Постанова № 26323864, 03.10.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 жовтня 2012 року Справа № 2а/1270/7618/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Борзаниці С.В.,

при секретарі судового засідання Скляровій І.А.,

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Луганську подання Державної податкової інспекції у місті Сєвєродонецьку Луганської області до Відкритого акціонерного товариства «Механізатор» про стягнення коштів за податковим боргом перед бюджетом з податку на додану вартість в сумі 19798,00 грн., з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності в сумі 8212,06 грн., а всього у розмірі 28010,06 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків,

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2012 року, позивач, Державна податкова інспекція у місті Сєвєродонецьку Луганської області (надалі - позивач), звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з поданням до Відкритого акціонерного товариства «Механізатор» (надалі - відповідач) про стягнення коштів за податковим боргом перед бюджетом з податку на додану вартість в сумі 19798,00 грн., з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності в сумі 8212,06 грн., а всього у розмірі 28010,06 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, в обґрунтування якого зазначив наступне.

Відповідач, Відкрите акціонерне товариство «Механізатор» (код ЄДРПОУ 01240769) зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 18.01.1994 року за реєстраційним номером №69. Відповідач взятий на податковий облік у ДПІ у м.Сєвєродонецьку Луганської області в якості платника податків з 14.04.1994 року за №970 і на цей час є боржником по сплаті податків до бюджету.

Так, у зв'язку з несплатою податкових зобов'язань станом на 01.10.2012 у підприємства відповідача виник податковий борг у загальному розмірі 28010,06 грн., у тому числі: з податку на додану вартість в сумі 19798,00 грн. по податковій декларації з ПДВ за серпень 2012 року №9056479190 від 18.09.2012 по строку сплати - 30.09.2012 та з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності в сумі 8212,06 грн. по податковій декларації з плати землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік №9002863728 від 16.01.2012 по строку сплати - 30.09.2012.

Через несплату ВАТ «Механізатор» сум узгоджених податкових зобов'язань в установлені законодавством строки, Державною податковою інспекцією у м.Сєвєродонецьку Луганської області на виконання вимог ст.59 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI відповідачу направлено податкову вимогу форми «Ю» від 31.01.2011 №28 на суму 143202,07 грн., яка була отримана уповноваженою особою останнього 03.02.2011. Крім того, у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 07.02.2011 внесено запис про реєстрацію податкової застави відповідача за №10799582 з терміном дії податкової застави до 07.02.2016 року.

Однак, усі вжиті позивачем заходи не призвели до добровільного погашення податкового боргу відповідачем. На підставі викладеного, позивач просив суд стягнути в судовому порядку з Відкритого акціонерного товариства «Механізатор» кошти за податковим боргом перед бюджетом з податку на додану вартість в сумі 19798,00 грн., з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності в сумі 8212,06 грн., а всього у розмірі 28010,06 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.

У судове засідання представник позивача-заявника не з'явився, просив розглянути подання за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про місце, дату та час розгляду подання був належним чином повідомлений.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні подання органу державної податкової служби про стягнення коштів за податковим боргом, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає вимоги подання такими, що підлягають повному задоволенню з таких підстав.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (який набув чинності з 01.01.2011).

Відповідно до статті 6 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно зі статтею 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Пунктом 31.1. статті 31 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1); календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3); календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4); календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розділом V Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 203.1. статті 203 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1. цієї статті для подання податкової декларації (пункт 203.2. ст.203 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI).

Розділом XIII Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою орендної плати за землю.

Відповідно до п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до ст.287 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п.287.1. ст.287 ПКУ від 02.12.2010 №2755-VI).

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.287.3. ст.287 ПКУ від 02.12.2010 №2755-VI).

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.287.4. ст.287 ПКУ від 02.12.2010 №2755-VI).

У судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Відкрите акціонерне товариство «Механізатор» (код ЄДРПОУ 01240769, індивідуальний податковий номер 012407612144)) зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 18.01.1994 року за реєстраційним номером №69 (а.с.6), внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.7-10), взято на податковий облік у ДПІ у м.Сєвєродонецьку Луганської області в якості платника податків з 14.04.1994 року за №970 (а.с.11). Згідно свідоцтва №100349227 відповідач є платником податку на додану вартість (а.с.12).

