінено строк дії контракту № 1 до 31.12.2009 року. Крім того, відповідач, визнаючи заборгованість по контракту № 1 при повній дієздатності, свідомості та волевиявленні підписав усі додаткові угоди до контракту № 1 щодо визнання сум підсумкового опціону, заборгованості по квартальним бонусам, акти звірки підсумкового опціону та винагород членам правління, довідки про заборгованість відповідача по квартальним бонусам.

Доводи представника відповідача щодо незаконності нарахування до сплати квартальних бонусів у зв'язку з невиконанням правлінням цілей діяльності компанії за квартал та квартали 2009 року та посилання на документи фінансової та статистичної звітності не відповідають нормам контракту № 1.

Згідно з п.3.1. контракту № 1 сторони дійшли згоди, що основною ціллю діяльності правління є збільшення валового прибутку (об'ємів) продажу. Необхідно забезпечити валовий прибуток і чистий прибуток на рівні, зазначеному у додатку №2.

Згідно з п.3.2. контракту №12 на кожен рік, в строк до 20 грудня. Правління розробляє та захищає комплексний план розвитку компанії на рік. В ньому визначаються цільові показники з досягнення суми прибутку на рік і суми капіталізації (вартості) компанії та шляхи їх досягнення.

Згідно з п.3.4. контракту № 1 щокварталу, у другій декаді місяця, слідуючого за звітним кварталом, правління готує та направляє звіт про хід виконання планів та, у разі необхідності, звітує перед наглядовою радою компанії. Відсутність письмових зауважень з боку наглядової ради протягом 10 днів з дати направлення звіту, означає, що наглядова рада задоволена ходом виконання планів та роботою правління.

Згідно із протоколами наглядової ради ВАТ «Грінко»засідання наглядової ради проходили практично щомісяця. На цих засіданнях першим питанням завжди розглядались результати діяльності правління і компанії за певний період та приймались відповідні рішення.

Так, результати діяльності ВАТ «Грінко»за січень 2009 року та виконання фінансового плану розглядались на засіданні наглядової ради ВАТ «Грінко»23.02.2009 року. Згідно з п.1. протоколу №5 засідання, валовий дохід компанії становив 81%. Виконання плану (обсяг ТПВ) становив 81%, чистий прибуток становив 38%. При цьому, наглядова рада не надала жодних письмових зауважень чи застережень щодо невиплати квартальних бонусів членам правління.

Результати діяльності ВАТ «Грінко»за три місяці (січень, лютий, березень) 2009 року та виконання фінансового плану розглядались на засіданні наглядової ради ВАТ «Грінко»15.04.2009 року. Згідно з п.1 протоколу №6 засідання, валовий дохід компанії становив 77%, виконання плану (обсяг ТПВ) становив 82%, чистий прибуток становив 31%., чистий дохід становив 77%. При цьому, наглядова рада не надала жодних письмових зауважень чи застережень щодо невиплати квартальних бонусів членам правління.

Результати діяльності ВАТ «Грінко»за чотири місяці (січень, лютий, березень, квітень) 2009 року та виконання фінансового плану розглядались на засіданні наглядової ради ВАТ «Грінко»15.05.2009 року. Згідно з п.1. протоколу №7 засідання, валовий дохід компанії становив 99%, виконання плану (обсяг ТПВ) становив 99%, чистий прибуток становив 118%, чистий дохід становив 99%. При цьому, наглядова рада не надала жодних письмових зауважень чи застережень щодо невиплати квартальних бонусів членам правління.

Результати діяльності ВАТ «Грінко»за шість місяців (січень, лютий, березень, квітень, травень, червень) 2009 року та виконання фінансового плану розглядались на засіданні наглядової ради ВАТ «Грінко»21.07.2009 року. Згідно з п.1. протоколу №8 засідання, валовий дохід компанії становив 99, 4%, виконання плану (обсяг ТПВ) становив 101%, чистий прибуток становив 265%., чистий дохід становив 99%. При цьому, згідно п.1 розділу «Вирішили»протоколу № 8 наглядова рада прийняла рішення затвердити результати діяльності компанії за перше півріччя 2009 року та дозволити нарахування бонусу правління.

