КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.09.2012 № 5011-36/3422-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів: Ропій Л.М.
Сухового В.Г.
при секретарі Реуцькій Т.О.
За участю представників:
Від позивача: Корольов В.М.- ліквідатор
Від відповідача: Соборук Ю.Ф. - представник за довіреністю № б/н від 22.01.2012 р.
розглядаючи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СВТ «Фортуна»
в особі ліквідатора Корольова Володимира Миколайовича
на рішення Господарського суду м.Києва від 16.05.2012р.
у справі № 5011-36/3422-2012 (суддя - Трофименко Т.Ю.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВТ «Фортуна» в особі ліквідатора
Корольова Володимира Миколайовича
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пролог - 93»
про стягнення 113 759,14 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.05.2012р. у справи № 5011-36/3422-2012 в задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2012р. у справі № 5011-36/3422-2012 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити з підстав недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, порушення норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що не був повідомлений судом належним чином за вказаною позивачем у позовній заяві поштовою адресою, а саме: 02147, м.Київ-147, а/с № 75, проте, як стало відомо ліквідатору, суд першої інстанції надіслав ухвалу про порушення провадження у справі за адресою місцезнаходження - юридичною адресою, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 01103, м.Київ, вул..Кіквідзе,17 , за якою ТОВ «СВТ Фортуна», в особі ліквідатора, який виконує повноваження керівника ( органу управління) банкрута, у зв'язку з банкрутством, не знаходиться. Також, на зазначену юридичну адресу Господарським судом м. Києва були надіслані й інші судові ухвали щодо часу і місця проведення наступних судових засідань з розгляду позову ТОВ «СВТ Фортуна».
У зв'язку з неналежним повідомленням ТОВ «СВТ Фортуна», в особі ліквідатора, позивачу лише 17.05.2012р. стало відомо про порушення провадження у справі № 50111-36/3422-2012 та про час і місце вже проведених судових засідань.
Скаржник також посилається на те, що згідно укладеного з відповідачем, як орендодавцем, договору оренди нежилого приміщення № 510-24/03/2006 від 24.03.2006, позивач, як орендар, здійснив невід'ємні поліпшення орендованого приміщення на загальну суму 110 445,77 грн., вартість яких у відповідності до п. 12.3 вказаного договору та ст. 778 Цивільного кодексу України підлягає відшкодуванню відповідачем позивачу. Також, за прострочення виплати відповідачем на користь позивача 110 445,77 грн., на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3 313,37 грн.- 3% річних.
Крім того, в порушення норм ст..ст.34,36 ГПК України, суд обмежився лише оглядом та оцінкою наданих ТОВ «Пролог-93» засвідчених копій документів, зокрема: Угоди про взаємозалік від 17.04.2009р., без витребування для оцінки та огляду їх оригіналів і, отже, обставини стосовно припинення господарських зобов'язань та існування укладеної між ТОВ «СВТ Фортуна» та ТОВ «Пролог-93» Угоди про взаємозалік від 17.04.2009р. є не доведеними та відповідно не підтвердженими, тому вони не можуть бути встановленими.
Позивач наполягає на тому, що між ТОВ «СВТ Фортуна» та ТОВ «Пролог- 93» ніколи не укладалась Угода про взаємозалік від 17.04.2009р., а господарські зобов'язання за Договором оренди від 24.03.2006р. не припинились і доказом того є:
-відсутність оригіналу Угоди про взаємозалік від 17.04.2009р., підписаної між ТОВ «СВТ Фортуна» та ТОВ «Пролог - 93»;
-заява ТОВ «Пролог - 93» ( відповідача) від 23.10..2009р., як кредитора з кредиторськими вимогами до ТОВ «СВТ Фортуна» у сумі 89 137,99 грн. у справі №44/492-б про банкрутство ТОВ «СВТ Фортуна» та наявність ухвали Господарського суду м.Києва від 26.07.2010р. у справі № 44/492-б про затвердження реєстру вимог кредиторів, зокрема, якою визнано заявлені грошові вимоги кредитора - ТОВ «Пролог-93» в сумі 89 222,99 грн., що виникла з Договору оренди від 24.03.2006р. ( копія заяви від 23.10.2009р. та ухвали суду від 26.07.2010р. додані до апеляційної скарги).
