Постанова № 26323981, 25.09.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2012 р. Справа № 2а-3190/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Шинкар Т.І.,

за участю секретаря - Голоднікова О.В.,

за участю представника позивача Чупахіна І.Р., представників відповідача Задорожного І.В., Томашівського О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «ЕКО-ДІМ»до Державної податкової інспекції у Личаківськом районі м.Львова Львівської області ДПС про часткове скасування податкових повідомлень-рішень від 30.03.2012р. №0001102320/632, №0001112302/633, №0001122320/634 та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.03.2012р. №0000771720/636 повністю, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Холдингова компанія «ЕКО-ДІМ»(далі-Товариство) звернулося з позовом у Львівський окружний адміністративний суд до Державної податкової інспекції Личаківському районі м.Львова (далі-ДПІ) та просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.03.2012р. №0001102320/632 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток»на суму 141 771,62грн., №0001112302/633 в частині зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 616 398,35грн., №0001122320/634 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість»на 48 315,01грн. та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.03.2012р. №0000771720/636 повністю. Позов обґрунтовує тим, що висновки контролюючого органу, викладені в акті планової виїзної перевірки про безтоварність та нікчемність фінансового-господарських операцій щодо неможливості здійснення таких з підстав відсутності основних засобів, складських приміщень у контрагента Товариства, є безпідставні та ґрунтуються на припущеннях, спростовується первинними документами щодо факту придбання дизпалива та документами по факту використання придбаного у ТзОВ «Фалкон»дизпалива у господарській діяльності Товариства, в наслідок чого отримано прибуток. Окрім того зазначено, що помилковим є донарахування зобов'язань за платежем «податок на доходи фізичних осіб»з підстав надання Товариством додаткового матеріального блага своїм працівникам у вигляді оплати (видачі) палива за вихідні дні, оскільки відомості заправки та подорожні листи, виписані виключно у зв'язку з виконанням водіями своїх трудових обов'язків та виключно з метою виконання Товариством своїх виробничих програм силами власних кадрових ресурсів.

За клопотанням представника відповідача в попередньому судовому засіданні в порядку ст.55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) допущено заміну Державну податкову інспекцію у Личаківському районі м.Львова правонаступником Державну податкову інспекцію у Личаківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позові та письмових поясненнях. Просив позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали з підстав, викладених у заперечення та зазначили, що взаємовідносини Товариства з його контрагентом ТзОВ «Фалкон» мають ознаки нікчемності, оскільки під час перевірки вищезазначеного підприємства встановлено, що таке не володіє майном, матеріальними ресурсами, які необхідні для здійснення операцій поставки дизпалива, відсутні трудові ресурси, основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби, а відтак відсутня і фінансово-господарська діяльність. Дані операції були спрямовані на отримання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту. Окрім того перевіркою встановлено, що Товариство закупляло паливо у ТзОВ «Фалкон»та ТзОВ «Вентуре», яке отримувалось працівниками Товариства по заправочних відомостях і у вихідні дні (згідно табелів обліку робочого часу). Згідно подорожніх листів встановлено списання палива за вихідні дні. Згідно авансових звітів за період з січня 2011 року по грудень 2011 року працівники, які закупляли паливо на вихідні дні не перебували у відрядженні. Отже, Товариством надано додаткове матеріальне благо своїм працівникам у вигляді оплати (видачі) палива за вихідні дні. Просили відмовити в задоволенні позовних вимог.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 25 вересня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.

Публічне акціонерне товариство «Холдингова компанія «ЕКО-ДІМ»зареєстроване 30.06.2010р. державним реєстратором Львівської міської ради за №14151050010007192, свідоцтво про державну реєстрацію від 30.06.2010р. серія А01 №209495 та згідно статуту є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Пересувна механізована колона №9»щодо всіх майнових та особистих майнових прав та обов'язків внаслідок державної реєстрації змін до Статуту ВАТ «Пересувна механізована колона №9».