Результати діяльності ВАТ «Грінко»за дев'ять місяців (січень-вересень) 2009 року та виконання фінансового плану розглядались на засіданні наглядової ради ВАТ «Грінко»15.10.2009 року. Згідно з п.1. протоколу №9 засідання, валовий дохід компанії становив 92%, виконання плану (обсяг ТПВ) становив 100%, чистий прибуток становив 49%, чистий дохід становив 92%. При цьому, наглядова рада не надала жодних письмових зауважень чи застережень щодо невиплати квартальних бонусів членам правління.

Результати діяльності ВАТ «Грінко»за 2009 рік та виконання фінансового плану розглядались на засіданні наглядової ради ВАТ «Грінко»26.01.2010 року. Згідно з п.1. протоколу №10 засідання, валовий дохід компанії становив 97%, виконання плану (обсяг ТПВ) становив 98%, чистий прибуток становив 85%, чистий дохід становив 97%. При цьому, згідно п.1 розділу «Вирішили»протоколу № 10 наглядова рада прийняла рішення результати роботи компанії за 2009 рік прийняти до відома та дозволити нарахувати Правлінню бонуси за підсумкам роботи 1У кварталу 2009 року.

Також правління надало наглядовій раді графік нарахувань, виплат та заборгованості із окладів, квартальних бонусів, який свідчить про здійснення виплат квартальних бонусів членам правління відповідача згідно із контрактом № 1 та існування заборгованості із квартальних бонусів станом на 01.01.2010 року. При цьому розмір квартального бонусу був скоригований правлінням на відсоток виконання плану діяльності компанії.

Крім того, розмір, строки та порядок сплати квартального бонусу позивачці у розмірі 155800 грн., підтверджені додатком № 6 до контракту № 1. Представник відповідача, на думку суду, необґрунтовано стверджує, що члени наглядової ради підписали довідку про заборгованість внаслідок введення їх в оману. Підписана та скріплена печаткою відповідача щодо заборгованості по квартальним бонусам від 16.01.2010 року була складена при повному розумі та розумінні справ, відповідно по положень укладеного контракту №1. на підставі наведених розрахунків у таблиці, підписана сторонами контракту №1, є офіційним документом, підтверджуючим волевиявлення сторін та визначаючим наслідки укладеного контракту №1. Довідка підписана членами наглядової ради-акціонерами при повній їх свідомості та визнані відповідальності.

Твердження представника відповідача щодо необ'єктивності розрахунку підсумкового опціону є необґрунтованими. Представник відповідача не спростовує розрахунки, наведені позивачкою щодо заборгованості по заробітній платі, з усіма її складовими, не обґрунтовує свою позицію, а оспорює наведенні документи щодо підсумкового опціону, які підписані сторонами контракту. Такі доводи є нікчемними та судом до уваги не приймаються.

Доводи представника відповідача в тій частині, що вимоги стосовно стягнення заборгованості по договору про використання працівників власного автотранспорту для службових потреб не повинні розглядатися в рамках трудового спору є хибними. Згідно з нормами чинного трудового законодавства. Окрім гарантованих законодавством про працю виплат із заробітної плати, позивачка щомісяця повинна була отримувати компенсацію за використання власного автомобіля для службових потреб, що є компенсацією за використання власних інструментів працівника для службових потреб підприємства, що згідно із ст.2 Закону України «Про оплату праці»є додаткової заробітною платою.

Доводи представника відповідача щодо незаконності позовних вимог з виплати премії за продаж компанії не відповідають нормам контракту № 1 та обставинам, пов'язаних з продажем компанії ВАТ «Грінко».

Вартість компанії була чітко зафіксована на момент її продажу. Продаж 100% акцій ВАТ «Грінко»відбувся 25.12.2009 року. Між акціонером відповідача ОСОБА_3 (який на момент продажу володів 100% акцій відповідача) та компанією Клінтейл Лімітед було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № 251209/930-Б від 25.12.2009 року, предметом якого була купівля-продаж простий іменних акцій ВАТ «Грінко»у кількості 450000 штук за вартістю кожного цінного паперу 100 грн. Загальна вартість 100% акцій за договором купівлі-продажу склала 45 000 000,00 грн. Моментом та фактом продажу компанії для членів правління був факт укладання договору купівлі-продажу та підтвердження зобов'язань сторін договору щодо виконання правочину купівлі-продажу. А факт забезпечення передачі та перереєстрації цінних паперів стосується акціонерів. Членами правління норма контракту № 1 щодо підготовки компанії до продажу виконана.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки понесені нею судові витрати у розмірі 107,30 грн.

