Ухвала суду № 26325773, 27.09.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3802/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О.

Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"27" вересня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Троян Н.М.;

розглянувши в порядку письмового провадження у залі суду апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «КСУ» Техномонтаж» на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 28 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом Прокуратури Обухівського району Київської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київської області до Закритого акціонерного товариства «КСУ» Техномонтаж» про стягнення заборгованості в розмірі 38 373, 43 грн., -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2012 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «КСУ» Техномонтаж» про стягнення заборгованості в розмірі 38 373, 43 грн.. Свої позовні вимоги мотивував тим, що у відповідача обліковується заборгованість в зв'язку з несплатою податкових зобов'язань за користування земельною ділянкою в розмірі 38 373,43 грн., яка на думку позивача підлягає стягненню в судовому порядку.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 28 травня 2012 року позов задоволено.

Стягнуто з Закритого акціонерного товариства «КСУ «Техмонтаж» (01010 м.Київ, вул. Андрія Іванова, буд.10) до державного бюджету (розподільчий рахунок 34129999700449, МФО 821018, код 24074109, УДКУ в Київській області та по м. Києву) суму податкового боргу 38 373,43 грн. (тридцять вісім тисяч триста сімдесят три грн. 43 коп.) на користь Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київської області.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову повністю.

Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.

За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, колегія суддів вважає, що розгляд справи має бути проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідач є юридичною особою, перебуває на обліку в ДПІ Печерського району міста Києва.

Згідно повідомлення від 20.02.2012 року №81/10/296-к, відповідач включений до категорії платників окремих податків у Державну податкову інспекцію у Обухівському районі Київської області.

Згідно із відомостей про наявні земельні ділянки, відповідач має земельні ділянки для виробничих потреб площею 5690,0000 та 15430,0000, які перебувають на території Обухівського району Київської області. Річна сума земельного податку, яка підлягає сплаті за даними платника-Відповідача становить 18570,45 грн. та 71851,34 грн.

Згідно із п.4.6.1. ст.46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2756, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до ст.49 ПК №2756, податкова декларація подається за звітній період в установлені строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно із п.54.1. ст.54 ПК №2756, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, які зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається до контролюючого органу у строки, встановлені Кодексом.

Відповідно із положеннями п.56.11 ст.56 ПК № 2756, не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Пунктом 6.1. ст.6 ПК №2765 визначено, що податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було подано декларацію №11170 від 18.03.2011 з плати за землю самостійно визначеним податковим зобов'язанням.

Згідно із п.59.1 ст.59 ПК №2765, уразі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання у встановлені законодавством строки, орган держаної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

Так, 04.07.2011 року позивачем було направлено на адресу відповідача податкову вимогу №771, яка ним отримана. Зазначена вимога у судовому чи адміністративному порядку оскаржена не була.

Станом на час розгляду справи у суді першої інстанції, відповідно до довідки про наявність боргу з податків і зборів від 20.02.2012 року №251/10/24-009 у відповідача обліковується борг у розмірі 38 373,43 грн.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Згідно до до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим -ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «КСУ»Техномонтаж»- залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 28 травня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 02 жовтня 2012 року.

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П.

Троян Н.М.