Постанова № 26323998, 02.10.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 жовтня 2012 року Справа № 2а/1270/6593/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Ушакова Т.С.,

при секретарі судового засідання Вольвак М.О.,

за участю:

представника позивача: Ладиченко В.О. (довіреність від 25.06.2012 № 3/06-1497),

представника відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Антрацитівського міськрайцентру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення допомоги по безробіттю в сумі 1 325,32 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

27 серпня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Антрацитівського міськрайцентру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення допомоги по безробіттю в сумі 1 325,32 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що в Антрацитівському міськрайцентрі зайнятості з 13.04.2005 був зареєстрований громадянин ОСОБА_2 як такий, що шукає роботу. В статусі безробітного останній перебував на обліку з 20.04.2005 по 14.04.2006. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» №1533-111 від 02.03.2000 безробітному ОСОБА_2 була призначена та в період з 20.04.2005 по 14.04.2006 виплачена допомога по безробіттю у сумі 1325,32 грн. Однак, згідно отриманої інформації від УПФУ в м. Антрацит Луганської області, було встановлено, що в індивідуальних відомостях про застраховану особу на ОСОБА_2 відсутні дані про період роботи в СФГ «Аврора» з 01.11.2003 по 01.12.2003, а в трудовій книжці є такий запис з подальшим прийняттям на облік до Антрацитівського центру зайнятості та виплатою допомоги по безробіттю з 20.04.2005 по 14.04.2006. За заявою пенсіонера ОСОБА_2 цей запис про роботу в СФГ «Аврора» до пенсійного стажу не зараховується, у зв'язку з тим, що він там не працював. З метою встановлення достовірності вищезазначеного факту та достовірності наданих ОСОБА_2 даних під час отримання права на виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг центром зайнятості була проведена відповідна перевірка. За результатами перевірки та згідно документів, надісланих з Дяківської сільської ради (архівна довідка №111 від 02.12.2009) та Антрацитівської районної державної адміністрації (лист №124 від 27.08.2009) встановлено, що ОСОБА_2 отримав допомогу по безробіттю на підставі неправдивих відомостей (надав недостовірні дані про останнє місце роботи), чим порушив ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». На підставі вищевикладеного було прийнято рішення стягнути з ОСОБА_2 до Фонду матеріальне забезпечення на випадок безробіття у розмірі 1 325,32 грн., яке йому виплачувалося з дня отримання ним статусу безробітного, тобто з 20.04.2005 по 14.04.2006.

Крім того, позивач зазначив, що за фактом отримання допомоги по безробіттю на підставі неправдивих відомостей про місце роботи, ОСОБА_2 був притягнутий до кримінальної відповідальності в якості обвинуваченого за ст.ст. 190 ч. 1, 358 ч. 4 КК України. В ході слідства по кримінальній справі ОСОБА_2 свою провину повністю визнав. Постановою Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 15.09.2011 ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності був звільнений внаслідок акту амністії.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, підтримав доводи, викладені у позові, просив суд задовольнити позов, стягнувши з відповідача допомогу по безробіттю в сумі 1 325,32 грн.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося до суду 18.09.2012.

Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості.

Відповідно до статті 8 Закону України від 2 березня 2000 року № 1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління на випадок безробіття, провадження збору на акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості (стаття 12 Закону).

Згідно ч. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах:

а) працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном, у фізичних осіб;

б) громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство";

в) обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управління та громадських об'єднаннях;

г) які проходять службу в Збройних Силах України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, військах внутрішньої та конвойної охорони і Цивільної оборони України, органах внутрішніх справ України, інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, альтернативну (невійськову) службу;

е) які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах;

ж) працюючі громадяни інших країн, які тимчасово перебувають в Україні і виконують функції, не пов'язані із забезпеченням діяльності посольств і місій.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. У разі неможливості надати підходящу роботу безробітному може бути запропоновано пройти професійну перепідготовку або підвищити свою кваліфікацію.