Крім того, враховуючи, що позивачку звільнено від сплати судового збору при зверненні з позовом до суду, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір за розгляд справи у суді у розмірі 3219 грн.

Крім того, відповідно до п.2.ч.1 ст.367 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення у справі про присудження працівникові виплати заробітної плати за один місяць.

Ухвалою суду від 14 вересня 2012 року з метою забезпечення позову був накладений арешт на грошові кошти ПрАТ «Грінко»у розмірі заявлений позовних вимог на суму 1998759,49. Враховуючи ті обставини, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, суд вважає за необхідне скасувати арешт на зайве накладені грошові кошти у розмірі 902252, 23 грн., залишивши арешт на суму задоволених позовних вимог 1096507,26 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 57, 60, 61, 208, 212-215, 367 ЦПК України ст.ст. 38, 44, 115, 116, 117, 233, 235, 237-1 КЗПП України, ст. 23 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 118, 119, 120, 137 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 24, 34 Закону України «Про оплату праці», ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», ст. 5 Закону України «Про судовий збір», постановами Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. №159, Контрактом №1 від 01.01.2009 р. з додатками та додатковою угодою,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Грінко»(код ЄДРПОУ 33785141, р/р 26001000118263 відкритому у Публічному акціонерному товаристві «Комерцiйний банк «Хрещатик»(код ЄДРПОУ 300670) на користь ОСОБА_1 заборгованість за контрактом -956523,84 грн., (що складається з заборгованості по сплаті посадового окладу -270198,84 грн., заборгованість по сплаті квартального бонусу -155800 грн., заборгованість по сплаті підсумкового опціону -430000 грн., заборгованість по сплаті премії за продаж компанії -93375 грн., компенсацію за використання власного автомобіля -7150 грн.) та заборгованість по заробітній платі за 2010-2011 роки -139876,12 грн., (що складається з заборгованості по сплаті заробітної плати -8263,64 грн., компенсації за використання власного автомобіля у 2011 році -7000 грн., компенсації за нарахований, але не виплачений дохід у 2010-2011 роках -181,97 грн., компенсацію за час проведення розрахунку -118825,91 грн., компенсації за невикористану відпустку - 4604,60 грн.) та стягнути компенсацію за завдану моральну шкоду -1000 грн., судові витрати - 107,30 грн. а всього стягнути - 1096507,26 грн. (один мільйон дев'яносто шість тисяч п'ятсот сім гривень двадцять шість копійок).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Грінко»(код ЄДРПОУ 33785141, р/р 26001000118263 відкритому у Публічному акціонерному товаристві «Комерцiйний банк «Хрещатик»(код ЄДРПОУ 300670) на користь держави (отримувач: УДКСУ у Хортицькому районі м. Запоріжжя, 22030001, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38025414, Рахунок отримувача: 31219206700008, Банк отримувача: УДК у Хортицькому районі м.Запоріжжя ГУДКСУ у Запорізькій області , Код банку отримувача: 813015, Код класифікації доходів бюджету: 22030001, призначення платежу «судовий збір»за розгляд справи майнового характеру) судовий збір за розгляд справи у суді у розмірі 3219 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць.

Арешт, накладений ухвалою Хортицького районного суду від 14.09.2012 року на грошові кошти Приватного акціонерного товариства "Грінко"(код ЄДРПОУ 33785141), які знаходяться на р/р 26001000118263 відкритому у Публічному акціонерному товаристві "Комерцiйний банк "Хрещатик"(код ЄДРПОУ 300670) у межах ціни позову - 1 998 759, 49 (один мільйон дев'ятсот дев'яносто вісім гривень сімсот п'ятдесят дев'ять гривень, 49 копійок) скасувати у частині накладення арешту на грошові кошти у розмірі 902252, 23 (дев'ятсот дві тисячі двісті п'ятдесят дві грн. 23 копійки) грн.

Копію рішення надіслати сторонам у справі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через Хортицький районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: Л.Г. Салтан