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу стверджує, що судом не було порушено норм процесуального права та наполягає на тому, що під час розгляду справи в суді першої інстанції було надано для огляду належний доказ - нотаріально посвідчену копію Угоди про взаємозалік від 17.04.2009р. Під час засвідчення вірності копії з оригіналу Угоди 29.11.11р. нотаріусом КМНО Максимковою О.О., в останньому підчисток , дописок, закреслених слів, не застережених виправлень або інших особливостей не виявлено. Отже, відсутність оригіналу Угоди не може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2012р. має бути залишено без змін.
Ухвалою від 14.06.2012 було призначено справу до розгляду на 15.08.2012р.
Ухвалою від 15.08.2012 розгляд справи відкладено на 29.08.2012р. та за клопотанням ліквідатора ТОВ «СВТ Фортуна» в порядку ст..ст.22,38 ГПК України суд апеляційної інстанції витребував у відповідача додаткові документи, а саме, оригінал Угоди про взаємозалік однорідних вимог від 17.04.2009р.
29.08.2012 по справі оголошено перерву до 17.09.2012р.. у зв'язку з тим, що відповідач не надав оригінал витребуваної судом Угоди про взаємозалік від 17.04.2009.
17.09.2012 по справі оголошено перерву до 26.09.2012р., оскільки відповідач надав суду копію Угоди від 17.04.2009., що була засвідчена нотаріально, але так і не надав на вимогу суду апеляційної інстанції оригінал Угоди про взаємозалік від 17.04.2009.
Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія суддів встановила наступне:
До Господарського суду міста Києва звернулось з позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю «СВТ «Фортуна» в особі ліквідатора, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пролог - 93» про стягнення заборгованості у сумі 113 759,14 грн. з яких: 110 445,77 грн. - вартість невіддільних поліпшень, 3 313,37 грн. - три процента річних та судовий збір у сумі 3 412,77 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, 24.03.2006 між ТОВ «Пролог-93», як орендодавцем, та ТОВ «СВТ Фортуна», як орендарем, було укладено Договір оренди нежитлового приміщення № 510-24/03/2006 (далі-Договір № 510-24/03/2006), який підписано представниками сторін, посвідчено їх печатками, а також посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Левицьким Р.В. та зареєстровано в реєстрі за № 2178 (належним чином засвідчена позивачем копія якого наявна в матеріалах справи).
Умовами договору № 510-24/03/2006 сторони погодили, що орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає у строкове платне володіння і користування належне відповідачу приміщення: частину 1-го поверху площею 203,20м2 у будинку по вул. Ігоревській/Набережно-Хрещатицькій, 13/5 (літ. А) (п.1.3), термін оренди - 3 роки (п.3.2), прийняття приміщення в оренду та повернення його з оренди оформляється актами приймання - передачі приміщення (п.4.1, п.4.3), сума орендної плати за 1 місяць оренди складає 9 483,34 дол. США у гривневому еквіваленті (п.5.1).
Пунктом 12.3 договору № 510-24/03/2006 сторонами визначено, що у випадку здійснення за згодою орендодавця орендарем невіддільних поліпшень у приміщенні, після припинення договору оренди такі невіддільні поліпшення передаються орендарем у власність орендодавця; сума відшкодування орендодавцем орендарю вартості таких невіддільних поліпшень встановлюватиметься з урахуванням амортизаційних витрат.
Сторони встановили, що на момент підписання договору, вартість невіддільних поліпшень, здійснених орендарем. з урахуванням амортизаційних витрат, становить 110 445,77 грн., які будуть відшкодовані орендодавцем орендарю протягом 10 робочих днів після припинення договору оренди з урахуванням амортизаційних витрат.
Як зазначав позивач у позові, і що не заперечувалось відповідачем, строк дії договору оренди № 510-24/03/2006 припинився 24.03.2009.
Відповідач, порушивши умови пункту 12.3 Договору оренди, не виконав у повному обсязі свої зобов'язання та станом на 15.03.2012р. залишилась непогашеною заборгованість відповідача перед позивачем за договором оренди, яка складає 110 445,77 грн.
З метою врегулювання спору ліквідатором ТОВ «СВТ Фортуна» було направлено відповідачу вимогу щодо відшкодування здійснених поліпшень вих..№ 29/08.11 від 08.08.2011р. шляхом добровільного погашення існуючої заборгованості в розмірі 110 445,77 грн., яка залишена без уваги та добровільного виконання за Договором оренди.
Позивач наполягає на тому, що наведені дії відповідача порушують права та інтереси позивача. Та, крім того, відповідачем грубо порушено норми статті 778 Цивільного кодексу України, яка прямо вказує, якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.
Також ,позивач просить стягнути з відповідача на підставі ст..625 ГПК України три проценти річних від вартості невіддільних поліпшень 110 445,77грн., здійснених орендарем, з урахуванням амортизаційних витрат, які становлять 3 313,37 грн.