Судом встановлено, що ДПІ проведено планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р. за результатами якої ДПІ прийшла до висновку про порушення Товариством п.1.23, п.1.31 ст.1, п.п. 4.1.1, п.4.1 ст.4, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»зі змінами та доповненнями (далі-Закон №334), п. 135.1, п. 135.2, п.п. 135.4.1 п. 135.4 ст. 135, п. 137.1, п.137.4 ст. 137, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п.138.2, п.п. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 із змінами та доповненнями (далі-ПК України), що призвело до заниження податку на прибуток за ІV квартал на 199 291,55 грн. та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 866 484,89 грн., в тому числі за І квартал 2011 року на 616 398,35 грн., за ІІ квартал 2011 року на 250 086,54 грн.; порушення ст.203, ст.215, ст.216 ЦК України, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 137 832,32 грн., в тому числі: за січень 2011 року в сумі 48 315,01 грн., за липень 2011 року в сумі 89 517,31 грн.; порушено п.п. 164.2.17 п.164.2 ст.162, п.164.3, п.164.5 ст.164, п.п. 168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України, внаслідок чого донарахований податок з доходів фізичних осіб за період з січня 2011 року по грудень 2011 року на загальну суму 40 706,32 грн.: за січень 2011 року в сумі 1 488,48 грн.; за лютий 2011 року в сумі 1 633,67 грн.; за березень 2011 року в сумі 5 122,46 грн.; за квітень 2011 року в сумі 7 578,25 грн.; за травень 2011 року в сумі 4 553,02 грн.; за червень 2011 року в сумі 6 641,25грн.; за липень 2011 року в сумі 342,33 грн.; за серпень 2011 року в сумі 325,22грн.; за вересень 2011 року в сумі 1 018,44 грн.; за жовтень 2011 року в сумі 5 340,39грн.; за листопад 2011 року в сумі 3 967,70 грн.; за грудень 2011 року в сумі 2 695,12 грн., що викладено в Акті перевірки 19.03.2012р. №44/22-60/05393518.

На підставі Акта перевірки ДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 30.03.2012р. №0001102320/632 з яким Товариство не погоджується в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток»на суму 141 771,62грн., №0001112302/633, з яким Товариство не погоджується в частині зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 616 398,35грн., №0001122320/634, з яким Товариство не погоджується в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість»на 48 315,01грн. та податкове повідомлення-рішення від 30.03.2012р. №0000771720/636, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на доходи фізичних осіб»за основним платежем на суму 40 706,32 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 3 423,30 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями -рішеннями Товариство звернулося до суду за захистом своїх прав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Як зазначено в акті перевірки, на підставі представленого договору від 04.01.2011р. №10НП, Продавець - ТзОВ «Фалкон»зобов'язується передати у власність Покупця - Товариство товар в асортименті, наявному у Продавця на момент купівлі товару, найменування товару -нафтопродукти.

Суми податку на додану вартість (далі-ПДВ) по отриманих від ТзОВ «Фалкон»податкових і видаткових накладних Товариством відображено у реєстрах отриманих податкових накладних та включено до податкового кредиту в деклараціях з ПДВ в тому числі січня 2011 року на суму 48 315,01грн.

В бухгалтерському обліку згідно з журналом-ордером по рахунку 631 по постачальнику ТзОВ «Фалкон»за січень 2011 року Товариством відображено дані операції наступними проведеннями: Дт 20 Кт 631 на суму 616 398,35 грн., Дт 64 Кт 631 на суму 123 279,67 грн. (з яких за січень 2011 року на суму 48 315,01грн.). Вартість придбаних нафтопродуктів включено до складу валових витрат за І квартал 2011 року. Розрахунки між Товариством та ТзОВ «Фалкон»проводились у безготівковій формі.

Товариством до перевірки не представлено товарно-транспортні накладні, які підтверджують факт транспортування дизпалива від ТзОВ «Фалкон»до ПАТ «Холдингова компанія «ЕКО-ДІМ». Окрім того, до перевірки не представлено сертифікати відповідності і паспорт якості на товар (нафтопродукти).

В акті перевірки, окрім того, зазначено, що ДПІ у Личаківському районі м. Львова проведено позапланову невиїзну перевірку ТзОВ «Фалкон»та складено акт від 11.04.2011р. №239/23-2/20776642, згідно якого вста нов лено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у під приємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам -покупцям за період з 01.03.2010 року по 28.02.2011 року. ТзОВ «Фалкон»безпідставно сформовано податкові зобов'язання у березні 2010 -грудні 2010 року та в січні 2011 -лютому 2011 року по накладним, податковим накладним, виписаних на продаж товарів ( робіт, послуг) на загальну суму 4 846 644 грн., які не можуть розглядатись в якості належного підтвердження податкових зобов'язань, оскільки ці податкові накладні не мають статусу юридично значимих. Згідно податкової звітності у ТзОВ «Фалкон» встановлено відсутність виробничого обладнання, складських приміщень, для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ. ТзОВ «Фалкон» для проведення діяльності з реалізації дизпалива та бензину не має власних цистерн для зберігання дизпалива та бензину.

Позаплановою невиїзною перевіркою (акт від 11.04.2011 р. №239/23-2/20776642) встановлено порушення ведення податкового обліку ТОВ «Фалкон».

Як зазначено в акті перевірки, правочини укладені між ТзОВ «Фалкон»та Товариством не спричинили реального настання юридичних наслідків.

Окрім того, в акті перевірки зазначено, що в ході проведення перевірки встановлено, що Товариство закупляло паливо у ТзОВ «Фалкон»та ТзОВ «Вентуре», яке отримувалось працівниками Товариства по заправочних відомостях і у вихідні дні. Згідно подорожніх листів встановлено списання палива за вихідні дні. Згідно авансових звітів за період з січня 2011 року по грудень 2011 року працівники, які закупляли паливо на вихідні дні, не перебували у відрядженні.

На підставі вищевикладеного податковий орган прийшов до висновку, що Товариство завищило валові витрати, в тому числі, за І квартал 2011 року на 616 398,35грн., занизило податок на прибуток за ІV квартал на 141 771,62грн. та занизило податок на додану вартість за січень 2011 року в сумі 48 315,01 грн. по безтоварних операціях проведених з ТзОВ «Фалкон», а також за період з січня 2011 року по грудень 2011 року Товариством надано додаткове матеріальне благо працівникам у вигляді оплати (видачі) палива за вихідні дні на загальну суму 230 683,00 грн.

Проте з такими висновками ДПІ суд не погоджується виходячи з наступного.

Відповідно п. 201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПУ України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Як передбачено п.198.3. ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, в тому числі, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№996 від 16.07.1999 року, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

У розумінні пункту 14.1.36. ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

З огляду на викладене аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи -платника податку.

Представлені представниками позивача в судовому засіданні документи свідчать про підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, а також про фактичне здійснення господарських операцій Товариством та його контрагентами, та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх.

Як вбачається з дослідженого в судовому засідання Договору купівлі-продажу від 04 січня 2011 року №10НП, який укладений між ПАТ «Холдингова компанія «ЕКО-ДІМ»(Покупець) та ТзОВ «Фалкон»(Продавець), згідно якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця товар - нафтопродукти, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах Договору.

Згідно п.2.1 та п.2.2 Договору, одиниця та кількість товару вказується у заявці-замовленні (відомості) або у видаткових накладних. Пунктом 3.1 Договору передбачено, що якість товару повинна відповідати технічним умовам стандарту України. А, як це зазначено у п.3.2 Договору, підтвердженням якості з боку Продавця є сертифікат відповідності і паспорт якості на товар. У випадку вимоги, копії вказаних документів можуть бути передані Покупцю.

