Постанова № 26323281, 02.10.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 жовтня 2012 року Справа № 2а/1270/7621/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Яковлева Д.О.,

при секретарі Житній Ю.С.

в присутності сторін: від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за поданням Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут підвищення кваліфікації, перепідготовки і підготовки кадрів» про стягнення коштів за податковим боргом з земельного податку в сумі 7 660,53 грн., -

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшло подання Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут підвищення кваліфікації, перепідготовки і підготовки кадрів» про стягнення коштів за податковим боргом з земельного податку в сумі 7 660,53 грн.

В обґрунтування подання про стягнення коштів за податковим боргом державна податкова інспекція в м. Сєвєродонецьку Луганської області зазначила, що у зв'язку з несплатою податкових зобов'язань станом на 01.10.2012 у підприємства виник податковий борг з земельного податку згідно декларації від 20.02.2012 № 1645 в сумі 7 660,53 грн., який підлягає стягненню з рахунків платника податків у банках обслуговуючих такого платника. Підприємству вручено податкову вимогу форми «Ю» від 04 липня 2012 року № 135 з повідомленням про податковий борг. У державному реєстрі обтяжень рухомого майна 20.08.2012 внесено запис про реєстрацію податкової застави ТОВ «Інститут підвищення кваліфікації, перепідготовки і підготовки кадрів» за № 12891608, з терміном дії податкової застави до 20.08.2017.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут підвищення кваліфікації, перепідготовки і підготовки кадрів» за податковим боргом з земельного податку в сумі 7 660,53 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих боржника, на користь Держави, постанову суду звернути до негайного виконання.

Заявник вимоги подання у судове засідання не з'явився, просив суд провести розгляд подання без участі представника ДПІ.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут підвищення кваліфікації, перепідготовки і підготовки кадрів» про дату, час та місце судового розгляду подання органу державної податкової служби про стягнення коштів за податковим боргом повідомлено належним чином. 02 жовтня 2012 року від нього надійшов відзив про визнання позовних вимог в повному обсязі в сумі 7 660,53 грн.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні подання органу державної податкової служби про стягнення коштів за податковим боргом, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає вимоги подання такими, що підлягає задоволенню повністю, з таких підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Розділом ХІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та платою за землю.

Статтею 269 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Відповідно до статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим за 12 місяців).

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку що року станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут підвищення кваліфікації, перепідготовки і підготовки кадрів» (ідентифікаційний код 00208717) як платник податків знаходиться на обліку в державній податковій інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області з 05 серпня 2002 року, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків (а.с.10).

На виконання пункту 54.1 статті 54 та статті 285 Податкового кодексу ТОВ «Інститут підвищення кваліфікації, перепідготовки і підготовки кадрів» подало до державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області податкову декларацію з земельного податку за 2012 рік (зареєстрована у заявника за № 1645) в якій сума земельного податку, яка підлягає сплаті в бюджет за серпень 2012 року складає 7 660,53 грн. (а.с.13-14).

В порушення вимог п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України ТОВ «Інститут підвищення кваліфікації, перепідготовки і підготовки кадрів» протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, самостійно суму податкового зобов'язання з земельного податку, зазначену у поданій ним податковій декларації, не сплатило, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг.

Станом на 30 вересня 2012 року податковий борг з земельного податку згідно декларації від 20.02.2012 № 1645 в сумі 7 660,53 грн., платником податків не сплачений, що підтверджується карткою BORG станом на 29 вересня 2012 року (а.с.15) та обліковою карткою платника станом на 30 вересня 2012 року (а.с.16).

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

У судовому засіданні судом встановлено, що державною податковою інспекцією в м. Сєвєродонецьку Луганської області ТОВ «Інститут підвищення кваліфікації, перепідготовки і підготовки кадрів» було направлено податкову вимогу від 04 липня 2012 року № 135 з повідомленням про податковий борг в сумі 7 660,53 грн., яку представник платника отримав 05.07.2012, що підтверджується підписом бухгалтера товариства на корінці податкової вимоги від 04.07.2012 № 135 (а.с.11).

У державному реєстрі обтяжень рухомого майна 20 серпня 2012 року внесено запис про реєстрацію податкової застави ТОВ «Інститут підвищення кваліфікації, перепідготовки і підготовки кадрів» згідно акту опису від 17 серпня 2012 року № 56/19-071, з терміном дії податкової застави до 20.08.2017 (а.с.12).

Оскільки податкова вимога від 04 липня 2012 року № 135 є чинною (доказів про відкликання податкових вимог суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Згідно відзиву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут підвищення кваліфікації, перепідготовки і підготовки кадрів», відповідач визнав позовні вимоги у повному обсязі, а саме в сумі 7 660,53 грн.

Частинами 1, 2 ст. 136 КАС України визначено, що позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи. Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Підстав для неприйняття визнання адміністративного позову судом не встановлено.

Внаслідок того, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут підвищення кваліфікації, перепідготовки і підготовки кадрів» станом на дату розгляду та вирішення подання податкового органу про стягнення коштів за податковим боргом у добровільному порядку податковий борг з земельного податку в сумі 7 660,53 грн. не сплатило, вимоги податкового органу про стягнення коштів в сумі 7 660,53 грн. за податковим боргом з земельного податку з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 02 жовтня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 08 жовтня 2012 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Подання Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут підвищення кваліфікації, перепідготовки і підготовки кадрів» про стягнення коштів за податковим боргом з земельного податку в сумі 7 660,53 грн. задовольнити повністю.

Стягнути кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут підвищення кваліфікації, перепідготовки і підготовки кадрів» (ідентифікаційний код 00208717) в сумі 7 660,53 грн. (сім тисяч шістсот шістдесят гривень 53 копійки) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, на користь Держави р/р 33219811700080, код платежу 13050100, банк ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013, отримувач УДКСУ в м. Сєвєродонецьку, код 37944909.

У відповідності із частиною 7 статті 183-3 КАС України постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 08 жовтня 2012 року.

СуддяД.О. Яковлев