Ухвала суду № 26320899, 01.10.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2012 р.Справа № 2-а/1570/8388/11

Категорія: 8.2.8Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Джабурія О.В.

суддів - Крусяна А.В.

- Шляхтицького О.І.

при секретарі - Філімович І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року у справі за позовом Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И Л А :

До Одеського кружного адміністративного суду звернулась Котовська об'єднана державна податкова інспекція Одеської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу в сумі 355,12 грн.

Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що в порушення діючих на той час вимог ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та статті 16 Податкового кодексу України, чинного на момент звернення до суду, фізична особа - підприємець ОСОБА_2 не сплачує податковий борг, який станом на 07.10.2011р. складає 355,12 грн., з яких: 170 грн. - борг по збору за забруднення навколишнього природного середовища; 185.12 грн. -борг по податку на доходи фізичних осіб. Заборгованість по податку на доходи фізичних осіб виникла 05.05.2009р. у зв'язку з несплатою штрафних санкцій в сумі 170 грн., застосованих до підприємця за несвоєчасне подання декларації про доходи за IV квартал 2008 р. згідно податкового повідомлення рішення №0003041702/0 від 21.04.2009 р., прийнятого на підставі акту перевірки № 824 від 21.04.2009 р. З 15.03.2010 р. податковий борг почав збільшуватися у зв'язку з несплатою суми податку на доходи фізичних осіб в сумі 3,75 грн. 14.03.2011р., в сумі 3,75 грн. 16.05.2011р.. в сумі 3,75 грн. 15.08.2011р. згідно податкової декларації вх.№20635 від 09.02.2011р. (копії облікових карток по платежу «11010200»та декларації ОСОБА_2).

Крім того, заборгованість по податку на доходи фізичних осіб виникла 05.05.2009р. у зв'язку з несплатою штрафних санкцій в сумі 170 грн., застосованих до підприємця за несвоєчасне подання податкового розрахунку по збору за забруднення навколишнього природною середовища за IV квартал 2008р., згідно податкового повідомлення рішення №0003031702/0 від 21.04.2009р., прийнятого на підставі акту перевірки № 825 від 21.04.2009р. Перевіркою встановлено порушення вимоги ст. 4 діючих на той час Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та п. 7.1, п. 7.2 Інструкції «Про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України», затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України та ДПА України від 19.07.1999р. №162/379. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», діючого на момент застосування штрафних санкцій, платник податків, що не подає податкову звітність у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання. До теперішнього часу податковий борг не погашений.

Відповідачем були надані заперечення на позов згідно яких позов не визнав з тих підстав, що ДПІ відмовила йому в прийнятті декларації.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року адміністративний позов Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області до задоволено повністю. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ІН НОМЕР_1; адреса: АДРЕСА_1) заборгованість по податку на доходи з фізичних осіб у розмірі 185 (сто вісімдесят п»ять) грн. 12 коп. (одержувач - УДК у Котовському районі ГУДКУ в Одеській області код 23214672 банк ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011 м.Одеса, код платежу 11010200 р/р 33210801700019). Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ІННОМЕР_1; адреса: АДРЕСА_1 заборгованість по збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 170 (сто сімдесят) грн. (одержувач - УДК у Котовському районі ГУДКУ в Одеській області код 23214672 банк ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011 м. Одеса, код платежу 19050300 р/р 33112330700019).

Відповідач з таким рішенням не погодився, звернувся з апеляційною скаргою на зазначену постанову, просить її скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Колегією суддів встановлено, що позивач зареєстрований виконавчим комітетом Котовської міської ради Одеської області 11.12.2008р. за відповідною адресою, про що зроблено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за № 2 555 000 0000 011181. Згідно довідки Котовської обєднаної державної податкової інспекції Одеської області від 07.10.2011 року за № 502, відповідач знаходиться на обліку в Котовській обєднаній державній податковій інспекції Одеської області з 12.12.2008 року за № 106425, в якості платника податків.

Заборгованість по податку на доходи фізичних осіб виникла 05.05.2009р. у зв'язку з несплатою штрафних санкцій в сумі 170 грн., застосованих до підприємця за несвоєчасне подання декларації про доходи за IV квартал 2008р. згідно податкового повідомлення рішення №0003041702/0 від 21.04.2009р., прийнятого на підставі акту перевірки № 824 від 21.04.2009р. Перевіркою встановлено порушення вимоги ст. 4 діючого на той час зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та п.4 ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року «Про прибутковий податок з громадян», відповідно до яких відповідач був зобов'язаний подавати декларації про доходи, одержані протягом звітного кварталу та року.

Відповідно до вимог ст. 17 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», діючого на момент застосування штрафних санкцій, платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання.

З 15.03.2010р. податковий борг почав збільшуватися у зв'язку з несплатою суми податку на доходи фізичних осіб в сумі 3,75 грн. 14.03.2011р., в сумі 3,75 грн. 16.05.2011р.. в сумі 3,75 грн. 15.08.2011р. згідно податкової декларації вх.№20635 від 09.02.2011р.

Крім того, заборгованість по податку на доходи фізичних осіб виникла 05.05.2009р. у зв'язку з несплатою штрафних санкцій в сумі 170 грн., застосованих до підприємця за несвоєчасне подання податкового розрахунку по збору за забруднення навколишнього природною середовища за IV квартал 2008р., згідно податкового повідомлення рішення №0003031702/0 від 21.04.2009р., прийнятого на підставі акту перевірки № 825 від 21.04.2009р. Перевіркою встановлено порушення вимоги ст. 4 діючих на той час Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та. п. 7.1, п.7.2 Інструкції «Про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України», затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України та ДПА України від 19.07.1999р. №162/379. Відповідно до ст. 17 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», діючого на момент застосування штрафних санкцій, платник податків, що не подає податкову звітність у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання.

Котовською об'єднаною державною податковою інспекцією Одеської області було вжито заходи щодо погашення боргу відповідача, а саме: 06.05.2009 року відповідачу було вручено першу податкову вимогу від 06.05.2009 року № 1/766, та 01.07.2009 року було вручену другу податкову вимогу від 12.06.2009 року № 2/1018, однак до теперішнього часу заборгованість не погашена.

Згідно п.36.1. ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податків обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; крім того, п.36.5. ст.36 ПК України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку відповідальність несе платник податків, крім випадків визначених цим Кодексом.

Відповідно до п. 20.1.28 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Суд першої інстанції вірно не взяв до уваги твердження відповідача, що Котовська об'єднана державна податкова інспекція Одеської області відмовила йому в прийнятті декларації, оскільки дані обставини не підтверджені ніякими доказами, окрім того, відповідач мав можливість надіслати декларацію поштою.

Судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Відповідач (позивач), який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду доказав та обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 196; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Повний текст судового рішення виготовлений 05.10.2012 року.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян

Суддя: О.І.Шляхтицький