Відповідач заперечує проти позову, просить у позові відмовити, посилаючись на лист-пропозицію позивача від 19.03.2009р. за вих.№ КБ-43 провести взаємозалік зустрічних однорідних вимог, оскільки у позивача на той час перед відповідачем (орендодавцем) в силу договору оренди виникла заборгованість зі сплати орендних платежів у розмірі 96 009,57 грн., що складається з орендної плати за грудень 2008 року у сумі 8 383,23 грн. та березень 2009р. у сумі 87 626,34 грн.
Крім того, відповідач, посилаючись на положення ст..638 ЦК України, звертає увагу на те , що сторони 17 квітня 2009 року уклали Угоду про залік однорідних вимог за Договором оренди нежитлових приміщень № 510-24/03/2006, в силу якої зобов'язання для відповідача зі сплати на користь позивача відшкодування невіддільних поліпшень в розмірі 86 668,65 грн. припинилися повністю.
Таким чином., відповідач стверджує, що на момент звернення позивача до суду та з урахуванням Угоди про залік взаємних однорідних вимог за Договором оренди нежитлового приміщення № 510-24/03-2006 від 24.03.2006р., укладеної сторонами 17.04.2009р., заборгованість відповідача перед позивачем відсутня.
Колегія суддів не погоджується і вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відмову у позові у зв'язку з припиненням господарського зобов'язання відповідача перед позивачем по сплаті вартості невіддільних поліпшень в сумі 110 445,77 грн. з посиланням на Угоду про взаємозалік однорідних вимог від 17.04.04.2009р., яка була покладена судом першої інстанції в основу оскаржуваного рішення, з огляду на наступне:
Суд першої інстанції при прийнятті рішення від 16.05.2012 визнав встановленими обставини щодо припинення господарських зобов'язань між сторонами , у зв'язку з нібито укладеною між сторонами Угодою про взаємозалік однорідних вимог від 17.04.2009р., з чим колегія суддів погодитись не може, а саме:
Стаття 32 ГПК України визначає, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.
Відповідно до ст.36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
Колегія суддів звертає увагу на та те, що, оскільки позивач в особі ліквідатора, заперечував факт укладення між сторонами Угоди про взаємозалік від 17.04.2009р., суд апеляційної інстанції, цілком правомірно, керуючись нормами ГПК, на вимогу позивача відповідно до ст.38 ГПК України., витребував у відповідача оригінал зазначеної Угоди ухвалою від 15.08.2012 для встановлення обставин, які мали бути засвідчені тільки оригіналом такого документа.
Однак відповідач не виконав вимоги ухвали суду від 15.08.2012. та в подальших судових засіданнях від 29.08.12., від 17.09.12 судом оголошувалась перерва, у зв'язку з тим, що відповідач так і зміг надати суду апеляційної інстанції для огляду оригінал Угоди про взаємозалік від 17.04.2009р., наполегливо стверджуючи, що належним доказом може бути копія угоди, що посвідчена нотаріально, яка була надана для огляду суду першої інстанції та суду апеляційної інстанції..
Нормами статті 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що обставини стосовно припинення господарських зобов'язань та існування укладеної між сторонами Угоди про взаємозалік від 17.04.2009р є не доведеними та не підтвердженими, а тому не можуть бути встановленими.
Крім того, твердження відповідача та висновки суду першої інстанції про припинення господарських зобов'язань не відповідають обставинам справи, оскільки, наполягаючи на проведенні сторонами заліку взаємних вимог за Угодою від 17.04.2009р., відповідач звернувся із заявою від 22.10.2009 з вимогами до боржника - ТОВ «СВТ Фортуна» на суму 89 137,99 грн. з розрахунку 96 009,57грн ( борг з орендної плати) мінус 6 871,58 грн. ( частина стягнутого боргу за виконавчим написом нотаріуса) = 89 137.99 грн., що виникли з Договору оренди від 24.03.2006р. у справі № 44/492-б про банкрутство ТОВ «СВТ Фортуна» .
Ухвалою Господарського суду м.Києва від 26.07.2010р. ТОВ «Пролог-93» визнано кредитором та включені вимоги на суму 89 222,99 грн. до реєстру кредиторів.