На виконання п.54.1 ст.54 та ст.ст.203,286 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI відповідач, зокрема, 18.09.2012 подав до Державної податкової інспекції у місті Сєвєродонецьку Луганської області податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2012 року №9056479190 (по строку сплати - 30.09.2012), в якому самостійно визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню по платі в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, в розмірі 19798,00 грн. (а.с.18-19), та 16.01.2012 податкову декларацію з плати землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік №9002863728 від 16.01.2012 по строку сплати - 30.09.2012 (а.с.20-21).

В порушення вимог п.57.1 ст.57 та п.203.2 ст.203, п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України відповідач самостійно суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість та орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, визначені платником податків у поданих позивачу податковій декларації з ПДВ №9056479190 від 18.09.2012 та податковій декларації з плати землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9002863728 від 16.01.2012, не сплатив, внаслідок чого станом на 01.10.2012 за ним утворився податковий борг перед бюджетом у загальному розмірі 28010,06 грн., у тому числі: з податку на додану вартість в сумі 19798,00 грн. та з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності в сумі 8212,06 грн., що також підтверджується довідкою «Борг»за період з 28.09.2012 по 01.10.2012 (а.с.14), зворотнім боком облікової картки платника станом на 01.10.2012 (а.с.15,16).

Пунктом 59.1. ст.59 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 ст.59 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Так, через несплату ВАТ «Механізатор» сум узгоджених податкових зобов'язань в установлені законодавством строки, ДПІ у м.Сєвєродонецьку Луганської області на виконання вимог ст.59 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI відповідачу було направлено податкову вимогу форми «Ю» від 31.01.2011 №28 на суму 143202,07 грн., яка була отримана уповноваженою особою останнього 03.02.2011 (а.с.13).

Факту оскарження відповідачем зазначеної податкової вимоги або про її відкликання податковим органом судом не встановлено, а тому, вона є узгодженою та чинною на час розгляду подання.

Крім того, 07.02.2011 до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено запис за №10799582 про реєстрацію податкової застави відповідача з терміном дії податкової застави до 07.02.2016 року (а.с.17).

Даних про добровільну сплату відповідачем податкового боргу у суду на час розгляду подання немає.

Відповідно до п.20.1.18 ст.20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI).

Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку податковий борг перед бюджетом у загальному розмірі 28010,06 грн., у тому числі: з податку на додану вартість в сумі 19798,00 грн. та з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності в сумі 8212,06 грн., не сплатив, суд дійшов висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до суду з поданням щодо стягнення з ВАТ «Механізатор» коштів на суму податкового боргу з усіх наявних рахунків у банках платника податків, дотримані вимоги пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, підстави для відмови у задоволенні подання відсутні, тому подання підлягає задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач згідно із пунктом 21 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI (який набув чинності з 01.11.2011) від сплати судового збору звільнений, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 03 жовтня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 05 жовтня 2012 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.17,18,94,158-163,167,183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Подання Державної податкової інспекції у місті Сєвєродонецьку Луганської області до Відкритого акціонерного товариства «Механізатор» про стягнення коштів за податковим боргом перед бюджетом з податку на додану вартість в сумі 19798,00 грн., з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності в сумі 8212,06 грн., а всього у розмірі 28010,06 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Механізатор» (код за ЄДРПОУ 01240769; місцезнаходження: 93400, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Леніна,2) на користь Держави кошти за податковим боргом перед бюджетом з податку на додану вартість в сумі 19798,00 грн. (дев'ятнадцять тисяч сімсот дев'яносто вісім гривень 00 копійок) на розрахунковий рахунок №31111029700080, код платежу 14010100, банк ГУ ДКСУ у Луганській області, МФО 804013, отримувач УДКСУ у м.Сєвєродонецьку, код 37944909 та з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності в сумі 8212,06 грн.(вісім тисяч двісті дванадцять гривень 06 копійок) на розрахунковий рахунок №33218812700080, код платежу 13050200, банк ГУ ДКСУ у Луганській області, МФО 804013, отримувач УДКСУ у м.Сєвєродонецьку, код 37944909, а всього у розмірі 28010,06 грн. (двадцять вісім тисяч десять гривень 06 копійок) з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.

У відповідності з частиною сьомою статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі та підписана 05 жовтня 2012 року.

СуддяС.В. Борзаниця