На виконання умов Договору ТзОВ «Фалкон»виписано видаткові накладні (т.1 ар.с.266-308) починаючи з 04 січня по 28 лютого 2011 року, в яких найменування товару вказано «дизпаливо», а також зазначено відповідальну за отримання дизпалива особу Товариства -ОСОБА_4 з вказівкою на номер та дату виписання Довіреності на одержання товару від ТзОВ «Фалкон». До матеріалів справи на підтвердження вищезазначених обставин долучено копію журналу реєстрації довіреностей, аналіз якого та аналіз виписаних накладних ТзОВ «Фалкон»підтверджує факт одержання Товариством дизпалива.

Відомості заправки автомобілів Товариства (т.1 ар.с. 159-265) за період з 04 січня по 28 лютого 2011 року з зазначенням марки автомобіля, державного номерного знаку, прізвища та підпису водія, кількість дизпалива та підпис оператора. Кожна з долучених до матеріалів справи відомостей заправки автомобіля завірена печаткою як Товариства так і ТзОВ «Фалкон», та підтверджує факт заправки власних транспортних засобів та механізмів Товариства придбаним у ТзОВ «Фалкон»дизпалива.

Аналізуючи відомості заправки та видаткові накладні виписані ТзОВ «Фалкон»вбачається, що показники кількості одержаного Товариством палива ідентичні.

До матеріалів справи долучено платіжні доручення щодо оплати Товариством ТзОВ «Фалкон»коштів за придбані нафтопродукти за період з 10 січня по 04 квітня 2011 року (т.2 ар.с. 231-260).

ТзОВ «Фалкон»виписано податкові накладні (т.2 ар.с. 261-3031) у період січня-лютого 2011 року згідно номенклатури яких: «дизпаливо»на загальну суму ПДВ 137 832,32 грн., з якої Товариством віднесена до складу податкового кредиту з ПДВ податкової декларації та додатку 5 за січень 2011 року 48 315,01 грн., відображено у реєстрі виданих податкових накладних січня 2011 року та яка відповідає даним додатку №5 податкової декларації з ПДВ січня 2011 року.

Як вбачається з долученої Товариством Довідки №165 від 09.04.2012р., за період з 01.01.2011р. по 28.02.2011р. Товариство виконало власними силами із залученням власних транспортних засобів та механізмів будівельно-монтажних робіт на суму 11 691 859,20грн.

Подорожні листи вантажного автомобіля, дорожні листи автокрана виписані Товариством у період січня -грудня 2011 року підтверджують факт використання придбаного у ТзОВ «Фалкон»дизпалива у господарській діяльності Товариства (Додоток).

Факт здійснення господарських операцій підтверджується Договором зберігання нафтопродуктів №2 від 01.01.2007 року, згідно якого ТзОВ «Фалкон»(Підприємство) надає, а ВАТ «Львівське АТП - 14631»(Зберігач) приймає на тимчасове зберігання за якістю та кількістю нафтопродукти у терміналі, розташованому у м.Львові вул. Пластова,10.

З інформаційного листа ТзОВ «Фалкон»від 17.07.2012р. №15, адресованого голові правління Товариства вбачається, що Договір №2 зберігання нафтопродуктів з дати його укладання 01.01.2007р. не припиняв своєї дії і виконується сторонами по даний час, що підтверджується податковою накладною від 30.06.2012р. №28.

Посилання ДПІ на відсутність на момент перевірки сертифіката відповідності і паспорта якості на товар, як на підставу нікчемності правочину не береться судом до уваги, оскільки згідно умов Договору копії вказаних документів можуть бути передані Покупцю у випадку вимоги. Як пояснив представник позивача, пересвідчившись у якості дизпалива, такі Товариством у ТзОВ «Фалкон»не запитувались.

Реальність господарських операцій підтверджується в тому числі і підписами водіїв Товариства у відомостях заправки по факту одержання дизпалива.

Судом також береться до уваги той факт, що Договір, який на думку відповідача є нікчемним, в судовому порядку недійсним не визнавався.

Відповідно до п.198.2. ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі-ЦКУ), правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦКУ, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦКУ недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю.

Актом перевірки підтверджено, що на момент здійснення господарських операцій ТзОВ «Фалкон»знаходилось в Єдиному державному реєстрі, а також мало Свідоцтво про реєстрацію платниками податку на додану вартість.

Товар, який був предметом купівлі-продажу, не обмежений та не вилучений з цивільного обороту України. Таким чином, господарські операції, що є предметом даного спору, здійснювалися правоздатними юридичними особами і по своїй суті не суперечать інтересам держави.

У розумінні пункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334 з наступними змінами та доповненнями (далі-Закон №334), господарська діяльність -будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

У розумінні пункту 14.1.36. ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону №334 валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до умов пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону №334 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, непідтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Як це передбачено п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Позивачем на підтвердження обгрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ за перевірений період надано податкові накладні які не мали недоліків та порядок заповнення яких, відповідає встановленому чинним на момент їх виписки законодавством. Зазначені обставини давали право позивачу включити ПДВ в сумі 48 315,01 грн. до складу податкового кредиту січня 2011 року, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні деклараціями з ПДВ за спірний період та Додатками 5 до них, та сформувати від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 616 398,35грн. у I кварталі 2011 року.

Суд не погоджується з висновком податкового органу щодо нікчемності вищезгаданих правочинів з підстав відсутності штату працівників, основних засобів, оскільки господарська діяльність може здійснюватись шляхом залучення трудових ресурсів та транспорту в спосіб, зокрема, укладення цивільно-правових угод та господарських договорів.

Встановлений ДПІ факт відсутності штатних працівників за результатом аналізу податкової звітності щодо утриманих і сплачених сум податку з доходів останніх не може слугувати належним доказом не використання праці найманих осіб загалом та не є підтвердженням вчинення безтоварних операцій.

Факт руху дизпалива свідчать реєстри обліку використаних ПММ за січень та лютий 2011 року.

Відповідно до п.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України №984 від 22.12.2010р. акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з п.6 даного Порядку, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Однак, акт перевірки, який є предметом дослідження, не відповідає вимогам вищезгаданого Порядку та складений без об'єктивного аналізу господарських операцій, вчинених Товариством і ґрунтується виключно на припущеннях щодо безтоварності операцій.

В підтвердження обставин реальності господарських операцій судом взято до уваги діяльність позивача: Товариство, як господарюючий суб'єкт веде діяльність з 30.06.2010р. з врахуванням правонаступництва всіх майнових та особистих майнових прав та обов'язків ВАТ «Пересувна механізована колона №9», роботи (послуги), які досліджувались судом, узгоджуються з предметом діяльності Товариства: будівельно-монтажна діяльність.

Слід зазначити, що Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва у листі від 16.09.2011р. №7319 щодо правомірності органів державної податкової служби визнавати угоди нікчемними зазначив наступне: головною підставою вважати правочини нікчемними являється його недійсність, встановлена законом, а не актами податкової перевірки; вказані ж в актах податкових органів недоліки, допущені суб'єктами господарювання при укладенні та виконанні договорів, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки чинне законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочинів.

Суд зауважує, що перелік правочинів, які є нікчемними з огляду вимоги ст.228 ЦК України чітко визначені як такі, що порушує публічний порядок, якщо були спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Під час перевірки господарської діяльності Товариства, як це зазначено в акті перевірки щодо контрагента Товариства - ТзОВ «Фалкон», досліджувались декларації з ПДВ за 2010-2011 роки, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів за цей період, база даних «Система автоматизованого співставлення»та не досліджувались жодні первинні документи цього контрагента по факту придбання та реалізації сировини (продукції), робіт (послуг).

Окрім того слід зазначити, що згідно ст.61 Конституції України принципу індивідуалізації відповідальності, Товариство не несе відповідальності за свого контрагента, який не виконав свого обов'язку щодо сплати податків до бюджету, відповідальність за такі негативні наслідки несе саме ця особа-контрагент, зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, що узгоджується з практикою Європейського суду, викладеною в рішенні від 22.01.2009р. у справі «Булвес»АД проти Болгарії.

Податковим органом не подано жодних доказів на підтвердження висновків, викладених в акті перевірки. При цьому слід зазначити, що одним з основних принципі оцінки податкових спорів є принцип презумпції добросовісності платника, у зв'язку з яким, дії платника податків, який має на меті одержання податкової вигоди, економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними.

Слід зазначити, що Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2011 р. у справі №2а-5019/11/1370 за позовом ТзОВ «Фалкон»визнано протиправними дії ДПІ у Личаківському районі м. Львова, які полягають у викладених в Акті перевірки від 11.04.2011 року №239/23-2/20776642 висновків про безтоварність та нікчемність правочинів. Суд зазначив, що такі висновки без дослідження первинних бухгалтерських документів та документів бухгалтерської і фінансової звітності є безпідставними та необґрунтованими.

Дослідивши письмові докази суд приходить до висновку, що операції з придбання Товариством у ТзОВ «Фалкон»дизпалива мали реальний характер.

Щодо правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення від 30.03.2012р. №0000771720/636, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на доходи фізичних осіб»за основним платежем на суму 40 706,32грн. та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на суму 3 423,30 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.164.1.2. п.164.1 ст.164 ПК України, загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Відповідно до п.п. 164.2.17. п.164.2 ст.162 ПК України дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання або компенсація зумовлені виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачені нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах;

Відповідно до п.164.3. ст.164 ПК України, при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.

Відповідно до п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно Правил внутрішнього трудового розпорядку ВАТ «Пересувна механізована колона №9», правонаступником якого є Товариство, для працівників підприємства встановлено тривалість робочого часу 40 год. на тиждень. (п.5.1).

Пунком 5.2.1 Правил передбачено, що на підприємстві на термін здачі пускових об'єктів за погодженням з профспілковою організацією встановлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем (неділя).

До матеріалів справи (т.2 ар.с.61-125) долучено відомості заправки автомобілів Товариства за період з 05.02.2011р. по 17.12.2011р. (суботи) на отримання дизпалива водіями Товариства.

Згідно Наказу №28/1 від 29.03.2012р. «Про застосування дисциплінарного стягнення», у зв'язку з виявленими в Товаристві нездійснення обліку робочого часу водіїв, які працювали з 22.01.2011р. по 17.12.2011р. до начальника відділу кадрів Товариства Гамаль О.Є. застосовано -догана.

В судовому засіданні на підставі поданих письмових документів встановлено, що видача палива у вихідні дні працівникам, яка здійснювалась по факту оформлення відомостей заправки та подорожних листів відбувалась не з метою використання палива для особистих потреб працівників та не з метою їх матеріального заохочення, а виключно для виконання Товариством своїх виробничих програм силами власних кадрових ресурсів.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним рішень. Оскільки судом не встановлено порушень позивачем податкового законодавства, то відсутні підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на підставі п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що вимоги позивача ґрунтуються на законі, підтверджені матеріалами справи та підлягають до задоволення.

Щодо судових витрат, то у відповідності до ст.94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «ЕКО-ДІМ» 2 146,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.03.2012р. №0001102320/632 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток»на суму 141 771,62грн.,

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.03.2012р. №0001112302/633 в частині зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 616 398,35грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.03.2012р. №0001122320/634 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість»на суму 48 315,01грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.03.2012р. №0000771720/636 повністю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «ЕКО-ДІМ» 2 146,00 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст Постанови виготовлено 01.10.2012 року.

Суддя Шинкар Т.І.