Ухвала суду № 26320867, 18.09.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2012 р.Справа № 1570/2625/2012

Категорія:8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Гусев О.Г.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Вербицької Н.В.,

Кравченка К.В.

при секретарі: Абилгазіновій К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2012р. по справі за позовом ТОВ "СМ І КО" до ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2012р. ТОВ "СМ І КО" звернулося в суд із позовом до ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення від 12 березня 2012р. №0000562250.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 27 лютого 2012р. ДПІ у Приморському районі м.Одеси за наслідками проведеної перевірки було складено акт №1163/23-513/32933080, та встановлено порушення, що призвело до завищення ТОВ „СМІКО" суми податкового кредиту за лютий 2011р. на суму 100502,20грн. по господарським відносинам з ПП „Модуль", чим занижено суму податку на додану вартість, яка підлягала нарахуванню до сплати в бюджет за лютий 2011р. на вищевказану суму. Позивач з даними перевірки не погоджується, а тому виходячи з наведеного, вважає, що і податкове повідомлення-рішення є неправомірним. Посилаючись на вказані обставини просить позов задовольнити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2012р. позов задоволено повністю, скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС від 12 березня 2012р. за №0000562250, стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ „СМІКО" судовий збір у розмірі 10060грн.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати, ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

За правилами ст.200КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що за результатами позапланової невиїзної перевірки підприємства за лютий 2011р., 27 лютого 2012р. складений акт. На підставі висновків, викладених в акті перевірки податковими органами прийнято податкове повідомлення-рішення за № 0000562250 від 12.03.2012р., яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем у розмірі - 100502,20грн. Враховуючи, що позивач підтвердив правомірність бухгалтерського обліку та формування податкового кредиту, суд вважав, що дії ДПІ є неправомірними.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що ТОВ „СМІКО" є юридичною особою і зареєстроване рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради 25.03.2004р. Позивач є платником податку на додану вартість. На підставі наказу ДПІ у Приморському районі м.Одеси від 14.02.2012р. за №445 та відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79ПК України виданого головному державному податковому ревізору інспектору відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб Титаренко О.П. проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ „СМІКО" з питань правових відносин з ПП „Модуль" за період лютий 2011р. За наслідками перевірки 27.02.2012р. податковими працівниками складено акт №1163/23-513/32933080, та встановлено порушення п.п.198.1, 198.2,198.3 ст.198ПК України, що призвело до завищення ТОВ „СМІКО" суми податкового кредиту за лютий 2011р. на суму 100502,20 грн. по господарським відносинам з ПП „Модуль", чим занижено суму податку на додану вартість, яка підлягала нарахуванню до сплати в бюджет за лютий 2011р. на суму - 100502,20грн.

На підтвердження правомірності та фактичності господарських операції підприємством надані для перевірки видаткові накладні (а.с.45-48), податкові накладні (а.с.49,50), податкова декларація за лютий 2011р. з додатком №5 за лютий 2011р. (а.с.62,64). Спору щодо наданих документів у податкових органів при проведені перевірки на виникало.

За правилами ст.198.2 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до ст.201.1ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Згідно до ст. 201.10ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За правилами ст. 201.8ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу, якими є позивач та його контрагент, що не оспорював в судовому засіданні представник ДПІ.

Згідно зі ст. 201.4ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Ст.201.7ПК України передбачено, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Як вбачається з матеріалів справи, платником податку ПП «Модуль»після поставки товару ТОВ «СМІКО»були надані податкові накладні (а.с.49-52).

Відповідно до ст. 198.3ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно зі ст. 201.9ПК України не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду.

Виходячи з зазначених норм податкового законодавства у позивача виникло право на віднесення ПДВ по цим операціям в загальному розмірі -102391,52грн. до складу свого податкового кредиту, що він і зробив у податковій декларації.

При таких обставинах, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно дійшов до висновку про те, що підприємством правомірно віднесено до податкового кредиту суму, яка підтверджується відповідним документами.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду постановлена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.198,200,206КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС -залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2012р. -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: Н.В. Вербицька

К.В. Кравченко