Постанова № 26325046, 24.09.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 вересня 2012 року 16 год. 14 хв. № 2а-10145/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., при секретарі судового засідання Безсчасній Я.С., за участю представника позивача - Катаєва К.П. (довіреність від 10.09.2012р. б/н), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комінвєст»до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій щодо прийняття податкових повідомлень-рішень та скасування податкових повідомлень-рішень від 01 березня 2012 року № 00000 1 2250 та № 00000 2 2250, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Комінвєст»(далі -ТОВ «Комінвєст», позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва (далі -ДПІ у Подільському р-ні м. Києва, відповідач) про визнання протиправними дій щодо прийняття податкових повідомлень -рішень та скасування податкових повідомлень-рішень від 01 березня 2012 року № 00000 1 2250 та № 00000 2 2250.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що висновки Акта документальної позапланової виїзної перевірки від 16.02.2012р № 88/23-611/18019170 щодо того, що фінансово-господарські відносини між ТОВ «Комінвєст»та його контрагентом - ТОВ «Будівельна компанія «Арміс»(ідентифікаційний код 34356397) нібито є нікчемними правочинами, що вчинені без наміру настання правових наслідків, і що, в свою чергу, на думку податківців, призвело до заниження позивачем сум податку на прибуток підприємства у розмірі 7 879, 00 грн. та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 6 852, 00 грн., є протиправними та безпідставними. Зокрема, відповідно до умов договору купівлі-продажу від 07.03.2011р. за № 07/03/11, укладеного між ТОВ «Комінвєст»(Покупець) та зазначеним підприємством (Продавець), останній поставив на адресу позивача товари (будівельні матеріалами) на загальну суму 41 109, 00 грн. (в т.ч. ПДВ), а ТОВ «Комінвєст»перерахувало на рахунок контрагента в банку відповідну суму безготівкових коштів, тобто обидві Сторони виконали свої договірні зобов'язання в повному обсязі, що підтверджується належним чином оформленими первинними та розрахунковими документами. На момент укладення вищевказаної угоди Сторонами було дотримано всіх вимог, встановлених нормами чинного законодавства України, зокрема, всі суб'єкти господарських правовідносин мали достатній обсяг правосуб'єктності та всі необхідні дозвільні документи для укладення і виконання відповідних правочинів. Також в Акті перевірки від 16.02.2012р № 88/23-611/18019170 відсутні будь-які належні докази на підтвердження фактів укладення ТОВ «Комінвєст»правочинів, що суперечать нормам Цивільного кодексу України або іншим актам цивільного законодавства України, а також моральним засадам суспільства. Зважаючи на викладене, позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту в травні 2011 року суми валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість за первинними документами і податковою накладною, отриманими від ТОВ «Будівельна компанія «Арміс».

В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача 24 вересня 2012 року в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, будь-яких заяв, клопотань та заперечень проти позовної заяви до суду не надав, а тому суд на підставі ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу на підставі наявних в ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

ТОВ «Комінвєст»(ідентифікаційний код 18019170) було зареєстровано як юридичну особу 10 червня 1993 року Подільською районною у м. Києві державною адміністрацією (номер запису в Єдиному державного реєстру про видачу свідоцтва про державну реєстрацію 1 071 120 0000 001296).

ТОВ «Комінвєст»було взято на податковий облік в органах державної податкової служби з 09 вересня 2003 року за № 6175, станом на момент складання Акта перевірки від 16.02.2012р. № 88/23-611/18019170 перебувало на обліку в ДПІ у Подільському районі м. Києва.

Згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 15.09.2003р. № 38285244 ТОВ «Комінвєст»являється платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 180191726567). Станом на 24 вересня 2012 року позивача зареєстровано як платника податку на додану вартість відповідно до зазначеного вище Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, що підтверджується даними з Реєстру платників ПДВ, розміщеному на офіційному веб-сайті Державної податкової служби України (www.sts.gov.ua).

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА № 215473 від 01.10.2009р. (із доповненнями внесеними листом Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві від 07.10.2009р. № 21-10/6945) до видів діяльності позивача за КВЕД відноситься наступні: 51.54.0 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним та опалювальним устаткуванням, 45.33.1 Монтаж систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря, 45.21.1 Будівництво будівель, 45.21.4 Будівництво місцевих трубопроводів, ліній зв'язку та енергопостачання, 74.20.1 Діяльність у сфері інжинірингу, 45.25.4 Монтаж металевих конструкцій, 45.21.7 Монтаж та встановлення збірних конструкцій, 45.31.0 Електромонтажні роботи; 45.32.0 Ізоляційні роботи, 45.33.2 Водопровідні, каналізаційні та протипожежні роботи, 45.34.0 Інші монтажні роботи, 45.33.3 Газопровідні роботи, 28.11.0 Виробництво будівельних металевих конструкцій, 28.12.0 Виробництво будівельних металевих виробів, 28.52.0 Загальні механічні операції, 29.24.1 Виробництво інших машин та устаткування загального призначення.

Згідно ліцензії серії АВ № 490327, строком дії з 03.11.2009р. по 03.11.2014р., виданої 06 листопада 2009 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією, ТОВ «Комінвєст»надано право здійснювати господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури за відповідним переліком.

Протягом періоду з 03.02.2012р. по 09.02.2012р. працівником ДПІ у Подільському районі м. Києва була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Комінвєст»(код ЄДРПОУ 18019170) з питань правильності обчислення та повноти сплати до бюджету податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість по фінансово-господарським взаємовідносинам з підприємствами вказаними в постанові старшого слідчого СВПМ ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області майора податкової міліції Свінціцького І.В. від 12.12.2011р. за період з 01.01.2009р. по 31.12.2011р., за результатами якої складено Акт від 16.02.2012р. № 88/23-611/18019170.

Так, постановою старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області майора податкової міліції Свінціцького І.В. від 12.12.2011р. призначено позапланову документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства ТОВ Комінвєст»(код ЄДРПОУ 18019170) по взаємовідносинам з ТОВ «БК «Арміс»(код ЄДРПОУ 34356397), ТОВ «Міріс»(код ЄДРПОУ 34620298), ТОВ «БКК Інтермарр»(код ЄДРПОУ 33887638), ТОВ «КГ «СВ»(код ЄДРПОУ 32978954), ТОВ «Томкет Груп»(код ЄДРПОУ 37242956), ТОВ «Технолоджі Груп»(код ЄДРПОУ 36800209), ПП «Сіті Будком»Неттелко Буддім-СТ») (код ЄДРПОУ 36845779), ТОВ «Добробут 05»(код ЄДРПОУ 33746694), ТОВ «УА Реалті»(код ЄДРПОУ 35839518) за період з 01.01.2009 по 31.12.2011р.

Під час проведення вказаної документальної перевірки перевіряючим встановлено, що між ТОВ «Комінвєст»(код ЄДРПОУ 18019170) та ТОВ «БК «Арміс»(код ЄДРПОУ 34356397) був укладений договір купівлі-продажу за № 07/03/11 від 07.03.2011р. На умовах даного Договору ТОВ «БК «Арміс»зобов'язується передати ТОВ «Комінвєст» будівельні матеріали, в т.ч. усі супровідні документи (інструкції, технічні характеристики, правила, тощо). Загальна вартість договору становить 41 109, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -6 851, 50 грн.). За результатами таких фінансово-господарських операцій виписані видаткова накладна за № 1205003 від 12.05.2011р. та податкова накладна за № 1205003 від 12.05.2011р. на суму 34 257, 50 грн., крім того ПДВ -6 851, 50 грн.

Відповідно до відомостей валових витрат за 2011 рік та податкової звітності з ПДВ ТОВ «Комінвєст»віднесло до складу валових витрат в II-му кварталі 2011 року суму коштів по взаємовідносинах з ТОВ «БК «Арміс»у розмірі 34 258, 00 грн., а до складу податкового кредиту за травень 2011 року суму ПДВ у розмірі 6 852, 00 грн.

При цьому в провадженні СВПМ ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області перебуває кримінальна справа № 13-8373, порушена

- відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за фактом фіктивного підприємництва, тобто придбання суб'єкта підприємницької діяльності - ТОВ «Міріс»з метою прикриття незаконної діяльності, вчиненого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як організаторами, за попередньою змовою групою осіб, тобто за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України (далі -КК України);

- відносно генерального директора ТОВ «БК «Арміс»ОСОБА_4 та комерційного директора ТОВ «БК «Арміс»ОСОБА_3 за фактом ухилення від сплати податку на додану вартість в сумі 6 309 708,00 грн., за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 212 КК України;

- за фактом підроблення невстановленими особами постанов Києво-Святошинського районного суду про скасування арешту на рахунки ТОВ «БК «Арміс»та ТОВ «Міріс»вчиненого за попередньою змовою групою осіб, а також використання завідомо підроблених документів, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2, ч. 3 ст. 358 КК України;

- за фактом розтрати службовими особами ПАТ БК «Даніель»чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України;

- відносно ОСОБА_5 за фактом розтрати чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України;

- відносно ОСОБА_6 за фактом фіктивного підприємництва, тобто придбання суб'єкта підприємницької діяльності ТОВ «Міріс»з метою прикриття незаконної діяльності, вчиненого ОСОБА_6 як організатором, за попередньою змовою групою осіб, тобто за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч.2 ст. 205 КК України;

- відносно ОСОБА_7 за фактом розтрати чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, тобто за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України;

- відносно директора ТОВ «Укрплюсбуд»ОСОБА_8, за фактом ухилення від сплати ПДВ за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України;

- відносно ОСОБА_9 за фактом ухилення від сплати податку на додану вартість ТОВ «БК «Арміс»в сумі 6 309 708,00 грн., вчиненого ОСОБА_10 як організатором, за попередньою змовою групою осіб, тобто за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України та відносно ОСОБА_11 за фактом пособництва у вчиненні умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України.

Проведеним у справі досудовим слідством встановлено, що група осіб, до складу якої входить ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_11 перебуваючи у злочинній змові між собою, використовували ряд підприємств, в т.ч.: ТОВ «БК «Арміс»(код за ЄДРПОУ 34356397), ТОВ «Міріс»(код за ЄДРПОУ 34620298), ТОВ «БКК Інтермарр»(код за ЄДРПОУ 33887638), ТОВ «КГ «СВ»(код за ЄДРПОУ 32978954), ТОВ «Томкет Груп»(код за ЄДРПОУ 37242956), ТОВ «Технолоджі Груп»(код за ЄДРПОУ 36800209), ПП «Сіті Будком»(«Неттелко Буддім-СТ») (код за ЄДРПОУ 36845779), ТОВ «Добробут 05»(код за ЄДРПОУ 33746694), ТОВ «УА Реалті»(код за ЄДРПОУ 35839518), з метою ухилення від сплати податків та особистого збагачення за рахунок незаконного конвертування безготівкових коштів у готівку.

Суть злочинної схеми полягала в наступному: реально діючі підприємства, які залучались до даної схеми ОСОБА_9, перераховували грошові кошти за начебто проведені роботи, надані послуги чи поставлені товари на рахунки підприємств-транзитерів, таких як ТОВ «БК «Арміс», ТОВ «Міріс», ТОВ «Інтермарр», ПП «Сіті Будком»(«Неттелко Буддім-СТ»), ТОВ «КГ «СВ», ТОВ «Томкет Груп», ТОВ «Добробут 05», ТОВ «УА Реалті», з яких такі кошти перераховувались на рахунки фізичних осіб, зокрема на рахунки ОСОБА_5, ОСОБА_11, які обготівковували (конвертували) грошові кошти у готівку та передавали такі кошти ОСОБА_7, який в свою чергу, повертав кошти, за вирахуванням певного відсотку, реально діючим підприємствам. При цьому ніякі роботи не виконувались, послуги не надавались, а товари не поставлялись, а лише створювалась видимість проведення господарських операцій, шляхом використання документів суб'єктів фіктивного підприємництва, таких як ТОВ «Міріс», ТОВ «Технолоджі Груп», ПП «Сіті Будком»(«Неттелко Буддім-СТ») та інших, з метою незаконного формування податкового кредиту у реально діючих підприємств, зокрема ТОВ «Комінвєст»(код за ЄДРПОУ 18019170).

Будучи допитана в ході досудового слідства ОСОБА_12, яка рахується директором ТОВ «БК «Арміс», показала, що до діяльності вказаного підприємства не має ніякого відношення, а лише за грошову винагороду погодилась на перереєстрацію на своє ім'я ТОВ «БК «Арміс», не маючи при цьому наміру займатись господарською діяльністю ТОВ «БК «Арміс».

Також, будучи допитаний комерційний директор ТОВ «БК «Арміс»ОСОБА_3 (син співзасновника та генерального директора ТОВ «БК «Арміс»ОСОБА_4.), показав, що ТОВ «БК «Арміс»використовувалось як транзитне підприємство, отримані кошти від «підприємств-вигодонабувачів», що надходили на банківські рахунки ТОВ «БК «Арміс», перераховувались на банківські рахунки підприємств з ознаками фіктивності ПП «Сіті Будком»(«Неттелко Буддім-СТ»), ТОВ «Міріс»та ТОВ «БКК Інтермарр».

На даний час обидва ОСОБА_3 та ОСОБА_4 утримуються під вартою, та останнім пред'явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

На підставі вищевикладеного працівники ДПІ у Подільському районі м. Києва прийшли до висновків, що податкова накладна від 12.05.2011р. на суму 41 109, 00 грн. та інші первинні документи, виписані ТОВ «БК «Арміс»на адресу ТОВ «Комінвєст», не можуть бути використані останнім в податковому обліку, так як Договір купівлі-продажу за № 07/03/11 є нікчемним, а нікчемний правочин є недійсним в силу закону та не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

В розділі 4 «Висновок»Акта від 16.02.2012р. № 88/23-611/18019170 перевіряючий встановив порушення ТОВ «Комінвєст»вимог пп.14.1.27, пп. 14.1.36 п. 14.1 ст.14, п. 137.1 ст. 137, п. 138.2, п. 138.4 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України в результаті чого Товариством занижено податок на прибуток за ІІ-ий квартал 2011 року на загальну суму 7 879, 00 грн., та вимог п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 цього Кодексу, в результаті чого Товариством занижено ПДВ за травень 2011 року на суму 6 852, 00 грн.

Не погоджуючись з висновками Акта документальної перевірки позивач подав до канцелярії ДПІ у Подільському р-ні м. Києва письмові заперечення на висновки вказаного Акта перевірки з обґрунтуванням своєї позиції (вих. № 22 від 21.02.2012р.), які були залишені відповідачем без задоволення.

01 березня 2012 року ДПІ у Подільському районі м. Києва на підставі Акта від 16.02.2012р. № 88/23-611/18019170 та розрахунків фінансових санкцій до цього Акта перевірки прийняла наступні спірні податкові повідомлення-рішення:

- № 00000 1 2250, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до абз. 2 п. 123.1 ст. 123 розділу ІІ цього Кодексу за порушення вимог пп. 14.1.27, пп. 14.1.36 п. 14.1 ст.14, п. 137.1 ст. 137, п. 138.2, п. 138.4 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України збільшила ТОВ «Комінвєст»суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 7 880, 00 грн., в тому числі 7 879, 00 грн. -основний платіж, 1, 00 грн. -штрафні (фінансові) санкції;

- № 00000 2 2250, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до абз. 2 п. 123.1 ст. 123 розділу ІІ цього Кодексу за порушення вимог п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України збільшила ТОВ «Комінвєст»суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 6 853, 00 грн., в тому числі 6 852, 00 грн. -основний платіж, 1, 00 грн. -штрафні (фінансові) санкції.

Згідно рішень ДПС у м. Києві від 01.06.2012р. № 3265/10/12-114 та ДПС України від 27.06.2012р. № 11611/6/10-2115, винесених за результатами розгляду первинної і повторної скарг ТОВ «Комінвєст», спірне податкове повідомлення-рішення від 01 березня 2012 року за № 00000 1 2250 скасоване у частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1, 00 грн., а в іншій частині та інше спірне податкове повідомлення-рішення за № 00000 2 2250 були залишені без змін, а скарги Товариства -частково задоволені.

Доказів прийняття нових податкових повідомлень-рішень відповідачем суду не надано.

При вирішення даного спору суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва -підприємцями (ч. 2 ст. 3 Господарського кодексу України).

Згідно пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі -ПК України) під «господарською діяльністю»розуміється діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником) (пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу).

У відповідності до п 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу).

Згідно абз. 1 п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України передбачено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Крім цього, податковим кредитом в розумінні підпункту 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «а»п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України).

В силу п. 201.4 ст. 201 вказаного Кодексу податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України 21.12.2010р. № 969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696, (який діяв на момент виписки податкових накладних)(далі -Порядок) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

В силу п. 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку.

Податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2 Порядку).

Отже, виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником ПДВ.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999р. № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі -Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі -Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

В силу п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні»(п. 1.3 Положення).

Аналіз викладених норм свідчить про те, що податковий кредиту формується за наслідками реальної господарської операції, що підтверджується належними первинними документами, в рамках господарської діяльності платника податків.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11.

В ході судового розгляду також було встановлено, що 07 березня 2011 року між ТОВ «Комінвєст»(Покупець) та ТОВ «Будівельна компанія «Арміс»(Продавець) був укладений договір купівлі-продажу за № 07/03/11, відповідно до пункту 1 якого Продавець зобов'язується передати Покупцю будівельні матеріали, в т.ч. усі супровідні документи (інструкції, технічні характеристики, правила і т.д.), а Покупець зобов'язується прийняти будівельні матеріали та оплатити її в кількості, асортименті, за ціною, зазначеної в Специфікації (Додаток № 1 до Договору) і накладних на умовах, передбачених цим Договором. Загальна вартість договору 41 109,00 грн. (в т.ч. ПДВ -6 851,50 грн.).

Відповідно до Специфікації від 07.03.2011р. (додаток № 1 до цього Договору) загальна договірна вартість Товарів, що реалізуються (лічильник теплової енергії, труби захисні гофровані, кріплення, кутники та трійники різного розміру та модифікації) становила 41 109,00 грн. (в т.ч. ПДВ -6 851,50 грн.).

Згідно пп. 2.1 - 2.3 п. 2 цього Договору Товар (будівельні матеріали) передаються до уповноваженого представника Покупця, повноваження якого підтверджуються оформленою належним чином довіреністю, оригінал якої передається Продавцю. При передачі будівельних матеріалів оформляється товарна накладна. З моменту підписання уповноваженими представниками Сторін товарної накладної, претензії по кількості, асортименту, комплектності і візуальній якості Продавцем не приймаються.

Порядок розрахунків між Сторонами визначено у п. 3 даного Договору, згідно якого, зокрема, оплата за Будівельні матеріали здійснюється в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця в національній валюті України -гривні (п. 3.1 Договору).

Факт виконання Сторонами своїх зобов'язань за вказаними Договором підтверджуються: копіями наступних первинних і розрахункових документів:

- видатковою накладною від 12.05.2011р. № 1205003 на суму 41 109, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -6 851, 50 грн.),

- карткою рахунку та оборотно-сальдовою відомістю по бухгалтерському рахунку 631 «Замовлення; Контрагенти: Арміс БК ТОВ»за період з 01.05.2011р. по 31.08.2012р.;

- журналом-ордером і відомістю по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»за період з 01.05.2011р. по 30.09.2012р.;

- оригіналом банківської виписки з рахунку ТОВ «Комінвєст»№ 26003292006 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»(МФО 380805), згідно якої сума коштів у розмірі 41 109, 00 грн. (в т.ч. ПДВ) в повному обсязі була перерахована на рахунок контрагента позивача № 26007263019001 в ПАТ «Сигмабанк»у м. Дніпропетровськ (МФО 307305), що не заперечується Відповідачем.

При цьому позивач вказує на те, що ним як сумлінним платником податків було перевірено наявність прав у ТОВ «Будівельна компанія «Арміс»на укладення (виконання) подібних правочинів, оформлення первинних і розрахункових документів та сплату податків і зборів, про що свідчать надані останнім позивачу копії документів: довідки про взяття на облік платника податків від 11.02.2009р. № 24733/29-107 (форми № 4-ОПП), Свідоцтва про реєстрацію платник податку на додану вартість від 17.03.2011р. № 100328924, Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 305249, довідки органу статистики серії АА № 200484, ліцензії серії АВ № 458859 на право ведення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (строком дії з 24.02.2009р. по 24.02.2014р.).

За результатами продажу товарів ТОВ «Будівельна компанія «Арміс»виписало на адресу позивача податкову накладну від 12.05.2011р. за № 1205003 на суму 41 109, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -6 851, 50 грн.), яка містять усі обов'язкові реквізити, передбачені ст. 201 Податкового кодексу України.

За результатами дослідження вище перелічених первинних документів суд дійшов висновку, що вони оформлені у відповідності до вимог Закону № 996-ХІV та вказаного Положення.

Відповідно до усних пояснень позивача, наданих в судовому засіданні по даній справі, з документальним підтвердженням, придбані товари (будівельні матеріали) були використанні Товариством в своїй подальшій господарській діяльності (зокрема, будівельна-монтажна діяльність), а також реалізовані іншим суб'єктам господарювання, що підтверджується: видатковою накладною від 30.06.2011р. № РН-0000046 та довіреністю від 20.06.2011р. за № 701 на видачу КП з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ»товарно-матеріальних цінностей; договором від 29.03.2011р. № 29/03/11 на виконання робіт з монтажу внутрішніх мереж ОВ та ВК за адресою: вул. Щербакова, 52 у Шевченківському р-ні міста Києва, актом приймання виконання будівельних робіт за травень 2011 року від 31.05.2011р. та підсумковою відомістю ресурсів (витрати -за прийнятими нормами) за травень 2011 року, згідно якого позивач в якості Підрядника виконував для Генпідрядника (ПП «Під ключ») будівельно-монтажні роботи щодо системи опалення на Об'єкті будівництва -Житловий комплекс по вул. Щербакова, 52, в Шевченківському районі міста Києва, виписками з банківського рахунку позивача на підтвердження отримання коштів від ПП «Під ключ»за виконані роботи.

Також на підтвердження факту наявності необхідної матеріальної бази (офісних, складських і виробничих приміщень, транспортних засобів, трудових ресурсів) для ведення названих вище видів господарської діяльності позивач надав до суду копії штатного розкладу, відомості про відрахування у фонди з доходів фізичних осіб, план офісних, складських і виробничих приміщень, журнал зовнішніх обмірів виробничого цеху з підсобними приміщеннями, що знаходяться у розпорядженні Товариства, договору купівлі-продажу транспортного засобу від 31.10.2011р. за № 5914 та видаткової накладної до нього від 01.11.2011р. № 130449 на отримання у власність автомобіля, договір оренди автомобіля від 31.10.2007р., свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, подорожні листи за березень, травень і серпень 2011 року, письмову довідку б/д і б/н.

Відповідачем не надано доказів відсутності у ТОВ «Будівельна компанія «Арміс»спеціальної податкової правосуб'єктності на момент укладення і виконання вищевказаного правочину, зокрема того, що вказане підприємство не було зареєстроване в якості платника податку на додану вартість або того, що його реєстрація платником податку на додану вартість була анульована в березні-травні 2011 року. Відтак, наявна в матеріалах справи копія податкової накладної, на підставі якої позивач сформував податковий кредит за травень 2011 року, відповідає вимогам, встановленим ст. 201 Податкового кодексу України.

Також відповідачем не було надано до суду доказів, які б свідчили про відсутність у ТОВ «Будівельна компанія «Арміс»умов для здійснення господарської діяльності (відсутність майна, складських приміщень, обладнання та виробничих потужностей, трудових ресурсів, тощо), в т.ч. із залученням третіх осіб, відповідних дозвільних документів.

В силу п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Частиною другою ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

Так, безпосередньо в Акті перевірки від 16.02.2012р. № 88/23-611/18019170 не наведено правову норму, в силу якої на платника податку (Покупця) покладена відповідальність за недекларування та несплату податкових зобов'язань платником податку-контрагентом (Продавцем), шляхом позбавлення його права на податковий кредит.

Відповідачем не заперечувався факт декларування та сплати позивачем сум податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість за наслідками спірної господарської операції.

В ході розгляду даної справи в суді відповідачем не було пред'явлено до суду будь-які належні докази нікчемності правочинів, укладених між Позивачем і його контрагентом -ТОВ «Будівельна компанія «Арміс»(в т.ч. документів по кримінальній справі № 13-8373, на які наявні посилання в Акті перевірки).

Зокрема, в Акті перевірки від 31.01.2012р. № 255/23-322-34726705 також відсутні посилання на ухиляння контрагентами позивача від сплати податків та зборів, визначення їм сум податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємства за фактом ухиляння від сплати податків, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

В силу ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Аналогічну норму містить ч. 2 ст. 2 Кримінального кодексу України.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до ч. 1, ч. 4 ст. 70 цього Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

При цьому відповідачем не надано суду будь-які документальні підтвердження про притягнення до кримінальної відповідальності або пред'явлення обвинувачення посадовим особам ТОВ «Комінвєст»або ТОВ «Будівельна компанія «Арміс», з направлення матеріалів відповідних кримінальних справ до суду, у скоєнні злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України.

З урахуванням того, що по справі було встановлено реальне здійснення господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, виданих зареєстрованими платником податку на додану вартість, суд дійшов висновку про протиправність донарахування позивачу сум податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині вимог щодо спірних податкових повідомлень -рішень та вважає за необхідне на підставі ч. 2 ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення -рішення, а в задоволенні решти позовних вимог відмовити, оскільки вони фактично дублюють вимоги щодо скасування податкових повідомлень-рішень та обраний щодо них спосіб захисту повністю відновлює порушені права позивача.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Комінвєст»задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Державної податкової служби від 01 березня 2012 року № 00000 1 2250 та № 00000 2 2250.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно..

Суддя О.В. Дегтярьова