Згідно із статтею 25 цього Закону, держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм такі види компенсацій:

а) надання особливих гарантій працівникам, вивільнюваним з підприємств, установ, організацій;

б) виплата матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації;

в) виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю.

Частиною 1 статті 33 Закону України від 02 березня 2000 року № 1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що особам, які шукають роботу вперше, та іншим незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними, допомога по безробіттю встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Допомога по безробіттю виплачується з 8-го дня після реєстрації особи в установленому порядку в державній службі зайнятості. Тривалість виплати допомоги по безробіттю не перевищує 180 календарних днів.

Згідно ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Судом встановлено, що 13.04.2005 ОСОБА_2 зареєстровано в Антрацитівському міськрайцентрі зайнятості як особа, яка шукає роботу, що підтверджується персональною карткою № НОМЕР_1, копія якої знаходиться в матеріалах справи.

В статусі безробітного відповідач перебував з 20.04.2005 по 14.04.2006. За цей період йому було сплачена допомога по безробіттю в сумі 1 325,32 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.12.2009 Антрацитівським міськрайцентром зайнятості проведено перевірку достовірності наданих даних особою (ОСОБА_2) під час отримання права на виплати забезпечення та надання соціальних послуг відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», за результатами якого складено акт № 13 від 10.05.2010 року.

Із зазначеного акту вбачається, що проведеною перевіркою встановлено, що 21.07.2009 на адресу Антрацитівського міськрайцентру зайнятості надійшов лист за №4829/02-07 від 20.07.2009 від УПФУ в Антрацитівському районі Луганської області, в якому зазначено, що застрахована особа ОСОБА_2 у СФГ «Аврора» в період з 01.11.2003 по 01.12.2003 не працював. Зазначений факт підтверджений архівною довідкою виконавчого комітету Дяківської сільської ради за № 111 від 02.12.2009. Допомога по безробіттю відповідачу була призначена на підставі записів у трудовій книжці про трудову діяльність у СФГ «Аврора».

З викладеного вбачається, що відповідач отримував допомогу по безробіттю на підставі неправдивих відомостей, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 36 Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Згідно довідки Антрацитівського міськрайцентру зайнятості №б/н за період з 20.04.2005 по 14.04.2006 ОСОБА_2 було виплачено матеріальне забезпечення на випадок безробіття в сумі 1 325,32 грн.

18.12.2009 директором Антрацитівського міськрайцентру зайнятості видано наказ №84 про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю громадянину ОСОБА_2 в сумі 1 325,32 грн.

Вищевказані кошти відповідачем не повернуті.

Крім того, судом встановлено, що постановою Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 15.09.2011 ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за ст.ст. 190 та 358 ч. 4 КК України внаслідок акту амністії.

Як вбачається з вищевказаної постанови, ОСОБА_2, знаючи про те, що в його трудовій книжці наявні неправдиві відомості про його місце роботи, 13.04.2005 надав трудову книжку до Антрацитівського міськрайцентру зайнятості, де отримав статус безробітного та за період з 20.04.2005 по 14.04.2006 - отримав допомогу по безробіттю в загальній сумі 1 325,32 грн., чим спричинив Антрацитівському міськрайцентру зайнятості майнову шкоду на загальну суму 1 325,32 грн.

В ході розслідування кримінальної справи ОСОБА_2 свою провину визнав у повному обсязі, просив застосувати до нього Закон України «Про амністію» від 08.07.2011 та кримінальну справу стосовно нього припинити.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено, що постанову у повному обсязі буде виготовлено 8 жовтня 2012 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 87, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Антрацитівського міськрайцентру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення допомоги по безробіттю в сумі 1 325,32 грн. задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття допомогу по безробіттю в сумі 1 325,32 грн. (одна тисяча триста двадцять п'ять гривень 32 коп.), перерахувавши на р/р 37170320001252 ГУДКСУ в Луганській області м. Луганськ, МФО 804013, код ЄДРПОУ 20185763.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 8 жовтня 2012 року.

СуддяТ.С. Ушаков