Необхідно зазначити, що відповідно до частини 2 статті 35 ГПК України факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішення інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Отже, факт існування господарських зобов'язань між позивачем на відповідачем за Договором оренди від 24.03.2006р. встановлено та підтверджено рішенням ( ухвалою) Господарського суду м.Києва від 26.07.2010р. у справі №44/492-б про банкрутство ТОВ «СВТ Фортуна», яка є чинною та незмінною до цього часу, а також, враховуючи інші докази, які виключать можливість існування Угоди про взаємозалік від 17.04.2009р., можна зробити висновок про те, що висновки суду першої інстанції у рішенні 16.05.2012р. не відповідають дійсним обставинам справи.
Відповідно до вимоги ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «СВТ «Фортуна» Корольова В.М. від 08.08.2011 № 29/08.11, адресованої відповідачу, ліквідатор просить відповідача погасити 110 445,77 грн. - вартості невіддільних поліпшень за Договором № 510-24/03/2006 у зв'язку з закінченням строку дії вказаного договору.
Враховуючи те, що відповідачем не було погашено 110 445,77 грн.- вартості невіддільних поліпшень за Договором № 510-24/03/2006, позивач звернувся до суду з відповідним позовом , оскільки наведені дії відповідача- ТОВ «Пролог-93» порушують права та інтереси ТОВ «СВТ Фортуна», що охороняються законом. Зокрема, стаття 629 ЦК України чітко вказує, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 110 445,77 грн.- вартості невіддільних поліпшень є обґрунтованими, документально доведеними і підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині стягнення 3 313,37 грн.- трьох процентів річних, у зв'язку з прострочення сплати вартості невіддільних поліпшень на підставі ст..625 ЦК України, то зазначені вимоги задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не доведений їх розмір та період нарахування, відсутній обґрунтований розрахунок позовних вимог у зазначеній частині, що не відповідає вимогам ст..54 ГПК України.
Стаття ст.175 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Відповідно до норм ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст.778 Цивільного кодексу України, наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат.
Частина 1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 101 ГПК України. у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Дослідивши наявні у справі докази, суд апеляційної інстанції встановив, що ухвала суду про порушення провадження у справі № 5011-36/3422-2012 від 21.03.2012 була надіслана позивачу судом першої інстанції не за поштовою адресою : 02147, м.Київ-147, а/с №75, що була вказана позивачем в позовній заяві, а лише за юридичною адресою: 01103, м.Київ, вул..Кіквідзе,17, за якою ТОВ «СВТ Фортуна», в особі ліквідатора, який виконує повноваження керівника ( органу управління) банкрута, у зв'язку з банкрутством, не знаходиться, про свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштової кореспонденції за 30.03.12 ( а.с.3 ).
Також, на юридичну адресу позивача судом першої інстанції були надіслані й інші судові ухвали щодо часу і місця проведення наступних судових засідань з розгляду позовних вимог ТОВ «СВТ Фортуна» , про що свідчить повідомлення про вручення поштової кореспонденції за 13.04.2012 ( а.с.49).
Враховуючи викладене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «СВТ «Фортуна» в особі ліквідатора Корольова Володимира Миколайовича підлягає частковому задоволенню.
Рішення Господарського суду м.Києва від 16.05.2012р. у справі № 5011-36/3422-2012 підлягаю скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову в частині стягнення 110 445,77 грн.- вартості невіддільних поліпшень. В частині стягнення 3 313,37 грн.- 3% річних в позові слід відмовити.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст..49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СВТ «Фортуна» в особі ліквідатора Корольова Володимира Миколайовича задовольнити частково.
Рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2012р. у справі №5011-36/3422-2012 скасувати та прийняти нове рішення.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пролог - 93» ( 01925; м.Київ, вул.Гончара,9- юридична адреса; 04070, м.Київ, відома фактична адреса: 04070, м.Київ. вул..Ігоревська/ Набеежно-Хрещатинська,13/5, літера «А»; код ЄДРПОУ 16476414) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВТ «Фортуна» в особі ліквідатора Корольова Володимира Миколайовича ( 01103,м.Київ, вул..Кіквідзе,17 - юридична адреса; 02147. м.Київ-147, а/с №75- поштова адреса ; код ЄДРПОУ 14330356) 110 445,77 грн. - вартість невіддільних поліпшень, 2 208,92 грн.- судового збору за подання позову; 1 104,46 грн.- судового збору за подання апеляційної скарги. Видати наказ.
В частині стягнення 3 % річних в сумі 3 313,37 грн. - в позові відмовити.
Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.
Матеріали справи №5011-36/3422-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Кондес Л.О.
Судді Ропій Л.М.
Суховий В.Г.
Судове рішення № 26319874, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 26.09.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5011-36/3422-2012. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: